Сильное имя Надежда!

Сильное имя Надежда!

Эта книга находится в процессе перевода на русский и английский языки здесь.

Вы можете помочь в переводе. Просто зарегистрируйтесь и начинайте переводить! Спасибо!

* * *

Надія Савченко — Героїня і гордість України, людина незламної сили духу, безмежною любов’ю до України і надзвичайним патріотизмом. Під час свого перебування в російській в’язниці відома українська льотчиця, ім’я якої відоме кожному українцеві, написала книгу, що є певним посланням всім українцям. Це заклик нізащо не опускати руки, боротися й вірити в торжество справедливості.

Триста сторінок — рівно стільки зайняла розповідь Надії про життя, війну в Україні, умови перебування в полоні, операцію з її викрадення, голодування, події під час Майдану, початок антитерористичної операції.

Крім того, волелюбна сильна жінка зі знаковим ім’ям розповідає чимало про себе, власне життя. Надія стверджує, що книга — це її погляд на саму себе з боку. Три тижні, які знадобилися на її написання, вона згадувала своє життя, аналізувала його, фіксуючи на папері. Так з’явилася книга «Сильне ім’я Надія». Видання як ніщо краще символізує незламність і силу українців, їх любов до свободи і незалежності. Це заклик не тільки до земляків, а й до всієї світової громадськості отямитися, звільнитися від абсурдності своїх принципів, почати робити рішучі кроки, нарешті приймати адекватні рішення. Книга написана в особливій манері, притаманній виключно експресивній та безстрашній Савченко, доповнена оригінальними супроводжуючими малюнками у виконанні сестри Віри.

* * *

Перед вами уривок з книги «Я не залишаю собі сил на зворотній шлях»/«Сильне ім’я Надія!», яку Надія Савченко написала в московській тюрмі.

Жанры: Биографии и мемуары, Недописанное
Серии: -
Всего страниц: 25
ISBN: 978-617-7039-18-0
Год издания: 2015
Формат: Полный

Сильное имя Надежда! читать онлайн бесплатно

Шрифт
Интервал

Зміст

Війна — 17

Полон — 29

Викрадення — 53

В’язниця — 75

Голоду в’язниці та поза нею — 125

Сильне ім’я Надія — 167

Довга дорога до неба… Армія. Початок — 183

Школа ВДВ. Слава ВДВ! — 201

Ірак — 211

Списаний льотчик… «недольотчик». Харківський університет повітряних сил — 253

«Не знаючи броду, не лізь у воду». Гниле болото Броди — 267

Майдан — 279

Крим. АТО — початок — 293

Рикошет — 307

Листи до українців із російської в’язниці — 315

Живі листи до сестри із в’язниці — 322

Листц на передову — 324

Предмова

І одна в полі воїн…

Шановні читачі, ця книга — різна… Іноді вражаюча, іноді — шокуюча. Читаючи її, хочеться і плакати, і сміятися. Однак головна її прикмета — вона до щему, до болю в скронях ЧЕСНА! Як і сама Надія — така ж відкрита, мужня та незламна. І ви отримаєте змогу побачити очима автора книги — воїна, льотчиці, народного депутата та Героя України Надії Савченко — і відвертості про «систему», і щирості про бардак у військовому господарстві, побачите й гострі слівця, які є проявом емоцій щирої людини, і розвіювання міфів про наші миротворчі місії.

Але жодна людина, яка триматиме цю книгу, не зможе закинути авторові обвинувачення у нечесності або спробі хоча б якось прикрасити дійсність.

Усі слова Надії — ніби оголений нерв, як перевірка на мужність і готовність дивитися правді у вічі для всього нашого суспільства. І нехай вона місцями буде відверто шокуючою і навіть болючою. Читайте, ковтаючи сльози (як це робила я!) і усвідомлюючи правду… Адже саме так, через усвідомлення правди суспільством і відбувається катарсис, очищення… Хтось скаже: «А як же брутальність?» Та це ж війна, панове! А туди в білих рукавичках не ходять. Справжні воїни не вирізняються ні манерністю, ні вживанням поетичної лексики… Однак ми маємо надію на краще майбутнє лише завдяки таким воїнам світла та захисникам здобутків Революції Гідності, як Надія.

Я мала щастя прочитати цю книгу однією з перших, після Віри — Надіної сестри та ще декількох осіб, що її набирали з рукопису. Вона видана мовою оригіналу та у близькому кожному розмовному стилі, без будь-яких філологічно-стилістичних «прикрас». Ми, редактори, не вносили змін до тексту, зберігаючи авторську манеру викладення думок, адже своїми втручаннями мали ризик позбавити ці написані у російській в’язниці рядки головного — відчуття реальності пережитого. Та і Надія  на цьому наполягала, — хіба хтось може перед нею встояти? А тепер її будете читати й ви.

Читайте її, мужні чоловіки, ті, хто зі зброєю у руках боронять Вітчизну. Ви знайдете там ще більше мужності та відваги…

Читайте її, тендітні дівчата, розумниці, мамині доні, котрі волонтерськими добрими справами щоденно роблять щось для своєї країни — ви знайдете там підтримку і розуміння…

Читайте її, мами й татусі, бо вона написана і Вашою дочкою, дочкою нашого народу… Вона зараз там — так само на передовій, перед очима всієї світової спільноти, «ОДНА в полі воїн», як тільки може, стоїть за всіх нас, чим може, боронить і захищає… Така тендітна, така беззахисна, але наскільки ж незламна та мужня! Ви знайдете в ній найкращий приклад дочірньої любові, поваги до сім’ї та величезну тугу за Батьківщиною…

Читай її, патріотично і навіть не дуже патріотично налаштована молодь! Перші — для того, щоб знайти підтримку та приклад власному почуттю любові до Батьківщини, а інші — ну, можливо, аби зрозуміти, як і за що її можна і треба любити.

Читайте її, вороги. Адже у цивілізованому світі навіть ворогу, але гідному противнику можна виказати шану і повагу за мужність, щирість, чесніть і відданість своїм принципам.

Читайте її, читайте і перечитуйте, передавайте один одному! Читайте її, корумповані чиновники, недолугі керівники, безталанне командування… Там є чому повчитися! Та начувайтеся, бо Надія повернеться. Вона обіцяла навести лад, і чомусь я їй вірю!

У передмові до цієї книги не місце «штампам» та показушним словам. Тому вибачте, що не можу втриматись від одного з них. Бо нашому суспільству протягом багатьох років, ще з часів дисидентства хронічно не вистачало своєї власної Жанни д’Арк — людини, що може стати прикладом самопожертви заради любові до Батьківщини та власного народу, остаточно пробудить цей гордий, незламний народ до звершень і позитивних перетворень, розпочатих Революцією. Однак я не боюся звинувачень у банальності порівняння, тому що мій приклад має право на існування лише в плані подібності характерів жінок, що спромоглися стати лідерами нації, а не жертовності їх постатей, бо в нашої Надії інше життєве кредо — слова героїв-панфіловців: «Сегодня за Родину умирать еще рановато, сегодня за Родину пожить надо!»

А ще обов’язково хочу висловити найщиріші слова подяки від майбутніх читачів сестрі Надії — Вірі. Саме завдяки її невтомній енергії, щирій сестринській любові та такому ж, як і в Наді, патріотизму і виходить ця книга. До того ж, саме у такому вигляді, якою ви її бачите. Віра — як називає її сама Надя — «співавтор», автор малюнків, художник-оформлювач видання та головний цензор нашої видавничої роботи.

Хочеться також щиро подякувати російським адвокатам Надії — вони профі і мужні люди. Дякуємо вам, Ілля Новіков, Марк Фейгін та Микола Полозов! Дякуємо від всієї України!


Еще от автора Надежда Викторовна Савченко
Рекомендуем почитать
Новые способы ведения войны: как Америка строит империю

Книга, написанная известным евразийцем, главным редактором портала «Геополитика. Ру» Леонидом Савиным, посвящена трансформации войны – от теории и доктринальных документов до конкретных методов ее ведения, разработки новых стратегий обороны и безопасности, а также перспективных технологий. Поскольку США является наиболее могущественной в военном отношении страной и постоянно пополняет свой опыт на полях сражений и в политических манипуляциях, основные данные для этой книги черпались из американских источников: официальных ресурсов государственных и военных ведомств, научно-исследовательских центров и специализированных изданий.


Против течения. Академик Ухтомский и его биограф

Документальная сага охватывает более ста лет духовной жизни России под железной пятой царского, а затем советского режимов. В центре повествования – судьба великого физиолога, философа и религиозного мыслителя академика А. А. Ухтомского (1875–1942), а также его ученика и первого биографа В. Л. Меркулова (1908–1980) – историка науки, многолетнего узника ГУЛАГа. Читатели познакомятся с кругом ученых, писателей, религиозных и политических деятелей, чьи судьбы прямо или косвенно переплетаются с главными персонажами.


За год до совершеннолетия...

Ильенков Э.В.За год до совершеннолетия...Юность, 3 (1977), с. 71-74.


Соло для Алеши

Ильенков Э.В.Соло для Алеши «Комсомольская правда», 16 декабря 1976.


В.Грабин и мастера пушечного дела

Книга повествует о «мастерах пушечного дела», которые вместе с прославленным конструктором В. Г. Грабиным сломали вековые устои артиллерийского производства и в сложнейших условиях Великой Отечественной войны наладили массовый выпуск первоклассных полевых, танковых и противотанковых орудий. Автор летописи более 45 лет работал и дружил с генералом В. Г. Грабиным, был свидетелем его творческих поисков, участвовал в создании оружия Победы на оборонных заводах города Горького и в Центральном артиллерийском КБ подмосковного Калининграда (ныне город Королев). Книга рассчитана на массового читателя. Издательство «Патриот», а также дети и внуки автора книги А. П. Худякова выражают глубокую признательность за активное участие и финансовую помощь в издании книги главе города Королева А. Ф. Морозенко, городскому комитету по культуре, генеральному директору ОАО «Газком» Н. Н. Севастьянову, президенту фонда социальной защиты «Королевские ветераны» А. В. Богданову и генеральному директору ГНПЦ «Звезда-Стрела» С. П. Яковлеву. © А. П. Худяков, 1999 © А. А. Митрофанов (переплет), 1999 © Издательство Патриот, 1999.


«Еврейское слово»: колонки

Скрижали Завета сообщают о многом. Не сообщают о том, что Исайя Берлин в Фонтанном дому имел беседу с Анной Андреевной. Также не сообщают: Сэлинджер был аутистом. Нам бы так – «прочь этот мир». И башмаком о трибуну Никита Сергеевич стукал не напрасно – ведь душа болит. Вот и дошли до главного – болит душа. Болеет, следовательно, вырастает душа. Не сказать метастазами, но через Еврейское слово, сказанное Найманом, питерским евреем, московским выкрестом, космополитом, чем не Скрижали этого времени. Иных не написано.


Градостроители

"Тихо и мирно протекала послевоенная жизнь в далеком от столичных и промышленных центров провинциальном городке. Бийску в 1953-м исполнилось 244 года и будущее его, казалось, предопределено второстепенной ролью подобных ему сибирских поселений. Но именно этот год, известный в истории как год смерти великого вождя, стал для города переломным в его судьбе. 13 июня 1953 года ЦК КПСС и Совет Министров СССР приняли решение о создании в системе министерства строительства металлургических и химических предприятий строительно-монтажного треста № 122 и возложили на него строительство предприятий военно-промышленного комплекса.


Воспоминание об эвакуации во время Второй мировой войны

В период войны в создавшихся условиях всеобщей разрухи шла каждодневная борьба хрупких женщин за жизнь детей — будущего страны. В книге приведены воспоминания матери трех малолетних детей, сумевшей вывести их из подверженного бомбардировкам города Фролово в тыл и через многие трудности довести до послевоенного благополучного времени. Пусть рассказ об этих подлинных событиях будет своего рода данью памяти об аналогичном неимоверно тяжком труде множества безвестных матерей.


Старорежимный чиновник. Из личных воспоминаний от школы до эмиграции. 1874-1920 гг.

Мемуары Владимира Федоровича Романова представляют собой счастливый пример воспоминаний деятеля из «второго эшелона» государственной элиты Российской империи рубежа XIX–XX вв. Воздерживаясь от пафоса и полемичности, свойственных воспоминаниям крупных государственных деятелей (С. Ю. Витте, В. Н. Коковцова, П. Н. Милюкова и др.), автор подробно, объективно и не без литературного таланта описывает события, современником и очевидцем которых он был на протяжении почти полувека, с 1874 по 1920 г., во время учебы в гимназии и университете в Киеве, службы в центральных учреждениях Министерства внутренних дел, ведомств путей сообщения и землеустройства в Петербурге, работы в Красном Кресте в Первую мировую войну, пребывания на Украине во время Гражданской войны до отъезда в эмиграцию.


Фернандель. Мастера зарубежного киноискусства

Для фронтисписа использован дружеский шарж художника В. Корячкина. Автор выражает благодарность И. Н. Янушевской, без помощи которой не было бы этой книги.