Высокое стремление: судьба Николая Скрыпника - [185]
Про стан культосвітньої роботи та підвищення її: Промова на Всеукр. з’їзді сіл. політосвіт. робітників // Вісті. 1930. № 5. 7 січ.
Проблема готування вчительських кадрів: До 1 Всесоюз. наради в справі культурної п’ятирічки // Комуніст. 1930. № 11. 11 січ.
Пролетаріат в українському культурному процесі: Коротка хрестоматія з нац. питання для парт. активу. X., 1930. С. 82–85.
Пролетарським шляхом: Промова на засіданні колегії НКО, 10 жовт. 1930 р. // Вісті. 1930. № 262, 263, 264. 12, 13, 14 листоп.
Промова на засіданні Президії ради Національностей ЦВК СРСР, 11 лют. 1930 р. // Вісті. 1930. № 38. 15 лют.
Промова на XI з їзді КП(б)У на доповідь тов. Рудзутака про роботу ЦК ВКП(б) // Комуніст. 1930. № 158. 10 черв.
Промова на партконференції Ленінського району м. Киева // Пролет. правда. 1930. № 113. 18 трав.
Революційна постановка культурної революції // Шлях освіти. 1930. № 9. С. 5–10; Рад. освіта. 1930. № 10. С. 6–9.
Реконструкція українського національного культурного процесу // Рад. освіта. 1930. № 2.
Смерть Леніна (Спогади про день смерті В. І. Леніна) // Вісті. 1930. № 92. 22 квіт.
«Союз освобождения Украины» // Коммунистический Интернационал. 1930 № 11.С. 19–31.
«Спілка визволення України» // Більшовик України. 1930. № 8. С. 11–24.
Стан культурного будівництва в СРСР. X., 1930. С. 44.
Трудова школа і боротьба з куркульнею: Промова на поширеному пленумі ВУКу РОБОС, 2 лют. 1930 р. X., 1930. С. 32.
У дні Жовтня – кадрам завтрашнього дня // Студент революції. 1930. № 24. С. 4–5.
Усі в дошкільний похід // Вісті. 1930. № 74, 75, 76, 77. 1, 2, 3, 4 квіт.
Шляхи розвитку української культури: Коротка хрестоматія з нац. питання для парт. активу. 2-е вид. доп. / упор. А. Аржанов. X., 1930. С. 86–89.
Статті і промови. Національне питання. X., 1931. Т. II. Ч. 2. С. 417.
Зміст: Від постанов до діла у національній політиці; За здійснення теорії на практиці; Про справу Султан-Галієва; Ленін про Україну; Національне питання у міжнародній політиці СРСР; Рештки люксембургіанства; Національна політика на Україні; Демонстрація братерства; Національне питання на Радянській Україні; Національне питання у Карелії; До національної проблеми на Закавказзі; Вперед ленінським шляхом; За ленінізм у національному питанні; Підсумки боротьби з націоналістичною зрадою; Чергові завдання соціалістичного будівництва і національної політики на Радянській Україні; До теоретичних засад освітлення асиміляційних процесів; Для чого потрібний тримісячних української культури в Донбасі?; Закарпатська Україна; Про національну теорію Булгакова; УСРР – п’ємонт українських трудящих мас; Національне питання в програмі Комінтерну; Про одне «непорозуміння»; До українізації «Одесских известий»; Завдання сходознавства; Німецьке питання в СРСР; Підсумки й прогнози; До реконструкційних проблем; Національні перетинки; Ні на момент не звужувати уваги; Сталін як теоретик національного питання; Відроджений народ. Нові лінії в національно-культурному будівництві; Есперантизація чи українізація; На два фронти у боротьбі з націоналізмом; Пролетарським шляхом; Національне питання у програмах соціально- економічних вишів; Додатки: До члена колегії Наркомзему Рєзнікова; П’ятий конгрес Комінтерну про національне питання Середньої Європи і Балкан.
В ногу з реконструкцією // Рад. театр Х., 1931. № 1–2. С. 3–11.
Висока школа і постанова ЦК ВКП(б) про трудову школу // Студент революції. 1934. № 31–32. С. 6–10.
Два роки переможного соціалістичного будівництва в УСРР: Звітна доп. уряду на сесії Київської міськради 12 скликання, 22 лют. 1931 р. // Рад. освіта. 1931. № 5. С. 1–20.
2 роки переможної п’ятирічки в УСРР. X., 1931. С. 56.
До соціалістичної перебудовної роботи: Привітальна промова на V Всеукр. з’їзді Робмис, 28 груд. 1931 р. // Рад. театр. 1931. № 5–6. С. 3–5.
Елементарні показники загального навчання: Промова на V пленумі ВУКу у РОБОС, 28 груд. 1930 р. // Рад. освіта. 1931. № 2. С. 1–10.
За доброякісний радянський підручник, за боротьбу з шкідництвом на культурному фронті / з доп. і прикінцевого слова на XI з’їзді Рад // Рад. книгар. 1931. № 10–11. С. 8–18.
За ленінську філософію. X., 1931. С. 39; Більшовик України. 1931. № 6. С. 18–35.
За нові методи і рамки роботи над підручником: Промова на засіданні колегії НКО, 30 листоп. 1930 р. // Рад. освіта. 1931. № 1. С. 22–25.
За нові соціалістичні методи роботи // З промови на зборах партактиву харківських вишів // Студент революції. 1931. № 1. С. 2–4.
За перебудову роботи школи // Комуністична освіта. Х., 1931 № 9. С. 8–12.
За самоусвідомлення та пролетарські наставления в образотворчому мистецтві. X., 1931. С. 42.
За фахівця-більшовика // Комсомолець України. Х., 1931. 18 лют.
Завдання науково-педагогічного фронту у світлі постанови ЦК ВКП(б) на початкову й середню школу // З доп. наркома освіти УСРР тов. М. Скрипника на IV Всеукр. з’їзді наук. працівників, 21 жовт. 1931 р. // Комуністична освіта. Х., 1931. № 10–12. С. 9–33.
Завдання робітництва у загальному навчанні. X., 1930. С. 48; Комуністична освіта. Х., 1931. № 1. С. 5–7.
Загальне навчання та політехнізація шкіл // Комуністична освіта. 1931. № 2–3. С. 5–28.
В монографии предпринята попытка современного анализа основных событий в Украине революционной эпохи (1917–1920) во взаимосвязи с обоснованием в исторической литературе последних лет концепций Великой российской и Украинской национально-демократической революций, а также с учетом других историографических подходов и трактовок, их оценок. Научно подтверждается органическая взаимосвязь определяющих аспектов социальной борьбы и национально-освободительных устремлений, трансформация революционного содержания массовых масштабных действий в факторы Гражданской войны, переплетение, логическое соотношение слагаемых общественных процессов, преобразований на общероссийском и региональном уровнях. Издание рассчитано на всех интересующихся отечественной историей. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
В кратком очерке предпринята попытка на строго документально-фактологической основе проследить тенденции, сущность, характер взаимоотношений между возникавшими в годы революции и Гражданской войны (1917–1921) национально-государственными и административно-территориальными образованиями – России, Украины и Крыма. Анализируется процесс образования Крымской Автономной Социалистической Советской Республики (1921). Для всех, кто интересуется нашим прошлым и настоящим, думает о будущем. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
В последние годы почти все публикации, посвященные Максиму Горькому, касаются политических аспектов его биографии. Некоторые решения, принятые писателем в последние годы его жизни: поддержка сталинской культурной политики или оправдание лагерей, которые он считал местом исправления для преступников, – радикальным образом повлияли на оценку его творчества. Для того чтобы понять причины неоднозначных решений, принятых писателем в конце жизни, необходимо еще раз рассмотреть его политическую биографию – от первых революционных кружков и участия в революции 1905 года до создания Каприйской школы.
Книга «Школа штурмующих небо» — это документальный очерк о пятидесятилетнем пути Ейского военного училища. Ее страницы прежде всего посвящены младшему поколению воинов-авиаторов и всем тем, кто любит небо. В ней рассказывается о том, как военные летные кадры совершенствуют свое мастерство, готовятся с достоинством и честью защищать любимую Родину, завоевания Великого Октября.
Автор книги Герой Советского Союза, заслуженный мастер спорта СССР Евгений Николаевич Андреев рассказывает о рабочих буднях испытателей парашютов. Вместе с автором читатель «совершит» немало разнообразных прыжков с парашютом, не раз окажется в сложных ситуациях.
Из этой книги вы узнаете о главных событиях из жизни К. Э. Циолковского, о его юности и начале научной работы, о его преподавании в школе.
Со времен Макиавелли образ политика в сознании общества ассоциируется с лицемерием, жестокостью и беспринципностью в борьбе за власть и ее сохранение. Пример Вацлава Гавела доказывает, что авторитетным политиком способен быть человек иного типа – интеллектуал, проповедующий нравственное сопротивление злу и «жизнь в правде». Писатель и драматург, Гавел стал лидером бескровной революции, последним президентом Чехословакии и первым независимой Чехии. Следуя формуле своего героя «Нет жизни вне истории и истории вне жизни», Иван Беляев написал биографию Гавела, каждое событие в жизни которого вплетено в культурный и политический контекст всего XX столетия.
Автору этих воспоминаний пришлось многое пережить — ее отца, заместителя наркома пищевой промышленности, расстреляли в 1938-м, мать сослали, братья погибли на фронте… В 1978 году она встретилась с писателем Анатолием Рыбаковым. В книге рассказывается о том, как они вместе работали над его романами, как в течение 21 года издательства не решались опубликовать его «Детей Арбата», как приняли потом эту книгу во всем мире.
Американский историк Джеймс Хайнцен специализируется на советской истории сталинской эпохи, уделяя немало внимания теневой экономике периода. Свою книгу он посвятил теме коррупции, в частности взяточничества, в СССР в период позднего сталинизма. Автор на довольно обширном архивном материале исследует расцвет коррупции и попытки государства бороться с ней в условиях послевоенного восстановления страны, реконструирует обычаи и ритуалы, связанные с предложением и получением взяток, уделяет особое внимание взяточничеству в органах суда и прокуратуры, подробно описывает некоторые крупные дела, например дело о коррупции в высших судебных инстанциях ряда республик и областей СССР в 1947-1952 гг. Книга предназначена для специалистов-историков и широкого круга читателей, интересующихся историй СССР XX века. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
На основании архивных документов в книге изучается система высшей власти в СССР в послевоенные годы, в период так называемого «позднего сталинизма». Укрепляя личную диктатуру, Сталин создавал узкие руководящие группы в Политбюро, приближая или подвергая опале своих ближайших соратников. В книге исследуются такие события, как опала Маленкова и Молотова, «ленинградское дело», чистки в МГБ, «мингрельское дело» и реорганизация высшей власти накануне смерти Сталина. В работе показано, как в недрах диктатуры постепенно складывались предпосылки ее отрицания.
На основании архивных документов в книге исследуется процесс перехода от «коллективного руководства» Политбюро к единоличной диктатуре Сталина, который завершился в довоенные годы. Особое внимание в работе уделяется таким проблемам, как роль Сталина в формировании системы, получившей его имя, механизмы принятия и реализации решений, противодействие сталинской «революции сверху» в партии и обществе.***Cталинская система была построена преимущественно на терроре. Это сегодня достаточно легко доказать цифрами, фактами.
«Гильотина Украины» – так назвал один из современников Всеволода Балицкого, долгое время возглавлявшего ГПУ-НКВД Украины. На основе уникальных документов и материалов авторы детально воссоздают основные этапы жизни этого человека, показывают его подлинную роль в формировании большевистской тайной полиции и руководстве ею, его связи и влияния, амбиции и личностные черты, обстоятельства и версии гибели. Большое внимание уделено окружению В. Балицкого, тем, с кем ему довелось работать. Авторам удалось собрать (часто буквально по крупицам) интересные и важные сведения о В.