Высокое стремление: судьба Николая Скрыпника - [188]
Виступ на Всеросійській (березневій) нараді партійних працівників на доповідь Й. В. Сталіна «Про ставлення до Тимчасового Уряду». 29 березня 1917 р.; Виступ на VI з’їзді РСДРП(б) при обговоренні питання про явку В. І. Леніна на суд. 27 липня 1917 р.; Вороння піднімається; Доповідь на IV загальноміській конференції фабрично-заводських комітетів Петрограда. 10 жовтня 1917 р.; Привітання І Всеросійської конференції фабрично-заводських комітетів. 17 жовтня 1917 р.; Телеграма Й. В. Сталіну в питанні про становище Української Радянської Республіки в Російській Федерації у зв’язку з укладенням миру з Німеччиною. 4 березня 1918 р.; Виступ на засіданні Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів з питання становища на Україні. 1 квітня 1918 р.; Новий стан в революції на Україні; Співдоповідь та заключне слово на І з’їзді КП(б)У з питання про політичне становище і завдання партії. 8 липня 1918 р.; Доповідь з організаційного питання на закритому засіданні І з’їзду КП(б)У. 11 липня 1918 р.; Виступ на І з’їзді КП(б)У при обговоренні проекту резолюції «Про партію». 12 липня 1918 р.; Виступ на II з’їзді КП(б)У при обговоренні доповідей ЦК КП(б)У і ЦВРК України. 20 жовтня 1918 р.; Промова на І конгресі комуністичного Інтернаціоналу про становище і завдання Комуністичної партії України. 3 березня 1919 р.; Виступ на засіданні організаційної секції VIII з’їзду РКП(б). 20 березня 1919 р.; Настрій у селі. Запис бесіди про політичний настрій селянства Правобережної України, зроблений кореспондентом газети «Коммунист»; За об’єднання революційних сил. Промова на IV Всеукраїнському з’їзді Рад. 18 травня 1920 р.; Національна політика (щодо) малих народів; Донбас і Україна. З історії революційної боротьби на Україні (1917–1918 рр.); Виступ на XI з’їзді РКП(б) при обговоренні доповідей ЦК і ревізійної комісії РКП(б). 27 березня 1922 р.; Жовтень і Комінтерн. (25 жовтня 1917 р. – 7 листопада 1922 р); Виступ від імені комуністичної фракції на VII Всеукраїнському з’їзді Рад у питанні про утворення СРСР. 13 грудня 1922 р.; П’ятиріччя 1-го корпусу Червоного козацтва; П’ятиріччя ЧК на Україні; Промова на IV нараді ЦК РКП(б) з відповідальними працівниками національних республік та областей з питання союзного будівництва. 12 червня 1923 р.; Виступ на VIII конференції КП(б)У при обговоренні звітної доповіді ЦК КП(б)У. 13 травня 1924 р.; Ленін та національна справа; Ленін про Україну; Виступ на засіданні комісії Виконкому Комінтерну про розпуск УКП. 19 грудня 1924 р.; Революційна законність. Доповідь на Всеукраїнській нараді у справі радянського будівництва. 13 лютого 1925 р.; Союз Радянських Соціалістичних Республік; Революційна законність УСРР. Доповідь на сесії ВУЦВК. 22 жовтня 1925 р.; Організатор перемог; До перевиборів нар засідателів; Жовтень і мистецтво революції; Лист до закарпатських робітників і селян з Великої України. 14 листопада 1926 р.; Лінія освітньої роботи в будуванні соціалізму. Промова на Всеукраїнській нараді профспілкових бібліотечних робітників. 7 березня 1927 р.; Завдання комсомолу в культурно-освітній роботі народного комісаріату освіти. Промова на пленумі ЦК ЛКСМУ. 15 березня 1927 р.; Народна освіта за 10 років; Десяті роковини УСРР. Промова на урочистому засіданні ВУЦВК і РНК УСРР. 26 грудня 1927 р.; Ленін як учений. Доповідь на зборах комосередку в Українському інституті марксизму-ленінізму. 4 лютого 1928 р.; VI конгрес Комінтерну. Скорочена доповідь на партактиві в Харкові. 4 вересня 1928 р.; Великий почин; До підсумків річної роботи. Промова на агітпропнараді ЦК КП(б)У в справі марксистської критики та роботи журналу «Критика». 27 грудня 1928 р.; Звіт уряду УСРР. Доповідь та заключне слово на XI окружному з’їзді Рад Київщини. 31 березня 1929 р.; Промова на XVI конференції ВКП(б) про завдання культурного будівництва у зв’язку з прийняттям п’ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР 25 квітня 1929 р.; З минулого про майбутнє; Стан та перспективи культурного будівництва на Україні. Доповідь на XI Всеукраїнському з’їзді Рад. 13 травня 1929 р.; Промова на VI з’їзді Рад Союзу РСР у питанні культурного розвитку національних республік. 22 травня 1929 р.; Проти забобонів. Промова на II з’їзді Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. 30 травня 1929 р.; Комсомол і культурне будівництво; Завдання сходознавства. Промова на відкритті II Всеукраїнського з’їзду сходознавців 1 листопада 1929 р.; Основні засади єдиної системи народної освіти СРСР. Доповідь на Всесоюзній партійній нараді. 27 квітня 1930 р.; Промова на XVI з’їзді ВКП(б) при обговоренні звітної доповіді Центрального Комітету партії. 1 липня 1930 р.; Промова на засіданні президії Комуністичної академії про завдання філософського фронту. 18 жовтня 1930 р.; Культурне будівництво в СРСР. Доповідь на першому пленумі Міжнародного бюро революційної літератури. 10 листопада 1930 р.; Ленін і наука. Доповідь на загальних зборах наукових працівників та винахідників м. Харкова. 20 січня 1932 р.; Завдання правдиста-робселькора. Доповідь на першій загальноміській Харківській конференції робкорів і партактиву. 5 травня 1932 р.; Друга культурна п’ятирічка та завдання освіти. Доповідь на засіданні виїзної колегії Наркомосу УСРР спільно з заводським партійним комітетом, комітетом комсомолу, заводським профкомом і дирекцією Харківського тракторного заводу. 11 червня 1932 р.; Промова на Лютневому пленумі ЦК КП(б)У при обговоренні доповіді С. В. Косіора «Підсумки хлібозаготівель і завдання КП(б)У в боротьбі за піднесення сільського господарства України». 7 лютого 1933 р.; Промова на Червневому пленумі КП(б)У при обговоренні доповіді І. С. Степанського «Про організацію здавання хліба державі в 1933 р.». 10 червня 1933 р.
В монографии предпринята попытка современного анализа основных событий в Украине революционной эпохи (1917–1920) во взаимосвязи с обоснованием в исторической литературе последних лет концепций Великой российской и Украинской национально-демократической революций, а также с учетом других историографических подходов и трактовок, их оценок. Научно подтверждается органическая взаимосвязь определяющих аспектов социальной борьбы и национально-освободительных устремлений, трансформация революционного содержания массовых масштабных действий в факторы Гражданской войны, переплетение, логическое соотношение слагаемых общественных процессов, преобразований на общероссийском и региональном уровнях. Издание рассчитано на всех интересующихся отечественной историей. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
В кратком очерке предпринята попытка на строго документально-фактологической основе проследить тенденции, сущность, характер взаимоотношений между возникавшими в годы революции и Гражданской войны (1917–1921) национально-государственными и административно-территориальными образованиями – России, Украины и Крыма. Анализируется процесс образования Крымской Автономной Социалистической Советской Республики (1921). Для всех, кто интересуется нашим прошлым и настоящим, думает о будущем. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Наиболее полная на сегодняшний день биография знаменитого генерального секретаря Коминтерна, деятеля болгарского и международного коммунистического и рабочего движения, национального лидера послевоенной Болгарии Георгия Димитрова (1882–1949). Для воссоздания жизненного пути героя автор использовал обширный корпус документальных источников, научных исследований и ранее недоступных архивных материалов, в том числе его не публиковавшийся на русском языке дневник (1933–1949). В биографии Димитрова оставили глубокий и драматичный отпечаток крупнейшие события и явления первой половины XX века — войны, революции, массовые народные движения, победа социализма в СССР, борьба с фашизмом, новаторские социальные проекты, раздел мира на сферы влияния.
В первой части книги «Дедюхино» рассказывается о жителях Никольщины, одного из районов исчезнувшего в середине XX века рабочего поселка. Адресована широкому кругу читателей.
Книга «Школа штурмующих небо» — это документальный очерк о пятидесятилетнем пути Ейского военного училища. Ее страницы прежде всего посвящены младшему поколению воинов-авиаторов и всем тем, кто любит небо. В ней рассказывается о том, как военные летные кадры совершенствуют свое мастерство, готовятся с достоинством и честью защищать любимую Родину, завоевания Великого Октября.
Автор книги Герой Советского Союза, заслуженный мастер спорта СССР Евгений Николаевич Андреев рассказывает о рабочих буднях испытателей парашютов. Вместе с автором читатель «совершит» немало разнообразных прыжков с парашютом, не раз окажется в сложных ситуациях.
Из этой книги вы узнаете о главных событиях из жизни К. Э. Циолковского, о его юности и начале научной работы, о его преподавании в школе.
Со времен Макиавелли образ политика в сознании общества ассоциируется с лицемерием, жестокостью и беспринципностью в борьбе за власть и ее сохранение. Пример Вацлава Гавела доказывает, что авторитетным политиком способен быть человек иного типа – интеллектуал, проповедующий нравственное сопротивление злу и «жизнь в правде». Писатель и драматург, Гавел стал лидером бескровной революции, последним президентом Чехословакии и первым независимой Чехии. Следуя формуле своего героя «Нет жизни вне истории и истории вне жизни», Иван Беляев написал биографию Гавела, каждое событие в жизни которого вплетено в культурный и политический контекст всего XX столетия.
Американский историк Джеймс Хайнцен специализируется на советской истории сталинской эпохи, уделяя немало внимания теневой экономике периода. Свою книгу он посвятил теме коррупции, в частности взяточничества, в СССР в период позднего сталинизма. Автор на довольно обширном архивном материале исследует расцвет коррупции и попытки государства бороться с ней в условиях послевоенного восстановления страны, реконструирует обычаи и ритуалы, связанные с предложением и получением взяток, уделяет особое внимание взяточничеству в органах суда и прокуратуры, подробно описывает некоторые крупные дела, например дело о коррупции в высших судебных инстанциях ряда республик и областей СССР в 1947-1952 гг. Книга предназначена для специалистов-историков и широкого круга читателей, интересующихся историй СССР XX века. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
На основании архивных документов в книге изучается система высшей власти в СССР в послевоенные годы, в период так называемого «позднего сталинизма». Укрепляя личную диктатуру, Сталин создавал узкие руководящие группы в Политбюро, приближая или подвергая опале своих ближайших соратников. В книге исследуются такие события, как опала Маленкова и Молотова, «ленинградское дело», чистки в МГБ, «мингрельское дело» и реорганизация высшей власти накануне смерти Сталина. В работе показано, как в недрах диктатуры постепенно складывались предпосылки ее отрицания.
На основании архивных документов в книге исследуется процесс перехода от «коллективного руководства» Политбюро к единоличной диктатуре Сталина, который завершился в довоенные годы. Особое внимание в работе уделяется таким проблемам, как роль Сталина в формировании системы, получившей его имя, механизмы принятия и реализации решений, противодействие сталинской «революции сверху» в партии и обществе.***Cталинская система была построена преимущественно на терроре. Это сегодня достаточно легко доказать цифрами, фактами.
«Гильотина Украины» – так назвал один из современников Всеволода Балицкого, долгое время возглавлявшего ГПУ-НКВД Украины. На основе уникальных документов и материалов авторы детально воссоздают основные этапы жизни этого человека, показывают его подлинную роль в формировании большевистской тайной полиции и руководстве ею, его связи и влияния, амбиции и личностные черты, обстоятельства и версии гибели. Большое внимание уделено окружению В. Балицкого, тем, с кем ему довелось работать. Авторам удалось собрать (часто буквально по крупицам) интересные и важные сведения о В.