Высокое стремление: судьба Николая Скрыпника - [183]
Український тиждень у Москві // Література й мистецтво. 1929. № 6. 9 лют. (Дод. до «Вістей ВУЦВК»).
Червоне козацтво // Вісті ВУЦВК. 1929. № 275. 25 листоп.
Чергові питання соцвиху: Промова на Всеукр. нараді робітників комдитруху в грудні 1928 року // Рад. освіта. 1929. № 2. С. 1–10.
Шляхи розвитку українського театру // Известия. Одесса, 1929. 26 черв.
Ще раз про ДНМК // Шлях освіти. 1929. № 11. С. 6–12.
Статті й промови. Пролетарська революція на Україні. X., 1930. Т. 1. С. 458; Зміст: Моя автобіографія; Класи й партія; За соціалістичну революцію на Україні; Про партійне будівництво на Україні; Про справжній партійний провід; Стан і завдання КП(б)У; За радянську владу; До історії Червоної Армії на Україні; Дволикий Янус; Воєнно-революційний комітет Жовтневої революції; Україна і виклик Пуанкаре; Роковини звільнення; Історія пролетарської революції на Україні; П’ятиріччя 1-го корпусу Червоного козацтва; П’ятиріччя ЧК на Україні; Чудо Жовтневої революції; Організація Червоної гвардії і Червоної Армії на Україні в 1917–1918 рр.: Жовтень чи червень?; Жовтень і мистецтво революції; Блакитний; Потрійний ювілей радянської влади на Україні; Основні питання українського Жовтня; 1905 рік; Семиріччя роб. – сел. міліції; Організатор перемог; Лютнева революція і більшовики: Десяті роковини УСРР; Український Жовтень; Боротьба за радянську владу на Україні; Сучасне становище; Новий стан в революції на Україні; За об’єднання революційних сил; Консолідація робітничої України; Десять років ЧК-ДПУ; 3 1919 року. Червоне козацтво; Помилки та виправки академіка Яворського; «Спілка визволення України»; До справи українізації «Літопису революції», Дві революції; Іменний покажчик; Поправка.
Статті й промови. Питання соціалістичної освіти. X., 1930. Т. IV. Ч. І. С. 510.
Зміст: І. Загальноосвітні: Лінія освітньої роботи в будуванні соціалізму; Проти культурницької замкненості; П’ятирічний перспективний план Наркомосу; Завдання культурного будівництва на Україні; Народна освіта за десять років; Великий почин; Завдання комсомолу в культурно-освітній роботі Наркомосу; Комсомол і культурне будівництво; Про системи народної освіти; Основні завдання культурно-освітньої роботи за доби реконструкції соціалістичного господарства; Завдання народної освіти в культурній революції; Під класовою ознакою. II. Соціальне виховання: Стан і перспективи переведення загального початкового навчання в УСРР; Про національну політику в трудшколах: Про завдання соцвиху; Про завдання шкіл селянської молоді; За перевірку інспектури народної освіти; Про перевірку вчительських кадрів; Наші недоліки; Питання соціального виховання; До п’ятиріччя газети «Геть неписьменність»; Проти лікнепівських забобонів; Про дитячу літературу. III. Професійна освіта: Дещо про практику прийому до вишів. За «7+17» в роботі вишів; Про завдання суспільствознавства; Який наш шлях; Реконструкція вишів; Стан та перспективи культурного будівництва на Україні; До одного знаменника. На нові шляхи. IV. Додатки: Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про стан народної освіти на Україні; Основні завдання культурного будівництва в зв’язку з соціалістичною реконструкцію країни; Про заяви, що надходять до НКО УСРР з-поза меж УСРР. Про завдання антирелігійної роботи; Про підручники. Діаграми.
Статті й промови. Література й мистецтво. X., 1930. Т. 5. С. 289.
Зміст: І. Література: Наша літературна дійсність; До підсумків річної роботи; За українське літературознавство; Проти забобонів; Книга і преса України за 10 років Жовтня; Десятиріччя ДВУ; Прорив на культурному фронті; Новий етап, нові завдання. II. Мистецтво: Політика НКО в царині мистецтва; Стан театральної справи; Завдання самодіяльного театру; Мистецтво – активний співучасник соціалістичної перебудови країни; Театральний трикутник; Наші завдання в образотворчому мистецтві; Наші завдання в царині образотворчого мистецтва; Стан і перспективи музично-культурного процесу на Україні; З музичного терену; Про українські народні інструменти; Завдання товариства «Друзі радіо»; Стан і перспективи української кінематографії; Фотосправа на Україні; Боюсь скигління; Про музкомедію «Орфей у пеклі». III. Додатки: Про політику партії в галузі художньої літератури. (Резолюція ЦК ВКП(б) від 18 червня 1925 р.); Політика партії в галузі української художньої літератури: Постанова ПБ ЦК КП(б)У; Про стан Київського художнього інституту та про федерацію художніх організацій; Про музичну пропаганду та музичну діяльність серед трудящої людності Одеси; Про український драм, театр в Ленінграді; Лист до редакції «Літературної енциклопедії».
В ногу з виробництвом: Промова на нараді ДНМК в справі перегляду соціально-економічних дисциплін // Шлях освіти. 1930. № 4. С. 1–7.
Відповідь від імені XI з’їзду КП(б)У на привітання інженерно-тех. персоналу (Стеногр. запис) // Вісті. 1930. № 131. 8 черв.
Всесоюзна нарада в справі народньої освіти: Доп. на зборах харківського вчительства в будинку робітників освіти, 12 трав. 1930 р. // Рад. освіта. 1930. № 7. С. 1–13; Комуніст. 1930. № 119. 13 квіт.
В монографии предпринята попытка современного анализа основных событий в Украине революционной эпохи (1917–1920) во взаимосвязи с обоснованием в исторической литературе последних лет концепций Великой российской и Украинской национально-демократической революций, а также с учетом других историографических подходов и трактовок, их оценок. Научно подтверждается органическая взаимосвязь определяющих аспектов социальной борьбы и национально-освободительных устремлений, трансформация революционного содержания массовых масштабных действий в факторы Гражданской войны, переплетение, логическое соотношение слагаемых общественных процессов, преобразований на общероссийском и региональном уровнях. Издание рассчитано на всех интересующихся отечественной историей. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
В кратком очерке предпринята попытка на строго документально-фактологической основе проследить тенденции, сущность, характер взаимоотношений между возникавшими в годы революции и Гражданской войны (1917–1921) национально-государственными и административно-территориальными образованиями – России, Украины и Крыма. Анализируется процесс образования Крымской Автономной Социалистической Советской Республики (1921). Для всех, кто интересуется нашим прошлым и настоящим, думает о будущем. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Наиболее полная на сегодняшний день биография знаменитого генерального секретаря Коминтерна, деятеля болгарского и международного коммунистического и рабочего движения, национального лидера послевоенной Болгарии Георгия Димитрова (1882–1949). Для воссоздания жизненного пути героя автор использовал обширный корпус документальных источников, научных исследований и ранее недоступных архивных материалов, в том числе его не публиковавшийся на русском языке дневник (1933–1949). В биографии Димитрова оставили глубокий и драматичный отпечаток крупнейшие события и явления первой половины XX века — войны, революции, массовые народные движения, победа социализма в СССР, борьба с фашизмом, новаторские социальные проекты, раздел мира на сферы влияния.
В первой части книги «Дедюхино» рассказывается о жителях Никольщины, одного из районов исчезнувшего в середине XX века рабочего поселка. Адресована широкому кругу читателей.
Книга «Школа штурмующих небо» — это документальный очерк о пятидесятилетнем пути Ейского военного училища. Ее страницы прежде всего посвящены младшему поколению воинов-авиаторов и всем тем, кто любит небо. В ней рассказывается о том, как военные летные кадры совершенствуют свое мастерство, готовятся с достоинством и честью защищать любимую Родину, завоевания Великого Октября.
Автор книги Герой Советского Союза, заслуженный мастер спорта СССР Евгений Николаевич Андреев рассказывает о рабочих буднях испытателей парашютов. Вместе с автором читатель «совершит» немало разнообразных прыжков с парашютом, не раз окажется в сложных ситуациях.
Из этой книги вы узнаете о главных событиях из жизни К. Э. Циолковского, о его юности и начале научной работы, о его преподавании в школе.
Со времен Макиавелли образ политика в сознании общества ассоциируется с лицемерием, жестокостью и беспринципностью в борьбе за власть и ее сохранение. Пример Вацлава Гавела доказывает, что авторитетным политиком способен быть человек иного типа – интеллектуал, проповедующий нравственное сопротивление злу и «жизнь в правде». Писатель и драматург, Гавел стал лидером бескровной революции, последним президентом Чехословакии и первым независимой Чехии. Следуя формуле своего героя «Нет жизни вне истории и истории вне жизни», Иван Беляев написал биографию Гавела, каждое событие в жизни которого вплетено в культурный и политический контекст всего XX столетия.
Американский историк Джеймс Хайнцен специализируется на советской истории сталинской эпохи, уделяя немало внимания теневой экономике периода. Свою книгу он посвятил теме коррупции, в частности взяточничества, в СССР в период позднего сталинизма. Автор на довольно обширном архивном материале исследует расцвет коррупции и попытки государства бороться с ней в условиях послевоенного восстановления страны, реконструирует обычаи и ритуалы, связанные с предложением и получением взяток, уделяет особое внимание взяточничеству в органах суда и прокуратуры, подробно описывает некоторые крупные дела, например дело о коррупции в высших судебных инстанциях ряда республик и областей СССР в 1947-1952 гг. Книга предназначена для специалистов-историков и широкого круга читателей, интересующихся историй СССР XX века. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
На основании архивных документов в книге изучается система высшей власти в СССР в послевоенные годы, в период так называемого «позднего сталинизма». Укрепляя личную диктатуру, Сталин создавал узкие руководящие группы в Политбюро, приближая или подвергая опале своих ближайших соратников. В книге исследуются такие события, как опала Маленкова и Молотова, «ленинградское дело», чистки в МГБ, «мингрельское дело» и реорганизация высшей власти накануне смерти Сталина. В работе показано, как в недрах диктатуры постепенно складывались предпосылки ее отрицания.
На основании архивных документов в книге исследуется процесс перехода от «коллективного руководства» Политбюро к единоличной диктатуре Сталина, который завершился в довоенные годы. Особое внимание в работе уделяется таким проблемам, как роль Сталина в формировании системы, получившей его имя, механизмы принятия и реализации решений, противодействие сталинской «революции сверху» в партии и обществе.***Cталинская система была построена преимущественно на терроре. Это сегодня достаточно легко доказать цифрами, фактами.
«Гильотина Украины» – так назвал один из современников Всеволода Балицкого, долгое время возглавлявшего ГПУ-НКВД Украины. На основе уникальных документов и материалов авторы детально воссоздают основные этапы жизни этого человека, показывают его подлинную роль в формировании большевистской тайной полиции и руководстве ею, его связи и влияния, амбиции и личностные черты, обстоятельства и версии гибели. Большое внимание уделено окружению В. Балицкого, тем, с кем ему довелось работать. Авторам удалось собрать (часто буквально по крупицам) интересные и важные сведения о В.