Высокое стремление: судьба Николая Скрыпника - [181]
Промова на урочистому святі на могилі Т. Шевченка // Комуніст. 1928. № 102. 4 трав.
Промова НКО тов. Скрипника з приводу смерті професора П. І. Кравцова // Бюл. НКО. 1928. № 47. С. 14–15.
Промова на червневому пленумі ЦК ВКП(б) 1926 р. X., 1928.
Состояние и перспективы проведения всеобщего начального обучения в УССР / пер. с укр. X., 1928. С. 36.
Стан і перспективи музично-культурного процесу на Україні: Привітальне слово II з’їздові Всеукраїнського музичного т-ва ім. Леонтовича 26 лют. 1928 р. // Музика масам. 1928. № 3–4. С. 3–7.
Стан і перспективи переведення загального початкового навчання в УСРР. X., 1928. С. 32.
Стан і перспективи української кінематографії: Промова на кінонараді при ЦК КП(б)У 31 січ.-3 лют. 1928 р. // Шлях освіти. № 4. С. 1–14.
Стан народної освіти на Україні. Доп. на III Всеукр. з’їзді робітників освіти // Вісті. Х., 1928. № 134. 10 черв.
Увічнення пам’яті М. Коцюбинського (До всіх громадян і до державних, громадських та культурно-освітніх організацій УСРР) // Пролет. правда. К., 1928. № 87. 12 квіт.
Фотосправа на Україні // Фото для всіх. 1928. № 4. С. 6–15; № 5. С. 7–18.
VI конгрес Комінтерну // Більшовик України. 1928. № 18. С. 7–20.
Який наш шлях (3 промови на засіданні Ради Народних Комісарів УСРР, 19 лип. 1928 р.) // Робітнича освіта. 1928. № 6–7. С. 3–4.
Статті й промови. Національне питання. X., 1929. Т. II. Ч. 1. С. 36.
Зміст: Національне питання, як окрема наукова дисципліна. Національна політика малих народів: Донбас і Україна; Мусить настати зворот; Проти бухгалтерії в національному питанні; Національне питання і Червона Армія; Ленін та національна справа; Про укапізм; Зліквідувати люксембургіанство; До спільної боротьби за неминучу перемогу; Дев’ять років національної політики на Україні; До теорії боротьби двох культур; Підсумки літературної дискусії; Хвильовізм чи шумськізм; Перемога комуністичної партії Закарпатської України; Лист до закарпатських робітників і селян з Великої України; ЦК КПЧ і національне питання на Закарпатській Україні; Національне відродження в сучасних капіталістичних державах на прикладі Закарпатської України; Націоналістичний ухил в КПЗУ; Крива десятиріччя радянського Жовтня; Від ухилу до зради; За пролетарську перемогу; З приводу економічної платформи націоналізму; Лист до тов. Лебедя; Про кордони УСРР; До річниці смерті А. Іванова; Права та стан національних меншостей на Україні; Кілька слів замість привітання з приводу українізації «ВСЮ»; Шляхи співпраці національних культур; Зустріч; Український тижденьу Москві; Проти «лінії з застереженнями».
Актуальні завдання українського літературознавства // Критика. 1929. № 4. С. 3–8.
Боюсь скигління: Про утворення на Україні музичної комедії // Вечірнє радіо. 1929. № 194. 5 серп.
В порядкові ентузіазму: З приводу статті Жигалко про технічні кадри в Діпромезі // Вісті. 1929. № 34. 10 лют.
Выступление в прениях по докладу тт. Мануильского и Куусинена о международном положении и задачах Коминтерна на X пленуме исполкома Коминтерна // Международное положение и задачи Ком. Интернационала. М., 1929. Вып. 1. С. 79–84.
Дамо з лав пролетаріату нові десятки тисяч фахівців – інженерів, техніків, агрономів, що потрібні для успішного виконання велетенських планів соціалістичного будівництва: Розмова з Наркомосвіти УСРР т. Скрипником // Пролет. правда. К., 1929. № 275. 29 листоп.
Два сапога – пара // Комуніст. 1929. № 136. 16 черв.; Партробітник Дніпропетровщини. 1929. № 12. С. 1–5.
Декілька слів замість привітання з приводу українізації «Вісника Радянської Юстиції» // Вісн. рад. юстиції. Х., 1929. № 1. С. 1–2.
Десятиріччя декрету про лікнеп // Вісті. 1929. № 300. 26 груд.; Комуніст. 1929. № 303. 26 груд.
До підсумків річної роботи: Промова на Агітпропнараді ЦК КП(б)У в справі марксистської критики та роботи журналу «Критика» 27 груд. 1928 р. Критика. 1929. № 1. С. 3–11.
До українізації «Одесских известий» // Комуніст. 1929. № 173. 31 лип.; Чорноморська Комуна. 1929. 31 лип.
Доповідь і відповідь на привітання на XI окружному з’їзді Рад Київщини (Звіт уряду: Доповідь т. М. Скрипника) // Пролет. правда. К., 1929. № 75. 2 квіт.
З дореволюційним стажем // Вісті. 1929. № 13. 16 січ.
З минулого про майбутнє // Вісті. Х., 1929. № 101. 4 трав.
З післяреволюційним стажем (спростування помилкових думок статті «З дореволюційним стажем» (в г. Вісті) про кадри в Укрдіпромезі // Вісті. 1929. № 20. 25 січ.
За своєчасне виконання постанов листопадового пленуму ЦК ВКП(б) // Комуніст. Х., 1929. № 4. 5 січ.
За українське літературознавство: Промова на святі відкриття Інституту Шевченка 15 квітня 1929 р. // Шлях освіти. 1929. № 4. С. 5–10.
За якість художньої продукції, за соцзмагання письменників і їх організацій: Промова на 2-му Всеукр. з’їзді пролет. письменників // Комсомолець України. 1929. 21 черв.
Завдання комсомолу в соціалістичній перебудові країни. X., 1929. С. 66.
Завдання народної освіти в культурній революції // Сільськогосподарська освіта. 1929. № 4–5. С. 3–21.
Зменшити собівартість, підвищити якість // Студент революції. 1929. № 4. С. 3–5.
Зустріч: Про зустріч представників рос. і укр. письменників у Москві // Комуніст. 1929. № 31. 7 лют.; Известия. 1929. № 31. 7 февр.
В монографии предпринята попытка современного анализа основных событий в Украине революционной эпохи (1917–1920) во взаимосвязи с обоснованием в исторической литературе последних лет концепций Великой российской и Украинской национально-демократической революций, а также с учетом других историографических подходов и трактовок, их оценок. Научно подтверждается органическая взаимосвязь определяющих аспектов социальной борьбы и национально-освободительных устремлений, трансформация революционного содержания массовых масштабных действий в факторы Гражданской войны, переплетение, логическое соотношение слагаемых общественных процессов, преобразований на общероссийском и региональном уровнях. Издание рассчитано на всех интересующихся отечественной историей. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
В кратком очерке предпринята попытка на строго документально-фактологической основе проследить тенденции, сущность, характер взаимоотношений между возникавшими в годы революции и Гражданской войны (1917–1921) национально-государственными и административно-территориальными образованиями – России, Украины и Крыма. Анализируется процесс образования Крымской Автономной Социалистической Советской Республики (1921). Для всех, кто интересуется нашим прошлым и настоящим, думает о будущем. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Наиболее полная на сегодняшний день биография знаменитого генерального секретаря Коминтерна, деятеля болгарского и международного коммунистического и рабочего движения, национального лидера послевоенной Болгарии Георгия Димитрова (1882–1949). Для воссоздания жизненного пути героя автор использовал обширный корпус документальных источников, научных исследований и ранее недоступных архивных материалов, в том числе его не публиковавшийся на русском языке дневник (1933–1949). В биографии Димитрова оставили глубокий и драматичный отпечаток крупнейшие события и явления первой половины XX века — войны, революции, массовые народные движения, победа социализма в СССР, борьба с фашизмом, новаторские социальные проекты, раздел мира на сферы влияния.
В первой части книги «Дедюхино» рассказывается о жителях Никольщины, одного из районов исчезнувшего в середине XX века рабочего поселка. Адресована широкому кругу читателей.
Книга «Школа штурмующих небо» — это документальный очерк о пятидесятилетнем пути Ейского военного училища. Ее страницы прежде всего посвящены младшему поколению воинов-авиаторов и всем тем, кто любит небо. В ней рассказывается о том, как военные летные кадры совершенствуют свое мастерство, готовятся с достоинством и честью защищать любимую Родину, завоевания Великого Октября.
Автор книги Герой Советского Союза, заслуженный мастер спорта СССР Евгений Николаевич Андреев рассказывает о рабочих буднях испытателей парашютов. Вместе с автором читатель «совершит» немало разнообразных прыжков с парашютом, не раз окажется в сложных ситуациях.
Из этой книги вы узнаете о главных событиях из жизни К. Э. Циолковского, о его юности и начале научной работы, о его преподавании в школе.
Со времен Макиавелли образ политика в сознании общества ассоциируется с лицемерием, жестокостью и беспринципностью в борьбе за власть и ее сохранение. Пример Вацлава Гавела доказывает, что авторитетным политиком способен быть человек иного типа – интеллектуал, проповедующий нравственное сопротивление злу и «жизнь в правде». Писатель и драматург, Гавел стал лидером бескровной революции, последним президентом Чехословакии и первым независимой Чехии. Следуя формуле своего героя «Нет жизни вне истории и истории вне жизни», Иван Беляев написал биографию Гавела, каждое событие в жизни которого вплетено в культурный и политический контекст всего XX столетия.
Американский историк Джеймс Хайнцен специализируется на советской истории сталинской эпохи, уделяя немало внимания теневой экономике периода. Свою книгу он посвятил теме коррупции, в частности взяточничества, в СССР в период позднего сталинизма. Автор на довольно обширном архивном материале исследует расцвет коррупции и попытки государства бороться с ней в условиях послевоенного восстановления страны, реконструирует обычаи и ритуалы, связанные с предложением и получением взяток, уделяет особое внимание взяточничеству в органах суда и прокуратуры, подробно описывает некоторые крупные дела, например дело о коррупции в высших судебных инстанциях ряда республик и областей СССР в 1947-1952 гг. Книга предназначена для специалистов-историков и широкого круга читателей, интересующихся историй СССР XX века. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
На основании архивных документов в книге изучается система высшей власти в СССР в послевоенные годы, в период так называемого «позднего сталинизма». Укрепляя личную диктатуру, Сталин создавал узкие руководящие группы в Политбюро, приближая или подвергая опале своих ближайших соратников. В книге исследуются такие события, как опала Маленкова и Молотова, «ленинградское дело», чистки в МГБ, «мингрельское дело» и реорганизация высшей власти накануне смерти Сталина. В работе показано, как в недрах диктатуры постепенно складывались предпосылки ее отрицания.
На основании архивных документов в книге исследуется процесс перехода от «коллективного руководства» Политбюро к единоличной диктатуре Сталина, который завершился в довоенные годы. Особое внимание в работе уделяется таким проблемам, как роль Сталина в формировании системы, получившей его имя, механизмы принятия и реализации решений, противодействие сталинской «революции сверху» в партии и обществе.***Cталинская система была построена преимущественно на терроре. Это сегодня достаточно легко доказать цифрами, фактами.
«Гильотина Украины» – так назвал один из современников Всеволода Балицкого, долгое время возглавлявшего ГПУ-НКВД Украины. На основе уникальных документов и материалов авторы детально воссоздают основные этапы жизни этого человека, показывают его подлинную роль в формировании большевистской тайной полиции и руководстве ею, его связи и влияния, амбиции и личностные черты, обстоятельства и версии гибели. Большое внимание уделено окружению В. Балицкого, тем, с кем ему довелось работать. Авторам удалось собрать (часто буквально по крупицам) интересные и важные сведения о В.