Высокое стремление: судьба Николая Скрыпника - [179]
Шлюб та родина: Доп. на 3-й сесії Всеукр. центр. виконкому // Вісті. 1926. № 119. 27 трав.
Від народного секретаріату до Ради Народних Комісарів (До 10 роковин Жовтневої революції) // Пролет. правда. 1927. № 293. 23 жовт.
Відповідь від імені XIII окружної партійної конференції Київщини на вітання представників безпартійного робітництва, селянства та інтелігенції Київщини // Пролет. правда. К., 1927. № 257. 11 листоп.
Відповідь на привітання з нагоди 5-х роковин перебування його на посаді генерального прокурора Республіки і Наркомюсту // Вісті. Х., 1927. № 54. 8 берез.
Вирок у справі Шварцбарда – Суворий присуд над українською контрреволюцією: Розмова з тов. Скрипником // Комуніст. X., 1927. № 248. 29 груд.; Пролет. правда. 1927. 248. 29 груд.
Виставка Овернських плетених виробів у Віші (Франція) // Пролет. правда. № 219. 25 жовт.
Виступ (в день преси в Харкові на вечорі у будинку ім. Блакитного) // Комуніст. Х., 1927. № 103. 8 трав.
Виступ на з’їзді бібліотечних робітників професійних спілок (Про найближчі завдання в галузі освіти) // Комуніст. Х., 1927. № 104. 9 берез.; Пролет. правда. К., 1927. № 55. 8 берез.
Виступ на нараді організаційного комітету інституту інженерів шляхів у Києві // Пролет. правда. К., 1927. № 74. 2 квіт.
Виступи про правопис // Комуніст. 1927. №. 119, 137; Вісті. 1927. № 137. 19 трав.; Пролет. правда. 1927. № 118, 121, 124, 126, 128, 31 трав.; 4, 7 черв.
Выступление 17 октября 1927 в прениях по докладу Луначарского об итогах культурного строительства за 10 лет на 2 сессии ЦИК 4 созыва // 2 сессия ЦИК СССР 4 созыва: Стеногр. отчет. Л., 1927. Бюл. № 4. С. 1526; Вісті. Х., 1927. № 238. 18 жовт; Комуніст. Х., 1927. № 239. 19 жовт.
Геть з партії тих, що не зносять умов диктатури пролетаріату – ширше двері новим пролетарям: Відповідь від імені X з’їзду КП(б)У на привітання робітників // Червоний стяг. 1927. 23 листоп.
Гніт трудящих Західної України, Бессарабії та Буковини: Промова на X окружному з’їзді Рад Київщини // Пролет. Правда. К., 1927. № 70. 29 берез.
Десяті роковини УСРР: Промова на урочистому засіданні ВУЦВК і РНК, 26 груд. 1927 р. // Рад. Україна. 1927. № 12. С. 3–9.
Десять заповідей культбудівництва // Рад. освіта. 1927. № 12. С. 1–2; Вісті. 1927. № 250. 11 листоп.
10 років героїчної боротьби: Промова на урочистому засіданні Уряду УСРР // Вісті. 1927. № 297. 28 груд.
Десять років ЧК-ДПУ // Комуніст. 1927. № 296. 28 груд.
До підсумків III сесії ЦВК Союзу PCP // Вісті. 1927. № 48. 27 лют.
Доповідь і кінцеве слово на X окружному з’їзді Рад Київщини: Обговорення звіту Уряду УСРР, 30 берез. 1927 р. // Пролет. правда. К., 1927. № 70, 71. 29, 30 берез.
Доповідь на Всеукраїнському з’їзді сількорів «Радянські села» // Комуніст. Х., 1927. № 61. 16 берез.
Доповідь на пленумі Всеукраїнського комітету спілки Робітос; перспективний п’ятирічний план народної освіти // Пролет. правда. К., 1927. № 149. 4 лип.; Комуніст. Х., 1927. № 150. 5 лип.
Доповідь (на XIII окр. парт. конференції Київщини) про діяльність Центрального Комітету КП(б)У // Пролет. правда. К., 1927. № 258, 260. 15, 17 листоп.
Доповідь про чергові завдання культосвітньої роботи на міжспілчанській культконференції, Київ, 30 берез. 1927 р. // Пролет. правда. К., 1927. № 71. 30 берез.
За наближення УАН до широких робітничо-селянських мас: Промова на засіданні УАН, 1 квіт. 1927 р. // Пролет. правда. К., 1927. № 74. 2 квіт.
Завдання комсомолу в культурно-освітній роботі Наркомосу: Промова на пленумі ЦК ЛКСМУ, 15 берез. 1927 р. // Молодняк. 1927. № 6–7. С. 123–128.
Завдання культурного будівництва на Україні: Доп. на X з’їзді КП(б)У // Шлях освіти. 1927. № 11. С. 1–32.
Завдання культурного будівництва: Розмова з тов. Скрипником // Пролет. правда. 1927. 11 листоп.
Завдання Наркомосвіти: Доп. на IV пленумі ЦК комсомолу України // Вісті. Х., 1927. № 62. 17 берез.
Колесо нової історії повинно закрутитися // Горєлов В. Будуємо Дніпрельстан. X., 1927. С. 15–16.
Лінії освітньої роботи в справі будування соціалізму. X., 1927. С. 35.
На допомогу жертвам катастрофи на Підкарпатті // Комуніст. 1927. № 237. 16 жовтн.; Вісті. 1927. № 237. 16 жовт.; Пролет. правда. 1927. 18 жовт.
Найближчі завдання освіти на Україні: Доп. на II пленумі Всеукр. ради профсоюзів // Вісті. Х., 1927. № 76. 5 квіт.
Народна освіта за десять років (Що зроблено і що стоїть на черзі) // Рад. освіта. 1927. № 12. С. 2–6.
Національне відродження в сучасних капіталістичних державах на прикладі Закарпатської України // Прапор марксизму. 1928. № 1. С. 208–231.
Наша театральна мистецька політика: Доп. на Всеукр. з’їзді спілки робітників мистецтва // Комуніст. Х., 1927. № 76. 5 квіт.
Октябрьская революция и революция права // Вестн. сов. юстиции. 1927. № 21–22. С. 712.
Пам’яті тов. Андрія Іванова // Комуніст Х., 1927. № 131. 11 черв.; Пролет. правда. 1927. № 131. 11 черв.
Передмова // Ленін В. І. Національне питання, 1910–1920 pp. X., 1927.
Перспективи розвитку народної освіти: Доп. і прикінцеве слово на 4 пленумі ВУКу Робос // Народний учитель. Х., 1927. № 28.
Під знаком пролетарської єдності (10 років Радянської влади на Україні) // Вісті. 1927. № 296. 25 груд.
В монографии предпринята попытка современного анализа основных событий в Украине революционной эпохи (1917–1920) во взаимосвязи с обоснованием в исторической литературе последних лет концепций Великой российской и Украинской национально-демократической революций, а также с учетом других историографических подходов и трактовок, их оценок. Научно подтверждается органическая взаимосвязь определяющих аспектов социальной борьбы и национально-освободительных устремлений, трансформация революционного содержания массовых масштабных действий в факторы Гражданской войны, переплетение, логическое соотношение слагаемых общественных процессов, преобразований на общероссийском и региональном уровнях. Издание рассчитано на всех интересующихся отечественной историей. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
В кратком очерке предпринята попытка на строго документально-фактологической основе проследить тенденции, сущность, характер взаимоотношений между возникавшими в годы революции и Гражданской войны (1917–1921) национально-государственными и административно-территориальными образованиями – России, Украины и Крыма. Анализируется процесс образования Крымской Автономной Социалистической Советской Республики (1921). Для всех, кто интересуется нашим прошлым и настоящим, думает о будущем. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Наиболее полная на сегодняшний день биография знаменитого генерального секретаря Коминтерна, деятеля болгарского и международного коммунистического и рабочего движения, национального лидера послевоенной Болгарии Георгия Димитрова (1882–1949). Для воссоздания жизненного пути героя автор использовал обширный корпус документальных источников, научных исследований и ранее недоступных архивных материалов, в том числе его не публиковавшийся на русском языке дневник (1933–1949). В биографии Димитрова оставили глубокий и драматичный отпечаток крупнейшие события и явления первой половины XX века — войны, революции, массовые народные движения, победа социализма в СССР, борьба с фашизмом, новаторские социальные проекты, раздел мира на сферы влияния.
В первой части книги «Дедюхино» рассказывается о жителях Никольщины, одного из районов исчезнувшего в середине XX века рабочего поселка. Адресована широкому кругу читателей.
Книга «Школа штурмующих небо» — это документальный очерк о пятидесятилетнем пути Ейского военного училища. Ее страницы прежде всего посвящены младшему поколению воинов-авиаторов и всем тем, кто любит небо. В ней рассказывается о том, как военные летные кадры совершенствуют свое мастерство, готовятся с достоинством и честью защищать любимую Родину, завоевания Великого Октября.
Автор книги Герой Советского Союза, заслуженный мастер спорта СССР Евгений Николаевич Андреев рассказывает о рабочих буднях испытателей парашютов. Вместе с автором читатель «совершит» немало разнообразных прыжков с парашютом, не раз окажется в сложных ситуациях.
Из этой книги вы узнаете о главных событиях из жизни К. Э. Циолковского, о его юности и начале научной работы, о его преподавании в школе.
Со времен Макиавелли образ политика в сознании общества ассоциируется с лицемерием, жестокостью и беспринципностью в борьбе за власть и ее сохранение. Пример Вацлава Гавела доказывает, что авторитетным политиком способен быть человек иного типа – интеллектуал, проповедующий нравственное сопротивление злу и «жизнь в правде». Писатель и драматург, Гавел стал лидером бескровной революции, последним президентом Чехословакии и первым независимой Чехии. Следуя формуле своего героя «Нет жизни вне истории и истории вне жизни», Иван Беляев написал биографию Гавела, каждое событие в жизни которого вплетено в культурный и политический контекст всего XX столетия.
Американский историк Джеймс Хайнцен специализируется на советской истории сталинской эпохи, уделяя немало внимания теневой экономике периода. Свою книгу он посвятил теме коррупции, в частности взяточничества, в СССР в период позднего сталинизма. Автор на довольно обширном архивном материале исследует расцвет коррупции и попытки государства бороться с ней в условиях послевоенного восстановления страны, реконструирует обычаи и ритуалы, связанные с предложением и получением взяток, уделяет особое внимание взяточничеству в органах суда и прокуратуры, подробно описывает некоторые крупные дела, например дело о коррупции в высших судебных инстанциях ряда республик и областей СССР в 1947-1952 гг. Книга предназначена для специалистов-историков и широкого круга читателей, интересующихся историй СССР XX века. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
На основании архивных документов в книге изучается система высшей власти в СССР в послевоенные годы, в период так называемого «позднего сталинизма». Укрепляя личную диктатуру, Сталин создавал узкие руководящие группы в Политбюро, приближая или подвергая опале своих ближайших соратников. В книге исследуются такие события, как опала Маленкова и Молотова, «ленинградское дело», чистки в МГБ, «мингрельское дело» и реорганизация высшей власти накануне смерти Сталина. В работе показано, как в недрах диктатуры постепенно складывались предпосылки ее отрицания.
На основании архивных документов в книге исследуется процесс перехода от «коллективного руководства» Политбюро к единоличной диктатуре Сталина, который завершился в довоенные годы. Особое внимание в работе уделяется таким проблемам, как роль Сталина в формировании системы, получившей его имя, механизмы принятия и реализации решений, противодействие сталинской «революции сверху» в партии и обществе.***Cталинская система была построена преимущественно на терроре. Это сегодня достаточно легко доказать цифрами, фактами.
«Гильотина Украины» – так назвал один из современников Всеволода Балицкого, долгое время возглавлявшего ГПУ-НКВД Украины. На основе уникальных документов и материалов авторы детально воссоздают основные этапы жизни этого человека, показывают его подлинную роль в формировании большевистской тайной полиции и руководстве ею, его связи и влияния, амбиции и личностные черты, обстоятельства и версии гибели. Большое внимание уделено окружению В. Балицкого, тем, с кем ему довелось работать. Авторам удалось собрать (часто буквально по крупицам) интересные и важные сведения о В.