Шляхом «Леґенди» - [7]
Досить скоро я вже підібрав відповідних кандидатів на районових таких районів: Середпільці, Дмитрів, Павлів, Щуровичі. Стоянівський район був уже зорганізований Вуглярем.
Дальша праця вже пішла швидко. Після номінації районових провідників, клітини по районах росли скоро. Через два роки організаційна мережа була завершена в повітовому масштабі. До опрацьовання лишилися тільки містечка Лопатин, Топорів і Холоїв.
До міського елементу треба було підбирати інші заходи, як до сільського, який був щирий і нескритий. У містечку все була небезпека натрапити скорше на поліційного інформатора. Районові Щурович і Павлова мали середню освіту, інші були сільські хлопці, але очитані, із вродженою інтелігенцією, наскрізь ідейні і працьовиті. Мрією кожного з них було стати колись членом ОУН.
На плечах районових лежали великі завдання, відповідальність і небезпека. Треба сьогодні їм признати, що всі вони вповні себе виправдали в організаційній роботі.
Про мої турботи в містечках я говорив з Іваном Климовим, який піддав думку, щоб здорове село здобувало містечка, т. зн. треба було переселити із села до містечка найкращий сільський елемент із метою здобувати міський ринок. Ті, які мають охоту бути купцями, повинні відкривати свої приватні крамниці. Торгуючи, економічно будемо себе скріплювати й більше фінансувати роботу ОУН. Купці, члени ОУН, займатимуть громадські становища в місті й рівночасно творитимуть проводи районів.
За такою рецептою Івана Климова, до Радехова перенісся Микола Свистун з Ордова і відкрив мануфактурну крамницю. Рівночасно він став військовим референтом повітового проводу. Крамниця Свистуна була дуже добрим зв'язковим пунктом в організаційних справах. Від того часу там постав контакт із місцевими міщанами й закріплювалися спершу товариські, а опісля й організаційні контакти.
Коли після кількох років тяжкої праці в повіті сформувалася добре зорганізована мережа ОУН, а в польській гімназії ім. Баденього існувала юнацька клітина під проводом Романа Левицького, тоді вже мережа була готова до чинних виступів.
Іван Климів, вислухавши мій усний звіт на окремій зустрічі в Радехові, сказав:
– Богдане, в Радехівсьому повіті є два великі земельні об'єкти: Криве і Щуровичі, які польський уряд задумує заселити польськими колоністами. Справа є дуже важлива для нас, щоб в ніякому разі не допустити польських колоністів на українські землі. Ваш повітовий провід мусить подумати й підготувати протиколонізаційну акцію, щоб не допустити чужинців на наші землі.
Зустрічі відбувалися у приявності повітового провідника Вугляра, який уже перед тим був докладно поінформований про справу й мав відповідний проект акції. По обговоренні поданого проекту, знову звернувся до мене Іван Климів:
– Вся технічна справа належить до тебе й ти, як організаційний референт, цілу акцію мусиш підготовити та зреалізувати силами членів усього повіту. Мусиш бути надзвичайно обережний, бо в цій справі поляки не будуть церемонитися, і треба сподіватися численних арештів та тяжких засудів. Пам'ятай, що акції треба надати такий зовнішній характер, щоб це виглядало на спонтанний вияв акції українського населення, яке відрухово чи інстинктивно стає в обороні рідної землі.
Завдяки доброму українському патріотові Антону Маланякові, який був моїм директором у Союзі, який, може, підозрівав мене в роботі організації, я ніколи не мав перешкод у різних зустрічах із людьми, що відбувалися дуже часто таки у приміщенні Союзу. Тож не раз мені доводилося переривати свої завдання й щезати на кілька хвилин десь у котромусь магазині та обговорювати справу з одним чи другим районовим провідником. Того всього мій директор наче б не запримічував.
б. ПРОТИКОЛОНІЗАЦІЙНА АКЦІЯ
Підготовка акції в повіті тривала приблизно півроку. Дата чинного виступу була призначена на квітень (правдоподібно, на день 15-го квітня) 1937 р. Сама акція відбувалася коло сіл Кривого і Щуровичі, які від себе віддалені приблизно на 25 км.
Тієї ночі всі члени ОУН були на поготівлі. Приблизно о 10 год. вночі загорілися скирти коло Кривого і Щурович, По селах дзвони дзвонили, скликали людей на місце вогню. Багато селян виїхало кіньми, чи побігло пішки на місце пожежі, але не спішилося гасити вогнів.
Хтось виступив і почав говорити:
– Люди добрі, українські селяни …
– Тихо, тихо, – понеслося серед людей, – хтось хоче говорити…
Нарід утих, тільки полум'я палахкотіло й чути було, як тріскотіла палена солома та збіжжя. Червона заграва впала на лице промовця, якого голова була понад усіми.
– Бачите ось ці скирти збіжжя, – продовжував нікому невідомий промовець, – це все не для нас, хоч на нашій, українській землі. Бачите ось ті лани довкола, це земля українська, на ній колись працювали наші предки, яка потом і кров'ю скроплена воїнами короля Данила, козаками Богуна і Хмеля, а самі ви свідками були, як ще недавно Січові Стрільці залягали тут в окопах і боронили святу землицю від польського наїзника. Багато крови пролили сини України на тій землі та не встоялись. Тепер добра землі забирає окупант. Ось ті лани вкоротці поділить і посадить тут своїх колоністів із Польщі. Це черговий грабунок нашої землі. Чи дозволимо на це?
Антон Иванович Деникин — одна из важнейших и колоритных фигур отечественной истории. Отмеченный ярким полководческим талантом, он прожил нелегкую, полную драматизма жизнь, в которой отразилась сложная и противоречивая действительность России конца XIX и первой половины XX века. Его военная карьера повенчана с такими глобальными событиями, как Русско-японская, Первая мировая и Гражданская войны. Он изведал громкую славу побед и горечь поражений, тяготы эмиграции, скитаний за рубежом. В годы Второй мировой войны гитлеровцы склоняли генерала к сотрудничеству, но он ответил решительным отказом, ибо всю жизнь служил только России.Издание второе, дополненное и переработанное.Издательство и автор благодарят Государственный архив Российской Федерации за предоставленные к изданию фотоматериалы.Составитель фотоиллюстративного ряда Лидия Ивановна Петрушева.
Супруга самого молодого миллиардера в мире Марка Цукерберга – Присцилла Чан – наверняка может считаться одной из самых удачливых девушек в мире. Глядя на совместные фото пары, многие задаются вопросом: что же такого нашел Марк в своей институтской подруге? Но их союз еще раз доказывает, что доброта, участливость, внимание к окружающим и, главное, безоговорочная вера в своего мужчину куда ценнее растиражированной ненатуральной красоты. Чем же так привлекательна Присцилла Чан и почему все, кто знакомится с этой удивительной девушкой, непременно немного влюбляются в нее?
В этой книге историю своей исключительной жизни рассказывает легендарный Томи Лапид – популярнейший израильский журналист, драматург, телеведущий, руководитель крупнейшей газеты и Гостелерадио, министр юстиции, вице-премьер, лидер политической партии… Муж, отец и друг… В этой книге – его голос, его характер и его дух. Но написал ее сын Томи – Яир, сам известный журналист и телеведущий.Это очень личная история человека, спасшегося от Холокоста, обретшего новую родину и прожившего выдающуюся жизнь, и одновременно история становления Государства Израиль, свидетелем и самым активным участником которой был Томи Лапид.
Президентские выборы в Соединенных Штатах Америки всегда вызывают интерес. Но никогда результат не был столь ошеломительным. И весь мир пытается понять, что за человек сорок пятый президент Дональд Трамп?Трамп – символ перемен к лучшему для множества американцев, впавших в тоску и утративших надежду. А для всего мира его избрание – симптом кардинальных перемен в политической жизни Запада. Но чего от него ожидать? В новой книге Леонида Млечина – описание жизни и политический портрет нового хозяина Белого дома на фоне всей истории американского президентства.У Трампа руки развязаны.
Новую книгу «Рига известная и неизвестная» я писал вместе с читателями – рижанами, москвичами, англичанами. Вера Войцеховская, живущая ныне в Англии, рассказала о своем прапрадедушке, крупном царском чиновнике Николае Качалове, благодаря которому Александр Второй выделил Риге миллионы на развитие порта, дочь священника Лариса Шенрок – о храме в Дзинтари, настоятелем которого был ее отец, а московский архитектор Марина подарила уникальные открытки, позволяющие по-новому увидеть известные здания.Узнаете вы о рано ушедшем архитекторе Тизенгаузене – построившем в Межапарке около 50 зданий, о том, чем был знаменит давным-давно Рижский зоосад, которому в 2012-м исполняется сто лет.Никогда прежде я не писал о немецкой оккупации.
В книге известного публициста и журналиста В. Чередниченко рассказывается о повседневной деятельности лидера Партии регионов Виктора Януковича, который прошел путь от председателя Донецкой облгосадминистрации до главы государства. Автор показывает, как Виктор Федорович вместе с соратниками решает вопросы, во многом определяющие развитие экономики страны, будущее ее граждан; освещает проблемы, которые обсуждаются во время встреч Президента Украины с лидерами ведущих стран мира – России, США, Германии, Китая.