ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ
ШАМАН-ДЕРЕВО
Лірика, гумор, сатира
2010р.
ДОРОГІ МОЇ, ЧИТАЧІ!
Книга, яка лежить перед вами, написана російською мовою. Перебуваючи в далекій Якутії, моя душа, як і душа кожного поета прагнула спілкування. Той, хто в житті написав хоч один поетичний твір про красу своєї країни, а тим паче про любов до життя, до Батьківщини, до жінки,той знає це почуття і знає, що приховати його просто неможливо, якщо ці почуття дзвенять акордами, як земними так і небесними.
Хто був далеко від Батьківщини, той знає, що нема у світі гіршого, як ностальгія за рідним краєм, за рідною мовою, за рідним народом, якому хочеться повідать все найпотаємніше і найсвітліше душі своєї, чим вона переповнена, хочеться поділитись цею красою. І хоч Якутія це - країна, народ якої чудово володіє російською мовою, але всі хочуть спілкуватися своєю рідною, і я - не виняток. А оскільки в мене такої можливості не було - я вирішив всю цю красу почуттів передати російською мовою і не жалію. Людям, які мене оточували, подобались мої вірші, і це мене ще більше вдохновляло і розширяло мою аудиторію. І чим більше я наближався до тих людей, які мене оточували, то більше розумів, що всі люди однакові і якщо вони чимось відрізнялися один від одного, то лише мовним бар'єром. Світ неподільний. Прислухайтесь до нього і ви в цьому переконаєтесь самі. А, особливо, якщо ви закохаєтесь,бо для закоханих бар"єрів не існує, якою б мовою вони не спілкувались. Отож, і любіть людей. Вони цього варті.
Якщо ви закохані, то ваша любов вам буде завжди нагадувати бриліант в золотій оправі, якому нема ціни, бо цею чудовою золотою оправою є жінка-берегиня, бо тільки вона- жінка дарує нам любов, дарує щастя і піднімає нас на таку висоту, на вершині якої знаходячись,- ви стаєте недосяжними і неперевершенними, бо любов несе свято кожній душі незалежно від того, якого ви кольору, віросповідання і якою мовою ви розмовляєте.Любов обєднує серця, а мова - цілі народи, бо мова - це засіб для спілкування бо вона несе тільки світле, і в тобі появляється ніжність, зіткана із сонячних променів, зоряних світів, насолоджена посмішкою коханої. От з такою посмішкою я можу порівняти хіба що мою Україну, в яку я закоханий, як в жінку- в цей райський куточок на землі, яка мені подарувала всю цю красу, якою я вічно горжусь і якою сьогодні ділюсь з усім світом - цим великим надбанням природи.
Любіть Україну, любіть світ, любіть жінок - бо вони цього варті - де б вони не жили і якою б мовою вони не спілкувались, бо наш світ прикрашає не стільки місяць і зорі, берізки і тополі, як жінки, які дарують нам любов, а тому бережіть їх- адже вони нам дані від Бога. Поважайте їхні бажання і вони будуть поважать ваші, бо Жінка і Любов- вони єдині і вічні.
З повагою до всіх - автор книги.
27.3.2010 року.
КОЛИ В ДУШІ СЯЮТЬ ЗОРІ
Перед вами нова четверта збірка поезій Валентина Кудрицького, якій автор дав назву "Легенда о шаман- дереве", до якої увійшли твори написані російською мовою.Автор пояснює, що написані вони ще в Радянський період, коли державною мовою була російська, а йому доводилось працювати на Крайній Півночі і спілкуватися із місцевим населенням і колегами по роботі російською. Це і вплинуло на його творчість. Хоча потрібно відзначити, що автор в однако-вій мірі добре володіє російською мовою, як і українською.
До нової збірки автор включив твори написані у різний час протягом більше тридцяти років. Тому на них і прослідковується зростання його поетичної майстерності. Є тут ліричні твори, гумор і сатира, твори для дітей.
Автор охоплений великим і сильним почуттям любові до життя, до навколишнього світу і, найголовніше, до прекрасної половини людства - Жінок.
Значну частину віршів він присвячує своїй дружині-Світлані, яка стала його поетичною музою.
Коли в душі автора засяяли зорі, його душа заспівала і народила чимало красивих творів про любов. Реймомелодика його поезій легка і красива, в них відчувається така мелодійність, яка аж проситься покласти їх на музику. В деяких віршах відчувається вплив російських поетів- ліриків, зокрема, Сергія Єсеніна.
Один із віршів він назвав Єсенінськая Русь, в якій відверто зізнається:
Рвусь к тебе, как в царство рая,
Как к источнику любви,
Рвусь к тебе и точно знаю:
До тебя мне не дойти.
Зміст нової збірки можна образно назвати "Запрошення до храму Любові."
Нехай нова збірка торкнеться струн серця кожного читача. подарує радість і насолоду від зустрічі з образним світомавтора.
Микола Маліченко
Заслужений діяч мистецтв України.
ГРУСТЬ
О, как я хотел завалиться
К тебе и с тобой посидеть,
От ревности малость позлиться,
От счастья совсем одуреть.
А ты, что с тобой? Непонятно:
То скачешь, то снова сидишь?
Когда же судьбой ты довольна,
Когда говоришь иль молчишь?
Я знаю, что грусть – не конфетка,
Зачем свою душу терзать,
Уж если ещё не созрела –
Могу и ещё обождать.
9.10.1957 г.
ПОД ЛУНОЙ
Вспомни дни и встречи наши,
В небе ясную Луну,
Как под звёздной жгучей вьюгой
Мы бродили по лугу.
Как под звёздными лучами
С ярким пламенем в глазах
Мы гуляли вечерами,
Прячась где-то в камышах.
А затем в туманном чреве,
