Великая Хорватия. Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона [заметки]

Шрифт

Интервал

См.: Śafаїіk Р. J. Slovanskć staroźitnosti. Т. I. Praha, 1837.

Трубачев О. Н. Языкознание и этногенез славян // Труды V Международного конгресса археологов-славистов. Киев, 1988. Т. 4; Ляпушкин И. И. Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства. Л., 1968. С. 5–22; Півторак Г. П. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови. Київ, 1988. С. 29–34.

Рыбаков Б. А. 1) Исторические судьбы праславян // История, культура, этнография и фольклор славянских народов. VIII Международный съезд славистов. М., 1978; 2) Киевская Русь и русские княжества ХН–XIII вв. М., 1993. С. 12–46; Петров В. П. Етногенез слов'ян: Джерела, етапи розвитку і проблематика. Київ, 1972. С. 202–215; Неnsеl W. 1) From Studies of the Eth-nogenesis of Slavs // ES. 1975. T. 7; 2) Skąd przyszli Słowianie. Wroclaw, 1984; Udоlph J. Studien zu den slawischen Gewässernamen und Gewässerbezeichnungen. Ein Beitrag zur Frage nach der Urheimat der Slawen. Heidelberg, 1979; Седов В. В. 1) Происхождение и ранняя история славян. М., 1979; 2) Славяне в древности. М., 1994. С. 136–221; 3) Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 69–141; Баран В. Д. 1) Славяне в середине I тыс. н. э. // Проблемы этногенеза славян. Киев, 1978; 2) Давні слов'яни. Київ, 1998; Mańczak W. Praojczysna Słowian. Wrocław, 1981; Väfta Z. Svet davnych Sloviami. Praha, 1983; Struve K.-W. 1) Die Ethnogenese der Slaven aus der Sicht der Vor- und Frühgeschichte // Ethnogenese europäischer Völker. Aus der Sicht der Anthropologie und Vor- und Frühgeschichte. Stuttgart; New York, 1986; 2) Zur Ethnogenese der Slaven // Starigard — Oldenburg. Neumünster, 1991; Lemprecht A. PraslovanStina. Brno, 1987; Pieterski A. Etnogenesa Slovanov. Obris trenutnega stanja arheoioSkih raziskov. Ljubljana, 1990; Goehrke C. Frühzeit des Ostslaventums. Darmstadt, 1992. S. 48–102.

Анализ письменных известий о хорватах см.: Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. Warszawa, 1964. — Из новейших работ см.: Войтович Л. 1) «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. Т. 1. Львів, 1998; 2) Карпатские хорваты // ВСПбГУ. Сер. 2. 2005. Вып. 1; Nаlерa J. Łemkowie, Wołosi і Biali Chorwaci. Uwagi dotychące kwestii genezy osadnictwa Ruskiego na Polskim Podkarpaciu // AAC. 1997–1998. T. 34.

О творческом наследии Константина Багрянородного имеется обширная научная литература. Из работ последнего времени см.: Lemerlе Р. Le premićre humanisme byzantin. Paris, 1971; Toynbee A. Constantine Porphyrogenitus and His World. London; New York; Toronto, 1973; Hunger H. Die hochsprachliche profane Literatur der Byzantiner. München, 1978. Bd I. S. 360–367; Constantine VII Porphyrogenitus and His Age: Second International Byzantine Conference. Delfi, 1987. Atena, 1989; Литаврин Г. Г. Введение // ОУИ; Ševčenko I. 1) Re-reading Constantine Porphyrogenitus // Byzantine Diplomacy. Aldershot, 1992; 2) Перечитывая Константина Багрянородного // BB. 1993. Т. 54; Семеновкер Б. А. Библиографические памятники Византии. М., 1995; Бибиков М. В. 1) Историческая литература Византии. СПб., 1998. С. 94–98; 2) Byzantinorossica. Свод византийских свидетельств о Руси. Т. I. М., 2004. С. 222–236; Hovard-Jonston J. The De administrando Imperio: A Re-examination of the Text and a Re-evaluation of its Evidence about the Rus // Les centers proto-urbains russes entre Scandinavie, Byzance et Orient. Paris, 2000.

См.: Hauptmann Lj. Dolazak Hrvata // Zbomik Kralja Tomislava. Zagreb, 1925; Grafen au er В. 1) Prilog kritici izvjeätaja Konstantina Porfirogeneta о doseljenju Hrvata // HZ. 1952. G. 5; 2) Zgodovina slovenskoga naroda. T. I. Ljubljana, 1994; Labuda G. Studia nad początkami państwa polskiego. T. 1–2. Poznań, 1988; Turek R. Die frühmittelalterlichen Stämmegebiete in Böhmen. Praha, 1957; Havlik L. Tfi kapitały z najstarSich ćesko-polskych vztahü // SHS. 1961. T. 4; Кlaić N. Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. Zagreb, 1975; Кatićić R. 1) Die Anfänge des kroatischen Staates // Die Bayern und ihre Nachbarn. T. I. Wien, 1985; 2) Uz poüetke hrvatskih poćetaka. FiloloSke Studije о naäem najranijem srednjovjekoviju. Split, 1993; Havlikova L. Slavic Ships in 5th–12th Centuries Byzantine Historiography//BS. 1991. Vol. 52; Вudak N. Prva stoleća Hrvatske. Zagreb, 1994; Goldstein I. Hrvatski Rani Srednji Vijek. Zagreb, 1995.

Cм.: Etnogenesa Hrvata / Ur. N. Budak. Zagreb, 1995; Prlender I. 1. Kongres hrvatskih povjesniöara // HZ. 1999. G. 52; Europa і nacionalizam. Nacionalni identitet naspram nacionalnoj netrpeljivosti.Zagreb,2000; Korunić P. 1) Fenomennacije: porieklo,integracijaіrazvoj // HZ.2000. G. 53; 2) Nacija і nacionalni identitet: uz porijeklo і integraciju hrvatske nacije // Ibid. 2002. G. 55.

Баран В. Д. Пражская культура Поднестровья. Киев, 1988; ЕЕІНУК. Т. 1; Винокур I. С. Черняхівська культура: витоки і доля. Кам'янець-Подільський, 2000; Parczewski М. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach: U źródeł rozpadu Słowiańszczyzny na odłam wschodni i zachodni. Kraków, 1991; Населення Прутсько-Дністровського межиріччя та суміжних територій в другій половині І — на початку II тисячоліть н. е. Чернівці, 1994; Еволюція розвитку слов'янських градів VIII–XIV ст. у передгір'ї Карпат і Татр. Львів, 1994; Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-słowackie w średniowieczu. Rzeszów, 1996; Quellen zur slawischen Besiedlung im Karpatengebiet. Bd I / Hrsg, von M. Parczewski. Kraków, 2001.

Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. Лингвистические исследования. М., 2003; Ивиh П. Српски народ и ньегов jeзик. Београд, 1981; Купчинський О. А. Найдавніші слов'янські топоніми України як джерело історико-географічних досліджень (географічні назви на — ичі) . Київ, 1981; Kunstmann Н. Die Slaven. Ihr Name, ihre Wanderung nach Europa und die Anfänge der russischen Geschichte in historisch-onomastischen Sicht. Stuttgart, 1996; Кatićić R. Uz poćetke hrvatskih poćetaka; Nalepa J. Granice Polski najdawniejszej. Kraków, 1996; Makarski W. Pogranicze polsko-ruskie do połowy wieku XIV: Studium językowo-etniczne. Lublin, 1996; Loma A. Serbisches und kroatisches Sprachgut bei Konstantin Porphyrogennetos // ЗРВИ. 1999–2000. Кн. 38.

См.: Gluhak A. Porijeklo imena Hrvat. Zagreb, 1990.

Хабургаев Г. А. Этнонимия «Повести временных лет» в связи с задачами реконструкции восточнославянского глоттогенеза. М., 1979. С. 229; Агеева Р. А. Страны и народы: происхождение названий. М., 1990. С. 19.

Ковалев Г. Ф. Этнонимия славянских языков: Номинация и словообразование. Воронеж, 1991. С. 81.

О состоянии и возможностях этой сравнительно новой научной дисциплины дают представление опубликованные в нашей стране в 1970–1980-х годах сборники научных трудов: Восточнославянская ономастика. М., 1972; Восточнославянская ономастика. М., 1979; Этническая ономастика. М., 1984; Ономастика. Типология. Стратиграфия. М., 1988 и др.

ОУИ. С. 131.

Там же.

Там же. С. 131–133.

Там же. С. 135–137.

Там же. С. 141.

Историографию вопроса см.: Niеdеrlе L. Slovanskć staroźitnosti. Praha, 1906. D. II. Sv. 1. S. 250–261; Łowmiański H. Początki Polski. Warszawa, 1964. T. II. S. 114–130; Lonćar M. Porfirogenetova seoba Hrvata pred sudom novije Literature // Dd. 1992. T. 14. S. 375–443.

Marquart J. Osteuropäische und Ostasiatische Streifzüge. Ethnologische und historischtopographische Studien zur Geschichte des 9. und 10. Jh. Leipzig, 1903. S. 129–139; Нидерле Л. Славянские древности. M., 2000. С. 76–78; Hauptmann Lj. Dolazak Hrvata // Zbomik Kralja Tomislava. Zagreb, 1925; Hruby V. Püvodni hranice biskupstyi praźskćgo a hranice fiśe ćeskć v 10 stoleti // ĆMM. 1926. T. 50. S. 95 n.; Третьяков П. H. Восточнославянские племена. M.; Л., 1948. С. 252; Lewicki Т. Państwo Wiślan-Chorwatów w opisie Al-Masudiego // SCP. 1948. Styczeń — grudzień. S. 24–34; Dvornik F. The Making of Central and Eastern Europe. London, 1949. P. 268–297; Королюк В. Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в X веке // КСИС. 1952. № 9; Paszkiewicz Н. Początki Rusi. Kraków, 1996. S. 394–396; Labuda G. Chorwacja Biała // SSS. 1961. T. I. Sz. 2. S. 255–256; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 130–200; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12; Mавpодин В. В. Происхождение русского народа. Л., 1978. С. 78; Dіllеn Н. Bemerkungen zu den ersten Ansätzen zur Staatsbildung bei Kroaten und Serben im 7. Jh. // Beiträge zur byzantinischen Geschichte im 7.–11. Jh. Praha, 1978. S. 443–447; Пeняк С. І. Ранньослов'янське і давньоруське населення Закарпаття. VI–XIIIct. Київ, 1980. С. 163–164; Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji // PS. R. 1986/1987. T. 36/37. S.249n.; Тржештик Д. Возникновение славянских государств в Среднем Подунавье // Раннефеодальные государства и народности. (южные и западные славяне VI–XII вв.) . М., 1991. С. 80–81; Тимощук Б. А. 1) Восточные славяне: от общины к городам. М., 1995. С. 165–175; 2) Східні хорвата // МДАПВ. 1995. Вип. 5; Баран В. Д. Давні слов'яни. Київ, 1998. С. 125–126; Войтович Л. 1) «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвата? // Миколаївщина. Львів, 1998. Т. 1. С. 50; 2) Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // УЦСЄ. 2004. Вип. 4. С. 105 н.; Gоldstеіn І. Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, 1995. S. 87si.; Pantelić S. Die Urheimat der Kroaten in Pannonien und Dalmatien. Frankfurt-am-Main etc., 1997. S. 20–28; Nalepa J. Łemkowie, Wołosi і Biali Chorwaci. Uwagi dotychące kwestii genezy osadnictwa Ruskiego na Polskim Podkarpaciu // AAC. 1997–1998. T. 34. S. 160n.; Овчинников O. Східні хорвати на карті Європи // АС. 2000. Вип. 1. С. 152 н.; Fоkt К. Chorwacja północna — między rzeczywistością, hipotezą a legendą // AAC. 2003. T. 38.

Rački Fr. Biela Hrvatska i bielą Srbija // RJAZU. 1880. T. 52.

Jagič V. Ein Kapitel aus der Geschichte der südslavischen Sprachen // AfSPh. 1895. T. 17. S. 47–48.

Brückner A. Wzory etymologii i krytyki źródłowej // SI. 1924–1925. T. 3. S. 209–211.

Седов В. В. Славяне в раннем средневековье. М., 1995. С. 326.

Нидерле Л. Славянские древности. С. 77–78.

Рыбаков Б. А. 1) Первые века русской истории. М., 1964. С. 23; 2) Киевская Русь и русские княжества ХИ–XIII вв. М., 1993. С. 375, карта; Тимощук Б. О. 1) Слов'яни Північної Буковини V–ІХст. Київ, 1976. С. 138–139; 2) Восточные славяне… С. 173; Русанова И. П., Тимощук Б. А. Древнерусское Поднестровье. М., 1983. С. 22; Толочко П. П. 1) Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. Киев, 1987. С. 32, карта; 2) Київська Русь. Київ, 1996. С. 32, карта; Приходнюк О. М. Східні Карпати у VIII–IX ст. // ЕЕІНУК. Т. I. С. 339–340.

Skоk Р. Die Ortsnamenstudien zu «De administrando imperio» des Kaisers Constantin Porphyrogennetos // ZfOF. 1928. Bd 4. Hft 3. S. 241.

Ludat H. Farbenbezeichnungen in Völkemamen. Ein Beitrag zu asiatisch-osteuropäischen Kulturbeziegungen // Sc. 1953. T. 4. Hft 2.

О происхождении и различных модификациях этой системы см.: Иванов В. В. Цветовая символика в географических названиях в свете данных типологии (К названию Белоруссии) // БСИ. 1980. М., 1981; Ваčić J. Red Sea — Black Russia: Proligomena to the History of North Central Eurasia in Antiquity and the Middle Ages. New York, 1995. P. 112–273.

Ludat H. Farbenbezeichnungen… S. 154–155; Gabain A. Vom Sinn symbolischer Farbenbezeichnungen // АО АН. 1962. № 1; Кононов А. Н. Семантика цветообозначений в тюркских языках // ТС. 1978. С 171–172; Šaur V. К püvodu näzvü svćtovych stran // SI. 1985. R. 54. ZeS. 1. S. 49 sl. См. также: Županić N. Znaćenije barvnego atributa v imenu Crvena Hrvata // Et. 1937–1938. T. 10/11; BIN. S. 171, Anm. 362.

Свод значений используемых в топонимике цветовых названий см.: Никонов В. А. Введение в топонимику. М., 1965. С. 56–57.

Mańczak W. Biała, czarna i czerwona Ruś // IJSLP. 1975. Vol. 19. № 2.

Tpубачев О. Н. Ранние славянские этнонимы — свидетели миграции славян // ВЯ. 1974. № 6. С. 51; ŚimunovićP. Istoćnojadranska toponimija. Split, 1986. S. 25; Loma A. Serbisches und kroatisches Sprachgut bei Konstantin Porphyrogennetos // ЗРВИ. 1999–2000. Кнь. 38. С. 91–92. Anm. 22.

Prіtsak O. Orientierung und Farbsymbolik // Sc. 1954. T. 5. S. 376–383; Nowatny K. A. Beiträge zur Geschichte des Weltbildes // WBKL. 1969. Bd 17; Кnоbloch I. Sprache und Religion. Bd I. Heidelberg, 1979. S. 18–22.

Суперанская А. В. Терминологичны ли цветовые названия рек? // ВГ. 1970. Вып. 81.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. Т. III. СПб., 1996. С. 747.

Черныx П. Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка: В 2 т. Т. II. М., 1994. С. 199.

Kunstmann Н. Wer waren die Weißkroaten des byzantinischen Kaisers Konstantinos Porphyrogennetos? // WS. 1984. Jg. 29. Hft 1. S. 115.

СлРЯ. 1975. Вып. 1. С. 287; СлДРЯ. 1988. Т. I. С. 290.

СлРЯ. 1975. Вып. 2. С. 63; СлДРЯ. Т. I. С. 384.

Manojlowić G. Studije о spisu «De administrando imperio» cara Konstantine VII Porflrogenita // RJAZU. 1911. T. 186; Modelskі T. Z onomastyki i terminologii średniowiecznej // KH. 1920. T. 34; Županić N. Znaćenije barvnego atributa…; Sakać S. Iranische Herkunft des Kroatischen Volksnamens // OChP. 1949. T. 15. S. 313–340; Ludat H. Farbenbezeichnungen…

Westberg F. Ibrahim ibn Jakubs Reisebericht über die Slavenlande aus dem Jahre 965. SPb., 1898. S. 99 f.; Marquart J. Osteuropäische und Ostasiatische Streifzüge. S. 119f., 129–139; Chaloupecky V. Starć slovensko. Bratislawa, 1923. S.31; Widajewicz J. Państwo Wiślan. Kraków, 1947. S. 13–30; Labuda G. Pierwsze państwo słowiańskie. Państwo Samona. Poznań, 1949. S. 194 n.

Tолcтой H. И. Белый цвет // СД. 1995. T. 1. С. 151.

Там же. С. 153.

Županić N. Znaćenije barvnego atributa…

Skok P. Die Ortsnamenstudien… S. 241 f.

ОУИ. C. 140–141.

Skok P. Die Ortsnamenstudien… S. 241 f.

См.: ОУИ. Указатель этнических и географических названий.

Rospond S. Struktura pierwotnych etnonymów słowiańskich. II // RS. 1968. T. 29. Sz. 1. S. 26.

Nalepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci. S. 165.

Kunstmann H. Wer waren die Weißkroaten… S. 114. — Мнение Г. Кунстманна принимается новейшими комментаторами трактата Константина Багрянородного (BIN. S. 161. Anm. 326) .

Zаrębа А. Zur Geschichte und Geographie der slavischen Wörter *velijb, *velikbjb groß // WS. 1976. Jg. 21.

Kunstmann H. Wer waren die Weißkroaten… S. 114.

Vasmer M. Die Slaven in Griechenland. Berlin, 1941. S. 278 f.

ОУИ. С. 138, 140, 164, 170.

Kunstmann Н. Wer waren die Weißkroaten… S. 114.

Lomа A. Serbisches und kroatisches Sprachgut… C. 91.

Ibid.

Moravcsik Gy. Byzantinoturcica. Berlin, 1958. T. II. S. 1–3; Tăpkova-Zaimova V. Quelques remarques sur les noms ethniques chez les auteurs Byzantins // Studien zur Geschichte und Philosophie des Altertums. Budapest, 1968. P. 403–405.

Литавpин Г. Г. Некоторые особенности этнонимов в византийских источниках // Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных романцев: Методология и историография. М., 1976. С. 216.

Бибиков М. В. Архаизация в византийской этнонимии // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья: Лингвистика, история, археология. М., 1984. С. 34.

Литаврин Г. Г. Некоторые особенности этнонимов… С. 215.

Никонов В. А. Этнонимия // Этнонимы. М., 1970. С. 24.

ОУИ. С. 141.

Там же. С. 131.

Там же. С. 135.

Агеева Р. А. Страны и народы: происхождение названий. М., 1990. С. 147.

Иванов В. В. Цветовая символика… С. 163.

Knobloch J. Sprache und Religion. Heidelberg, 1979. Bd I. S. 16–17; Иванов В. В. Цветовая символика… С. 163.

ПВЛ. С. 144.

См.: Шахматов А. А. История русского летописания. СПб., 2003. Т. I.

СККДР. 1987. Вып. I. С. 339.

См.: Бибиков М. В. Историческая литература Византии. СПб., 1998. С. 171–180.

Лихачев Д. С. Комментарии // ПВЛ. С. 385.

См.: Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. М., 1963. С. 219–247; Кузьмин А. Г. Начальные этапы древнерусского летописания. М., 1977. С. 297–326.

Шахматов А. А. Сказание о преложении книг на словенский язык // Jagič — Festschrift. Berlin, 1908; Петров А. Н. К летописному Сказанию о славянской грамоте // ИОРЯС. 1908. Т. 13. Кн. 1; Львов А. С. «Сказание о преложении кьнигъ на словенськыи языкъ» — сочинение русского книжника // ИАН. Сер. лит-ры и языка. 1968. Т. 27, вып. 1; Мечев К. За происхода на староруския летописен разсказ «Сказание о преложении книг» // ИП. 1974. № 2; Моszуński L. Skazanije o priełozenii knig // SSS. 1975. T. 5; Флоpя Б. H. Сказание о преложении книг на славянский язык: источники, время и место написания // BS. 1985. Т. 46, № 1.

Рыбаков Б. А. Древняя Русь. С. 222–236.

Авенариус А. Ранние славяне в Среднем Подунавье: Автахтонная теория в свете современных исследований // Славяноведение. 1993. № 2.

Cвердлов М. Б. К изучению моравских исторических произведений в составе «Повести временных лет» // Феодальная Россия: новые исследования. СПб., 1993.

Кузьмин А. Г. Начальные этапы… С. 314.

Свердлов М. Б. К изучению моравских исторических произведений… С. 19.

Vіlfan S. Rechtsgeschichte der Slowenen. Graz, 1968. S. 40.

Grafenauer B. Zgodovinaslovenskeganaroda. Ljubljana, 1978. Zv. I. S. 347–359.

Сeдов В. В. Славяне в раннем средневековье. М., 1995. С. 280–282.

См.: Kos Fr. Gradivo za zgodovino Slovencev. Ljubljana, 1903. Zv. I. S. 390–391; Ljubljana, 1906. Zv. II. S. 451, 455,491; Niederle L. Slovanske staroźitnosti. Praha, 1906. D. II. Sv. 1.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. IV. СПб., 1996. С. 269.

Гаврюшина Л. К. Зарождение сербской и хорватской литературы // Очерки истории культуры славян. [Вып. 1.] М, 1996. С. 343–345.

Банашевий Н. Летопис попа Дуюьянина и народна преданна. Београд, 1971. С. 263–268; Наvlik L. Dukljanskä kronika а Dalmatskä legenda. Praga, 1976.

Шишиh Ф. Летопис попа Душьянина. Београд, 1928. С. 16–18.

Кlaić V. Povjest Hrvata od najstarijih vremena do svrSetka IX stoljeća. T. 1. Zagreb, 1899. S. 48; Šіšіć F. Geschichte der Kroaten. T. 1. Zagreb, 1917. S. 109–114, 175; Novak Gr. Proälost Dalmacije. Zagreb, 1944. S. 95; Historija Naroda Jugoslavije. T. 1. Zagreb, 1953. S. 241–242,254.

См.: Грачев В. П. Сербская государственности в X–XIV вв. М, 1972; Диниh М. Српске земле у среднем веку: Историjиско-географские студне. Београд, 1978; Исторща српског народа. Т. 1. Београд, 1981; Наумов Е. П. Становление и развитие сербской раннефеодальной государственности // Раннефеодальные государства на Балканах VI–XII вв. М., 1985; Ракова С., Матанов X. Процессы государственного развития у хорватов и сербов в IX–XII вв. // Раннефеодальные государства и народности (южные и западные славяне VI–XII вв. М., 1991.

Кlaić V. Povjest Hrvata… Т. 1. S. 48.

Šіšіć F. Geschichte der Kroaten… T. 1. S. 109–114.

Hauptmann Lj. Konstantin Porfirogenit о porijeklu stanovniStva Dubrovaökog zaluda // Reäetarov zbomik. Dubrovnik, 1931. S. 17–31.

Paдojчиh H. Како су називали Србе и Хрвате византиски историци XI и XII века Іован Скилица, Никифор Вриетуе и Іован Зонара? // ГСНД. 1927. Кн, II. Св. 1; Тыпкова-Заимова В. Форма власти в Византии и в балканских государствах (до X в.) // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. М., 1987. С. 120.

MGH. SS. 1888. Т. XV, vol. 2. Р. 726.

MGH. SS. 1841. Т. IV. Р. 130–131.

ПВЛ. С. 10.

100

Шушарин В. П. Русско-венгерские отношения в IX в. // Международные связи России до XVII в. М., 1961. С. 174–176.

101

Moravcsik Gy. Zur Geschichte der Onoguren // Moravcsik Gy. Studia byzantina. Budapest, 1967. S. 115; László Gy. A «kettos honfoglaläs» ról // AE. 1970. T. 97, № 2. 161–1901.; Avenarius A. Die Awaren in Europa. Bratislava, 1974. S. 187, 262; Перени Й. Угры в «Повести временных лет» // ЛХ. 1973. С. 92–102; Ваrtha A. Hungarian Society in the 9th and 10th Centuries. Budapest, 1975. P. 47–48, 67.

102

Cм.: Swoboda W. Węgrzy Biali // SSS. 1980. T. VI, Cz. 2. S. 402.

103

Tóth S. A fehćr ćs fekete magyarok kćrdćsćhez // AUSAJ. Acta historica. 1983. T. 75. 7–8 1. — Мы приносим свою благодарность М. К. Юрасову, указавшему на эту работу и предоставившему ее русский перевод.

104

Némеt Gy. 1) Zur Kenntnis der Petschenegen // Körösi Csoma Archivum. 1921–1925. T. I. 219–225.1.; 2) A honfoglälö magyarsäg kialakuläsa. Budapest, 1930. 34.1.; Kniezsa I., Györffy Gy. Besenyök ćs magyarok // Szäsadok. 1943. T. 77. 4741.; Harmatta J. Szines lovü nćpek // MN. 1946. T. 42. 30 1.

105

Рыбаков Б. А. Русские земли по карте Идриси 1154 г. // КСИИМК. 1952. Т. 43; Плетнева С. А. Половцы. М., 1990. С. 101.

106

Тóth S. A fehćr ćs fekete magyarok kćrdćsćhez. 7–8 1.

107

Mańczak W. Biała, czarna i czerwona Ruś // IJSLP. 1975. Vol. 19, № 2. P. 19; Иванов В. В. Цветовая символика в географических названиях в свете данных типологии (К названию Белоруссии) // БСИ. 1980. С. 163.

108

Агеева Р. А. 1) Страны и народы: происхождение названий. М., 1990. С. 142–143; 2) Какого мы роду-племени? Народы России: имена и судьбы. М., 2000. С. 71.

109

Сводку сведений относительно территорий, к которым применялись названия Белая, Черная и Червонная Русь см.: Назви Русь в історичному розвитку до XVIII віку. Жовква, 1936; Соловьев А. В. 1) Белая и Черная Русь (Опыт историко-типологического анализа) // СбРАОЮ. 1940. Т. 4; 2) Weiss-, Schwarz- und Rotrussland. Versuch einer historisch-politischen Analyse // JfGO. 1959. Bd 7. Hfl 1. — См. также: Угрин К. Поняття «Руси — Русі» в західноєвропейській картографії XVI–XVIII ст. Мюнхен, 1975; Улащик Η. Н. Белая и Черная Русь в «Кронике» Матвея Стрыйковского // Исследования по истории и историографии феодализма М., 1982; Ширяев Е. Е. Беларусь: Русь Белая, Русь Черная и Литва в картах. Минск, 1991.

110

Карский Е.Ф. Белорусы: Введение к изучению языка и народной словесности. Т. I. Вильно, 1904. С. 117; Фаемер М. Этимологический словарь русского языка. Т. I. С. 149.— Высказывались и многие другие предположения, дискуссия по этому вопросу продолжается до сих пор; см.: Юxо Я. Пра назву Беларусь // Полымя. Мінск, 1968. № 1; Імя твае — Белая Русь. Мінск, 1991; Рогалев А. Ф. Белая Русь и белорусы (В поисках истоков) . Гомель, 1994.

111

Ильинский Г. А. К вопросу о происхождении названия «Белая Русь» // S1. 1927. Т. 6. ZeS. 2–3. С. 390 сл.

112

Крапівін Π. Ф. Находжанне назвау «Белая Русь», «Чорная Русь» і «Чырвоная Русь» // ВАНБ. Сер. грамадзкіх навук. 1956. № 3. С. 58.

113

См.: Агеева Р. А. Страны и народы… С. 142; Kutyłowska I. Grody Czerwieńskie wymienone pod 1018 i 1031 rokiem // ДКЗ. 2002. Вип. 6. C. 36. — Впервые идентифицировать понятия «Червенские грады» и «Червонная Русь» предложил еще А. Нарушевич. В XIX в. название «Червонная Русь» применительно к Галичине стало употребляться в российской историографии, его пропагандировали также и галицкие «москвофилы». Тезис о тождестве понятий «Червенские грады» и «Червонная Русь» в силу известных политических причин с начала XX в. получил широкое распространение в польской историографии, доказывавшей изначальную принадлежность населения Восточного Прикарпатья к западным славянам и древнепольской народности; см.: Ісаєвич Я. Червенські гради і Червона Русь: чи пов'язані ці топоніми // До джерел. Збірник наукових праць на пошану О. Купчинського. Київ; Львів, 2004. Т. І. С. 723, 724–725.

114

Ісаєвич Я. Червенські гради і Червона Русь… С. 724.

115

Потебня А. А. Этимологические заметки // ЖС. 1891. Вып. 3. С. 118 сл.; Соловьев А. В. Великая, Малая и Белая Русь // ВИ. 1947. № 7. С. 33; Державин Н. С. Происхождение русского народа: великорусского, украинского и белорусского. М., 1944. С. 121; Пьянков А. П. Происхождение белорусского народа. Минск, 1948; Агеева Р. А. Страны и народы… С. 143.

116

ЭССЯ. 1975. Вып. 2. С. 78–79.

117

Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистические исследования. М., 2003. С. 260.

118

Иванов В. В. Цветовая символика… С. 177.

119

Там же.

120

Mańczak W. Biała, czarna i czerwona Ruś.

121

Юдин В. П. Орды: Белая, Синяя, Серая, Золотая // Казахстан, Средняя и Центральная Азия в XVI–XVIIIbb. Алма-Ата, 1983; Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды. М., 1987.

122

Седов В. В. 1) Анты // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. М., 1987. С. 16–22; 2) Древнерусская народность. М., 1999. С. 80; 3) Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 414; Яйленко В. П. Этимологическое различие этнонимов балканских и приднепровских славян-северов // Балканы в контексте Средиземноморья: Проблемы реконструкции языка и культуры. М., 1986. С. 112–113; Агеева Р. А. Страны и народы… С. 42. — См. также: Бонев Ч. Анти и словини в Добруджа през VI в. // Руско-български връзки през вековете. София, 1986. С. 56–61; Литаврин Г. Г. О походе аваров в 602 г. против антов // Славяне и их соседи. М., 1989. С. 27–31.

123

ОУИ. С. 52, 53, 54, 55, 160, 161, 164, 165.

124

Там же. С. 186, 187, 188, 189.

125

Там же. С. 90, 91.

126

Там же. С. 96, 97, 98, 99, 118, 119.

127

Там же. С. 413–414. Прим. 13.

128

Gąsіоrоwski A. Wielkopolska // SSS. 1980. Т. VI. Cz. 2. S. 440.

129

Соловьев А. В. 1) Великая, Малая и Белая Русь; 2) Der Begriff «Russland» im Mittelalter // SÄGOE. 1956. Bd I; 3) Византийское имя России // ВВ. 1957. Т. 12; Попов А. И. Славяне, Русь, Россия // РР. 1972. № 2; Wędzki A. Wielkoruś // SSS. 1980. Т. VI. Cz. 2. S. 441–442; Агеева Р. А. 1) Страны и народы… С. 141; 2) Какого мы роду-племени? С. 266.

130

Нерознак В. П. Названия древнерусских городов. М., 1983. С. 104, 120, 150.

131

Geografski atlas Jugoslavije. Zagreb, 1961. S. 246.

132

СДПИС. T. II. С. 124, 125, 154, 155, 158, 159.

133

Там же. С. 288, 289.

134

Саrіlе A. Patritio terrarum Imperii Romani // Studi Veneziani. 1965. T. 7. P. 222.

135

См.: ВИИШ. Т. 1. С. 188–189, нал. 5; СДПИС. Т. II. С. 192, прим. 74.

136

Bury J. В. A history of the later Roman empire (395–800) . London, 1889. Vol. I. P. 457, n. 1; PerwoIf B. Slawische Völkemamen H AfSPh. 1884. Bd7. S. 593; Jirećek C. Geschichte der Serben. Gotha, 1911. Bd I. S. 94. Anm. 3; Vasmer M. Beiträge zur slavischen Altertumskunde. XVI // ZfSPh. 1942. Bd 18, № 1. S. 56; Rospond S. Słowiańskie Imiona w źródłach antycznych // LP. 1968. Vol. 12–13. S. 105; Ditten H. Die Slawen im byzantinischen Heer // Studien zum 7. Jh. in Byzanz. Berlin, 1976. S. 80; Malingoudіs Ph. Studien zu den slawischen Ortsnamen Griechenlands. Wiesbaden, 1981. S. 149 f.

137

ОУИ. C. 414. Прим. 13.

138

Там же. С. 354. прим. 5.

139

ОУИ. С. 393. Прим. 23; BIN. S. 89. Anm. 87. — См. также: Kristó Gy. Levedi törzsszövetsdgdtöl Szent Istvän ällamäig. Budapest, 1980. 1621; Senga T. Morävia bukäsa ćs honfoglaló magyarok // Szäzadok. 1983. № 2. 317 1.; Havlik L. He megale Morabia' und.he chöra Morabia' // BS. 1993. Bd 54. S. 76, 79.

140

Wiśniewski J. Nazwa Wielkopolska // Dzieje Wielkopolski. T. I. Poznań, 1969; Gąsiorowski A. Wielkopolska. S. 440.

141

СДПИС. T. II. C. 275.

142

Литавpин Г. Г. Формирование и развитие Болгарского раннефеодального государства (конец VII— начало XI в.) // Раннефеодальные государства на Балканах VII–XII вв. М., 1985. С. 137; Тыпкова-Заимова В. Южные славяне, протоболгары и Византия: Проблемы государственного и этнического развития Болгарии в VII–IX вв. // Раннефеодальные государства и народности… С. 44.

143

Мольнар Э. Проблема этногенеза и древней истории венгерского народа. Будапешт, 1955.

144

Аннинский С. А. Известия венгерских миссионеров XIII и XIV вв. о татарах в Восточной Европе // ИА. 1940. Т. 3. С. 81.

145

Путешествие в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. М., 1957. С. 48, 57, 72.

146

Теплоухов А. Ф. Следы былого пребывания угорского народа в смежных частях Пермской и Вятской губерний и последующая смена его пермским и русским народами // ЗУОЛЕ. 1924. Т. 39; Эрдели И. Большая Венгрия. К вопросу о пребывании древних венгров в Башкирии // АА. 1961. Т. 8, № 1–4; Геннинг В. Ф. Южное Приуралье в IV–VII вв. н. э. // Проблемы археологии и древней истории угров. М, 1972; Fоdоr I. Ou le dominicain Julien de Hongrie retrou-va-t-il les Hongrois de l'Est? // Les anciens Hongrois et les ethnies Voisines ä l'Est. Budapest, 1977. P. 9–20.

147

Подосинов А. В. Восточная Европа в римской картографической традиции: тексты, перевод, комментарий. М., 2002. С. 191, 193; Чекин Л. С. Картография христианского средневековья VIII–XIII вв.: тексты, перевод, комментарий. М., 1999. С. 166, 169, 170.

148

ПВЛ. С. 10, 16.

149

См., напр.: Мурзін В. Ю. Велика Скіфія як фактор етногенетичного розвитку давнього населення України // III Міжнародний конгрес україністів. Історія. Ч. І. Харків, 1996; Виноградов Ю. А. и др. Сарматы и гибель «Великой Скифии» // ВДИ. 1997. № 3.

150

Подосинов А. В. Восточная Европа… С.215. Прим. 52; 246. Прим. 253.

151

Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в VI — начале I в. до н. э. Запорожье, 1995.

152

Погребова Η. Н. Позднескифские городища на Нижнем Днепре (городища Знаменское и Гавриловское) // МИА. 1958. № 64; Шульц Π. Н. Позднескифская культура и ее варианты на Днепре и в Крыму (Постановка проблемы) // Проблемы скифской археологии. М., 1971; Высотская Т. Н. Поздние скифы в Юго-Западном Крыму. Киев, 1972; Дашевская О. Д. Поздние Скифы (III в. до н. э. — III в. н. э.) // Степи Европейской части СССР в скифо-сарматское время. М., 1989.

153

См.: Колесов В. В. Древняя Русь: наследие в слове. Мир человека. СПб., 2000. С. 188–190.

154

Poppe А. 1) O tytule wielkoksiążęcym na Rusi // PH. 1984. T. 75. Zs. 3; 2) Words that Serve the Authority: On the Title of «Grand Prince» in Kievan Rus' // APH. 1989. № 60.

155

СДПИС. T. II. С. 368, 370.

156

См.: Kunstmann Η. 1) Samo, Dervanus und der Slovenenfürst Wallucus // WS. 1980. Jg. 25. Hft 1; 2) Über die Herkunft Samos // WS. 1980. Jg. 25. Hfl 2.

157

Moravcsik Gy. Byzantinoturcica. Т. I. Berlin, 1958. S. 361–367. — См. также: Šіšić F. Povijest Hrvata u vremije narodnih vladara. Zagreb, 1925. S. 254–265; Grćgoire H. L'origine et le nom des Croates et des Serbes // Byz. 1944–1945. T. 17. P. 88–90.

158

Bury J. B. The Treatise De administrando imperio // BZ. 1906. Bd 15. S. 523–525.— Cм. также: Hauptmann Lj. DolazakHrvata//ZbomikKraljaTomislava. Zagreb, 1925. S. 96nn.

159

См.: ВИИН. Кн… II. C. 26–36; DAI. T. II. P. 97–99; ОУИ. C. 368–369; BIN. S. 158.

160

Фepjaнчиh Б. Структура 30. главе списа De administrando imperio // ЗРВИ. 1978. Кн. 18. С. 76.

161

Grafenauer В. Prilog kritici izvjeätajaKonstantina Porfirogenita о doseljenju Hrvata // HZ. 1952. G. 5. S. 15–18; Кlaić N. Najnoviji radovi о 29., 30. і 31. poglavju u djelu De administrando imperio // SHP. Ser. III. Split, 1985. S v. 15. S. 31–60; Wolfram H. The Image of Central Europe in Constantine VII Porphyrogenitus // Constantine VII Porphyrogenitus and His Age. Second International Byzantine Conference. Delfi, 1987. Atena, 1989. P. 5–14; Фepjaнчиh Б. Долазак Хрвата и Срба на Балканско полуострво (осврт на нова тумаченьа) // ЗРВИ. 1996. Кн, 35. С. 119–120. — Ср.: Вudак N. Tumaćenje podrijetla і najstarije povijesti Hrvata u djelima srednjovjekovnich pisaca // Etnogenesa Hrvata. Zagreb, 1995.

162

Кlaić N. Najnoviji radovi… S. 45 n.

163

Новаковиh P. Нека запажана о 29. и 30. глави De administrando imperio // JH4. 1972. Kh, 19. C. 52.

164

ОУИ. C. 375. Прим. 1.

165

Там же. С. 370. Прим. 14; С. 371. Прим. 16.

166

Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 165–167.

167

Нидерле Л. Славянские древности. М., 2000. С. 78, 482, прим. 7; Гимбутас М. Славяне: Сыны Перуна. М., 2004. С. 133; Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 484.

168

Тем самым подчеркивается преемственность Германской державы саксонской династии X в. и Восточно-Франкского королевства Каролингов IX в. — ОУИ. С. 371. Прим. 16.

169

Там же. С. 141.

170

ВИИШ. Кн. II. С. 46. Бел. 145; DAI. Т. II. Р. 130 f.; ОУИ. С. 379. Прим. 4.

171

ОУИ. С. 149.

172

ВИИШ. Кн. II. С. 47. Бел. 146; Исторща Црне Горе. Кн. I. Титоград, 1967. С. 292–293.

173

Новаковиh Р. Одакле су Срби дошли на Балканско полуострво. Београд, 1978. С. 362, 386–387; Dillеn Н. Bemerkungen zu den ersten Ansätzen zur Staatsbildung bei Kroaten und Serben im 7. Jh. // Beiträge zur byzantinischen Geschichte im 7. — 11. Jh. Praha, 1978. S. 441; Fine J. V.A. Jr. The Early Medieval Balkans. A Critical Survey from the Sexth to the Late Twelfth Century. Ann Arbor, 1983. P. 56–58. — См. также: BIN. S. 172. Antn. 364.

174

ОУИ. C. 370. Прим. 14; C. 375. Прим. 1.

175

Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 169.

176

Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji // PS. R. 1986/1987. T. 36/37. S. 255–256.

177

См.: Poнин В. К. Франко-хорватские отношения в трактате Константина VII Багрянородного «Об управлении империей» // ВВ. 1983. Т. 44.

178

Niеdеrlе L. Slovanskć staroźitnosti. D. II. Sv. 1. Praha, 1906. S. 244, 271; Dvornik F. The Making of Central and Eastern Europe. London, 1949. P. 270–271; Оболенский Д. Византийское содружество наций: Шесть византийских портретов. М., 1998. С. 69.

179

Bosworth J. King Alfred's Anglo-Saxon Version. London, 1859. P. 37; Mатузова В. И. Английские средневековые источники IX–XIII вв.: тексты, перевод, комментарий. М., 1979. С. 27. Прим. 12.

180

Labuda G. Źródła skandynawskie i anglosaskie do dziejów Słowiańszczyzny // Źródła objaśniające początki Państwa polskiego. Źródła nordyckie. T. I. Warszawa, 1961. S. 19, 83.

181

Niederle L. Slovanskć staroźitnosti. Praha, 1919. Dii. III. S. 12, 29 (карта) .

182

Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 150–152.— См. также: Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12. S. 54–56.

183

Labuda G. Źródła skandynawskie i anglosaskie… S. 83; Флоря Б. H. Формирование чешской раннефеодальной государственности и судьбы самосознания славянских племен Чешской долины // Формирование раннефеодальных славянских народностей. М., 1981. С. 98; Nalepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci: Uwagi dotychące kwestii genezy osadnictwa Ruskiego na Polskim Podkarpaciu // AAC. 1997–1998. T. 34. S. 166.

184

Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности. М., 1970. С. 38.

185

MMFH. 1969. Т. III. Р. 380.

186

Šimеk Е. Dńdlebi, Volynśnć, Lućane, Ćeśti Chorvatć a Ćechovć // SA. 1948. T. 1. S. 249 n.; Nalepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci. S. 167.

187

Pantelić S. Najstarija povijst Hrvata. Mainz, 1993.

188

См. с. 15–16, 31–36 настоящей работы.

189

Ludat Н. Farbenbezeichnungen in Völkernamen. Ein Beitrag zu asiatisch-osteuropäischen Kulturbeziegungen // Sc. 1953. T. 4. Hft2. S. 154–155; Gabain A. Vom Sinn symbolischer Farbenbezeichnungen // АО AH. 1962. № 1; Кононов А. H. Семантика цветообозначений в тюркских языках // ТС. 1978. С. 171–172. — См. также: Zuрanić N. Znaćenije barvnego atributa v imenu Crvena Hrvata // Et. 1937–1938. T. 10/11.

190

Тимощук Б. О. Давньоруська Буковина. Київ, 1982. С. 53; Овчинников О. Східні хорвати на карті Європи // АС. 2000. Вип. 1. С. 153.

191

Подобные взгляды получили широкое распространение еще в XIX в. — См.: Ідзьо В. С. Учені XIX століття про етногенез Галицької Русі. До питання локалізації і етноутворення прикарпатських хорватів // ІФВ. 1997. Т. 1. С. 163–176.

192

Šafařіk Р. J. Slovanskć staroźitnosti. Т. II. Praha, 1837. S. 254, 406; Niederle L. 1) Slovanskć staroźitnosti. D. II. Sv. 1. S. 262–271; D. III. Praha, 1919. S. 184; D. IV. Praha, 1924. S. 155; 2) Славянские древности. С. 76–79.

193

Барсов Η. П. Очерки русской исторической географии. Варшава, 1885. С. 94–95.

194

Шахматов А. А. Древнейшие судьбы русского племени. Пг., 1919. С. 32–33; Середонин С. М. Историческая география. Пг., 1916. С. 148–152; Смішко М. Ю. Карпатські кургани першої половини І тис. н. е. Київ, 1960. С. 151–152.

195

Седов В. В. Восточные славяне в VI–XIII вв. М., 1982. С. 125.

196

Пеняк С. І. Ранньослов'янське і давньоруське населення Закарпаття VI–XIII ст. Київ, 1980. С. 162–165; Ауліх В. В. Населення південно-західного пограниччя Київської Русі // Київська Русь: Культура, традиції. Київ, 1982; Русанова И. П., Тимощук Б. А. Древнерусское Поднестровье. М., 1983. С. 22; Тимощук Б. А. Восточные славяне: от общины к городам. М., 1995. С. 174; Оприск В. Г. До питання про етнічну історію Східних Карпат Х–XIII ст. // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-słowackie w średniowieczu. Materiały z konferencji. Rzeszów, 1996.

197

Wojciechowski T. Chrobacya. Kraków, 1873; Marquart J. Osteuropäische und Ostasiatische StreifzUge. S. 119 f., 129–139; Dvornik F. The Making of Central and Eastern Europe. P. 268–297; Vlahović P. Current theories about the settlement of Slavs in the contemporary Yugoslavian countries and their anthropological conformation // ES. 1972. T. 4. P. 25–41; Войтович Л. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. Т. І. Львів, 1998. С. 62.

198

Szelągówski A. Kwestia ruska w świetli historii. Warszawa, 1911. S. 53 n.; Hauptmann Lj. 1) Dolazak Hrvata // Zbomik Kralja Tomislava. Zagreb, 1925. S. 88–120; 2) Das Regensburger Priwileg von 1086 für das Bistum Prag // MIfOG. 1954. T. 62. S. 147; Županić N. Prvobitni Hrvati // Zbomik Kralja Tomislava; Hruby V. Püvodni hranice biskupstvi praźskćgo а hranice fiSe ćeskć v 10 stoleti // ĆMM. 1926. T. 50. S. 95 n.; Rus J. Slovanstvo in vislianski Hrvatje 6. do 10. stoletje // Et. 1933. T. 6; Vernadsky G. Great Moravia and White Chorvatia // JAOS. 1945. Vol. 65. T. 3. P. 257–259; Jamka J. Uwagi o badaniach lingwistycznych nad przeszłością Słowian w świetle archeologii protohistorycznej // PS. 1952. T. 3. S. 34; Sakać S. The Iranian Origins of the Chroata. The Chroatian Nation. Chicago, 1955; Оболенский Д. Византийское содружество наций. С. 69; Мandić D. Hrvati i Srbi dva stara razlićita naroda. München, 1971. S. 13 f; Heres T. Dugo putovanje od Irana do Jadrana // Poljica. Gata, 1982. Sv. I; Vdńa Z. The World of the Ancient Slavs. London; Praha, 1983; Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji. S. 247–249.

199

Grafenauer B. Prilog kritici izvjestoja Konstantine Porfirogeneta… S. 34–37; Kroneteіner O. Gab es unter den Alpenslawen eine kroatische ethnische Gruppe? // WSJ. 1978. Bd 24. S. 141; Fine J.V.A.Jr. The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sexth to the Late Twelfth Century. Ann Arbor, 1983. S. 56–57,— См. также: DAI. P. 116; ОУИ. C. 370. Прим. 14; C. 375. Прим. 1; BIN. S. 161. Anm. 326.

200

Ильинский Г. Белая Хорватия // SO. 1930. Т. 9; Lewicki Т. Państwo Wiślan-Chorwatów w opisie Al-Masudiego // SCP. 1948. Styczeń — grudzień. S. 24–34; Historija naroda Jugoslavia. Zagreb, 1953. S. 91; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 130–200; Skowronek J., Tanty M., Wasilewski T. Historia Słowian południowych i zachodnich. Warszawa, 1977. S. 23; Repeta J. Przegląd badań nad etnogenezą Łemków // Wierchy. 1993. T. 57. S. 194–195.

201

Loma A. Serbisches und kroatisches Sprachgut bei Konstantin Porphyrogennetos // ЗРВИ. 1999–2000. Kh, 38. C. 149.

202

Jamka R. Wyniki badań wykopaliskowych w Rzeszowskietn w 1962 r. // SROA. 1962. S. 5–6; Kunysz A. 1) Osadnictwo wczesnośredniowieczne w dawnej Ziemi Sanockiej ze szczególnym uwzględnieniem Sanoka w świetle źródeł archeologicznych // RWR. 1960/61. T. 3. S. 55—104; 2) Przemyśl w starożytności i średniowieczu. Rzeszów, 1966. S. 27.

203

Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy… S. 248.

204

Gaczуński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski.

205

Westberg F. Ibrahim ibn Jakubs Reisebericht über die Slavenlande aus dem Jahre 965. SPb., 1898. S. 99 f.; Chaloupecky V. Starć slovensko. Bratislawa, 1923. S. 31; Widajewicz J. 1) Państwo Wiślan. Kraków, 1947. S. 13–30; 2) Pierwotne dzieje Polski // PZ. 1952. № 11–12. S. 374–380; Labuda G. 1) Pierwsze państwo słowiańskie. Państwo Samona. Poznań, 1949. S. 194n.; 2) Polska, Czechy, Rus' i kraj Lędzian w drugiej połowie X wieku // Labuda G. Studia nad początkami państwa polskiego. Poznań, 1988. T. 2. S. 193; Lehr-Splawiński T. Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich // PS. 1951. T. 2; Turek R. Die frühmittelalterlichen Stämmegebiete in Böhmen. Praha, 1957. Passim, Mape 3; Havlik L. Tfi kapitoly z najstarSich öesko-polskych vztahü // SHS. 1961. T. 4. S. 17–26; Nalepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci. S. 163–165.

206

Cм.: Švab M. DanaSnje stanje historiografije o pojavi Hrvata na istoćnoj obali Jadrana // Etnogenesa Hrvata.

207

Margetić L. 1) Konstantin Porfirogenet i vrijeme dolaska Hrvata // ZHZJ. 1977. Sv. 8; 2) Joś o dolasku Hrvata // HZ. 1985. G. 38; 3) JoS o pitanju vremena dolaska Hrvata // ZĆ. 1988. Let. 42. St. 2; 4) Neka pitanja etnogeneze Hrvata // RZHP. 1995. Sv. 28.

208

Кlaić N. Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. Zagreb, 1975. S. 139 n.

209

Кlaić N. 1) О problemima stare domovine, dolaska i pokrśtenja dalmatinskich Hrvata // ZĆ. 1984. Let. 38. Śt. 4; 2) Pogańska Stara iii Vela Hrvatska cara Konstantina Porfirogeneta // CChP. 1988. G. 12. B. 21; 3) Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. Zagreb, 1990. S. 18–27.

210

Kunstmann H. 1) Über den Namen der Kroaten // WS. 1982. Jg. 27. Hft 1; 2) Kamen die westslavischen Daleminci aus Dalmatien? // WS. 1983. Jg. 28. Hft 2; 3) Die Hydronyme Nitra, Cetinka, Zitava und Ipel — Zeugen der slavischen Süd-Nord Wanderung // WS. 1988. Jg. 33. Hft 2; 4) Beiträge zur Geschichte der Besiedlung Nord- und Mitteldeutschlands mit Balkanslaven //SB. 1987. Bd 217.

211

Birnbaum H. Auf der Suche nach den Ursprüngen der Slaven // Ars philologica Slavica. Festschrift für Heinrich Kunstmann. München, 1988.

212

Кlaić N. Eine erfolgreiche neue Theorie über die Frühgeschichte der Slaven // Ars philologica Slavica.

213

Mužić I. 1) Podrijetlo Hrvata. Zagreb, 1989; 2) Podrijetlo і pravjera Hrvata. Split, 1991.

214

Cм.: Suić M. Ocijena radnije L. Margetića // ZHZJ. 1977. Sv. 8; Коšćak V. 1) Pripadnost istoćne obalę Jadrana do splitskih sabora 925–928 // HZ. 1980–1981. G. 33–34; 2) O nekim pitanjima hrvatski povijesti u ranom srednjem vijeku // HZ. 1984. G. 37; 3) Dolazak Hrvata // HZ. 1987. G. 40. Sv. 1; Stih P. 1) Karantanija = stara domowina Hrvata // ZĆ. 1987. Let. 41. Śt. 3; 2) К polemiki о vpraSanju ćasa prihoda Hrvata // ZĆ. 1990. Let. 43. Śt. 1; 3) Novi pokuSaji rjeäavanja problematike Hrvata u Karantaniji // Etnogenesa Hrvata; Кatišie R. Kunstmannovi lingvisticki dokazi о seobi Slavena si uga na sjever // SHP. 1990. Ser. III. Sv. 20; Фepjанчиh Б. Долазак Хрвата и Срба на Балканско полуострво…

215

Katišić R. Uz poćetke hrvatskih poćetaka. Split, 1993. S. 250–261; Goldstein l. Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, 1995. S. 87–89, 96.

216

ВИИШJ. Кн, II. C. 37–38. Бел. 115; Бpомлей Ю. В. Становление феодализма в Хорватии. М., 1964. С. 8–10; Dillеn Н. Bemerkungen zu den ersten Ansätzen… S. 441; Hаумов Е. Π. Возникновение этнического самосознания раннефеодальной хорватской народности // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. М., 1982. С. 167.

217

Popowska-Taborska Н. Wczesne dzieje Słowian w świetle ich języka. Wrocław, 1991. S. 66–67; Makarski W. Pogranicze polsko-ruskie do połowy wieku XIV. Studium językowo-etniczne. Lublin, 1996. S. 42–43.

218

ОУИ. C. 377–378. Прим. 18.

219

Тржештик Д. Возникновение славянских государств в Среднем Подунавье // Раннефеодальные государства и народности (южные и западные славяне VI–XII вв.) . М., 1991. С. 80.

220

Rереta J. Przegląd badań nad etnogenezą Łemków. S. 196.

221

Nalepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci. S. 162.

222

Войтович Л. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? С. 62.

223

СДПИС. Т. І. С. 69–76.

224

Мачинский Д. А., Тиханова М. А. О местах обитания и направлениях движения славян I–III вв. н. э. (по письменным и археологическим источникам) // ААС. 1976. Т. 17. S. 79–80; Седов В. В. 1) Происхождение и ранняя история славян. М., 1979. С. 31; 2) Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 186–198; Королюк В. Д., Наумов Е. П. Перемещения славян в Юго-Восточной Европе и формирование народностей // Комплексные проблемы истории и культуры народов Центральной и Юго-Восточной Европы: Итоги и перспективы. М., 1979. С. 41–42; Королюк В. Д., Литаврин Г. Г., Флоря Б. Н. Древняя славянская этническая общность // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. М., 1982. С. 13; Баран В. Д. 1) Давні слов'яни. Київ, 1998. С. 81–84; 2) Велике розселення слов'ян // Давня історія України. Київ, 2000. Т. 3. С. 83–85; Буданова В. П. Варварский мир эпохи Великого переселения народов. Μ., 2000. С. 78.

225

СДПИС. Т. I. С. 87.

226

Nіеdеrlе L. Slovanskć staroźitnosti. D. II. Sv. 1. S. 138; Баришиh Ф. Приск как извор за нajcтapиjy историjу Іужних Словена // ЗРВИ. 1958. Кн>. I. С. 53–59; Ророvić J. Quel ćtait le peuple pannonien qui parlait mćdos et strava? // ЗРВИ. 1961. Кн>. 7. С. 198; Гиндин Л. А. 1) К вопросу о хронологии и характере славянизации Карпато-Балканского пространства (по лингвистическим и филологическим данным) // Формирование раннефеодальных славянских народностей; 2) К вопросу о хронологии начальных этапов славянской колонизации Балкан (по лингвофилологическим данным) // БЕ. 1983. Т. 26, № 1. С. 29–31; Кланица 3., Тржештик Д. Первые славяне в Среднем Подунавье и в Полабье // Раннефеодальные государства и народности; Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 228–229; Бибиков М. В. Byzantinorossica: Свод византийских свидетельств о Руси. Т. I. М., 2004. С. 28–29, 37–38.

227

Goldstein I. Hrvatski rani srednji vijek. S. 79–81.

228

Vіnski Z. Rani srednji vijek u Jugoslaviji od 400. do 800. Godine // VAMZ. Ser. 3. 1971. Sv. 5; Вelоševіč J. Materijalna kultura Hrvata od VII do IX stoljeca. Zagreb, 1980.

229

Marušić В. Prilog poznavanju kaznoantićkog Nezakcija // SHP. Ser. III. 1986. Sv. 16. — Cм. также: Гимбутас M. Славяне: Сыны Перуна. С. 128; Gоldstеіn I. Hrvatski rani srednji vijek. S. 86–87.

230

Нидерле Л. Славянские древности. С. 78.

231

Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 489–490. — См. также: Goldstein I. Hrvatski rani srednji vijek. S. 81–83.

232

Jagіč V. Ein Kapitel aus der Geschichte der sildslavischen Sprachen // AfSPh. 1895. Bd 17. — Выводы В. Ягича нашли поддержку и были приняты многими исследователями (см.: Marguliós А. Historische Grundlagen der südslawischen Sprachgliederung // AfSPh. 1926. Bd 40. S. 199; Šišić F. Povijest Hrvata… S. 249) . Признавая правоту ученого в части, касающейся языкового единства балканских славян, вместе с тем следует заметить, что этих фактов недостаточно, чтобы полностью отвергать известия Константина Багрянородного о Великой и Белой Хорватии как «фантастические» (см.: Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 119) .

233

См.: Акимова О. А. Развитие исторического самосознания хорватов в XII–XIV вв. // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. М., 1989.

234

FRB. 1884. D. III. Р. 1.

235

См.: Nalepa J. Słowiańszczyzna północzno-zachodnia. Podstawy jedności i jej rozpad. Poznań, 1968. S. 99 n.

236

Van Wijk N. Les lanques slaves du Sud // Le Monde Slave. 1937. T. IV. S. 76–101; Labuda G. Pierwsze państwo słowiańskie. S. 194–262; Nahtigal R. Slovanski jeżyki. Ljubljana, 1952. S. 6 sl.

237

Бернштейн С. Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. М., 1961. С. 42–52; Филин Ф. П. Образование языка восточных славян. М.; Л., 1962. С. 99–110; Георгиев В. Три периода развития праславянского языка // Славянская филология: Доклады и статии за VII Международен конгресс на славистите. Езикознание. София, 1973; Lemprecht А. PraslovanStina a jeje chronologickć členćni // Ćeskoslovenskć pfednäSky pro VIII mezinärodni sjezd slavisü V Zahrebu. Lingvistika. Praha, 1978; Popowska-Taborska H. Wczesne dzieje Słowian w świetle ich jęzika. Wrocław, 1991. S. 88 n.

238

Cp.: Zástfěrová В. Hlavni problemy z poćatku dejin slovanskych narodü // VPS. 1956. T. 1 S. 42; Nаlерa J. Słowiańszczyzna północzno-zachodnia.

239

Grafenauer В. 1) Nękaj vpraSanj iz dobe naseljevanja Jużnih Slovanov // ZĆ. 1950. T. 4; 2) Prilog kritici izvjestaja…

240

Grafenauer B. Zgodovinaslovenskoganaroda. Ljubljana, 1994. T. 1. S. 44.

241

Lehr-Sрławiński T. Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich. S. 111; Zàstěrovà B. Hlavni problćmy… S. 42.

242

Кlaić N. Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. Zagreb, 1975. S. 139.

243

Hauptmann Lj. Dolazak Hrvata. S. 127. — Такое объяснение обстоятельств поселения хорватов в Далмации и датировка его 20–30-ми годами VII в. получили широкое распространение в исторической литературе. — См.: Наумов Е. П. Становление и развитие сербской раннефеодальной государственности // Раннефеодальные государства на Балканах VI–XII вв. М., 1985. С. 192–193; Акимова О. А. Формирование раннефеодальной хорватской государственности // Там же. С. 219 сл.; Масаn Т. Povijest hrvatskog naroda. Zagreb, 1992. S. 15–16.

244

Šanjek T. Krscanstvo na hrvatskom prostoru. Zagreb, 1991. S. 15; Pavlišić D. Povijest Hrvatske. Zagreb, 1994. S. 15.

245

Кlaić N. 1) O problemima stare domovine…; 2) Pogańska Stara ili Vela Hrvatska…

246

Кlaić N. О problemima stare domovine… С. 260–262.

247

Нидерле Л. Славянские древности. С. 79, 483. Прим. 11; Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII–XIII вв. М., 1993. С. 236–237. — По мнению Ю. В. Бромлея, в прикарпатские области дулебов и хорватов авары совершали нападения с территории Подунавья: Бромлей Ю. В. Среднее Подунавье в VI–IX вв. // История Венгрии. Т. I. М., 1971. С. 75.

248

Подробно см.: Avenarius A. Die Awaren in Europa. Amsterdam; Bratislava, 1974; Ковачевий J. Аварски каганат. Београд, 1977; Pohl W. Die Awaren. Ein Steppenvolk im Mittelalter. 567–822. München, 1988.

249

Вarada M. Hrvatska dijaspora і Avari // SHP. Ser. III. 1952. Sv. 2; Korošec J. ArcheoloSki siedovi slovansko naselitve na Baikanu // ZĆ. 1954. Let. 8; Zástěrová B. Avafi a Slovand // VPS. 1958. T. 2; Vinski Z. Rani srednji vijek u Jugoslaviji…; Авенариус А. Авары и славяне. «Держава Само» // Раннефеодальные государства и народности; Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 235–243.

250

Наследова Р. А. Вторжение славян и их расселение на территории Византийской империи // История Византии: В 3 т. Т. I. М., 1967. С. 339–350; Буданова В. П. Варварский мир эпохи Великого переселения народов. С. 88–95.

251

Goldstein I. Hrvatski rani srednji vijek. S. 91. — См. также: Вudak N. Prva stoljeća Hrvatske. Zagreb, 1994. S. 12.

252

К такому же выводу приходят и некоторые новейшие исследователи — см.: Овчинников О. Східні хорвати на карті Європи // АС. 2000. Вип. 1. С. 153.

253

Diaconu Р. Les Petchenegues au Bas-Danube. Bucuresti, 1970. P. 11; История на Болгария. София, 1981. Т. 2. С. 313; Malamut Е. L'image byzantine des Petchćnógues // BZ. 1995. Bd 88. S. 109; Князький И. О. 1) Русь и Степь. М., 1996. С. 29; 2) Славяне, волохи и кочевники Днестровско-Карпатских земель (конец IX — середина XIII в.) . Коломна, 1997. Гл. 1; Майоров А. В. Древняя Русь и кочевники в Х–XIII вв.: печенеги, торки, половцы // Россия и Восток. СПб., 2002. С. 38–39. — Подробную историографическую сводку по этому вопросу см.: ОУИ. С. 279–281. Прим. 1.

254

Добролюбский А. О. Кочевники Северо-Западного Причерноморья в эпоху средневековья. Киев, 1986. С. 24, 100 и др.

255

Великанова М. С. Палеоантропология Пруто-Днестровского междуречья. М., 1975. С. 131 и др.

256

Lewicki Т. Państwo Wiślan-Chorwatów w opisie Al-Masudiego // SCP. 1948. Styczeń — grudzień. S. 32; Kuczyński S. M. Nieznany traktat polsko-ruski roku 1039 // SA. 1956. T. 5. S. 274. — См. также: Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieźu etnicznej w Karpatach. Kraków, 1991. S. 42–43.

257

ОУИ. C. 157.

258

Györffy Gy. Sur la question Pćtablissement des Petchćnćgues en Europe // AOAH. 1972. T. 25. P. 289–291; Pritsak O. The Pećenegs: A Case of Social and Economic Transformation // AEMA. 1975. T. I. P. 12 f.

259

См.: Рогов А. И. О понятии «Русь» и «Русская земля» (по памятникам письменности XI — начала XII в.) // Формирование раннефеодальных славянских народностей. М., 1981; Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII–XIII вв. М., 1993. С. 60 сл.; Кучкин В. А. «Русская земля» по летописным данным XI — первой трети XIII в. // ДГ. 1992–1993; Ведюшкина И. В. «Русь» и «Русская земля» в Повести временных лет и летописных статьях второй трети XII — первой трети XIII в. // Там же.

260

См.: ОУИ. С. 390. Прим. 13–15.

261

ПВЛ. С. 10, 11, 14, 16, 27, 28.

262

DAI. Р. 35.

263

ОУИ. С. 390. Прим. 15.

264

Lеlеwеl S. Narody na ziemiach przed powstaniem Polski. Poznań, 1853. S. 512; Нидерлe Л. Славянские древности. Μ., 2000. С. 169–170; Тихомиров Μ. Н. Древнерусские города. М., 1956. С. 322; Хабургаев Г. А. Этнонимия «Повести временных лет» в связи с задачами восточнославянского глоттогенеза. М., 1979. С. 186–187.

265

Widajewicz J. Pierwotna nazwa polaków // PS. 1952. T. 3. S. 43–48.

266

Wasilewski T. Dulębowie — Lędzianie — Chorwaci: Z zagadnień osadnictwa plemiennego i stosunków politycznych nad Bugiem, Sanem i Wisłą w X wieku // PH. 1976. T. 67, № 2.

267

Labuda G. 1) Der Zug des russischen Grossfiirsten Vladimir gegen die Ljachen im Jahre 981: Ein Beitrag zur Ausbildung der polnisch-russischen Grenze im 10. Jahrhundert // Ostmitteleuropa: Berichte und Forschungen (FS Gotthold Rhode) . Stuttgart, 1981; 2) Polska, Czechy, Rus' i kraj Lędzian w drugiej połowie X wieku //Labuda G. Studia nad początkami państwa polskiego. Poznań, 1988. T. 2; Parczewski M. Początki sąsiedztwa polsko-rusko-słowackiego w świetle danych archeologicznych // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-słowackie w średniowieczu. Rzeszów, 1996. S. 75–76.

268

Ильинский Г. А. Кто были Λενζανήνοι Константина Багрянородного? // SI. 1925–1926. Т. 4; Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь. М., 1964. С. 98–99.

269

Parczewski М. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieźu… S. 38.

270

Cм.: Lehr-Spławiński T. 1) Lędzice — Ledzanie — Lachowie // Opuscula Casimiro Tymieniecki septuagenario dedicata. Poznań, 1959. T. 4; 2) Lachowie // SSS. 1967. T. III. Cz. 1.

271

Tymieniecki K. Sprawa Ledzian // SA. 1964. T. 11.

272

Łowmiański H. 1) Lędzianie // SA. 1953. T. 4; 2) Początki Polski. Warszawa, 1973. T. V. S. 495–501; Исаевич Я. Д. Висляне и лендзяне в ІХ–Х вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей; Leciejewicz L. Słowianie zachodni. Z dziejów tworzenia się średniowiecznej Europy. Wrocław etc., 1989. S. 45—123.

273

Potkański K. Kraków przed Piastami // RAU. Wydział historyczno-filozoficzny. 1898. T. 35. S. 242; Dvornik F. The Making of Central and Eastern Europe. London, 1949. P. 298; Исаевич Я. Д. Висляне и лендзяне в IX–X вв. С. 165–166.

274

Łowmiański Н. 1) Lędzianie. S. 112–114; 2) Początki Polski. Warszawa, 1967. ТЛИ. S. 128–136; Persowski F. Studia nad pograniczem polsko-ruskim w X–XI wieku. Wroclaw etc., 1959. S. 31; Skrzypek I. Studia nad pierwotnym pograniczem polsko-ruskim w rejońe Wołynia i grodów czerwieńskich. Warszawa, 1962. S. 126–127; Kuczyński S. M. Wschodnia granica państwa Polskiego w X wieku (przed rokiem 980) // Początki Państwa Polskiego. Poznań, 1962. T. I. S. 238–240.

275

Гopский А. А. Баварский географ и этнополитическая структура восточного славянства // ДГ. 1995. С. 275–276; Плахонін А. Г. Східна Волинь у зовнішній політиці Давньоруської держави (X — перша половина XI ст.) // УІЖ. 2000. № 4. С. 129–130.

276

Ср.: «бужане, зане седоша по Бугу, после же велыняне» и «дулеби живяху по Бугу, где ныне велыняне» (ПВЛ. С. 10) .

277

Князький И. О. Византия и кочевники южнорусских степей. СПб., 2003. С. 25.

278

Там же.

279

ПВЛ. С. 152.

280

Łowmiański Н. Początki Polski. Warszawa, 1964. Т. И. S. 107–108; Седов В. В. Восточные славяне в VI–XIII вв. М., 1982. С. 96; Баран В. Д. Слов'яни у VIII–IX ст. II Давня історія України. Київ, 2000. Т. 3. С. 96.

281

Тимощук Б. О. Слов'яни Північної Буковини V–ІХст. Київ, 1976. С. 138, 139; Седов В. В. Восточные славяне… С. 126, 127 (карта 18) .

282

Седов В. В. Восточные славяне… С. 96.

283

Приходнюк О. М. Східні Карпати у VIII–IX ст. // ЕЕІНУК. Т. I. С. 340.

284

Рассовский Д. А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // SK. 1933. Т. 6. С. 3.

285

ОУИ. С. 53.

286

Там же. С. 165–167.

287

DAI. Р. 7, 62; ОУИ. С. 337. Прим. 1; BIN. S. 89. Anm. 89.

288

ОУИ. С. 336.

289

DAI. Р. 7.

290

Ibid.

291

ОУИ. С. 338. Прим. 5.

292

BIN. S. 89. Anm. 89.

293

Moravcsik Gy. Studia byzantina. Budapest, 1967. P. 328–330.

294

Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 161.

295

Шушарин В. П. Ранний этап этнической истории венгров. Проблема этнического самосознания. М., 1997. С. 64–65.

296

DAI. Р. 62; ОУИ. С. 338. Прим. 4.

297

Еrdélуі I. Zur Frage der ethnischen Grenzen des landnehmenden Ungamtums // MAIUAW. 1977. Bd 6. S. 77.

298

Melіch J. A honfoglaläskori Magyarorszäg. Budapest, 1925.1 k. 175.1; Шушаpин В. Π. Ранний этап… С. 68–69, 186.

299

ОУИ. С. 171.

300

DAI. Р. 153–154; ОУИ. С. 400.

301

Об этой миссии см.: Moravcsik Gy. Byzantium and the Magyars. Budapest, 1970. P. 53–54.

302

Шушаpин В. Π. Ранний этап… С. 138.

303

ОУИ. С. 339. Прим. 8.

304

DAI. Р. 63. — См. также: Raćki Fr. Biela Hrvatska i bielą Srbija // RJAZU. 1880. T. 52. S. 145; Fehér H. Ungars Gebietsgrenzen in der Mitte des 10. Jahrhunderts // UJb. 1922. Bd 2; Hauptmann Lj. Dolazak Hrvata // Zbomik kralja Tomislava. Zagreb, 1925. S. 102; Dekan І. T. Prispevok к otśzke politickych hranic Vel'kej Moravy // HS. 1947. T. 5. S. 207.

305

Щавелева Н. И. Польские латиноязычные средневековые источники: текст, перевод, комментарий. М., 1990. С. 98.

306

MPH. NS. 1952. Т. II. Р. 41. — См. также: Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских / Предисл., пер. и прим. Л. М. Поповой. М., 1961 (Кн. I, гл. 6) .

307

Щавелева Н. И. Польские латиноязычные средневековые источники… С. 113. Прим. 3.

308

Mistrza Wincentego Kronika Polska / Tłum. К. Abgarowicz і В. Kürbis; wstęp і komm. В. Kürbis. Warszawa, 1974. S. 106. Prz. 64.— См. также: Balzer O. Studium o Kadłubku: Pisma pósmiertne. T. I. Lwów, 1934. S. 250, 317. — Эту точку зрения принимает и Н. И. Щавелева (Польские латиноязычные средневековые источники… С. 113. Прим. 5) .

309

Щавелева Н. И. Польские латиноязычные средневековые источники… С. 22–23.

310

Подробно см.: Boor Н. de. Das Attilabild in Geschichte, Legende und heroische Dichtung. Bern, 1932; Macarthney C. A. The Origin of the Hun Chronicle and Hungarian Historians. Oxford, 1953. P. 141; История Венгрии. T. 1. Μ., 1971. С. 275.

311

Mistrza Wincentego Kronika Polska. S. 201. Prz. 156.

312

Magistri Vicentii episcopi Cracoviensis Chronica Polonorum / Ed. A. Przezdziecki. Cracoviae, 1862. S. 76; Bujak F. Studia geograficzno-historyczne. Warszawa, 1925. S. 80; Paszkiewicz H. Początki Rusi. Kraków, 1996. S. 395.

313

Титмар Мерзебургский. Хроника: В 8 кн. / Пер. с лат. И. В. Дьяконова. М., 2005. С. 128, 177–178. — См. также: Назаренко А. В. 1) События 1017 г. в немецкой хронике XI в. и в русской летописи // ДГ. 1980. С. 181–182; 2) О датировке любечской битвы // ЛХ. 1984. С. 18–19.

314

Титмар Мерзебургский. Хроника. С. 128.

315

Paszkiewicz Н. Początki Rusi. S. 396.

316

Кобаль Й. Бронзовий скарб із села Завадка Воловецького району Закарпатської області (до проблеми стародавніх шляхів сполучення через гірські перевали Українських Карпат) // Пам'ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип'яті. Київ, 1993.

317

Пеняк С. И. Новые раннеславянские памятники середины I тыс. н. э. в Закарпатской области УССР // Труды V Международного конгресса археологов-славистов. Киев, 1988. Т. 4.

318

См.: Балагурі Е. А., Пеняк С. І. Закарпаття— земля слов'янська. Ужгород, 1976. С. 135–136, 153–155; Седов В. В. Восточные славяне в VI–XIII вв. М., 1982. С. 126; Parczewski М. Początki sąsiedztwa polsko-rusko-słowackiego… S. 74, 75.

319

Приходнюк O. M. Східні Карпати у VIII–IX ст. С. 313.

320

Wędzki A. Słowacja // SSS. 1975. T. V. S. 253, mapa.

321

Войтович Л. В. 1) Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // УЦСЄ. 2004. Вип. 4. С. 122; 2) Карпатские хорваты // ВСПбГУ. Сер. 2. 2005. Вып. 1. С. 140.

322

Györffy Gy. 1) Az Ärpäd-kori Magyarorszäg törtäneti földrajza. I. k. Budapest, 1966. 521.1.; 2) A csatlakozott nćpek // Györffy Gy. A magyarsäg keleti elemei. Budapest, 1990. — См. также: Немет П. Образование пограничной области Боржавы // Проблемы археологии и древней истории угров. М., 1972. С. 211, рис. 2.

323

Тимощук Б. О. Давньоруська Буковина (X — перша половина XIV ст.) . Київ, 1982. С. 86.

324

Раппопорт П. А. Военное зодчество западно-русских земель X–XIV вв. Л., 1967. С. 176.

325

Пеняк С. І. Ранньослов'янське і давньоруське населення Закарпаття VI–XIII ст. Київ, 1980. С. 164. — Б. А. Тимощук считает, что на территории Украинского Закарпатья жили западные, т. е. белые хорваты (Тимощук Б. А. Восточные славяне: от общины к городам. М., 1995. С. 173) .

326

Купчинський О. А. Найдавніші слов'янські топоніми України як джерело історико-географічних досліджень. Київ, 1981. С. 198.

327

Śalkowsky Р. К vyvoju a Strukturę osidlenia v dobe slovanskej na Slovensku // S1A. 1988. T.36–1; Profantovä N. Awarische Funde aus den Gebieten nördlich der awarischen Siedlungsgrenzen // AF. 1992. Bd 2.

328

SRH. T. I. P. 51.

329

Magyarorszśg tórtćnete. Elózmćnyek ćs magyar törtdnet 1242-ig. Föszerk. Szćkely Gy. 2. kiad. 1/1. 585.1.

330

Тkadlсік V. Cyrilsky näpis v Michalovcich // SI. 1983. № 1. S. 121–123; Исаевич Я. Д. Карпатский регион в эпоху Киевской Руси и феодальной раздробленности // Украинские Карпаты. История. Киев, 1989. С. 45.

331

ОУИ. С. 141.

332

Панькевич І. Нарис історії українських закарпатських говорів. Прага, 1958. Ч. І. С. 33–41; Кобаль Й. В. Народи сучасної території Закарпаття в епоху середньовіччя // АН. 1992. Т. III. С. 104–105.

333

Iсаєвич Я. Д. 1) Історична географія Угорщини та суміжних країв XI–XIV ст. // АУ. 1967. № 2. С. 73; 2) Джерела про західні межи української етнічної території в період феодалізму // Ісаєвич Я. Д. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. Львів, 1996. С. 66.

334

Войтович Л. В. 1) Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи… С. 125; 2) Карпатские хорваты. С. 142.

335

Ulіčnу F. Podiel Rusov, Rusinov na doosidl'ovani Slovenska v stredoveku // SS. 1993. T. 28. S. 21–29.

336

DAI. Р. 130; ОУИ. С. 378. Прим. 19.

337

Lоmа А. Serbisches und kroatisches Sprachgut bei Konstantin Porphyrogennetos // ЗРВИ. 1999–2000. Kh, 38. C. 92.

338

Nіederle L. Slovanske starożitnosti. Praha, 1906. D. II. Sv. 1. S. 275; Model ski T. Z onomastyki i terminologii średniowecznej // KH. 1920. T. 34. S. 16; Županić N. Znaćenije barvnego atributa V imenu Crvena Hrvata // Et. 1937–1938. T. 10/11. S. 355 n.; Widajewicz J. Państwo Wiślan. Kraków, 1947. S. 15; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 166; Gaczуński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12. S. 57; Войтович Л. В. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. 36. наук. ст. Львів, 1998. Т. І. С. 51.

339

Labuda G. Pierwsze państwo słowiańskie. Państwo Samona. Poznań, 1949. S.212; Ludat H. Ostsee und Mare Balticum // ZfSHG. 1952. Bd 76. S. 1 f; NаIepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci. Uwagi dotychące kwestii genezy osadnictwa Ruskiego na Polskim Podkarpaciu // AAC. 1997–1998. T. 34. S. 164.

340

СДПИС. T. II. C. 17.

341

Там же. С. 255.

342

Herrmann J. Byzanz und die Slawen «am äussersten Ende des Westlichen Ozeanz» // Klio. Berlin, 1972. Bd 54. S.317–318; Гимбутас M. Славяне. C. 131.

343

ОУИ. C. 92–93.

344

Lomа A. Serbisches und kroatisches Sprachgut… C. 92.

345

Vasmer M. 1) Osteuropäische Orstnamen. Dorpat, 1921. S. 4f.; 2) Untersuchungen über die ältesten Wohnsitze der Slaven. I. Die Iranier in Südrußland. Leipzig, 1923. S. 20. — См. также: BSL. T. 25. P. 61; T. 30. P. 61; ZfOF. Bd 12. S. 253.

346

Irmscher J. Die Benennung des Schwarzen Meeres bei den Byzantinern // BS. 1962. T. 23. S. 16 f.

347

Фасмер M. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. Т. IV. СПб., 1996. С. 345.

348

См.: Майоров А. В. Константин Багрянородный о географическом положении Великой Хорватии // ВЕДС. 2005. Ч. I. С. 111–112.

349

Lеwiсkі Т. Polska i kraje sąsiednie w świetle Księgi Rogera geografa arabskiego w XII w. w al. Idrisiego. Warszawa, 1954. Cz. II. S. 120n.; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 57.

350

Войтович Л. В. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? С. 51.

351

Ивиh П. Српски народ и ньегов jeзик. Београд, 1981. С. 16 сл. — См. также: Grafenauer В. Nekoj vpraSanj iz dobe naseljevanja juźnih Slovanov // ZĆ. 1950. T. 4; Lehr-Splawiński T. Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich // PS. 1951. S. 17, 31–32; Милов Л. В. RUZZI «Баварского географа» и так называемые «русичи» // ОИ. 2000. № 1. С. 97–99.

352

Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 193.

353

Баран В. Д. 1) Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра и Західного Бугу. Київ, 1981. С. 163–165; 2) Слов'яни у другій чверті І тис. н. е. // Давня історія України. Київ, 2000. Т. 3. С. 46. — См. также: Винокур І. С. 1) Історія та культура черняхівських племен Дністро-Дніпровського межиріччя II–V ст. н. е. Київ, 1972; 2) Черняхівська культура: витоки і доля. Кам'янець-Подільський, 2000; Магомедов Б. В. 1) Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. Киев, 1987; 2) Черняховская культура: Проблема этноса. Lublin, 2001 (Monumenta Studia Gothica. T. I) .

354

Сeдов В. В. 1) Славяне в древности. М., 1994. С. 233–286; 2) Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 186–189.

355

Баран В. Д. Сложение славянской раннесредневековой культуры и проблема расселения славян // Славяне на Днестре и Дунае. Киев, 1983; Вакуленко Л. В., Приходнюк О. М. 1) Славянские поселения I тыс. н. э. у с. Сокол на Среднем Днестре. Киев, 1984; 2) Проблема преемственности Черняховских и раннеславянских древностей в свете исследований на Среднем Днестре // S1A. 1985. Т. 33; Винокур І. С. Історія лісостепового Подністров'я та Південного Побужжя. Київ; Одеса, 1985. С. 78–80; Винокур І. С., Горішний П. А. Бакота: Столиця давньоруського Пониззя. Кам'янець-Подільський, 1994. С. 311–321.

356

Тимощук Б. О., Приходнюк О. М. Ранньослов'янські пам'ятки VI–VII ст. у Середньому Подністров'ї // Слов'яно-руські старожитності. Київ, 1969; Тимощук Б. О. Слов'яни Північної Буковини V–ІХст. Київ, 1976; Баран В. Д. 1) Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю. Київ, 1972; 2) Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков) . Киев, 1988; Аулiх В. В. Зимнівське городище — слов'янська пам'ятка VI–VII вв. н. е. в Західній Волині. Київ, 1972; Русанова И. Π. 1) Славянские древности VI–IX вв. между Днепром и Западным Бугом // САИ. 1973. Вып. ΕΙ–25; 2) Славянские древности VI–VII вв. Культура пражского типа. М., 1976; Русанова И. Π., Т имощук Б. А. Кодын — славянские поселения V–VIII вв. на р. Прут. М, 1984; Parczewski Μ. 1) Początki kultury wczesnosłowiańskiej w Polsce. Krytyka i datowanie źródeł archeologicznych. Wrocław etc., 1988; 2) Najstarsza faza kultury wczesnosłowiańskiej w Polsce. Kraków, 1988; Leciejewicz L. Słowianie zachodni. Z dziejów tworzenia się średniowiecznej Europy. Wrocław etc., 1989. S. 42–43; Stan i potrzeby badań nad wczesnym średniowieczem w Polsze. Poznań etc., 1992; Quellen zur slawischen Besiedlung im Karpatengebiet / Hrsg, von M. Parczewski. Kraków, 2001. Bd I.

357

Седов В. В. Славяне в раннем средневековье. М., 1995. С. 30.

358

Баран В. Д. Велике розселення слов'ян // Давня історія України. Київ, 2000. Т. 3. С. 83; Седов В. В. Славяне в раннем средневековье. С. 24.

359

Этнокультурная карта территории Украинской ССР в I тыс. н. э. Киев, 1985. С. 88–89; Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев, 1990. С. 251 сл.; Седов В. В. Славяне в древности. М, 1994. С. 316–318.

360

Приходнюк О. М. 1) Слов'яни на Поділлі (VI–VII ст. н. е.) . Київ, 1975; 2) Археологічні пам'ятки Середнього Придніпров'я VI–IX ст. н. е. Київ, 1980; Рафалович И. А. Славяне VI–IX вв. в Молдавии. Кишинев, 1972; Xавлюк П. И. Раннеславянские поселения в бассейне Южного Буга // Раннесредневековые восточнославянские древности. Л., 1974.

361

Горюнов Е. А. Ранние этапы истории славян Днепровского Левобережья. Л., 1981; Дьяченко А. Г., Приходнюк О. М., Петренко Е. Н. Комплексы I тысячелетия н. э. из селища Занки (по раскопкам 1976 года) // Археология Славянского Юго-Востока. Воронеж, 1991; Берестенев С. И., Любичев М. В. Новые данные о памятниках пеньковской культуры Северского Донца и Ворсклы // Там же.

362

Приходнюк О. М. 1) Основные итоги изучения пеньковской культуры // ААС. 1985. Т. 24; 2) Анты и Пеньковская культура // Древние славяне и Киевская Русь. Киев, 1989.

363

Седов В. В. Славяне в раннем средневековье. С. 81–82.— Подробно см.: Приходнюк О. М. Пеньковская культура. Воронеж, 1998.

364

Maretič Т. Slaveni u davnini. Zagreb, 1889; Нидерле Л. Славянские древности. М., 2000. С. 168–169; Hauptmann Lj. Politische Umwälzungen unter den Slovenen vom Ende des sechten Jahrhundert bis zur Mitte des neunten // MIfÖGF. 1915. Bd 36. S. 234, 249; Соmsa M. Die Slawen im Karpatisch-Donauländischen Raum im 6.–7. Jahrhundert // ZfA. 1974. Bd 7. S. 218.

365

Авенариус А. Авары и славяне. «Держава Само» // Раннефеодальные государства и народности (южные и западные славяне VI–XII вв.) . М., 1991; Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 235–243.

366

См.: Рыбаков Б. А. Древние русы // СА. 1953. Т. 17. С. 73–89; Реkаrskaja L. V., Kidd D. Der Silberschatz von Martynovka (Ukraine) aus dem 6. und 7. Jahrhundert. Innsbruck, 1994.

367

Korošec J. Archeoloäki sledovi slovansko naselitve na Baikanu // ZĆ. 1954. Sv. 8. S. 7–26; Vіnsкi Z. O nalazima 6. і 7. stoljeća u Jugoslaviju s posebnim obzirom na archeoloSku ostavStinu iz vremena prvog avaräkog kaganata // OA. 1958. Sv. 3. S. 13–67.

368

Баран В.Д., Козак Д. H., Терпиловський Р. В. Походження слов'ян. Київ, 1991. С. 77, 81–82; Баран В. Д. Велике розселення слов'ян. С. 89.

369

Віаlеkоwá D. 1) Νονέ vćasnoslovanskć nälezy z juhozäpadneho Slovenska // S1A. 1962. T. 10–1. S. 134–136; 2) Zur Datierung der oberen Grenze des Prager Typus in der Südwestslowakei // AR. 1968. T. 20–5. S. 619–625; Fusek G. Slovensko vo vCasnoslovanskom obdobi. Nitra, 1994. S. 41–115; Кlanісa Z. Poćatky slovanskćho osidleni naśich zemi. Praha, 1986. S. 215; Zeman J. 1) Zu den chronologischen Fragen der ältesten slawischen Besiedlung im Bereich der Tschechoslowakei // AR 1966. T. 18–2; 2) Najstaräi slovanske osidleni Ćech // PmA. 1979. T. 67. S. 210–212; 3) K problematice časně slovanske kultury ve SrSdni Εντορέ//PmA. 1979. T. 70; Галушка Л. До питання про перших слов'ян в Моравії // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть: Мат. Міжнар. наук, археолог, конф. Львів, 2001.

370

Herrmann J. 1) Siedlung, Wirtschaft und gesellschaftliche Verhältnisse der slawischen Stämme zwischen Oder/Neisse und Elbe. Berlin, 1968. S. 21–30; 2) Die Slawen in Deutschland. Geschichte und Kultur der slawischen Stämme westlich von Oder und Neisse vom 6. bis 12. Jahrhundert. Berlin, 1985. S. 21–32; Brachmann H. J. Slawische Stämme an Elbe und Saale. Berlin, 1978. S. 57–60.

371

Сeдов В. В. Славяне в раннем средневековье. С. 30–31.

372

Тurеk R. Čechy v raném sredovéku. Vyšehrad; Praha, 1982. S. 40–41.

373

Сeдов В. В. Славяне в раннем средневековье. С. 312.

374

Тurеk R. Mohyly ćeskych Charvatü // SA. 1956. T. 5.

375

Баpан В. Д. Велике розселення слов'ян. С. 89.

376

См.: Коwalenko W. Chorwacja Biała // SSS. 1961. T. I.

377

Latyschev В. Inscriptiones antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini. Petropoli, 1890. Vol. II. P. 237, № 430 (8) , P. 261, № 445 (5, 20, 220 p) ; КБН. C. 736–737, № 1245, C. 764, № 1277.

378

Погодин А. Л. 1) Эпиграфические следы славянства // РФВ. 1901. Т. 46. С. 3; 2) Сборник статей по славяноведению. СПб., 1902. С. 156.

379

Вudimir М. Hrvat // ŚiSićev zbomik. Zagreb, 1929. S. 616–617.

380

Соболевский А. И. Русско-скифские этюды // ИОРЯС. 1921. Т. 26. С. 8.

381

Vasmer Μ. 1) Untersuchungen über die ältesten Wohnsitze der Slaven. I: Die Iranier in Südrußland. Leipzig, 1923. S. 56; 2) Die Urheimat der Slaven // Der ostdeutsche Volksboden. Breslau, 1926. S. 118 ff.; 3) Schriften zur slavischen Altertumskunde und Namenkunde. Berlin, 1971. Bd I. S. 44.

382

Hauptmann Lj. 1) Dolazak Hrvata // Zbomik Kralja Tomislava. Zagreb, 1925; 2) Kroaten, Goten und Sarmaten // GS. 1935. Vol. 3; Županić N. 1) Prvobitni Hrvati // Zbomik Kralja Tomislava. S.291–296; 2) Prvi nosilci etnićkich imen Srb, Hrvat, Ćech i Ant//Et. 1928. T.2. S.74–79; Meіllet A. Le slave commun / Ed par A. Vaillant. Paris, 1934. P. 508; Vinski Z. Uz problematiku starog Irana і Kaukaza s osvrtom na podrijetlo Anta і Bijelih Hrvata. Zagreb, 1940; Gregoire H. L'Origine et le Nom des Croates et des Serbes // Byz. 1944–1945. T. 17. P. 116; Sakać S. 1) Iranische Herkunft des Kroatischen Volksnamens // OChP. 1949. T. 15. S. 330 f.; 2) The Iranian Origins of the Chroata. The Chroatian Nation. Chicago, 1955; Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. М.; Л., 1949. С. 168; Vaillant A. Grammaire comparće des langues slaves. Paris, 1950. T. I. P. 16; Zgusta L. Die Personennamen griechischer Städte der nördlichen Schwarzmeerkünste. Praha, 1955. S. 169–170 (§ 256) ; Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. Heidelberg, 1964. P. 483; Pоpоvić I. Geschichte der serbokroatischen Sprache. Wiesbaden, 1960. S. 347; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12. S. 62; Mandić D. Hrvati i Srbi dva stara razlićita naroda. München, 1971. S. 13 f.; Kotlarczyk J. Siedziby Chorwatów wschodnich // AAC. 1971. T. 12. S. 169; Гимбутас M. Славяне: Сыны Перуна. Μ., 2004. С. 71–72; Трубачев О. Η. 1) Ранние славянские этнонимы— свидетели миграции славян // ВЯ. 1974. № 6; 2) Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистические исследования. М., 2003. С. 51; 3) Indoarica в Северном Причерноморье. М., 1999. С. 73; Кlaić N. Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. Zagreb, 1975. S. 61; Dillen H. Bemerkungen zu den ersten Ansätzen zur Staatsbildung bei Kroaten und Serben im 7. Jh. // Beiträge zur byzantinischen Geschichte im 7.–11. Jh. Praha, 1978. S. 441–443; Heres T. Dugo putovanje od Irana do Jadrana // Poljica. Gata, 1982. Sv. I; Fine J. V. A. Jr. The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sexth to the Late Twelfth Century. Ann Arbor, 1983. P. 56; Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji // PS. 1989. T. 36/37. R. 1986/1987. S. 249 n.; Gluhak A. Porijeklo imena Hrvat. Zagreb, 1990. S. 298 sl.; Лома А. Неки славистицки аспекти српске етногенезе // ЗМСС. 1993. Кнь. 43. С. 121; Budak N. Prva stoljeća Hrvatske. Zagreb, 1994. S. 11–12; Кošćak V. Irańska teorija о podrijetlu Hrvata // Etnogenesa Hrvata. Zagreb, 1995. S. 110 sl.; Goldstein I. Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, 1995. S. 23.

383

См.: Кlaić N. Hrvati і Hrvatska (Ime Hrvat u povijesti slavenskih naroda) . Zagreb, 1930; 2. izd. Split, 1991; Trautmann R. Die slavischen Volker und Sprachen. Göttengen, 1947. S. 54f.; Grafenauer B. Hrvati. I. Ime //Enciklopedija Jugoslavije. T. 4. Zagreb, 1960. S. 37–38; Skok P. Etimologijski ijećnik hrvatskoga ili srpskoga jezika. Zagreb, 1971. Sv. I. S. 690–692; Francić V. Chorwaci // SSS. T. I. S. 248; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. Warszawa, 1964. S. 127–142; Kunstmann H. Über den Namen der Kroaten // WS. 1982. Jg. 27. Hfl 1; Gluhak A. Porijeklo imena Hrvat; Makarski W. Pogranicze polsko-ruskie do połowy wieku XIV. Studium językowo-etniczne. Lublin, 1996. S. 36–43; Pantelić S. Die Urheimat der Kroaten in Pannonien und Dalmatien. Frankfurt-am-Main etc., 1997. S. 20–28.

384

Cм.: Pantelić S. Die Urheimat der Kroaten… S. 27–28.

385

Cм.: Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 128.

386

Zeuss К. Die Deutschen und Nachbarstämme. München, 1837. S. 608. Anm.; Geiller L. Etimologija imena Hrvat // RJAZU. 1876. Kn. 34. S. III; Perwolf В. Slavische Völkemamen // AfSPh. 1884. Bd 7. S. 625 f.

387

Фаcмep M. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. Т. IV. СПб., 1996. С. 262.

388

Heinzel R. Über die Hervarersaga // SBWAW. Phil.-hist. Klasse. 1887. Bdll4. S. 499; Браун Ф. А. Разыскания в области гото-славянских отношений. Т. I. СПб., 1899. С. 173.— В пользу этой версии склонялись также Л. Нидерле и некоторые другие исследователи: Niederle L. Slovanskć staroźitnosti. Praha, 1904. D. I. Sv. 2. S. 297, 428; Nahtigal R. Donesek k zgodovini vprašanja о imenu Hrvat // Et. 1937–1938. T. 10/11. S. 399n.; Labuda G. Źródła skandynawskie i anglosaskie do dziejów Słowiańszczyzny. Warszawa, 1961. S. 224. Prz. 6.

389

Brückner A. Wzory etymologii i krytyki źródłowej // SI. 1924–1925. T. 3. S. 211.

390

Pantelić S. Этимологический словарь русского языка. Т. II. С. 202.

391

Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 128.

392

Смішко М. Ю. Карпатські кургани першої половини І тисячоліття нашої ери. Київ, 1960. С. 150–152; Пеняк С. І. Ранньослов'янське та давньоруське населення Закарпаття VI–XIII ст. Київ, 1980. С. 162.

393

Xудаш М. До етимології імені одного з легендарних засновників Києва Хорив та етноніма хорвати // НЗ. 1998. № 6; Купчанко О. Хорвати: питання виникнення етноніму // Питання історії України. Чернівці, 2003. Т. 6.

394

Gеillеr L. Etimologija imena Hrvat. S. 112; Реrwоlf В. Slavische Völkemamen. S. 626; Brückner A. Wzory etymologii… S. 210 n.; Lehr-Spławiński T. 1) Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich // PS. 1951. T. 2. S. 108n.; 2) Chorwaci // SSS. T. I. S. 248; Popowska-Taborska H. Wczesne dzieje Słowian w świetle ich języka. Wrocław, 1991. S. 65–66.

395

Cм.: Nahtigal R. Donesek k zgodovini vpraSanja o imenu Hrvat. S. 398, 410.

396

См.: Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 129–131.

397

Rospond S. O stosunkach językowych polsko-ruskich w świetle onomastyki // RKJ WTN. 1973. IX. S. 22.

398

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. IV. С. 262.

399

Rudnісki M. Prasłowiańszczyzna. Lechia-Polska. T. II. Pozań, 1961. S. 153.

400

ОУИ. С. 135.

401

ОУИ. С. 375. Прим. 2; BIN. S. 167. Аnm. 351.

402

Шелов Д. Б. 1) Танаис и Нижний Дон в первые века нашей эры. М., 1972. С. 249; 2) Некоторые вопросы этнической истории Приазовья II–III вв. н. э. по данным танаисской ономастики // ВДИ. 1974. № 1; Арсеньева Т. М. Некрополь Танаиса. М., 1977. С. 45.

403

Шелов Д. Б. 1) Танаис — потерянный и найденный город. М., 1967. С. 118; 2) Танаис — эллинистический город // ВДИ. 1989. № 3. С. 51–52.

404

Vasmer M. Untersuchungen über die ältesten Wohnsitze… S. 56; Zgusta L. Die Personennamen… S. 169–170; Skok P. Etimologijski rjećnik… Sv. I. S. 691–692.

405

Иванов В. В., Топоров В. Н. Мифологические географические названия как источник для реконструкции этногенеза и древнейшей истории славян // Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных романцев: Методология и историография. М., 1976. С. 121.

406

Иванов В. В., Топоров В. Н. О древних славянских этнонимах. (Основные проблемы и перспективы) // Из истории русской культуры. Т. I: (Древняя Русь) . М., 2000. С. 431. — Подробно см.: Неrеs Т. Dugo putovanje od Irana do Jadrana.

407

Абаeв В. И. 1) Историко-этимологический словарь осетинского языка. Т. II. М.; Л., 1962. С. 437 сл.; 2) Скифо-сарматские наречия // Основы иранского языкознания: Древнеиранские языки. М., 1979. С. 333.

408

Тимощук Б. О. 1) Східні слов'яни VII–X ст.: полюд дя, язичництво, початки держави. Чернівці, 1999. С. 15; 2) Східнослов'янське полюддя // АС. 2000. Вип. 1. С. 224.

409

Овчинников О. 1) Сакральні та хтонічні божества східно-хорватського регіону // Історія релігій в Україні: Тез. повід. IV круглого столу. Київ; Львів, 1994; 2) Східні хорвати на карті Європи // АС. 2000. Вип. 1. С. 159.

410

ЭССЛ. 1981. Вып. 8. С. 149 сл. — См. также: Трубачев О. Н. Дополнения и исправления к томам III, IV издания 2-го // Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. IV. С. 860. — См. также: Вrоzоvić-Rоnćеvić D. Na marginama novijih studija o etimologiji imena Hrvat // FOCr. 1993. T. 2.

411

ОУИ. С. 131.

412

См.: Lоmа А. Serbisches und kroatisches Sprachgut bei Konstantin Porphyrogennetos // ЗРВИ. 1999–2000. Kh, 38. S. 121–122.

413

DAI. P. 116 f.; BIN. S. 161, Anm. 327.

414

Kronsteiner O. Gab es unter den Alpenslawen eine kroatische ethnische Gruppe? // WSJ. 1978. Bd 24; Кatičić R. Die Anfänge des kroatischen Staates // Die Bayern und ihre Nachbarn. Wien, 1985. T. 1. S. 309; Кošćak V. Dolazak Hrvata // HZ. 1987. G. 40 (1) . S. 362.

415

Pohl W. Das Awarenreich und die "kroatischen" Ethnogenesen // Die Bayern und ihre Nachbarn. T. I. S. 292–297. — См. также: Pohl W. Die Awaren. Ein Steppenvolk in Mitteleuropa. 567–822 n. Chr. München, 1988. S. 265.

416

См.: Фаcмep M. Этимологический словарь русского языка. Т. IV. С. 262; ЭССЯ. Вып. 8. С. 151.

417

Gregoire Н. L'Origine et le Nom des Croates et des Serbes; Moszyński K. Pierwotny zasiąg języka prasłowiańskiego. Wrocław, 1957. S. 147 n.; Филин Ф. П. Образование языка восточных славян. М.; Л., 1962. С. 60; Иванов В. В., Топоров В. Н. О древних славянских этнонимах. С. 430–431.

418

Подробно см.: Swoboda W. Serbowie starożytni // SSS. 1975. T. V. Cz. 1. S. 146.

419

СДПИС. T. I. С. 53.

420

Борисов В. В. Карта Сарматии (нынешней России) во II в. по Р. X. по греческому географу Птолемею. Ковно, 1909–1910. Вып. 1–3. (Карта 1) .

421

Подробно см.: ВИИШ. Кнь. II. С. 48–49. Бел. 150; Dittеn Н. Bemerkungen… S. 446–447; Иcтopиja српског народа. Београд, 1981. Кн, I. С. 144. Бел. 9; Lоmа А. Serbisches und kroatisches Sprachgut… S. 93.

422

Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. Т. III. С. 88 сл.

423

Lоmа А. Serbisches und kroatisches Sprachgut… S. 93.

424

Moszyński К. Pierwotny zasiąg języka prasłowiańskiego. S. 147 n.

425

Tpубачев О. Н. Indoarica… С. 75.

426

Трубачев О. Н. 1) Некоторые данные об индоарийском языковом субстрате Северного Кавказа в античное время // ВДИ. 1978. № 4. С. 41–42; 2) Этногенез и культура… С. 51.

427

Gušić M. Obićaj «Ljelje-Kraljice» kao historijski spomenik. Zagreb, 1967.

428

Heres T. Dugo putovanje od Irana do Jadrana. S. 35; Вechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy… S. 252.

429

Peisker J. Koje su vjere bili stari Slaveni prije krStenja // SHP. 1928; Pilar I. O dualizmu u yjeri starih Sloyjena i o njegovu podrijetlu i znaćenju // ZNŻOJS. 1931. Knj. 28. Sv. 1.

430

Mandić D. Hrvati i Srbi… S. 107–110.

431

См., напр.: Šišić F. Pregled povijesti hrvatskog narada. Zagreb, 1916.

432

Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy… S. 250; Košćak V. Irańska teorija… S. 114.

433

Неrеs Т. Dugo putovanje od Irana do Jadrana. S. 35; Вechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy… S. 252.

434

Heres T. Dugo putovanje od Irana do Jadrana. S. 34–35; Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy… S.251; Košćak V. Irańska teorija… S. 111.— См. также: Strzygowski J. O razvitku starohrvatske umjetnosti. Zagreb, 1927.

435

Heres T. Dugo putovanje od Irana do Jadrana. S. 35; Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy… S. 252.

436

Županić N. ZnaCenije barvnego atributa v imenu Crvena Hrvata // Et. 1937–1938. T. 10/11.

437

Saussure F. de. Le Systeme cosmologique Sine-Iranien // JA. 1923. Vol. 63; Ludat H. Farbenbezeichnungen in Völkemamen. Ein Beitrag zu asiatisch-osteuropäischen Kulturbeziegungen // Sc. 1953. T. 4. Hft 2; Gabain A. Vom Sinn symbolischer Farbenbezeichnungen // AOAH. 1962. № 1; Šaur V. К puvodu näzvü svgtovych stran // Sl. 1985. R. 54. Z. 1. — См. также: Sаcać S. Prevo znaCenje naziva «bijela» і «öervena» Hrvatska // Zivot. Zagreb, 1938. № 6.

438

См.: Дандамаев M. А. Цивилизации Древнего Ирана // Древние цивилизации. М., 1989. С. 157–158.

439

См.: Неrеs Т. 1) Dugo putovanje od Irana do Jadrana; 2) Hrvatska povijest od 6. st. pred Krista do 10. st. poslije Krista // Poljica. 1990. Sv. 15; Marćіnkо М. Podrijetlo i znaćenje imena Hrvat // Kaćić. Split, 1993. Sv. 25.

440

Sakać S. 1) Iranische Herkunft des Kroatischen Volksnamens; 2) The Iranian Origins of the Chroata.

441

Cм.: Heres T. l) Dugo putovanje odlrana do Jadrana; 2) Hrvatska povijest…; Вechcіcki J. Wokół problematyki etnogenesy….

442

См.: Vidоvić М. Hrvatski irański korijeni. Zagreb, 1991. Sv. I; Ćurić Ν. М. Staroiransko podrijetlo Hrvata. Zagreb, 1991; Marćinko M. Podrijetlo і znaCenje imena Hrvat; Pantelić S. Najstarija povijest Hrvata. Mainz, 1993.

443

GIuhak A. Hrvatski irański korijeni i staroiransko podrijetlo Hrvata? // Kolo. Zagreb, 1992. Sv. 1; Karbić D. [Rec. na knj.:] Stjepan Pantelić. Najstarija povijest Hrvata. Mainz, 1993, str. 97 // HZ. 1994. G. 47. Sv. 1; Gоldstein I. Hrvatski rani srednji vijek. S. 26.

444

Hauptmann Lj. Seoba Hrvata і Srba//JH4. 1937. Сш. 3. C. 59–61; Вarada M. Hrvatska dijaspora і Avari // SHP. Ser. III. 1952. Sv. 2.

445

Dvornik F. Les Slaves. Histoire et civilisation. Paris, 1970. P. 35–36.

446

Hauptmann Lj. 1) Dolazak Hrvata. S. 90 n.; 2) Kroaten, Goten und Sarmaten // GS. 1935. Vol. 3; 3) Seoba Hrvata i Srba. C. 30 si.; Vernadsky G. 1) Great Moravia and White Chorvatia // JAOS. 1945. Vol. 65. T. 3; 2) Das frühe Slawentum // Historia Mundi. T. V. Bem, 1956. S. 265 f.; Dvornik F. l) The Making of Central and Eastern Europe. P.268f.; 2) The Slavs, Their Early History and Civilization. Boston, 1956. P. 25–29; Вarada M. Hrvatska dijaspora…; Kotlarczyk J. Siedziby Chorwatów wschodnich. S. 169; Кošćak V. Irańska teorija… S. 115–116.

447

Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 139–140.

448

Ibid. S. 140.

449

Lоma A. Serbisches und kroatisches Sprachgut… C. 95.

450

ОУИ. C. 130, 131.

451

См.: Leksik prezimena Socialisticke Republike Hrvatske. Zagreb, 1976.

452

Habovstiakova K. Medzijazykovć Kontakty pri rodnych menäch v staroj slovenöine // SS. 1975. S. 42.

453

Никонов В. А. Типология славянской антропонимии // История, культура, этнография и фольклор славянских народов: IX Международный съезд славистов. Киев, сентябрь 1983 г. Доклады советской делегации. М., 1983. С. 268.

454

Там же. С. 265.

455

КБН. С. 666 (№ 1134) .

456

Там же. С. 677 (№ 1140) .

457

Там же. С. 697 (№ 1179) .

458

См.: Абаев В. И. 1) Скифо-европейские изоглоссы: На стыке Востока и Запада. М, 1965; 2) Избр. труды. Т. II: Общее и сравнительное языкознание. Владикавказ, 1995; Топоров В. Н. 1) Об одной ирано-славянской параллели из области синтаксиса // КСИС. 1960. Вып. 28; 2) Еще раз о GOLTHESCYTHA у Иордана (Getica. 116) : К вопросу северо-западных границ древнеиранского ареала // Славянское и балканское языкознание: Проблемы языковых контактов. М., 1983; Зализняк А.А. Проблемы славяно-иранских языковых отношений древнейшего периода // Вопросы славянского языкознания. М, 1962; Трубачев О. Н. 1) Из славяно-иранских лексических отношений // Этимология. 1965. М., 1967; 2) Языкознание и этногенез славян: Древние славяне по данным этимологии и ономастики // Славянское языкознание: IX Международный съезд славистов (Киев, сентябрь 1983 г.) : Доклады советской делегации. М., 1983; Kiparsky V. Russische historische Grammatik. Bdlll. Entwicklung des Wortschatzes. Heidelberg, 1975. S. 59–61; Бирнбаум X. Праславянский язык: Достижения и проблемы в его реконструкции. М., 1987; Эдельман Д. И. Иранские и славянские языки: Исторические отношения. М., 2003.

459

Абаев В. И. 1) О происхождении фонемы γ(h) в славянском языке // Проблемы индоевропейского языкознания. М., 1964. С. 115–121; 2) Скифо-европейские изоглоссы. С. 41–52; 3) Избр. труды. Т. II. С. 332–342; Эдельман Д. И. К происхождению ирано-славянских диахронических параллелей // Славянская языковая и этноязыковая системы в контакте с неславянским окружением. М., 2002. С. 76–77.

460

Абаев В. И. 1) Превербы и перфективность: Об одной скифо-славянской изоглоссе И Проблемы индоевропейского языкознания. С. 90–99; 2) Скифо-европейские изоглоссы. С. 54–68.

461

Абаев В. И. Скифо-европейские изоглоссы. С. 68–79; Эдельман Д. И. К происхождению… С. 85, 87.

462

3ализняк А. А. Проблемы славяно-иранских языковых отношений… — Ср.: Трубачев О. Н. Из славяно-иранских лексических отношений…

463

Топоров В. Н. Об иранском элементе в русской духовной культуре // СБФ. 1989. С. 24.

464

Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. М., 1981. С. 354–527; Королюк В. Д., Литаврин Г. Г., Флоря Б. Н. Древняя славянская этническая общность // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. М., 1982. С. 24–25; Топоров В. Н. Об иранском элементе…; Васильев М. А. Язычество восточных славян накануне крещения Руси. Религиозно-мифологическое взаимодействие с иранским миром. Языческая реформа Владимира. М., 1999.

465

Топоров В. Н. Об иранском элементе… С. 25 сл.; Васильев М. А. Язычество восточных славян… Гл. 1 и 2.

466

Васильев М. А. Язычество восточных славян… С. 71.

467

Там же.

468

Седов В. В. Славяне Среднего Поднепровья (по данным палеоантропологии) // СЭ. 1974.

469

Баран В. Д. 1) Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра и Західного Бугу. Київ, 1981. С. 152–162; 2) Слов'яни у другій чверті І тис. н. е. // Давня історія України. Т. 3. Київ, 2000. С. 49–50.

470

Гудкова О. В. Про участь сарматів у виникненні черняхівської культури // Археологія. 2002. № 2. С. 36–40; Козак Д. Н. Сармати та слов'яни на Україні // Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. [До 80-річчя Є. В. Максимова]. Київ, 2003. С. 68.

471

Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. Μ., 2002. С. 191.

472

Третьяков Π. Н. У истоков древнерусской народности. М., 1970. С. 28, 32–43; Поболь Л. Д. Славянские древности Белоруссии (ранний этап зарубинецкой культуры) . Минск, 1971. С. 179–187; Максимов Е. В. Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры. Киев, 1972. С. 129–133; Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев, 1990. С. 118–153; Козак Д. Н. Етнічні процеси в Україні наприкінці 1 тис. до н. е. — у 1 тис. и. е. // Етнічна історія давньої України. Київ, 2000. С. 122–139.

473

Кухаренко Ю. В. К вопросу о славяно-скифских и славяно-сарматских отношениях// СА. 1954. № 19. С. 120; Максимов Є. В. Відносини зарубинецьких та степових племен Подніпров'я // Археологія. 1978. № 28. С. 45–54; Кубишов А. I., Покляцький О. В., Симоненко О. В. Про взаємини сарматів з населенням зарубинецької культури // Археологія. 1987. № 58. С. 56–63; Обломский А. М., Томашевич В. В. О контактах позднезаруби-нецкого населения водораздела Днепра и Дона с сарматами Подонья // КСИА. 1993. Вып. 207. С. 48–55.

474

Козак Д. Н. Сармати та слов'яни на Україні. С. 65–67.

475

Симоненко А. В., Лобай Б. И. Сарматы Северо-Западного Причерноморья вів. н. э. Киев, 1991.

476

См.: Максимов Е. В. Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры; Xавлюк Π. I. Зарубинецька культура Південного Побужжя та Лівобережного Дніпра // Археологія. 1975. № 18; Обломский А. М. Этнические процессы на водоразделе Днепра и Дона в I–V вв. н. э. Киев; Сумы, 1991. С. 139–140.

477

Cм.: Майоров А. В. Контакты славянского и сарматского населения Северного Причерноморья в первые века нашей эры: языковые и культурные аспекты // ССПК. 2005. Т. 12.

478

Гудкова А. В. О классификации памятников III–IV вв. в Днепро-Дунайской степи // Археологические памятники степей в Днепро-Поднестровье-Подунавье. Киев, 1989.

479

Славяне Юго-Восточной Европы… С. 98–172.

480

Козак Д. Н. Етнічні процеси в Україні… С. 139.

481

Седов В. В. Славяне в древности. М., 1994. С. 273.

482

Там же. С. 274, 275.

483

Седов В. В. 1) Происхождение и ранняя история славян. М., 1979. С. 58–74; 2) Славяне в древности. С. 166–200; Козак Д. Н. 1) Пшеворська культура у Верхньому Подністров'ї і Західному Побужжі. Київ, 1984; 2) Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е. — IV ст. н. е.) . Київ, 1991; 3) Пшеворская культура // Славяне и их соседи в конце I тысячелетия до н. э. — первой половине I тысячелетия н. э. М., 1993.

484

Абаев В. И.. 1) Волыно-Подольское пограничье— один из районов формирования Черняховской культуры И КСИА. 1970. Вып. 121; 2) Генезис черняхівської культури на Волині і Поділлі // Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України; Козак Д. Н., Терпиловський Р. В. Про культурно-історичний процес на території України в першій чверті І тис. н. е. // Археологія. 1986. № 56. С. 36–37.

485

Винокур І. С. Черняхівська культура… С. 277.

486

Баран В. Д. Слов'яни у другій чверті І тис. н. е. С. 48.

487

Cм.: Щукин М.Б. 1) К предыстории Черняховской культуры. Тринадцать секвенций // АСГЭ. 1973. Вып. 15; 2) На рубеже эр. Опыт историко-археологической реконструкции политических событий III в. до н. э. — I в. н. э. в Восточной и Центральной Европе. СПб., 1994. С. 220.

488

Тимощук Б. А., Винокур И. С. Памятники Черняховской культуры на Буковине // МИА. 1965. Вып. 116. С. 186–192; Винокур И. С., Вакуленко Л. В. Киселевский могильник I–II вв. н. э. // КСИА. 1967. Вып. 112.

489

Смішко М. Ю. Сарматські поховання біля с. Острівець Станіславської області // МДАПВ. 1962. Вип. 4.

490

Мелюкова А. И. Памятники скифского времени на Среднем Днестре // КСИИМК. 1953. Вып. 51.

491

Малєєв Ю. Μ., Піоро I. С. Сарматське поховання в с. Буряківка на Тернопільщині // Археологія. 1973. Вип. 12; Maлеев Ю., Симоненко О. Сарматські поховання на півдні Тернопільщини // МДАПВ. 2002. Вип. 8.

492

Винокур I. С. Сармати у Прикарпатті // АС. 2000. Вип. 1. С. 55.

493

Rospond S. Baza onomastyczna pie. *ser- / *sor- / *sr- / *sreu- (Sarmaci i Serbowie) // LP. 1965. T. 10. S. 20; Блаватский В. Д. О скифской и сарматской этнонимике // КСИА. 1975. Вып. 143. С. 46; Трубачев О. Н. «Старая Скифия» ('Αρχαίη Σκοθίη) Геродота (IV, 99) и славяне: Лингвистический аспект // ВЯ. 1979. № 4. С. 40; Стрижак О. С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. У пошуках Русі. Київ, 1991. С. 73.

494

Козлова Р. М. О Сормах, Сарматах, Сорматских горах // СОЕ. 2004.

495

Там же. С. 261.

496

Там же. С. 263.

497

Там же. С. 264.

498

Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. В. Народы нашей страны в «Истории» Геродота: тексты, перевод, комментарии. М, 1982. С. 363.

499

См.: Абаев В. И. Скифо-сарматские наречия // Основы иранского языкознания: Древнеиранские языки. М., 1979; Оранский И. М. Иранские языки в историческом освещении. М., 1979.

500

Смирнов К. Ф. 1) Савроматы. Ранняя история и культура сарматов. М., 1964; 2) Сарматы и утверждение их политического господства в Скифии. М., 1984; Максименко В. Е. Савроматы и сарматы на Нижнем Дону. Ростов-на-Дону, 1983; Мошкова М. Г. 1) История изучения савромато-сарматских племен // Степи Европейской части СССР в скифо-сарматское время. М., 1989; 2) Краткий очерк истории савромато-сарматских племен // Там же; Полин С. В. От Скифии к Сарматии. Киев, 1992; Мурзін В. Ю. Населення України у I тис. до н. е. — на початку I тис. н. е. // Етнічна історія давньої України. С. 71 н.

501

См.: Раевский Д. С. Очерки идеологии скифо-сарматских племен: Опыт реконструкции скифской мифологии. М., 1977.

502

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. СПб., 1996. Т. I. С. 187, 551; Т. III. С. 604; Т. IV. С. 262; ЭССЯ. 1979. Вып. 5. С. 147–148; М., 1981. Вып. 8. С. 149–151; Трубачев О. Н. Ранние славянские этнонимы — свидетели миграции славян // ВЯ. 1974. № 6.

503

Мачинский Д. А. 1) К вопросу о датировке, происхождении и этнической принадлежности памятников типа Поянешти — Лукашевка// Археология Старого и Нового света. М., 1966; 2) Кельты на землях к востоку от Карпат // АСГЭ. 1973. Вып. 15; Бидзиля В. И., Щукин М. Б. Памятники латенской культуры на территории Закарпатья и к востоку от Карпат // Славяне и их соседи в конце I тыс. до н. э. — первой половине I тыс. н. э. М., 1993; Бандрівський М., Йосипишин Я. Кельти на заході України // УМ. 1996. Вип. IX.

504

Łowmiański Н. Początki Polski. Warszawa, 1964. Т. I. S. 215–277; Kolendo J. Źródła pisane w badaniach nad strefami kulturowymi i etnicznymi Europy środkowej w okresie rzymskim // Problemy kultury wielbarskiej. Słupsk, 1981. S. 70–78; Козак Д. H. 1) Пшеворська культура…; 2) Пшеворская культура // Славяне и их соседи в конце I тыс. до н. э. — первой половине I тыс. н. э.; Русанова И. П. 1) Компоненты пшеворской культуры // Труды V Междунар. конгресса археологов-славистов. Киев, 1988. Т. 4; 2) Этнический состав носителей пшеворской культуры // Раннеславянский мир: материалы и исследования. М., 1990; Баран В. Д., Козак Д. Н., Терпиловський Р. В. Походження слов'ян. Київ, 1991. С. 28 н.; Седов В. В. 1) Славяне в древности. С. 166–200; 2) Славяне: Историко-археологическое исследование; С. 97–125; Цветков С. В. Кельты и славяне. СПб., 2005. С. 9–20.

505

Щукин М. Б. На рубеже эр. Рис. 71.

506

См.: Щукин М. Б. 1) Сарматы на землях к западу от Днепра и некоторые события I в. в Центральной и Восточной Европе // СА. 1989. № 1; 2) На рубеже эр. С. 204–224.

507

Свешников И. К. Могильники липицкой культуры в Львовской обл. (раскопки у сел Звенигород и Болотное) // КСИИМК. 1957. Вып. 68; Кропоткин В. В. Пшеворское погребение I в. н. э. из с. Звенигород (Львовской обл.) // КСИА. 1974. Вып. 40; Козак Д. Н. Могильник початку нашої ери у с. Звенигород на Львівщині // Археологія. 1978. Вип. 25; Щукин М. Б. На рубеже эр. С. 229–231.

508

Коzak D. N. Eine Bestattung aus dem ersten nachchristlichen Jahrhundert am Oberlauf des Dnjestr// Germania. 1982. Bd 60. Hbd 2.

509

Smiszko M. Kultury wcześnego okresu epoki cesarstws rzymskiego w Malopolsce Wschodnej. Lwów, 1932; Majewski K. Imacz naczynia branżowego z Kolokolina // WA. 1935. T. 13; Cмишко M. Ю. Богатое погребение начала нашей эры в Львовской области // СА. 1957. № 1.

510

Majewski К. Klienci Rzymu i osródki władzy "książąt plemiennych" w Europie środkowej w okresie cesarstws w świetle źródeł archeologicznych // Archeologia. 1962. R. 13.

511

Кухаренко Ю. В. Зарубинецкая культура // САИ. 1964. Вып. Д1–19; Максимов Е. В. 1) Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры; 2) Зарубинецкая культура на территории Украинской ССР. Киев, 1982; Седов В. В. 1) Происхождение и ранняя история славян. С. 74–78; 2) Славяне в древности. С. 201–221; Максимов Е. В., Русанова И. П. Зарубинецкая культура // Славяне и их соседи в конце I тыс. до н. э. — первой половине I тыс. н. э.; Каспарова К. В. Зарубинецкая культура в хронологической системе культур эпохи латена // АСГЭ. 1984. Вып. 25; Еременко В. Е. «Кельтская вуаль» и зарубинецкая культура. СПб., 1997.

512

Кухаренко Ю. В. К вопросу о происхождении зарубинецкой культуры // СА. 1960. № 1; Мачинский Д. А. К вопросу о происхождении зарубинецкой культуры // КСИА. 1966. Вып. 107; Каспарова К. В. Новые материалы могильника Отвержичи и некоторые вопросы относительной хронологии зарубинецкой культуры Полесья // АСГЭ. 1976. Вып. 17. С. 56–59; Максимов Е. В., Русанова И. П. Зарубинецкая культура. С. 39; Козак Д. Н. Слов'яни у II ст. до н. е. — першій чверті І тис. н. е. (за археологічними даними) // Давня історія України. Київ, 2000. Т. 3. С. 29–30.

513

См.: Максимов Е. В. Среднее Поднепровье… С. 116–129; Максимов Е. В., Русанова И. П. Зарубинецкая культура. С. 38–39.

514

Максимов Е. В. Зарубинецкая культура на территории Украинской ССР. Табл. XIX. 8.

515

Каспарова К. В. Зарубинецкая культура…

516

Щукин М. Б. 1) Сарматские памятники Среднего Поднепровья и их соотношение с зарубинецкой культурой // АСГЭ. 1972. Вып. 14; 2) На рубеже эр. С. 232–239; Этнокультурная карта Украинской ССР. Киев, 1985. С. 9.

517

Cм.: Обломский А. М. Этнические процессы на водоразделе Днепра и Дона…; Обломский А. М., Терпиловский Р. В. Среднее Поднепровье и Днепровское Левобережье в первые века нашей эры. М., 1991; Xреков А. А. Постзарубинецкое поселение Шапкино I на р. Вороне // Археологические памятники Верхнего Подонья первой половины I тысячелетия н. э. Воронеж, 1998.

518

Хавлюк Π. I. 1) Пам'ятки зарубинецької культури на Побужжі // Археологія. 1971. Вип. 4; 2) Зарубинецька культура Південного Побужжя та лівобережжя Середнього Дністра // Археологія. 1976. Вип. 18.

519

Козак Д. Н. Етнокультурна історія Волині…

520

Козак Д. Н. Пшеворська культура… С. 46–47, 49; Козак Д. Н., Смишко М. Ю. Пшеворская культура и волыно-подольская группа // Археология Украинской ССР. Киев, 1986. Т. З.

521

Козак Д. Н. 1) Етнокультурна історія Волині… С. 30–70; 2) Формування давньо-слов'янських пам'яток на території Волині та Північної Галичини у першій чверті І тис. н. е. // Археологія. 1996. № 2; 3) Етнічні процеси в Україні… С. 139–146.

522

Козак Д. Н. Етнічні процеси в Україні… С. 140.

523

Там же. С. 143.

524

Там же. С. 144.

525

См.: Кнабе Г. С. Корнелий Тацит. М., 1981.

526

Щукин М. Б. На рубеже эр. С. 240–241.

527

CДПИС. Т. І. С. 39.

528

Бобович А. С. Комментарий к «Германии» // Корнелий Тацит. Сочинения: В 2 т. Т. I. М., 1969. С. 439. Прим. 116; Whitaker I. Tacitus' Fenni and Ptolemy's Phinnoi // CJ. 1980. Vol. 75.

529

Бpаун Ф. А. Разыскания в области гото-славянских отношений. I. Готы и их соседи до V в. Первый период: готы на Висле. СПб., 1899. С. 101, 104–107, 185–193; Нидерле Л. Славянские древности. М., 2000. С. 99; Мuсh R. Der Eintritt der Germanen in die Weltgeschichte. Wien, 1925. S.4; Шелов-Коведяев Ф. В. Замечания к Ptol. Geogr. 3.5.5. // Симпозиум по структуре балканского текста. М., 1976. С. 63–65; Буданова В. П. Варварский мир эпохи Великого переселения народов. М., 2000. С. 101.

530

См.: Латышев В. В. Известия древних писателей, греческих и латинских о Скифии и Кавказе. Т. I–II. СПб., 1992–1993.

531

Babeş М. 1) Die Frühgermanen im östlichen Dakien in den letzten Jahrhunderten v. u. Z. Archäologische und historische Belege // Frühe Völker in Mitteleuropa. Berlin, 1988; 2) Die Poieneęti-Lukaşevka-Kultur. Ein Beitrag zur Kulturgeschichte im Raum östlich der Karpaten in der letzten Jahrhunderten vor Christi Geburt. Bonn, 1993; Лапушнян В. Л., Hикулице И. Т., Романовская М. А. Памятники культуры Лукашевка — Поянешты (II–I вв. до н. э.) // Археологическая карта Молдавской ССР. Кишинев, 1974; Пачкова С. П. Культура Поенешти — Лукашевка// Археологическая карта Украинской ССР. Киев, 1985.

532

Щукин М. Б. 1) На рубеже эр. С. 107–116, 227–235; 2) Забытые бастарны // SP. 1999. № 5.

533

Мачинский Д. А. К вопросу о происхождении зарубинецкой культуры; Каспарова К. В. Новые материалы могильника Отвержичи… С. 56–59; Пачкова С. П. О соотношении поморско-клешевой и зарубинецкой археологических культур по керамическим материалам // Ziemie polskie we wczesnej epoce żelaza i ich powiązania z innymi terenami. Rzeszów, 1992.

534

Пачкова С. П. До питання про своєрідне та спільне в зарубинецькій та поєнешті-лукашівській культурах // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в I тис. н. е. [До 70-річчя В. Д. Барана]. Київ; Львів, 1999.

535

Пачкова С. П. Археологические исследования многослойного поселения у с. Горошева Тернопольской обл. // Археологические памятники Среднего Поднестровья. Киев, 1983; Козак Д. Н. Памятники рубежа и первых веков нашей эры в Поднестровье и Западном Побужье // Славяне на Днестре и Дунае. Киев, 1983.

536

Цигилик В. М. Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери. Київ, 1975; Берест Р. Нові пам'ятки дакійських племен з Верхнього Подністров'я // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Львів, 2001.

537

Щукин М. Б. Забытые бастарны.

538

Иордан. О происхождении и деяниях готов (Getica) / Вступ, ст., пер. и комм. Е. Ч. Скржинской. М., 1960. С. 253–254.

539

Ременников А. М. Борьба племен Северного Причерноморья с Римом в III в. М., 1954. С. 129–133; Буданова В. П. Варварский мир эпохи Великого переселения народов. С. 37.

540

Мачинский Д. А. К вопросу о территории обитания славян в I–VI вв. // АСГЭ. 1976. Вып. 17; Мачинский Д. А., Тиханова М. А. О местах обитания и направлениях движения славян I–III вв. н. э. (по письменным и археологическим источникам) // ААС. 1976. Т. 16. — Ср.: Черняк А. Б. Тацит о венедах (Germ. 46.2) // ВДИ. 1991. № 2.

541

Козак Д. Н. Етнічні процеси в Україні… С. 147.

542

Мачинский Д. А. К вопросу о территории обитания славян…

543

Козак Д. Н. Етнічні процеси в Україні… С. 148.

544

СДПИС. Т. I. С. 39.

545

Щукин М. Б. Забытые бастарны. С. 79.

546

СДПИС. Т. I. С. 39.

547

Свешников И. К. Могильники липицкой культуры в Львовской обл…; Щукин М. Б. На рубеже эр. С. 230.

548

Разбор мнений о времени возникновения источника и содержащихся в нем сведений см.: Łowmiański Н. Początki Polski. Т. 1. Warszawa, 1964. S. 183; Подосинов А. В. Восточная Европа в римской картографической традиции: тексты, перевод, комментарий. М., 2002. С. 290–295.

549

Itineraria Romana / Ed. К. Miller. Stuttgart, 1916. S. XXX–XXXII.

550

Подосинов А. В. Восточная Европа… С. 295.

551

СДПИС. Т. I. С. 68, вкладыш.

552

Подосинов А. В. Певтингерова карта // СДПИС. Т. I. С. 69.

553

СДПИС. Т. I. С. 68, вкладыш.

554

Там же.

555

Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 9–12.

556

Подосинов А. В. Певтингерова карта. С. 70.

557

Niederle L. 1) Slovanski staroźitnosti. Praha, 1906. D. II. Sv. 1. S. 161; 2) Славянские древности. Μ., 2000. С. 476. Прим. 25.

558

Артамонов М. И. Спорные вопросы древнейшей истории славян и Руси // КСИИМК. 1940. Вып. 6. С. 5; Скржинская Е. Ч. Комментарий // Иордан. О происхождении и деяниях гетов (Getica) . М., 1960. С. 193; Lowmiański Н. Początki Polski. Т. I. S. 184, 197, 274.

559

См.: Sсhönfеld М. Lugii // REfKAW. 1927. Hbd. 26. S. 1715–1717; Lowmiański H. Początki Polski. T. I. S. 194–198; Подосинов А. В. Певтингерова карта. С. 78–79.

560

Скржинская Е. Ч. Комментарий. С. 193; Lowmiański Н. Początki Polski. Т. I. S. 181; Королюк В. Д. 1) О некоторых спорных вопросах развития Черняховской, славянской, древнерусской и балкано-дунайской археологических культур Днестровско-Прутского междуречья // СС. 1975. № 4. С. 104; 2) Пастушество у славян в I тысячелетии н. э. и перемещение их в Подунавье и на Балканы. Славяне и волохи (Попытка реконструкции по письменным источникам) // Королюк В. Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья. Политическая и этническая история. М., 1985. С. 156.

561

Подосинов А. В. Певтингерова карта. С. 70.

562

Там же.

563

Niеdеrlе L. Slovanskć staroźitnosti. D. II. Sv. 1. S. 123; Itineraria Romana. S. 613–614.

564

Гиндин Л. А. К хронологии и характеру славянизации Карпато-Балканского пространства (по лингво-филологическим данным) // Формирование раннефеодальных славянских народностей. М., 1981. С. 66, 70–86.

565

Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII–XIII вв. М., 1993. С. 36.

566

Tomaschek W. Die alten Thraker. II. Eine ethnologische Untersuchung // SBWAW. 1894. Bd 131. Sp. 777; Петров В. П. Из этнонимики и топонимики Северного Причерноморья // МАСП. 1962. Вып. 4. С. 227–228; Мачинский Д. А. Кельты на землях к востоку от Карпат // АСГЭ. 1973. Вып. 15. С. 60–61; Weber Е. Tabula Peutingeriana. Codex Vindobonensis 324, vollständige Faksimile-Ausgabe im Originalformat. Graz, 1976. S. 26.

567

Рыбаков Б. А. Киевская Русь… С. 36.

568

СДПИС. Т. I. С. 68, вкладыш.

569

Атрибуции названий см.: Подосинов А. В. Восточная Европа… С. 331–337.

570

Łowmiański Н. Początki Polski. Т. I. S. 274; Рикман Э. А. Этническая история населения Поднестровья и прилегающего Подунавья в первые века нашей эры. М., 1975. С. 306–307. См. также: Подосинов А. В. Певтингерова карта С. 73.

571

Подосинов А. В. К вопросу о венедах «Певтингеровой карты» // Внешняя политика Древней Руси: Юбилейные чтения, посвящ. 70-летию со дня рождения В. Т. Пашуто. М., 1988.

572

См.: Ельницкий Л. А. Знания древних о северных странах. М., 1961. С. 206–209.

573

Подосинов А. В. Восточная Европа… С. 327.

574

Itineraria Romana S. XIX, LI.

575

Подосинов А. В. Восточная Европа… С. 327.

576

Horäk В. Gallove v ćeskych zeitlich. Kriticky rozbor historickych zprav. Brno, 1923. S. 29 sqq.; Łowmiański H. Początki Polski. T. I. S. 183.

577

См.: Трубачев О. H. Ранние славянские этнонимы — свидетели миграции славян // ВЯ. 1974. № 6. С. 50.

578

Скржинская Е. Ч. Комментарий. С. 209; Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян. М., 1979. С. 31; Рикман Э. А. О начале расселения и этнических контактах праславян в Карпато-Дунайских землях // V Междунар. конф. славянской археологии: Тезисы докл. сов. делегации. М., 1985. С. 42–43.

579

Кудрявцев О. В. Исследования по истории Балкано-Дунайских областей в период Римской империи и статьи по общим проблемам древней истории. М, 1957. С. 34–37; Łowmiański Н. Początki Polski. Т. I. S. 183; Рикман Э. А. Этническая история населения Поднестровья… С. 42–43; Мачинский Д. А., Тиханова М. А. О местах обитания и направлениях движения славян I–III вв. н. э. (по письменным и археологическим источникам) // ААС. 1976. Т. 16. С. 79–80; Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян. С. 31; Королюк В. Д., Наумов Е. П. Перемещение славян… С. 41–42; Королюк В. Д., Литаврин Г. Г., Флоря Б. Н. Древняя славянская этническая общность // Развитие этнического самосознания. С. 13; Dittеn Н. Zu Fragen des Siedlungsgebietes der Slawen in der Antike (1,–6. Jh.) nach den schriftlichen Quellen // Klio. Berlin, 1989. Bd71, Hft 1. S. 203–204; Максимов E. В. Миграции в жизни древних славян // Славяне и Русь (в зарубежной историографии) . Киев, 1990. С. 6–7.

580

Мишулин А. В. Древние славяне и судьбы Восточноримской империи // ВДИ. 1939. № 1. С. 298.

581

СДПИС. Т. II. С. 515.

582

Мишулин А. В. Древние славяне… С. 298; Чаплыгина Н. А. Население Днестровско-Карпатских земель и Рим в I— начале III в. н. э. Кишинев, 1990. С. 19–20; Колосовская Ю. К. Некоторые вопросы истории взаимоотношений Римской империи с варварским миром // ВДИ. 1996. № 2. С. 155.

583

Мачинский Д. А., Тиханова М. А. О местах обитания… С. 88.

584

Артамонов М. И. Вопросы расселения восточных славян и современная археология // Проблемы всеобщей истории. Л., 1967. С. 46.

585

Рикман Э. А. Этническая история населения Поднестровья… С. 327–328.

586

Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян. С. 78–100.

587

Брайчевський М. Ю. Походження Руси. Київ, 1968. С. 70–71.

588

Гудкова А. В. Группа венедов в низовьях Дуная // Материалы по археологии России. 1990. Вып. 1: Славянская археология. М., 1993; Щербакова Т. А. Памятники типа Этулия: истоки и пути формирования, направленность хозяйственной деятельности // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н. э. — V в. н. э.) . Киев, 1991; Фокєєв Μ. М. Населення Буджацького степу у I ст. до н. е. — IV ст. н. е. Одеса, 1998.

589

См.: Гудкова А. В. I–IV вв. в Северо-Западном Причерноморье (культура оседлого населения) // SP. 1999. № 4.

590

Гудкова А. В. Черняховские памятники Буджакской степи // Древности Юго-Запада СССР. Кишинев, 1991. С. 78; Дзиговський О. М. Сармати на Заході Степового Причорномор'я наприкінці І ст. до н. е. — першій половині IV ст. н. е. Київ, 1993. С. 118.

591

См.: Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 198.

592

Королюк В. Д. 1) О некоторых спорных вопросах… С. 104; 2) Пастушество у славян… С. 156.

593

См.: Дзиговский А. Н. Сарматские памятники степей Северо-Западного Причерноморья. Киев, 1982; 2) Сармати на Заході Степового Причорномор'я…; Симоненко А. В., Лобай Б. И. Сарматы Северо-Западного Причерноморья в I в. н. э. Киев, 1991.

594

Рикман Э. А. 1) Памятники эпохи великого переселения народов. Кишинев, 1967. С. 15–27; 2) Этническая история населения Поднестровья… С. 30–34.

595

Федоров Г. Б. Население Прутско-Днестровского междуречья в I тысячелетии н. э. // МИА. I960. № 89. С. 91; Рикман Э. А. 1) Памятники сарматов и племен Черняховской культуры. Кишинев, 1975; 2) Этническая история населения Поднестровья… С. 317–323; Магомедов Б. В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. Киев, 1987; Гудкова А. В., Фокеев М. М. 1) Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I–IV вв. н. э. Киев, 1984; 2) Сармати і черняхівська культура в Буджацькому степу // Археологія південного заходу України. Київ, 1992.

596

Кухаренко Ю. В. К вопросу о славяно-скифских и славяно-сарматских отношениях (по данным погребального обряда) // СА. 1954. Т. 19; Федоров Г. Б. О двух обрядах погребения в Черняховской культуре (по памятникам Молдавии) // С А. 1958. № 3; Седов В. В. Скифосарматские элементы в погребальном обряде Черняховской культуры // Вопросы древней и средневековой археологии Восточной Европы. М., 1978; Гей О. А. Проблема выделения скифо-сарматских элементов в Черняховской культуре // Евразийские древности. 100 лет Б. Н. Гракову: материалы, публикации, статьи. М., 1999; Магомедов Б. В. Сармати у складі черняхівської культури // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тисячолітті н. е. [До 70-річчя B. Д. Барана]. Київ; Львів, 1999. Cp.: Рудич Т. О. Сармати та черняхівська культура (за матеріалами антропології) // ССПК. 2004. Т. ІІ.

597

Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 172–178.

598

Великанова М. С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. М., 1972. C. 70–90.

599

Кондукторова Г. С. Антропология древнего населения Украины. М., 1972; Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. М., 1973. С. 256–263.

600

Федоров Г. Б. Население Прутско-Днестровского междуречья… С. 10; Винокур I. С. Сармати у Прикарпатті // АС. 2000. Вип. 1.

601

Винокур I. С. Сармати у Прикарпатті. С. 55.

602

Нидерле Л. Славянские древности. С. 51–52.

603

Рикман Э. А. Этническая история населения Поднестровья… С. 65, 332.

604

Королюк В. Д. Пастушество у славян… С. 157.

605

Подосинов А. В. Восточная Европа… С. 328.

606

Там же. С. 322.

607

Там же. С. 328.

608

Королюк В. Д. Пастушество у славян… С. 156–157.

609

Роdоlák J. Poloninskć hospodärstvo huculov v ukrajinskych Karpatach // SN. 1966. T. 14. S. 288–289; Тиводар Μ. П. Народные традиции в полонинском пастушестве украинцев Раховщины // КС. 1972. С. 20.

610

Нидерле Л. Славянские древности. С. 354. См. также: Седов В. В. Славяне в древности. М., 1994.

611

Бунятян Е. П. Классификация и типология скотоводства // Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. Київ, 1989. С. 32.

612

Магомедов Б. В., Пачкова С. П. Економічний розвиток слов'янського суспільства у І тис. н. е. // Давня історія України: У3 т. Т. 3. Київ, 2000. С. 115.

613

Пачкова С. П. Господарство східнослов'янських племен на рубежі нашої ери (за матеріалами зарубинецької культури) . Київ, 1974. С. 51.

614

Максимов Е. В., Русанова И. П. Зарубинецкая культура // Славяне и их соседи в конце I тысячелетия до н. э. — первой половине I тысячелетия н. э. М., 1993. С. 32.

615

Гей О. А., Сымонович Э. А. Черняховская культура // Славяне и их соседи… С. 155.

616

Баран В. Д. Давні слов'яни. Київ, 1998. С. 223.

617

Бромлей Ю. В., Грацианская Н. Н. Этнографические аспекты карпатоведения // СС. 1973. № 6. С. 65–66.

618

Клепикова Г. П. Славянская пастушеская терминология. Ее распространение в языках карпатского ареала. М., 1974.

619

Баран В. Д. Давні слов'яни. С. 224.

620

Гей О. А., Сымонович Э. А. Черняховская культура // Славяне и их соседи… С. 155.

621

SRH. Vol. I. Р. 48.

622

См.: Королюк В. Д. Славяне, влахи, римляне и римские пастухи венгерского «Анонима» // Королюк В. Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья. Политическая и этническая история. М., 1985.

623

См.: Nіеdеrlе L. 1) Slovanske starożitnosti. D. II. Sv. 1. S. 128, 130, 133, 138; 2) Славянские древности. С. 51–52.

624

См.: Фаcмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. Т. IV. СПб., 1996. С. 262, 860; Moszyński К. Pierwotny zasiąg języka prasłowiańskiego. Wrocław, 1957. S. 147 n.; Ditten H. Bemerkungen zu den ersten Ansätzen zur Staatsbildung bei Kroaten und Serben im 7. Jh. // Beiträge zur byzantinischen Geschichte im 7.–11. Jh. Praha, 1978. S. 444–446; ЭССЯ. 1981. Вып. 8. C. 151; Gluhak A. Porijeklo imena Hrvat. Zagreb, 1990. S. 298 n.; Вrozоvić-Ronćević D. Na marginama novijih studija о etimologiji imena Hrvat // FOCr. 1993. T. 2.

625

Буданова В. П. Варварский мир эпохи Великого переселения народов. М., 2000. С. 15.

626

Там же.

627

Иордан. О происхождении и деяниях гетов (Getica) / Вступ, статья, пер. и комм. Е. Ч. Скржинской. М., 1960. С. 59.

628

Hauptmann Lj. Seoba Hrvata i Srba // JH4. 1937. Сш. 3. С. 59–61; Ваradа М. Hrvatska dijaspora і Avari // SHP. Ser. III. 1952. Sv. 2.

629

Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 191–195, 202–213, 216, 218, 220–224.

630

Седов В. В. 1) Славяне в раннем средневековье. М., 1995. С. 83, 124, 130, 312, 321; 2) Древнерусская народность. М., 1999. С. 37–38, 269; 3) Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 192–193, 236 ,484.

631

Козак Д. Н. Сармати та слов'яни на Україні // Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. [До 80-річчя Є. В. Максимова]. Київ, 2003.

632

Баран В. Д. Велике розселення слов'ян // Давня історія України. Т. 3. Київ, 2000. С. 83.

633

Рикман Э. А. Этническая история населения Приднестровья и прилегающего Подунавья в первых веках нашей эры. М., 1975. С. 319; Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев, 1990. С. 19–20.

634

Дзиговський О. М. Сармати на Заході Степового Причорномор'я наприкінці І ст. до н. е. — першій половині IV ст. н. е. Київ, 1993; Мурзін В. Ю. Населення України у І тис. до н. е. — на початку І тис. н. е. // Етнічна історія давньої України. Київ, 2000. С. 78.

635

Нидерле Л. Славянские древности. М., 2000. С. 78; Седов В. В. Славяне: Историкоархеологическое исследование. С. 489–490; Goldstein I. Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, 1995. S. 81–83.

636

Barada M. Hrvatska dijaspora і Avari // SHP. Ser. III. 1952. Sv. 2; Korošec J. ArcheoloSki siedovi slovansko naselitve na Balkanu // ZĆ. 1954. Let. 8; Zàstěrovà В. Avail a Slovand // VPS. 1958. T. 2; Наследова P. А. Вторжение славян и их расселение на территории Византийской империи // История Византии. Т. I. М., 1967. С. 339–350; Vinski Z. Rani srednji vijek u Jugoslaviji od 400. do 800. Godine // VAMZ. Ser. 3. 1971. Sv. 5; Авeнаpиус А. Авары и славяне. «Держава Само» // Раннефеодальные государства и народности (южные и западные славяне VI–XII вв.) М., 1991; Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 235–243; Буданова В. П. Варварский мир эпохи Великого переселения народов. С. 88–95.

637

Мурзін В. Ю. Населення України… С. 78. Об этническом происхождении и времени появления в Восточной Европе алан см.: Скрипкин А. С. О времени появления аланов в Восточной Европе и их происхождение. (Историографический очерк) // Историко-археологический альманах. Армавир, 2001. Вып. 7.

638

Алиев И. Сармато-аланы на пути в Иран // История Иранского государства и культуры. М., 1971.

639

Виноградов Ю. Г. Очерк военно-политической истории сарматов в I в. н. э. // ВДИ. 1994. № 1.

640

Карышковский П. И. Монеты Ольвии. Киев, 1988. С. 108; Анохин В. А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья. Киев, 1989. С. 58.

641

См.: Бахрах Б. С. Аланы на Западе (от первого их упоминания в античных источниках до периода раннего средневековья) . М., 1993.

642

Vernadsky G. 1) Great Moravia and White Chorvatia // JAOS. 1945. Vol. 65. T. 3; 2) Das frühe Slawentum // Historia Mundi. T. V. Bem, 1956. S. 265 f.; Dvornik F. 1) The Making of Central and Eastern Europe. London, 1949. P. 268 n.; 2) The Slavs, Their Early History and Civilization. Boston, 1956. P. 25–29; Kotlarczyk J. Siedziby Chorwatów wschodnich // AAC. 1971. T. 12. S. 169; Коšćak V. Irańska teorija о podrijetlu Hrvata // Etnogeneza Hrvata. Zagreb, 1995. S. 115–116.

643

Czekanowski J. Wstęp do historii Słowian. Warszawa, 1953. S. 173, 187, 194, 205, 247, 252, 338.

644

Lehr-Spławiński T. Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich // PS. 1951. T. 2. S. III.

645

Sulimirski T. Sarmaci w Polsce. XII // RPTNO. R. 1961–1962. S. 65–88.

646

См.: Рубцов С. М. Легионы Рима на Нижнем Дунае: военная история римско-дакийских войн (конец I — начало II века н. э.) . СПб.; М., 2003; Нефедкин А. К. Под знаменем дракона: Военное дело сарматов во II в. до н. э. — II в. н. э. СПб.; М., 2004.

647

Габуев Т. А. Ранняя история алан (по данным письменных источников) . Владикавказ, 1999.

648

Археология Венгрии. Μ., 1986. С.280; Буюклиев Хр. К вопросу о фракийско-сарматских отношениях в I — начале II века н. э. // РА. 1995. № 1.

649

Аммиан Марцеллин. Римская история. СПб., 1994. XXXI, 2, 14.

650

Мошкова М. Г. Савроматы и сарматы в Волго-Донском междуречье, Южном Приуралье, Северном Причерноморье // Степи Европейской части СССР в скифо-сарматское время. М., 1989; Козак Д. Н. Етнічні процеси в Україні наприкінці І тис. до н. е. — у І тис. н. е. // Етнічна історія давньої України. С. 137.

651

Мурзін В. Ю. Населення України… С. 80.

652

Кузнецов В. А., Пудовин В. К. Аланы в Западной Европе в эпоху «великого переселения народов» // СА. 1961. № 2; Ковалевская В. Б. Аланы в Западной Европе (сопоставление данных истории, археологии, лингвистики и антропологии, IV–V вв.) // Аланы: Западная Европа и Византия (Alanica — I) . Владикавказ, 1992.

653

Подробно см.: Крупнов Е. И. Древняя история Северного Кавказа. М., 1960; История народов Северного Кавказа с древнейших времен до конца XVIII в. М., 1988; Кузнецов В. А. Очерки истории алан. Владикавказ, 1992; Гутнов Ф. X. Ранние аланы: проблемы этно-социальной истории. Владикавказ, 2001.

654

См.: Sulimirski Т. 1) The Sarmatians. London, 1970; 2) Sarmaci. Warszawa, 1979.

655

СДПИС. T. I. C. 109, 127. Прим. 102.

656

Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 100.

657

Там же. С. 106, 120–121. См. также: Kostrzewski J., Сhmіеlеwski W., Jażdżewski К. Pradzieje Polski. Warszawa, 1965. S. 296.

658

Аммиан Марцеллин. Римская история. XXXI, 3, 2.

659

Там же.

660

См.: Altheim Fr. Geschichte der Hunnen. BdIV: Die europäischen Hunnen. Berlin, 1962; Wolfram H. Geschichte der Goten. München, 1979; Häusler A. Die Zeit der Völkerwanderung und ihre Bedeutung für die Geschichte Europas // Die Germanen: Geschichte und Kultur der germanischen Stämme in Mitteleuropa. Bd II. Berlin, 1983.

661

Várady L. Das letzte Jahrhundert Pannoniens (376–476) . Budapest, 1969. S.200–205; Корсунский A. P., Гюнтер P. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств (до середины VI в.) . М, 1984. С. 112.

662

Iluk J. Trybuty і «donativa» cesarzy rzymskich wypłacane plemionom barbarzyńskim w V i w VI wieku // Eos. Wrocław, 1985. Vol. 73. F. 2. S. 331–347.

663

Подробно см.: Thompson E. A. A History of Attila and the Huns. Oxford, 1948; Аlthеіm Fr. Attila und die Hunnen. Baden-Baden, 1951; Harmatta J. The Dissolution of the Hun Empire I: Hun Society in the Age of Attila // AAASH. 1952. T. 2. P. 277–304; Werner J. Beiträge zur Archäologie des Attila-Reiches. München, 1956.

664

Бepнштам А. H. Очерк истории гуннов. Л., 1951. С. 135; Аlthеіm Fr. Geschichte der Hunnen. Bd I: Von den Anfängen bis zum Einbruch in Europa. Berlin, 1959. S. 348–349; Váradу L. Das letzte Jahrhundert Pannoniens. S. 22–24.

665

Удальцов А. Д. Племена Европейской Сарматии II в. н. э. / УСЭ. 1946. №.2. С. 46; Бернштам А. Н. Очерк истории гуннов. С. 135.

666

Ковалевская В. Б. Аланы в Западной Европе…

667

Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 203; Винокур I. С. Черняхівська культура: витоки і доля. Кам'янець-Подільський, 2000. С. 298.

668

Винокур I. С. Історія та культура черняхівських племен Дністро-Дніпровського межиріччя II–V ст. н. е. Київ, 1972. С. 143–161; Баран В. Д. Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю. Київ, 1972. С. 97–130.

669

Винокур И. С. Памятники волынской группы культуры полей погребений у сел Маркуши и Иванковцы // МИА. 1964. № 116. С. 176–186; Рикман Э. А. Памятник эпохи великого переселения народов. Кишинев, 1967. С. 42.

670

Бідзіля В. І. Залізоплавильні горни середини І тисячоліття н. е. на Південному Бузі // Археологія. 1963. Т. 15; Цигилик В. М. До питання про виробничі центри початку та кінця I тисячоліття н. е. на Подністров'ї // Мат. IX Подільської іст.-краєзнав. конф. Кам'янець-Подільсь-кий, 1995; Винокур І. С. Слов'янські ювеліри Подністров'я. Кам'янець-Подільський, 1997.

671

Щукин М. Б. Готский путь. Готы, Рим и Черняховская культура. СПб., 2005. С. 25–57.

672

СДПИС. Т. I. С. 105.

673

Обзор мнений см.: Топоров В. Н. Oium Иордана (Getica 27–28) и готско-славянские связи в Северо-Западном Причерноморье // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья. М., 1984; Буданова В. П. Готы в эпоху Великого переселения народов. СПб., 2001. С. 94; Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 143.

674

См.: Вольфрам X. Готы. От истоков до середины VI века (опыт исторической этнографии) . СПб., 2003. С. 69 сл.; Буданова В. П. Готы… Гл. III.1. См. также: Топоров В. Н. Древние германцы в Причерноморье: результаты и перспективы // БСИ. 1982; Bierbrauer V. Archäologie und Geschichte der Goten vom 1. bis 7. Jahrhundert // FMS. 1994. Bd 28. S. 98–105; Щукин M. Б. Готский путь. С. 103–108.

675

См.: Обломский А. М. Этнические процессы на водоразделе Днепра и Дона в I–V вв. н. э. М; Сумы, 1991; Зиньковская И. В. К вопросу об этнокультурных контактах славянского и германского населения в Днепро-Донской Лесостепи на рубеже римского времени и раннего средневековья // Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье. СПб., 2004.

676

Онищук Я. Стан і перспективи вивчення вельбарської та черняхівскої культур на Волино-Подільському пограниччі // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Мат. Міжнар. наук, археолог, конф. Львів, 2001.

677

Козак Д. Н. 1) Вельбарская культура // Археология Украинской ССР. Киев, 1986. Т. 3; 2) Вельбарская культура на Волыни // Kultura Wielbarśka w młodszym okresię rzymskim. Lublin, 1988.

678

Кoзак Д. H. До проблеми співіснування слов'ян і германців в Україні у другій чверті І тис. н. е. // Старожитності Русі-України. [До 70-річчя М. Ю. Брайчевського]. Київ, 1994; Винокур И. С. Давні слов'яни і германці Центральної та Південно-Східної Європи // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Історичні науки. Кам'янець-Подільський, 2005. Т. 14.

679

СДПИС. Т. І. С. 105.

680

ЭССЯ. 1981. Вып. 8. С. 240–242.— См. также: Berneker Е. Slavisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1908. BdI. S. v. Ispolin; Фасмер M. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. СПб., 1996. Т. III. S. v. Полота; Български етимологически речник. София, 1963. Т. II. S. V. исполин.

681

Веселовский А. Н. Заметки по литературе и народной словесности. СПб., 1883. Т. I. С. 80–86.

682

Vernadsky G. Goten und Anten in Südrussland // SODF. 1938. Bd 3.

683

Потебня А. А. Этимологические заметки о мифологическом значении некоторых обрядов. М., 1865. С. 120; Пиотровский Б. Б. Вишапы. Каменные статуи в горах Армении. Л., 1939. С. 13.

684

Zeuss К. Die Deutschen und Nachbarstämme. München, 1837. S. 58, 87; Marquart J. Untersuchungen zur Geschichte von Eran. Göttingen, 1896. T. I. S. 37; Vernadskу G. The Spali of Jordanes and the Spori of Procopius // Byz. 1938. Vol. 13. P. 263–266; Grćgoire H. L'habitat «primitif» des Magyars // Ibid. P. 267–277; Łowmiański H. Początki Polski. Warszawa, 1964. T. II. S. 54–57; Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 148. — Более подробный обзор мнений см.: Скржинская Е. Ч. Комментарий // Иордан. О происхождении и деяниях готов. С. 194. Прим. 70; Łоwmiański Η. 1) Spalowie // SSS. 1975. T. V; 2) Sporowie // Ibid.

685

СДПИС. T. I. C. 185.

686

Сeдов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 148.

687

Hermann Е. Sind der Namen der Gudden und die Orstnamen Danzig, Gdingen und Grudenz gotischen Ursprungs? // NAWG. Filol.-hist. Klasse. 1941. S. 243–244, 287; Leituviq kalbos żodynas. Vilnius, 1956. T. III. P. 692; Fraenkel E. Litauisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1962. BdL S. 174.

688

Козак Д. Н. Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е. — IV ст. н. е.) . Київ, 1991.

689

Xавлюк П. И. Вельбарские памятники на Южном Буге // Kultura Wielbarśka…

690

Козак Д. Н. Поселение у с. Великая Слободка // КСИА. 1984. Вып. 178. — См. также: Козак Д. Н. До проблеми співіснування слов'ян і германіцв… С. 34.

691

Никулицэ И. Т., Рикман Э. А. Могильник Ханска-Лутэрия II первых столетий н. э. // КСИА. 1973. Вып. 133; Рафалович И. А. Данчены. Могильник Черняховской культуры III–IV вв. н. э. Кишинев, 1986; Iоnitа I. Unele probleme privind populatia autohtona din Moldova in secolele II–V e. n. // Crisia. Culegere de materiale si studii. Oradea, 1972. P. 188–193.

692

См.: Баран В. Д. Черняхівська культура. За матеріалами Верхнього Дністра і Західного Бугу. Київ, 1981.

693

Щукин М. Б. Готский путь. С. 109.

694

Козак Д. Н. До проблеми співіснування слов'ян і германців… С. 35.

695

Смиленко А. Т. Городище Башмачка III–IV вв. н. э. Киев, 1992.

696

Об этой давней историографической проблеме см.: Грушевський М. С. Історія України— Руси. Т. І. Київ, 1991. С. 545–546; Пріцак О. Походження Русі: Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг) . Т. І. Київ, 1997. С. 262.

697

СДПИС. Т. І. С. 111.

698

Там же.

699

Скржинская Е. Ч. Комментарии. С. 265–266. Прим. 367; Schramm G. Die nordöstlichen Eroberungen der Russlandgoten (Merens, Mordens und andere Völkernamen bei Jordanes. Getica. XXIII, 116) // FMS. 1974. Bd8; Korkkanen I. The peoples ofHermanaric Jordanes Getica 116// STT. Sar. B. 1975. T. 187; Сeдов В. В. Этногеография Восточной Европы середины I тысячеления н. э. по данным археологии и Иордана // Восточная Европа в древности и средневековье. М., 1978; Wolfram Η. 1) Geschichte der Goten. S. 98–102; 2) Готы. С. 131–133; Топоров В. Н. Еще раз о GOLTHESCYTHA у Иордана (Getica. 116) : К вопросу северо-западных границ древнеиранского ареала // Славянское и балканское языкознание: Проблемы языковых контактов. М., 1983; Буданова В. Π. 1) Этническая структура «государства Германариха» (по данным письменных источников) // КСИА. 1983. Вып. 178; 2) Готы… С. 156–160; Мачинский Д. А. О месте Северной Руси в процессе сложения древнерусского государства и европейской культурной общности // Археологическое исследование Новгородской земли. Л., 1984; Лебедев Г. С. 1) Северо-Восток европейской части России в середине I тыс. н. э. (состояние письменных и археологических данных) // Материалы к этнической истории Европейского северо-востока. Л., 1985; 2) Русь, чудь, варяги и готы (итоги и перспективы историко-археологического изучения славяно-скандинавских отношений в I тыс. н. э.) // Историко-археологическое изучение Древней Руси: Итоги и основные проблемы. Л., 1988; Хайду П. Уральские языки и народы. М., 1985. С. 98; Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. М., 1987. С. 30–34; Kazański М. Les Goths et les Huns. A propes des relations entre les Barbaras sćdentaires et les nomades // AM. 1992. T. 22; Щукин M. Б. Готский путь. С. 208–209.

700

Аммиан Марцеллин. Римская история. XXXI, 3,3.

701

СДПИС. Т. I. С. 113.

702

Smidt L. Älteste Geschichte der Langobarden. Leipzig, 1884. S. 253–256, 368–374; Браун Ф. А. Разыскания в области гото-славянских отношений. I: Готы и их соседи до V в. Первый период: готы на Висле. СПб., 1899. С. 252. Прим. 1; 233; Eckhardt К. А. Die Nachbenennung in den Königshäusern der Goten // SODF. 1955. Bd 14. S. 41 ff; Аltheіm Fr. Geschichte der Hunnen. Bd I S. 76f, 320ff; Скржинская E. Ч. Комментарий. C. 319–322, 325; Hachmann R. Die Goten und Skandinavien. Berlin, 1970. S. 51; Wenskus R. Amaler // RLGAK. 1973. Bd I. S. 247 f; Wolfram H. 1) Theogonie, Ethnogenese und ein kompromittierter Grossvater im Stammbaum Theo-derichs des Grossen // Festschrift fllr Helmut Beumann. Thorbecke, 1977. S. 85 f; 2) Готы. C. 359 сл.

703

Tpубачев О. Н. Germanica и Pseudogermanica в древнейшей ономастике Северного Причерноморья. Этимологический комментарий//Этимология. 1986–1987. М., 1989. С. 51.

704

СДПИС. Т. I. С. 113–115.

705

Wеrnег R. Zur Herkunft der Anten: Ein ethnisches und soziales Problem der Spätantike // KHA. 1980. Bd 28. S. 594, Anm. 42; Вольфрам X. Готы. С. 360. — Ср.: Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 192.

706

Анализ письменных и археологических источников об антах V–VII вв. см.: Седов В. В. Анты // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. М., 1987; Славяне: Этногенез и этническая история. (Междисциплинарные исследования) . Л., 1989; Петрухин В. Я. К дискуссии о начале славянской этнической истории // Славяноведение. 1993. Ха 2; Васильев М. А. Славяне и анты: К проблемам этногенетических и раннеэтноисторических процессов в славяноязычном мире // Там же; Лесман Ю. Ю. К теории этногенеза: этногенез древнеруской народности // Скифы. Сарматы. Славяне. Русь. СПб., 1993; Баран В. Д. Склавіни та анти у світлі нових археологічних джерел // Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян. [До 100-річчя В. П. Петрова]. Київ; Львів, 1997; Винокур І. С. Анти і склавіни у світлі нових археологічних досліджень // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тисячолітті н. е. [До 70-річчя В. Д. Барана]. Київ; Львів, 1999; Бибиков М. В. Byzantinorossica. Свод византийских свидетельств о Руси. М., 2004. Т. I. Гл. 1.

707

Оlriк А. Ragnarök: Die Sagen vom Weltuntergang. Berlin, 1922. S. 464 ff; Schmidt L. Geschichte der deutschen Stämme bis zum Ausgang der Völkerwanderung. Mönchen, 1934. Bd I: Die Ostgermanen. S.255–256; Вернадский Г. В. Древняя Русь. Тверь; Μ., 1996. С. III, 125–126; Аlthеіm Fr. Geschichte der Hunnen. Bd I. S. 71 ff, 320 f.; Wоlfram H. 1) Geschichte der Goten. S.313; 2) Готы. C.360.— Подробно обзор мнений см.: Скржинская Е. Ч. Комментарий. С. 321–322.

708

Русанова И. П. Славянские древности VI–VII вв. М., 1976. С. 112.

709

Аммиан Марцеллин. Римская история. XXXI. 3,3.

710

Вернадский Г. В. Древняя Русь. С. 125.

711

Неіnzеl R. Über die ostgotische Heldensage // SBWAW. Phil.-hist. Kl. 1889. Bd 119. Abh. 3. S. 15; Schneider H. Germanische Heldensage. Berlin; Leipzig, 1928. (Grundriß germanische Philologie) . S. 238, 387; Genzmer F. Das Lied von der Hunnenschlacht // Thule. 1934. X® 1. S. 24; Krause W. Handbuch des Gotischen. München, 1968. S. 13. Anm.4; Gschwantler O. Heldensage in der Historiographie des Mittelalters. Wien, 1971. S. 12, 57, 114.

712

Нauрtmаnn Lj. Seoba Hrvata i Srba. C. 59–61.

713

См.: Салмина M. А. Время Бусово // Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5 т. Т. I. СПб., 1995.

714

Фаемер М. Этимологический словарь русского языка. Т. I. СПб., 1996. S. v. вятичи; Абаев В. И. Историко-этимологиический словарь осетинского языка. Т. I. М.; Л., 1958. С. 104–105.

715

Пріцак О. Походження Русі. Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. Т. II. Київ, 2003. С. 796.

716

Щукин М. Б. На рубеже эр. Опыт историко-археологической реконструкции политических событий III в. до н. э. — I в. н. э. в Восточной и Центральной Европе. СПб., 1994. С. 209; Туаллагов А. А. К вопросу о происхождении ранних алан // SP. 1997.

717

Vernadsky G. The Origins of Russia. Oxford, 1959. P. 13–16.

718

См.: Бахрах Б. С. Аланы на Западе…

719

См. гл. 6 настоящей работы.

720

Vasmеr М. Untersuchungen über die ältesten Wohnsitze der Slaven. I: Die Iranier in Südrußland. Leipzig, 1923; Топоров В. H., Трубачев О. H. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. М., 1962; Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. М., 1968; Орел В. Э. К вопросу о реликтах Иранской гидронимии в бассейнах Днепра, Днестра и Южного Буга // ВЯ. 1986. № 5.

721

О проблемах, связанных с изучением Черняховской культуры и выявлением в ее составе славянского компонента см.: Баран В. Д., Гороховский Б. Л., Магомедов Б. В. Черняховская культура и готская проблема // Славяне и Русь (в зарубежной историографии) . Киев, 1990; Гей О. А. Черняховская культура: Происхождение и этнический состав, проблемы хронологии // Славяне и их соседи в конце I тысячелетия до н. э. — первой половине I тысячелетия н. э. М., 1993; Седов В. В. Славяне в древности. М., 1994. С. 233–286; Сто лет Черняховской культуре. Киев, 1999; Винокур I. С. Черняхівська культура…; Магомедов Б. В. Черняховская культура. Проблема этноса. Lublin, 2001; Щукин М. Б. Готский путь. С. 90–254.

722

Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 203. — О последствиях гуннского нашествия для истории славян Восточной Европы см.: Корзухина Г. Ф. К истории Среднего Поднепровья в середине I тысячелетия н. э. // СА. 1955. Т. 22. С. 61–82; Брайчевский М. Ю. О некоторых спорных вопросах ранней истории восточных славян // КСИАУ. 1956. Т. 6. С. 84; Tymieniecki К. Początki sachodnich Słowian // RH. 1957. T. 23. S. 48; Mepпepт H. Я. Гунны в Восточной Европе // Очерки истории СССР. III–IX вв. М., 1958. С. 162; ŁowmiaAski Н. Ze studiów nad okresem wędrówek ludów: inwazja Hunów na ziemiach słowiańskich // SPN. Wydz. Nauk Spoi. 1960. T. 3. S. 18 nn.

723

Аммиан Марцеллин. Римская история. XXXI, 3, 2.

724

Аlthеіm Fr. Geschichte der Hunnen. Bd I. S. 348–349; Váradу L. Das letzte Jahrhundert Pannoniens. S. 22–24.

725

Щукин Μ. Б. 1) На рубеже эр. С. 201–224; 2) Готский путь. С. 223–224.

726

СДПИС. Т. I. С. 113–115.

727

Там же. С. 115.

728

3асецкая И. Р. Культура кочевников южнорусских степей в гуннскую эпоху. СПб., 1994.

729

Никоноров В. П., Худяков Ю. С. «Свистящие стрелы» Маодуня и «Марсов меч» Аттилы: Военное дело азиатских хунну и европейских гуннов. СПб.; М., 2005.

730

Нефедкин А. К. Под знаменем дракона… С. 58–59.

731

СДПИС. Т. I. С. 113.

732

Иордан. О происхождении и деяниях готов. С. 127–128.

733

СДПИС. Т. I. С. 113.

734

См.: Скржинская Е. Ч. Комментарий // Иордан. О происхождении и деяниях готов (Getica) / Вступ, статья, пер. и комм. Е. Ч. Скржинской. М, 1960. С. 279–280, прим. 389; Gschwantler О. Zum Namen der Rosomonen und an Jönakr // Die Sprache. Wiesbaden, 1971. Bd XVII. Hft2. S. 164; Буданова В. П. Готы в эпоху Великого переселения народов. СПб., 2001. С. 167–168.

735

Брун Ф. Черноморские готы и следы долгого их пребывания в южной России // Черноморье. Одесса, 1880. Ч. 2; Вернадский Г. В. Древняя Русь. Тверь; М., 1996. С. 127, 147; Бернштам А. Н. Очерк истории гуннов. Л., 1951; Dąbrowski К., Nagrodzka-Majchryk I., Tzyjarski E. Hunnowie europejscy, Protobulgarzy, Chazarowie, Pieczyngowie. Wrocław, 1975. S. 44.

736

СДПИС. Т. 1. С. 113.

737

См.: Martindale J. R. The Prosopography of the Later Roman Empire (395–527) . T. 2. Cambridge, 1980. P. 978 f.

738

Maenchen-Helfen O. J. Die Welt der Hunnen. Eine Analyse ihrer historischen Dimension. Wien, 1978. S. 17 f.; Щукин М. Б. Готский путь. Готы, Рим и Черняховская культура. СПб., 2005. С. 228.

739

Вольфрам X. Готы. От истоков до середины VI века (опыт исторической этнографии) . СПб., 2003. С. 59.

740

См.: Brady С. The legends of Ermanarich. Berkeley, 1943; Шаров О. В. Смерть Германариха: история и эпос // SP. 1997; Щукин М. Б. Готский путь. С. 225–229. См. также: Пріцак О. Походження Русі. Т. І. Київ, 1997. С. 242–276 и др.

741

См.: Боровський Я. Є. Походження Киева. Київ, 1981; Анфертьев А. Н. Иордан [Комментарии] // СДПИС. Т. I. С. 156, прим. 216.

742

Sоlmsеn F., Fraenkel Е. Indogermanichde Eigennamen als Spiegel der Kulturgeschichte. Heidelberg, 1922. S. 162, 164.

743

Пигулевская H. В. 1) Сирийские источники по истории народов СССР. М.; Л, 1941. С. 84, 166; 2) Имя «Рус» в сирийском источнике VI в. н. э. // Академику Б. Д. Грекову ко дню семидесятилетия. М., 1952; Вернадский Г. В. Древняя Русь. С. 127; Рыбаков Б. А. К вопросу о методике определения хронологии новгородских древностей // СА. 1959. № 4; Скржинская Е. Ч. Комментарий. С. 279.

744

Πопов А. И. Названия народов СССР. Введение в этнонимику. Л., 1973. С. 54–56; Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе. Л., 1985. С. 186, 225; Анфертьев А. Н. Иордан [Комментарий]. С. 155. Прим. 216.

745

Приходнюк О. М. Некоторые аспекты изучения войн между антами и готами времен Божа// История и археология Слободской Украины. Харьков, 1992. С. 194–195.

746

Терпиловський Р. В. 1) Пограниччя черняхівської та київської культур // Сто років вивчення культур полів поховань на Україні. Київ, 1999; 2) Киевская и Черняховская культуры. Проблема контактов // SP. 2000. № 4.

747

Казанский М. М. Осгроготские королевства в гуннскую эпоху: рассказ Иордана и археологические данные // SP. 1997.

748

Грушевський М. С. Історія України — Руси. Т. І. Київ, 1991. С. 165–166.

749

Rosenfeld Н. Ost- und Westgoten // Welt als Geschichte. Stuttgart, 1957. Bd 17. Hfl4. S. 247–250; Wenskus R. Stammenbildung und Verfassung: Das Werden der frühmittelalterlichen Gentes. Köln; Graz, 1961. S. 478–481; Värady L. Das letzte Jahrhundert Pannoniens (376–476) . Budapest, 1969. S. 20–24; Петров В. П. Письменные источники о гуннах, антах и готах в Северном Причерноморье // КСИА. 1970. Вып. 121. С. 67–73; Wоlfram Η. 1) Theogonie, Ethnogenese und ein kompromittierter Grossvater im Stammbaum Theoderichs des Grossen // Festschrift für Helmut Beumann. Thorbecke, 1977. S. 87–90; 2) Geschichte der Goten. München, 1979. S. 308–321.

750

PDP. 1970. T. VIII. Cz. 2. S. 134–135; MGH. SS.T. VI. P. 362. См. также: Павинский А. Полабские славяне. СПб., 1871. С. 59.

751

Шафарик П. Й. Славянские древности. М., 1837. Т. I, Кн. 1. С. 257–258.

752

Adam Bremensis gęsta Hammaburgensis ecclesiae pontificum. Hannoverae; Lipsiae, 1917. P. 240.

753

Гельмольд. Славянская хроника. Μ., 1963. С. 33.

754

Шафарик П. Й. Славянские древности. Т. I, Кн. 1. С. 259.

755

Тиxанова М. А. 1) Борочицкий клад // СА. 1956. Вып. 25; 2) Ласковский клад // СА. 1960. № 1; Кухаренко М. Ю. О качинской находке V в. // Древности эпохи великого переселения народов V–VI вв. М., 1982; Гарбуз Б. Б. Золотий медальйон з с. Верхівці (Ружинський район) // Археологія. 1993. № 1; Козак Д. Н. Готські скарби Волині початку раннього середньовіччя // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в І тисячолітті н. е. [До 70-річчя В. Д. Барана]. Київ; Львів, 1999.

756

Кропоткин В. В. Лукашевский клад бронзовых римских монет IV в. // Нумизматика и эпиграфика. М., 1960. С. 215.

757

Тejrаl J. Mahren im 5. Jahrhundert. Praha, 1973. S. 13, 14, 16–18, Abb. 10.

758

Козак Д. H. Готські скарби Волині… С. 91. См. также: Козак Д. Н. 1) Взаємовідносини слов'ян і германців на території України в першій половині І тис. н. е. // Археологія. 1993. № 1. С. 34–35; 2) До проблеми свівіснування слов'ян і германців в Україні у другій чверті І тис. н. е. // Старожитності Русі-України. [До 70-річчя М. Ю. Брайчевського]. Київ, 1994. С. 35–36.

759

ОУИ. С. 200–203.

760

Altheim F. Geschichte der Hunnen. Berlin, 1959. BdL S.76f, 351; Wolfram H. 1) Geschichte der Goten. S. 314; 2) Готы. C. 360.

761

Скржинская E. Ч. Комментарии. C. 323. Прим. 314; Сeдов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. С. 191.

762

CДПИС. Т. 1. С. 106, 107.

763

Шелов-Коведяев Ф. В. Древнегреческие периплы. Перипл обитаемого моря Скилака Кариандского // ВДИ. 1988. № 2. С. 133.

764

Об этом прямо говорит Плиний Старший, упоминая «славную реку Тиру, по имени которой назывался город (Тира. —А. М.) , прежде называвшийся Офиуссой» (Plin., NH. IV, 82) .

765

Браун Ф. А. Разыскания в области гото-славянских отношений. Т. I. СПб., 1899. С. 206.

766

Žuраnić N. Prvi nosilci etnićkich imen Srb, Hrvat, Ćech s Ant // Et. 1928. T. 2. S. 79 n.; Вернадский Г. В. Древняя Русь. С. 148.

767

Зубарев В. Г. 1) Северное Причерноморье в историко-географической концепции Клавдия Птолемея. Тула, 1998. С. 63; 2) Историческая география Северного Причерноморья по данным античной письменной традиции. М., 2005. С. 165–166.

768

Каспарова К. В., Максимов Е. В. Культура Поянешти — Лукашевка // Славяне и их соседи в конце I тысячелетия до н. э. — первой половине I тысячелетия н. э. М., 1993. С. 86, 94.

769

Czekanowski J. Wstęp do historii Słowian. Warszawa, 1953. S. 173, 187, 194, 205, 247, 252, 338; Vernadsky G. Das frühe Slawentum // Historia Mundi. Bem, 1956. T. V. S. 264 ff.; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski // RP. 1968. T. 12. S. 62. См. также: Sulimirski T. Sarmaci w Polsce. XII // RPTNO. R. 1961–1962.

770

Kucharski E. Żywioł alański (jaski) w Karpatach Wschodnich. Warszawa, 1938; Kuczyński S. M. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. Warszawa, 1965. S. 43 n.

771

Кunуsz A. Grodziska w województwie Rzeszowskim // MSROA. R. 1966. S. 52–53; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 69.

772

СДПИС. T. II. С. 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 254, 255, 256, 257.

773

Там же. С. 34, 35, 59, 60, 262, 263.

774

Там же. Т. I. С. 316, 317, 332–336.

775

Vasmer М. Iranier. S. 37. — См. также: КБН. Указатели. С. 859.

776

Вернадский Г. В. Древняя Русь. С. 174–175.

777

Lehr-Spławiński Т. Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich // PS. 1951. T. 2. S. III; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 63.

778

Łowmiański H. Początki Polski. T. II. Warszawa, 1964. S. 273.

779

Gaczуński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 64.

780

Łowmiański Н. Początki Polski. T. II. S. 273–275 nn.; Kostrzewski J., Chmielewski W., Jażdżewski K. Pradzieje Polski. Warszawa, 1965. S. 296, 301; Kunysz A. Osadnictwo wczesnośredniowieczne w dawnej Ziemi Sanockiej ze szczególnym uwzględnieniem Sanoka w świetle źródeł archeologicznych // RWR. 1960/61. T. 3. S. 70, ryc. 9.

781

Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 279; Gaczyński J. Z. Zarys dziejów plemiennych Małopolski. S. 64.

782

Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 112, 200,411; Т. III. Warszawa, 1967. S. 68–69.

783

Реrsоwski Fr. Srudia nad pograniczem polsko-ruskim w X–XI w. Wrocław etc., 1961. S. 62; Кunуsz A. Osadnictwo wcześnosredniowieczne… S. 91.

784

См. гл. 4 настоящей работы.

785

Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji // PS. R. 1986/1987. T. 36/37. S. 248.

786

Cмiшкo M. Ю. Карпатські кургани першої половини І тисячоліття нашої ери. Київ, 1960; Вакуленко Л. В. 1) Поселення культури карпатських курганів // Дослідження з слов'яно-руської археології. Київ, 1976; 2) Пам'ятки підгір'я Українських Карпат першої половини І тис. н. е. Київ, 1977; 3) Взаимосвязи культур позднеримского времени Карпатского и Днепро-Днестровского регионов // Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневековье. СПб., 2004; Симонович Э. А. Культура карпатских курганов и ее роль в этногенезе славян // История, культура, этнография и фольклор славянских народов: VIII Международный съезд славистов. Доклады советской делегации. М., 1978; Пеняк С. І. Ранньослов'янське та давньоруське населення Закарпаття VI–XIII ст. Київ, 1980. С. 162–165; Русанова И. П. Культура карпатских курганов // Славяне и их соседи…

787

Русанова И. П., Тимощук Б. А. Кодын — славянские поселения V–VIII вв. на р. Прут. М., 1984; Баран В. Д., Козак Д. Н., Терпиловський Р. В. Походження слов'ян. Київ, 1991. С. 57; Русанова И. П. Культура карпатских курганов. С. 181.

788

Tejral J. 1) Die donauländische Variante der Drehscheibenkeramik mit eingegelätteter Verzierung in Mähren und ihre Beziehung zur Tschemjachower Kultur // VPS. 1972. T. 7; 2) Fremde Einflüße und kulturelle Veränderungen nördlich der mittleren Donau zu Beginn der Völkerwanderungzeit // AB. 1986. T. 7; 3) Zur Chronologie der frühen Völkerwanderungzeit im mittleren Donauraum // AAus. 1988. Bd 72; 4) Do otarzee pozdne rimskyeh zidlist Zlechovskego Typu // AMM. 1989. T. 74. S. 77–87. См. также: Poulik J., Chropovsky B. Großmähren und die Anfänge der tschechoslowakischen Staatlichkeit. Praha, 1986. S. 90–101; Баран В. Д. Східнокар-патський регіон у V–VII ст. н. е. // ЕЕІНУК. Т. І. С. 299; Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 228.

789

Вакуленко Л. В. Населення Східних Карпат в пізньоримський час // ЕЕІНУК. Т. I. С. 258.

790

Тимощук Б. О. Слов'яни Північної Буковини V–IX ст… Київ, 1976. С. 31–36.

791

См.: Русанова И. П., Тимощук Б. А. Кодын…

792

Теоdоr D. Gh. 1) La pćnćtration des Slaves dans les rćgions du S-E de l'Europe d'apräs les donnćes archdologiques des rćgions orientales de la Roumanie // BS. 1974. T. 1. P. 29–42; 2) Conceptul de culturä «Costięa-Botoęana». Considera(ii privind continuita (ea populafiei autohtone la est de Carpafi in secolele V–VII e. n. // SAA. 1983. T. I. P. 215–225; 3) Civiliza(ia romanicä la est de Carpa(i in secolele V–VII e. n. Aęezarea de la Boto$ana-Suceava. Bucareęt, 1984. P. 31–32; 4) Slavii la nordul Dunärii de Jos in secolele VI–VII d. Hr. // AM. 1994. T. 17. — См. также: Баран В. Д. Східнокарпатський регіон… С. 299; Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 312.

793

Баран В. Д. Східнокарпатський регіон… С. 289.

794

Баран В. Д. 1) Давні слов'яни. Київ, 1998. С. 44–46; 2) Східнокарпатський регіон… С. 290; 3) Проблема походження ранньосередньовічних слов'янських культур в археологічній літературі // Давня історія України: У 3 т. Київ, 2000. Т. 3. С. 81.

795

Parczewski М. Najstarsza faza kultury wczasnosłowianskiej w Polsce. Kraków, 1988. S. 102–106.

796

Трубачев О. Н. Некоторые данные об индоарийском языковом субстрате Северного Кавказа в античное время // ВДИ. 1978. № 4. С. 41–42.

797

См.: Raćki Fr. Biela Hrvatska i bielą Srbija // RJAZU. 1880. T. 52. S. 188; Niederle L. Slovanskć staroźitnosti. Praha, 1924. D. IV. S. 155; Dvornik Fr. l) The Making of Central and Eastern Europe. London, 1949. P. 273 n., 292 n.; 2) The Slavs, their early history and civilization. Boston, 1956. P. 26–28; Labuda G. Pierwsze państwo słowiańskie. Państwo Samona. Poznań, 1949. Rozdz. V; Grafenauer B. Nekoj vpraSanj iz dobę naseljevanja juźnih Slovanov // ZĆ. 1950. T. 4; Łowmiański H. Paczątki Polski. T. II. S. 181,406–417.

798

Тимощук Б. О. 1) Слов'янські гради Північної Буковини. Ужгород, 1975. С. 99; 2) Східні хорвати // МДАПВ. 1995. Вил. 6; Баpан В. Д. Слов'яни у VIII–IX ст. // Давня історія України. Київ, 2000. Т. 3. С. 102; Седов В. В. Славяне: Историко-археологическое исследование. С. 484.

799

Hauptmann Lj. Dolazak Hrvata // Zbomik Kralja Tomislava. Zagreb, 1925. S. 88 sl.

800

Kotlarczyk J. Siedziby Chorwatów wschodnich // AAC. 1971. T. 12. F. 1–2. S. 179–185; Labuda G. Polska, Czechy, Rus' i kraj Lędzian w drugiej połowie X wieku // Labuda G. Studia nad początkami państwa polskiego. Poznań, 1988. T. 2. S. 193–200; Parczewski M. 1) Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieźu etnicznej w Karpatach. Kraków, 1991. S. 37 n.; 2) Początki sąsiedztwa polsko-rusko-słowackiego w świetle danych archeologicznych // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-słowackie w średniowieczu. Rzeszów, 1996. S. 75; Fokt K. Zagadka plemion znad Bugu, Sanu, Dniestru i Styru // PH. 2004. T. 95. Z. 4. S. 449–450.

801

Третьяков Π. H. Восточнославянские племена. Μ., 1953. Рис. 47; Филин Ф. П. Образование языка восточных славян. М.; Л., 1962. С. 9; Paszkiewicz Н. Początki Rusi. Kraków, 1996. S. 394–396; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 157–158, 180–181; Мавродин В. В. Происхождение русского народа. Л., 1978. С. 78; Смішко М. Ю. 1) Археологічні дослідження в західних областях України за роки радянської влади // МДАПВ. 1959. Вип. 2. С. 22; 2) Карпатські кургани… С. 150–152; Тимофеев Е. И. Расселение юго-западной группы восточных славян по материалам могильников Х–XIII вв. // СА. 1961. № 3. С. 69; Реrsоwskі Fr. Srudia nad pograniczem polsko-ruskim… S. 54–62; Исаевич Я. Д. Червенские грады и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами (конец IX — начало X вв.) // Исследования по истории славянских и балканских народов. М., 1972. С. 119, passim; Szymański W. Słowiańszczyzna wschodnia. Wrosław, 1973. S. 37; Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII–XIII вв. М., 1993. С. 237; Смиленко А. Т. Этнокультурная карта Восточной Европы второй половины I тыс. н. э. // Становление раннефеодальных славянских государств. Киев, 1972. С. 32; Тимощук Б. О. 1) Слов'яни Північної Буковини V–ІХст. С. 138–139; 2) Восточные славяне: от общины к городам. М., 1995. С. 168; Пенях С. І. Ранньослов'янське та давньоруське населення Закарпаття… С. 163–164; Седов В. В. Восточные славяне в VI–XIII вв. М., 1982. С. 126; Ауліх В. В. Населення південно-західного пограниччя Київської Русі (3 історії Галицької землі V–X ст..) // Київська Русь: культура, традиції. Київ, 1982. С. 7–8; Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев, 1990. С. 315; Баран В. Д. Давні слов'яни. С. 125–126; Толочко Π. П. Древнерусская народность: воображаемая или реальная. СПб., 2003. С. 73; Котляр Μ. Ф. Галицько-Волинська Русь. Київ, 1998. С. 23–24, 253; Stan i potrzeby badań nad wczesnym średniowieczem w Polsce. Poznań etc., 1990. S. 240; Залізняк Л. Нарис стародавньої історії України. Київ, 1994. С. 128; Makarski W. Pogranicze polsko-ruskie do połowy wieku XIV. Studium językowo-etniczne. Lublin, 1996. Passim; Михайлина Л. П. Населення Верхнього Попруття VIII–X ст. Чернівці, 1997. С. 105–118; Оприск В. Г. До питання про етнічну історію Східних Карпат Х–ХІИ ст. // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-słowackie… S. 97–99; Войтович Л. В. 1) Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середновіччя // УЦСЄ. 2004. Вип. 4; 2) Карпатские хорваты // ВСПбГУ. Сер. 2. 2005. Вып. 1; Приходнюк О. М. Східні Карпати у VIII–IX ст. // ЕЕІУК. Т. І. С. 340; Моця О. П. Карпати у X–XIV століттях // Там же. С. 354, 360; Овчинников О. Східні хорвати на карті Європи // АС. 2000. Вип. 1.

802

ПВЛ. С. 54.

803

MGH. SS. 1878. Т. VIII. Р. 25. См. также: Латиноязычные источники по истории Древней Руси: Германия. IX — первая половина XII в. / Сост., пер. и комм. М. Б. Свердлова. М.; Л., 1989. С. 111.

804

См.: Paszkiewicz Н. Początki Rusi. Rozdz. IV; Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь в X–XI вв. М., 1964. С. 101–102; Свердлов М. Б. Известия немецких источников о русско-польских отношениях конца X — начала XII в. // Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. М., 1972. С. 147; Wasilewski Т. Dulębowie — Lędzianie — Chorwaci: Z zagadnień osadnictwa plemiennego i stosunków politycznych nad Bugiem, Sanem i Wisłą w X wieku // PH. 1976. T. 67. № 2; Головко А. Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X — первой трети XIII вв. Киев, 1988. С. 13–14; Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX–XII вв. М., 2001. С. 359.

805

Hudud al'-Alam. «TTie Regions of the World». A Persian Geography circa 372 A. H.–982 A. D. / Transl. and expl. by V. Minorsky; With the preface by V. V. Barthold transl. from the Russian. London, 1937. P. 67, 76, 159. См. также: Новосельцев А. П. Восточные источники о восточных славянах и Руси VI–IX вв. // Древнерусское государство и его международное значение. М., 1965. С. 389, 399.

806

Новосельцев А. П. Восточные источники… С. 388.

807

Там же. С. 390.

808

Там же. С. 391.

809

Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских. СПб., 1870. С. 266; Marquart J. Osteuropäische und Ostasiatische Streifzüge. Ethnologische und historischtopographische Studien zur Geschichte des 9. und 10. Jh. Leipzig, 1903. S. 471; Lewіckі T. Państwo Wiślan-Chorwatów w opisie Al-Masudiego // SCP. 1948. Styczeń — grudzień. S. 30; Новосельцев А. П. Восточные источники… С. 394.

810

Hudud al'-Alam. P. 5, 430; Lewicki T. Państwo Wiślan-Chorwatów… S. 30, prz. 6.

811

Hudud aP-Alam. P. 217. См. также: Labuda G. Polska, Czechy, Rus' i kraj Lędzian…

812

Hаvlik L. LIzemni rozsah Velkomoravske fiśe // SSL 1960. T. 3. S. 42; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 157–158.

813

Войтович Л. В. Карпатські хорвата в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи… С. 121.

814

Крюков В. Чи знали арабські автори ІХ–Х ст. про Карпати і карпатських слов'ян? // УМ. 1993. Вип. IV.

815

Любавский М. К. Историческая география России в связи с колонизацией. СПб., 2000. С. 71; Paszkiewicz Н. Początki Rusi. S. 394–396; Persowski Fr. Srudia nad pograniczem polsko-ruskim… S. 62; Tимощук Б. О. Східні хорвата.

816

Барсов Η. П. Очерки русской исторической географии. С. 94–95; Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 198–199.

817

Седов В. В. Восточные славяне… С. 125–127, карта 18; Тимощук Б. А. Восточные славяне… С. 173.

818

Dvornі k Fr. The Making of Central and Eastern Europe. P. 13, 280.

819

См. главу 4 настоящей работы.

820

Hauptmann Lj. 1) Dolazak Hrvata. S. 88–120; 2) Das Regensburger Priwileg von 1086 für das Bistum Prag // MIfOG. 1954. T. 62. S. 147; Županić N. Prvobitni Hrvati // Zbomik Kralja Tomislava; Hruby V. Püvodni hranice biskupstvi praźskćgo a hranice fiSe ćeskć v 10 stoleti // ĆMM. 1926. T. 50. S. 95 n.; Rus J. Slovanstvo in vislianski Hrvatje 6. do 10. stoletje // Et. 1933. T. 6; Vernadsky G. Great Moravia and White Chorvatia // JAOS. 1945. Vol. LXV. T. 3. P. 257–259; Jamka J. Uwagi o badaniach lingwistycznych nad przeszłością Słowian w świetle archeologii protohistoiycznej // PS. 1952. T. 3. S. 34; Оболенский Д. Византийское содружество наций. С. 69; Мandić D. Hrvati i Srbi dva stara razlióita naroda. München, 1971. S. 13 f.; Vlahоvić P. Current theories about the settlement of Slavs in the contemporary Yugoslavian countries and their anthropological conformation // ES. Bratislava, 1972. T. 4. P. 25–41; Váňa Z. The World of the Ancient Slavs. London; Praha, 1983; Bechcicki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji. S. 247–249; Войтович Л. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. Львів, 1998. Т. І. С. 62.

821

Ильинский Г. Белая Хорватия // SO. 1930. Т. 9; Lеwісkі Т. Państwo Wiślan-Chorwatów… S. 24–34; Grafenauer B. Prilog kritici izvjeStaja Konstantina Porfirogeneta o doseljenju Hrvata // HZ. 1952. G. 5. S. 34–37; Historija naroda Jugoslavia. Zagreb, 1953. S. 91; Łowmiański H. Początki Polski. T. II. S. 130–200; Skowronek J., Tanty M., Wasilewski T. Historia Słowian południowych i zachodnich. Warszawa, 1977. S. 23; Kronsteiner O. Gab es unter den Alpenslawen eine kroatische ethnische Gruppe? // WSJ. 1978. Bd24. S. 141; Fine J. V. A. Jr. The Early Medieval Balkans. A Critical Survey from the Sexth to the Late Twelfth Century. Ann Arbor, 1983. S. 56–57; Repeta J. Przegląd badań nad etnogenezą Łemków // Wierchy. 1993. T. 57. S. 194–195. См. также: DAI. P. 116; ОУИ. C. 370. Прим. 14; C. 375. Прим. 1; BIN. S. 161. Anm. 326.

822

Widajewicz J. 1) Państwo Wiślan. Kraków, 1947. S. 13–30; 2) Pierwotne dzieje Polski // PZ. 1952. № 11–12. S. 374–380; Labuda G. 1) Pierwsze państwo słowiańskie. Państwo Samona. S. 194n.; 2) Polska, Czechy, Rus' i kraj Lędzian… S. 193; Lehr-Spławiński T. Zagadnienie Chorwatów nadwiślańskich; Turek R. Die frühmittelalterlichen Stämmegebiete in Böhmen. Praha, 1957. Passim, Mape 3; Havlik L. Tfi kapitoly z najstarSich ćesko-polskych vztahü // SHS. 1961. T. 4. S. 17–26; Nalepa J. Łemkowie, Wołosi i Biali Chorwaci; Uwagi dotychące kwestii genezy osadnictwa Ruskiego na Polskim Podkarpaciu // AAC. 1997–1998. T. 34. S. 163–165.

823

Тимощук Б. О. Давньоруська Буковина. Київ, 1982. С. 53; Овчинников О. Східні хорвати на карті Європи. С. 153.

824

Łowmiański Н. Początki Polski. Т. II. S. 169; Вechcieki J. Wokół problematyki etnogenesy Białej Chorwacji. S. 255–256.

825

U. S. Senate Reports of the Imigration Comission. Dictionary Races or Peoples. Washington, 1911. P. 40, 43, 105.

826

Балагурі Е. А., Пеняк С. І. Закарпаття — земля слов'янська. Ужгород, 1976. С. 139; Пеняк С. І. Ранньослов'янське та давньоруське населення Закарпаття… С. 164.

827

См.: Баран В. Д. Східнокарпатський регіон… С. 294 н.

828

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. СПб., 1996. Т. I. С. 289.

829

Goldstein I. Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, 1995. S.91. См. также: Вudak N. Prva stoljeća Hrvatske. Zagreb, 1994. S. 12.

830

Нидерле Л. Славянские древности. М., 2000. С. 78; Седов В. В. Славяне. Историко-археологическое исследование. С. 489–490; Goldstein I. Hrvatski rani srednji vijek. Zagreb, 1995. S. 81–83.

831

Ковалевская В. Б. Аланы в Западной Европе (сопоставление данных истории, археологии, лингвистики и антропологии, IV–V вв.) // Аланы: Западная Европа и Византия (Alanica — I) . Владикавказ, 1992.

Еще от автора Александр Вячеславович Майоров

Александр Майоров

Галицко-Волынская Русь

В монографии на основе широкого круга русских и иностранных источников рассматривается социально-политическая история Галицко-Волынской Руси XI–XIII вв. Изучаются процессы формирования городских общин Галичины и Волыни, их борьба за независимость от Киева, особенности политического развития, межобщинные противоречия и конфликты. Значительное внимание уделяется социально-политической роли бояр, раскрывающейся во взаимоотношениях с княжеской властью и рядовыми гражданами, формированию и деятельности боярской думы, ее месту в системе государственных институтов.

Александр Майоров

Русь, Византия и Западная Европа: Из истории внешнеполитических и культурных связей XII—XIII вв.

В монографии рассматривается широкий круг вопросов, связанных с историей внешнеполитических и культурных связей Руси, Византии и Западной Европы конца XII — первой половины XIII вв. Анализируются контакты русских князей с германским королем Филиппом Швабским и императором Фридрихом II, византийским императором Алексеем III и правителями Никеи, римскими папами Иннокентием III и Иннокентием IV, австрийским герцогом Фридрихом Воинственным, венгерскими королями и польскими князьями. Значительное внимание уделяется родственным связям галицко-волынских князей, в частности, браку Романа Мстиславича с дочерью византийского императора Исаака II Евфросинией-Анной, влиянием которой объясняется необычный именослов Романовичей, появление высокочтимых христианских реликвий, использование царского титула и других атрибутов власти василевса, специфическая строительная и учредительная деятельность.