Украденное имя [заметки]

Шрифт

Интервал

Парень, возникнуть, кипяток, насмешка, башня, кнут, вынырнуть, нерадение, ветви, ветви, колода, рожь, бедро, счет, сякой, киска, лихорадка, круг, большой овраг, кожух, заливной луг, вор, горная долина, плотина, пашня, гончарная глина, кувшин, костер, колодец, пожитки, баня.

Чертовы дети.

Тоска ум пленит.

Прадедова слава.

Никнет трава скорбями.

Кузнец.

Бромлей Ю. В., Подольный Р. Г. Человечество — это народы. — М.: Мысль, 1990. — С. 17.

Сміт Ентоні. Національная идентичность. — К.: Основы, 1994.— С. 30.

Этнонимы. — М.: Наука, 1970.— С. 5.

Этнонимы. — М.: Наука, 1970.— С. 3.

Украинский сепаратизм в России. Идеология национального раскола: Прилож. к ж. «Москва»: Сборник. — М., 1998.— С. 251.

Шелухин С. Украина — название нашей земли из древнейших времен. — Прага, 1936.— С. 88.

Дюрозель Ж.-Б. История дипломатии с 1919 года к нашим дням. — К.: Основы, 1995.— С. 727.

Франко I. Собрание сочинений: В 50 т. — К.: Наук. мысль, 1986.— Т. 45.— С. 284.

Білокінь С. Массовый террор как средство государственного управления в СССР (1917–1941 гг.): Джерелознавче исследование. — К., 1999.— С. 184.

О культе лица и его следствия: Доклад М. С. Хрущова на XX съезде КПСС. — «Пролог», 1959.— С. 58.

Дашкевич Я. Подзвінне операции «Висла» // Украинские проблемы. — 1997.— № 2.— С. 116.

Некрич А. Наказанные народы. — Нью-Йорк: Хроника, 1978.— С. 88.

Чуев Ф. Солдаты империи: Беседы. Воспоминания. Документы. — М., 1998.— С. 177–178.

Волконский А. В. Малоросс или украинец? — Ужгород, 1929.— С. 6.

Дейвіс Норман. Европа: История. — К.: Основы, 2000.— С. 72.

Новая и новейшая история. — 1998.— № 5.— С. 23.

Миллер А. Конфликт «Идеальных отечеств» // Родина. — 1999.— № 8.— С. 82.

Алексеев В. П. Этногенез. — М.: Высшая школа, 1986.— С. 28.

Этнонимы. — М.: Наука, 1970.— С. 10.

Чеснов Я. В. Название народа: откуда оно? // Советская этнография. — 1973.— № 6.— С. 145.

Дейвіс Норман. Европа: История. — К.: Основы, 2000.— С. 400.

Голубенко П. Украина и Россия в свете культурных взаимоотношений. — Нью-Йорк; Париж; Торонто, 1987.— С. 93.

Цегельський Л. Откуда взялись и что значат названия «Русь» и «Украина»? — Львов, 1907.— С. 28.

Мушинка М. Русинізм на антиукраинской основе. — Пряшів, 1992.— С. 15.

Дашкевич Я. Национальное самосознание украинцев на ломке XVI–XVII ст. // Современность. — 1992.— № 3.— С. 67.

Хорошкевич А. Л. Русь, Русия, Московия, Россия, Московское государство, Российское царство // Спорные вопросы отечественной истории XI–XVIII веков. — М.: Ин-т истории СССР, 1990.— С. 290.

Новое в лингвистике. — М.: Наука, 1960.— Вып. I. — С. 114.

Полек В. «Русский», «русский», «российский», «украинский». Синонимы? Так! // Березіль. — 1991.— № 9.— С. 160.

Рудницький С. Основы землезнання Украины. — Ужгород, 1926.— С. 33.

Смаль-Стоцький С. Найважнійший момент в истории Украины // Литературно-Научный Вестник (дальше — ЛНВ). — 1931.— Т. 107, кн. 9.— С. 804.

Толочко А. Химера «Киевской Руси» // Родина. — 1999.— № 8.— С. 29.

Согрин В. В. 1985–1995: реалии и утопии новой России // Отечественная история. — 1995.— № 2.— С. 10.

Лисяк-Рудницький I. Исторические эссе: В 2 т. — К.: Основы, 1994.— Т. 1.— С. 46.

Чехович К. Начала украинской нации // ЛНВ. — 1931.— Т. 106, кн. 4.— С. 351.

Кузеля 3. Название территории и народа // Энциклопедия Украиноведения: Общая часть / За ред. В. Кубійовича. — К., 1994.— Т. 1: Перевид. в Украине. — С. 13.

Огоновський О. История литературы русской. — Львов, 1891.— С. 6.

Bruckner A. Geschichte Russlands. — Gotha, 1896.— Bd. I. — S. 250.

Грушевский M. Обычная схема «русской истории» и дело рационального уклада истории восточного славянства // Статьи по славяноведению. — Спб., 1904.— С. 5.

Крип'якевич I., Дольницький М. История Украины. — Нью-Йорк: Вид-во Школьной Рады, 1990.— С. 223.

Венелін Ю. В спорет между южанами и северянами на счет их россизма. — М.: Изд-во Имп. Об-ва Истории и Древн. Росс., 1848.— С. 9.

Ісаєвич Я. Проблема происхождения украинского народа: историографический и политический аспект // Украина: Культурное наследство, национальное сознание, государственность. — 1995.— Вип. 2.— С. 8.

Копач О. Новые горизонты древней Украины. — Торонто; Едмонтон, 1980.— С. 3.

Дорошенко Д. Нарис історії України. — Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1966.— Т. І.— С. 19.

Крипякевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990.— С. 307.

Кузьмин А. Г. Две концепции начала Руси в Повести временных лет // История СССР. — 1969.— № 6.— С. 86.

Попов А. И. Славяне, Русь, Россия // Русская речь. — 1972.— № 2.— С. 107.

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. I. — С. 167.

Грушевський М. Історія України-Руси: У 12 т. — К.: Наук. думка, 1991.— Т. I. — С. 623.

Шахматов А. Древнейшие судьбы русского племени. — Петроград, 1919.— С. 52.

Пайпс Ричард. Россия при старом режиме. — М., 1993.— С. 52.

Крипякевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990.— С. 36.

Стрижак О. С. Етнонімія Птолемеево!' Сарматії. У пошуках Русі.— К.: Наук. думка, 1991.— С. 3.

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. — 3-тє вид. — К.: Либідь, 1995.— Т. І: До середини XVIII століття. — С. 79.

Цит. за: Геллер М. История Российской империи: В 3 т. — М.: «МИК», 1997.— Т. І.— С. 3.

Попов А. И. Названия народов СССР. — Л.: Наука, 1973.— С. 56.

Шаскольский И. П. Вопрос о происхождении имени «Русь» в современной буржуазной науке // Критика новейшей буржуазной историографии. — Л.: Наука, 1967.— С. 176.

Чапленко В. Походження назов «Русь», «Рось» та споріднених із ними назов і слів // Наукові записки УТГI. — Мюнхен. — 1973.— Т. XXV. — С. 116.

Прицак О. О происхождении Руси // Хроника 2000. Наш край. — 1992.— Вып. 2.— С.З.

Книш Ю. Таємниця початкової Руси в Києві.— Вінніпег: УВАН, 1991. — С. 14.

Косаренко-Косаревич В. Московський сфінкс. — Нью-Йорк, 1957.— С. 86.

Щербаківський В. Про південне походження імени Русь // Збірник пам’яті Івана Зілинського (1879–1952). Спроба реконструкції втраченого ювілейного збірника з 1939 р. — Нью-Йорк, 1994.— С. 495.

Прицак О. И. Происхождение названия Rus/Rus’ // Вопросы языкознания. — 1991.— № 6.— С. 115.

Подільський А. Найновіші погляди на походження національних назв «Русь» і «Україна» // Нова Зоря. — 1939.— Ч. 26.

Полное собрание русских летописей, издаваемое гос. Археографическою Комиссиею РАН (далі — ПСРЛ). — Изд. 3-є.— Петроград, 1923.— Т. 2, вып. 1.— С. 15 (текст подано сучасною транскрипцією).

Мавродин В. Происхождение названий «Русь», «русский», «Россия». — Л., 1958.— С. 7.

Грушевський М. Історія України-Руси: У 12 т. — К.: Наук. думка, 1991.— Т. I. — С. 602.

Дашкевич Я. Українські історичні традиції: нація і держава // Український час. — 1997.— № 1.— С. 4.

Тихомиров М. Русская историография XVIII века // Вопросы истории. — 1948.— № 2.— С. 95.

Мельникова Е. А., Петрухин В. Я. Название «Русь» в этнокультурной истории Древнерусского государства // Вопросы истории. — 1989.— № 8.— С. 24.

Свєнціцкий І. Назва «Русь» в історичному розвитку до ХIII-го віку. — Жовква, 1936.— С. 18.

Брайчевський М. Ю. Походження Русі.— К.: Наук. думка, 1968.— С. 7.

Грушевський М. Історія України-Руси: У 12 т. — К.: Наук. думка, 1991.— Т. I. — С. 192.

Маркович Я. Записки о Малороссии, ее жителях и произведениях. — СПб., 1798.—С. 7, 11.

Довженок В. И. Об этнической принадлежности населения Черняховской культуры // Древние славяне и Киевская Русь. — К.: Наук. думка, 1989.— С. 7.

Чухонская династия. — Нагасаки, 1906.— С. 5.

Шишко Л. Рассказы из русской истории. — СПб., 1906.— С. 5.

Геллер М. Я. История Российской империи: В 3 т. — М.: «МИК», 1997.—Т. III. — С. 21; Зайончковский П. А. Правительственный аппарат самодержавной России в XIX в. — М., 1978.— С. 179.

Готье Ю. В. Железный век в Восточной Европе. — М., 1930.— С. 248.

Агеева Р. А. Страны и народы: Происхождение названий. — М.: Наука. 1990.— С. 116.

Горский А. А. Проблема происхождения названия Русь в современной советской историографии // История СССР. — 1989.— № 3.— С. 131.

История СССР с древнейших времен. — М.: Наука, 1966.— Т. I. — С. 348.

Грушевський М. Історія України-Руси: У 12 т. — К.: Наук. думка, 1991.— Т. I. — С. 193.

Радянська енциклопедія історії України. — К.: АН УРСР, 1972. — Т.4.— С. 38.

Там само. — С. 38.

Дорошенко Д. Нарис історії України. — Львів, 1991.— Т. І.— С. 24.

Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. — Львів: Вид-во НТШ, 1991.— С. 13.

Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. — К.: Наука, 1993.— С. 66.

Толочко П. Русь — Мала Русь — Україна // III Міжнародний конгрес україністів. Історія. — Харків, 1996.— Част. І.— С. 3.

Пріцак О. Походження Русі.— К.: Обереги, 1997.— Т. І.— С. 53.

Крипякевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990.— С. 36.

Солженицын А. Выступления на украинско-русские темы // Звезда. — 1993. — № 12.— С. 161–166.

Соловьев А. Великая, Малая и Белая Русь // Вопросы истории. — 1947.— № 7.— С. 24.

Чубатий М. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов’янських націй // Записки Наукового Товариства імени Шевченка (далі — ЗНТШ). — 1964.— Т. 178.— С. 24.

100

Домбровський О. Студії з ранньої історії України: Збірник праць. — Львів; Нью-Йорк, 1998.— С. 209.

101

Греков Б. Д. Киевская Русь. — М.: Госполитиздат, 1953.— С. 60.

102

Солоухин В. А. Возвращение к началу. — М.: Современник, 1990.— С. 18.

103

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 104.

104

Рыбаков Б. А. Мир истории: Начальные века русской истории. — М.: Мол. гвардия, 1984.— С. 39.

105

Греков Б. Д. Киевская Русь. — М.: Госполитиздат, 1953.— С. 78.

106

Рычка В. М. Формирование территории Киевской земли (IX — первая треть XII в.). — К.: Наук. думка, 1988.— С. 12.

107

Бушков А. А., Буровский А. М. Россия, которой не было-2. Русская Атлантида: Историческое расследование. — Красноярск: Бонус; М.: ОЛМА-Пресс, 2000.— С. 248.

108

Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — СПб., Изд-во «Общественная польза». — Кн. первая. Т. I–V. — С. 12–13.

109

Чубатий М. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов’янських націй // ЗНТШ. — 1964.— Т. 178.— С. 26.

110

Грушевський М. Історія України-Руси: У 11 т., 12 кн. — К.: Наук. думка, 1991.— Т. І.— С. 11.

111

Домбровський О. Студії з ранньої історії України: Збірник праць. — Львів; Нью-Йорк, 1998.— С. 93.

112

Брайчевський М. Ю. Походження Русі.— К.: Наук. думка, 1968.— С. 148.

113

Повесть временных лет. — М.; Л., 1950.— Т. І.— С. 10.

114

Висоцький С. О. Київська писемна школа Х-ХІІ ст. (До історії української писемності). — Львів; Київ; Нью-Йорк, 1998.— С. 58.

115

Советская историческая энциклопедия: В 16 т. — М., 1969.— Т. 12.— С. 417.

116

Насонов А. Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. — М.: Изд-во АН СССР, 1951.— С. 25.

117

Историческая география СССР. — М., 1973.— С. 39.

118

Крип'якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990.— С. 70.

119

Грушевський М. Історія України-Руси: У 11 т., 12 кн. — К.: Наук. думка, 1991.— Т. І.— С. 428.

120

Греков Б. Д. Феодальные отношения в Киевском государстве. — М.; Л., 1937.— С. 189–190.

121

ПСРЛ. — Пг., 1923.— Т. 2, вып. 1.— С. 13.

122

Повесть временных лет. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1950.— Т. I. — С. 21.

123

Балушок В. Етноцентризм полян в «Повісті временних літ» і проблема витоків етнічної самосвідомості українців // Наукові записки КДУ:. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — К., 1999.— Т. 3.— С. 10.

124

Щербаківський В. Формація української нації.— Прага, 1941.— С. 131.

125

Брайчевський М. Ю. Походження Русі.— К.: Наук. думка, 1968.— С. 163.

126

Тихомиров М. Н. Русское летописание. — М., 1979.— С. 45.

127

Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. — М.: Изд-во МГУ, 1973.— С. 31.

128

Седов В. В. Русский каганат IX века // Отечественная история. — 1998.— № 4.— С. 12.

129

Ключевский В. О. Терминология русской истории // Сочинения. — М., 1959.—Т. 6.— С. 130.

130

Геллер М. История Русской империи: В трех томах. — М.: «МИК», 1997.— Т. 1.— С. 66.

131

Седов В. В. Русский каганат IX века // Отечественная история. — 1998.— № 4.—С. 40.

132

Висоцький С. О. Київ: «Се буду мати градомъ Руськимъ» // Історія Русі-України: історико-археологічний збірник. — К., 1998.— С. 102.

133

Агеева Р. А. Страны и народы: Происхождение названий. — М.: Наука, 1990.— С. 119.

134

Рыбаков Б. А. Древние Руссы // Советская археология. — 1953.— Т. 18.— С. 31.

135

Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. — К.: Наук. думка, 1990.— С. 320–321.

136

Повесть временных лет / Статьи и комментарии Д. С. Лихачева. — М.; Л., 1950.— С. 238–241.

137

Брайчевський М. Ю. Походження Русі.— К.: Наук. думка, 1968.— С. 162.

138

Попов А. И. Названия городов СССР. — Л.: Наука, 1973.— С. 50.

139

Грушевський М. Історія України-Руси: У 11 т., 12 кн. — К.: Наук. думка, 1991.— Т. 1.— С. 190.

140

Свєнціцкий І. Назва «Русь» в історичному розвитку до ХII-го віку. — Жовква, 1936.— С. 13.

141

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. — 3-тє вид. — К.: Либідь, 1995.— Т. 1.— С. 81.

142

Тихомиров М. Н. Русское летописание. — М.: Наука, 1979.— С. 23.

143

Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — СПб.: Изд-во Общественная польза. — Кн. 1. Т. 1–5.— С. 20.

144

Там же. — С. 19.

145

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. 1.— С. 110.

146

Тихомиров М. Н. Русское летописание. — М.: Наука, 1979.— С. 24.

147

Там же. — С. 45.

148

Приселков М. Киевское государство второй половины X в. по византийским источникам // Учен. Зап. Лен. гос. ун-та. Серия истор. наук. — Л., 1941.—Вып. VIII. — С. 235.

149

Зигоскин Н. П. История права русского народа. — Казань, 1899.— С. 474.

150

ПСРЛ. — Л., 1927.— Т. 1, вып. 2.— С. 371.

151

Мавродин В. Происхождение названий «Русь», «русский», «Россия». — Л., 1958.— С. 17–18.

152

Рыбаков Б. А. Проблема образования древнерусской народности в свете трудов И. В. Сталина // Вопросы истории. — 1952.— № 9.— С. 57.

153

Там же. — С. 50.

154

Костомаров Н. Исторические монографии и исследования. — СПб., 1893.— Т. I. — С. 230.

155

Мішко С. Нарис ранньої історії Руси-України. — Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1981.— С. 62.

156

Перетц В. Слово о полку Ігоревім. — К., 1926.— С. 56.

157

ПСРЛ. — Пг., 1923.— Т. 2, вып. 1.— С. 235.

158

Вопросы формирования русской народности и нации: Сб. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1958.— С. 62.

159

Насонов А. Н. «Русская Земля» и образование территории древнерусского государства. — М.: Изд-во АН СССР, 1951.— С. 29.

160

ПСРЛ. — СПб., 1843.— Т. 2, вып. 3.— С. 41.

161

ПСРЛ. — Л., 1927.— Т. 1, вып. 2.— С. 373.

162

Повесть временных лет / Ст. и ком. Д. С. Лихачева. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1950.— Т. 2.— С. 242.

163

Третьяков П. Н. О древнейших русах и их земле // Славяне и Русь. — М.: Наука, 1968.— С. 179.

164

ПСРЛ. — Л., 1927.— Т. 1, вин. 2.— С. 350.

165

ПСРЛ. — СПб., 1859.— Т. 8.— С. 119.

166

Іпат. літ. 1154, 1175, 1177 рр.; Лавр. літ. 1175 р. та ін. див. ПСРЛ. — Л., 1927.— Т. 1, вип. 2.

167

Кузьмин А. Г. Две концепции начала Руси в Повести временных лет // История СССР. — 1969.— № 6.— С. 105.

168

Рыбаков Б. А. Проблема образования древнерусской народности в свете трудов И. В. Сталина // Вопросы истории. — 1952.— № 9.— С. 47–48.

169

Висоцький С. О. Київська писемна школа Х-ХП ст. (До історії української писемності). — Львів; Київ; Нью-Йорк, 1998.— С. 56.

170

Дашкевич Я. Київ у церковно-національній ідеології Русі-України // Різдво Христове 2000.— Львів, 2001.— С. 30.

171

Пріцак О. Походження Русі.— К.: Обереги, 1997.— Т. І.— С. 100.

172

ПСРЛ. — П 6., 1908.— Т. 2.— С. 807, 808.

173

ПСРЛ. — М., 1962.— Т. 2.— С. 715.

174

Чубатий М. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов’янських націй // ЗНТШ. — 1964.— Т. 178.— С. 63.

175

Владимирский-Буданов М. В. Обзор истории русского права. — К., 1900.— С. 27.

176

Рыбаков Б. А. Проблема образования древнерусской народности в свете трудов И. В. Сталина // Вопросы истории. — 1952.— № 9.— С. 53.

177

Шаскольский И. П. Вопрос о происхождении имени «Русь» в современной буржуазной науке // Критика новейшей буржуазной историографии: Сб. — Л.: Наука, 1967.— С. 164.

178

Висоцький С. О. Київська писемна школа Х-ХII ст. (До історії української писемності). — Львів; Київ; Нью-Йорк, 1998.— С. 53.

179

Указатель к первым осьми томам Полного собрания Русских Летописей. Отд. второй. Указатель географический. — СПб., 1907.— С. 409–410.

180

Книш Ю. Мілленіюм християнізації України і проблеми історичної термінології // Український історик. — 1988.— № 1–4.— С. 242.

181

Толочко А. Химера «Киевской Руси» // Родина. — 1999.— № 8.— С. 29.

182

Там же. — С. 30.

183

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2 т. — К.: Основи, 1994.— Том. 1.— С. 166.

184

Барсов Н. П. Очерки русской исторической географии. География начальной (Нестеровской) летописи. — Варшава, 1885.— С. 44.

185

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 236.

186

Третьяков П. Н. Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге. — М.; Л.: Наука, 1966.— С. 109.

187

Богданович А. Е. Язык земли. — Ярославль, 1956.— С. 23.

188

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. I. — С. 228.

189

Вопросы формирования русской народности и нации: Сб. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1958.— С. 82.

190

Воинские повести древней Руси / Под. ред. В. П. Адриановой-Перетц. — М.; Л., 1949.—С. 33, 41.

191

Насонов А. Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. — М.: Изд-во АН СССР, 1951.— С. 173.

192

Пресняков А. Е. Московское царство. — Пг., Огни, 1918.— С. 5.

193

Горюнова Е. И. Этническая история Волго-Окского междуречья. — М.: Изд-во АН СССР, 1961.— С. 5.

194

Иловайский Д. Краткие очерки русской истории. — М., 1898.— С. 29.

195

Голубинский Е. История русской церкви. — М., 1901.— Т. 1.— С. 442.

196

Ляшенко П. И. История народного хозяйства СССР. — М., 1952.— Т. I. — С. 47.

197

Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1891.— Т. V. — С. 830.

198

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. I. — С. 293.

199

ПСРЛ. — Л., 1926.— Т. 1, вып. 1.— С. 10–11.

200

Тихомиров М. Н. Древнерусские города. — М.: Госполитиздат, 1965.— С. 392.

201

Воронин Н. Владимир, Боголюбово, Суздаль, Юрьев-Польской. — М.: Искусство, 1974.— С. 13.

202

Советская историческая энциклопедия в 16 т. — М.: Сов. энциклопедия, 1969. — Т. 12.— С. 333.

203

Украина — это Русь: Литературно-публицистический сборник. — СПб.: ЛИО «Редактор», 2000.— С. 38.

204

Смолицька Г. Про так звані перенесені топоніми з Південної Русі у Північно-Східну Русь // Мовознавство. — 1993.— № 4.— С. 12.

205

Там само. — С. 17.

206

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. І, ч. I. — С. 294.

207

Любавский М. К. Образование основной государственной территории Великорусской народности. — Л.: Изд-во АН СССР, 1929.— С. 11.

208

Барсов Н. П. Очерки русской исторической географии. География начальной (Нестеровской) летописи. — Варшава, 1885.— С. 255.

209

Лыткин В. И. Финно-угорские заимствования в русском языке // Русская речь. — 1972.— № 3.— С. 131.

210

Уваров А. С. Меряне и их быт по курганным раскопкам // Труды первого археологического съезда в Москве. — М., 1871.— Т. 3.— С. 643–644.

211

Милюков Н. М. Очерки по истории русской культуры. — СПб., 1896.— Ч. I. — С. 40–41.

212

Любавский М. К. Образование основной государственной территории Великорусской народности. — Л.: Изд-во АН СССР, 1929.— С. 11–12.

213

Покровский М. Н. Возникновение Московского государства и «Великорусская народность» // Историк-марксист. — 1930.— Т. 18–19.— С. 18.

214

Барсов Н. П. Очерки русской исторической географии. География начальной (Нестеровской) летописи. — Варшава, 1885.— С. 257.

215

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. I. — С. 294.

216

Черняева М. Когда и как стала Волга русской рекой. — М., 1904.— С. 1.

217

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. I. — С. 286.

218

Солженицын А. Россия в обвале. — М.: Русский путь, 1998.— С. 135.

219

Волин Б. Великий русский народ. — М., 1938.— С. 3.

220

Масенко Л. Т. Мова і політика. — К.: Соняшник, 1999.— С. 38.

221

Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). — СПб, Алетейя, 2000. — С. 128.

222

Ісаєвич Я. Михайло Брайчевський і його концепція історії України // Український історик. — 1994. — № 1–4. — С. 195.

223

Кісь Р. Фінал Третього Риму (Російська ідея на зламі тисячоліть). — Львів, 1998. — С. 52.

224

Єфіменко Г. Г. Зміна в національній політиці ЦК ВКП(б) в Україні (1932–1938) // Український історичний журнал. — 2000.— № 4. — С. 45.

225

Чубатий М. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов’янських націй // ЗНТШ. — 1964. — С. 11.

226

Юшков С. К вопросу об образовании русского государства в XIV–XVI веках // Вопросы истории. — 1946.— № 4.— С. 67.

227

Сочинения императрицы Екатерины II: В 12 т. — СПб., 1906.— Т. 11.— С. IV.

228

Кавелин К. Д. Мысли и заметки о русской истории // Собрание сочинений. — СПб., 1897.— Т. 1.— С. 597.

229

Седов В. В. Еще раз о происхождении белорусов // Советская этнография. — 1969.— № 1.— С. 105.

230

Советская историческая энциклопедия в 16 т. — М., 1963.— Т. 3.— С. 528.

231

Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии // Советская этнография. — 1971.— № 2.— С. 57.

232

Милюков П. Очерки по истории русской культуры. — СПб., 1909.— С. 51.

233

Платонов С. Ф. Учебник русской истории. — Прага, 1924.— Ч. 1.— С. 72.

234

Греков Б. Д. Крестьяне на Руси с древнейших времен до XVII века. — М., 1952.— Кн. I. — С. 495.

235

Кавелин К. Д. Мысли и заметки о русской истории // Собрание сочинений. — СПб., 1897.— Т. I. — С. 599.

236

Ключевский В. О. Курс русской истории в 8 т. — М., 1956.— Т. I. — С. 296.

237

Корсаков Д. Меря и Ростовское княжество: Очерки по истории Ростово-Суздальской земли. — Казань, 1872.— С. 13.

238

Горюнова Е. Этническая история Волго-Окского междуречья. — М.: Изд-во АН СССР, 1961.— С. 248.

239

Кавелин К. Д. Мысли и заметки о русской истории // Собрание сочинений. — СПб., 1897.— Т. I. — С. 602.

240

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М., 1956. — Т. I. — С. 65.

241

Быкадоров Ис. Ф. История казачества. — Прага, 1930. — Кн. I. — С. 85.

242

Завьялов А. С. К вопросу о новейших технологиях в исследованиях проблем украинского праэтноса // Гуманітарний журнал. — 1999. — № 2.— С. 9.

243

Залізняк Л. Проблеми давньоруської народності // Історичний календар‘98. — К., 1997. — С. 122.

244

Чигирин А. Украинский вопрос. — Париж, 1937. — С. 16.

245

246

Ломоносов М. Полное собрание сочинений. — М.; Л., 1952. — Т. 6.— С. 200.

247

Коялович О. История русского самосознания по историческим памятникам и научным сочинениям. — С.-Петербург, 1901.— С. 102.

248

Гумилев Л. Н. От Руси к России: очерки этнической истории. — М.: Экопрос, 1992. — С. 294.

249

Любавский М. К. Образование основной государственной территории Великорусской народности. — Л.: Изд-во АН СССР, 1929.— С. 4.

250

Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — М., 1959.— Кн. I. — С. 76.

251

Костомаров Н. Исторические монографии и исследования. — СПб., 1863.— Т. I. — С. 615.

252

Покровский М. Н. Возникновение Московского государства и «Великорусская народность» // Историк-марксист. — 1930.— Т. 18–19.— С. 28.

253

Геллер М. Я. История Российской Империи: В 3 т. — М.: МИК, 1997. — Т. I. — С. 172.

254

Зеленин Д. К. Принимали ли финны участие в образовании великорусской народности? // Труды Ленингр. общества по изучению культуры финно-угорских народностей. — 1929. — Т. I. — С. 18.

255

Щербаківський В. Рецензія // Слово. — Львів, 1937/1938. — Кн. II. — С. 77.

256

Курінний П. Совєтські концепції походження великоруської народності та «руської» нації // Наукові записки УВУ. — 1963.— Ч. 7.— С. 180.

257

Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография / Пер. с нем. — М.: Наука, 1991.— С. 33.

258

Толстов С. К проблеме аккультурации // Этнография. — 1930.— № 1/2.— С. 87.

259

Геллер М. Я., Некрич А. М. Утопия у власти. — М.: МИК, 2000.— С. 289.

260

Трубецкой Н. С. К проблеме русского самопознания: Собр. соч. — (Б. м.), 1927.— С. 28.

261

Трубецкой Н. С. К проблеме русского самопознания: Собр. соч. — (Б. м.), 1927.— С. 31.

262

Зеленин Д. К. Об исторической общности культуры русского и украинского народов // Советская этнография. — 1940.— Вып. III. — С. 29–30.

263

Duchinski F. Pisma. — Ruppersswyl, 1901.— Т. I. — S. 170.

264

Paszkiewicz H. The Origins of Russia. — New York, 1954.— P. 255–278.

265

Брайчевський M. Ю. Теоретичні основи досліджень етногенезу // Український історичний журнал. — 1965.— № 2.— С. 46.

266

Журавлев В. К. Влияние было взаимным // Русская речь. — 1972.— № 3.— С. 126.

267

Там же. — С. 127.

268

Кто такая «кузькина мать»? // Родина. — 2000.— № 4.— С. 32.

269

Пастернак Я. Важливіші проблеми етногенезу українського народу // Український історик. — 1970.— № 4.— С. 26.

270

Сикорский И. А. Русские и украинцы. — К., 1913.— С. 11.

271

Дашкевич Я. Перегук віків: три погляди на минуле і сучасне України. Націогенез — національне відродження — національна свідомість українців на зламі XVI–XVII ст. // Україна. Наука і культура. — К., 1993.— Вип. 26/27.— С. 49.

272

Залізняк Л. Чи справді був старшим «старший брат»? або Етнічні процеси в Київській Русі щодо походження українців, білорусів та росіян // Берегиня. — 1997.— Ч. 3/4.— С. 46.

273

Грушевский М. Обычная схема «русскої» історії и дело раціонального уклада історії східного словянства // Сборник статей по славяноведению. — Спб., 1904.— Т. 1.

274

Новицький В. Історична работа О. Є. Преснякова і размежевание великорусской и украинской історіографії // Украина. — 1930.— Берез. — квіт. — С. 61.

275

Залізняк Л. Древнерусская народність: імперський міф или історична реальність // Память століть. — 1996.— № 2.— С. 2.

276

Милюков П. Н. Главные течения русской исторической мысли. — М., 1913.— С. 177.

277

Оглоблин О. Московская теорія III Риму в XVI–XVII стол. — Мюнхен, 1951.— С. 32, 33.

278

Грицак Я. Й. Очерк історії Украины: формирование модерной украинской нації ХІХ-ХХ ст. — К.: Генеза, 1996.— С. 56.

279

Полонська-Василенко Н. Дві концепції історії Украины і Росії.— Мюнхен, 1964.— С. 24.

280

Дорошенко Д. Обзор украинской історіографії.— Прага, 1923.— С. 187.

281

Алпатов М. А. Русская историческая мысль и Западная Европа (XVIII — первая половина XIX в.). — М.: Наука, 1958.— С. 178.

282

Оглоблин О. Проблема схемы історії Украины 19–20 століття // Украинский історик. — 1971.— № 1/2.— С. 5.

283

284

Дякин В. Национальный вопрос во внутренней политике царизма (XIX В.) // Вопросы истории. — 1995.— № 9.— С. 135.

285

Грушевский М. Обычная схема «русскої» історії и дело раціонального уклада історії східного словянства. — Спб., 1904.— С. 6 (отдельная відбитка).

286

Там же. — С. 3.

287

Там же. — С. 2.

288

Домбровский О. Ранньоісторичні предпосылки возникновения Киевской Русі // Украинский історик. — 1977.— № 1/2.— С. 34.

289

Залізняк Л. Или справді был старшим «старший брат»? или Етнічні процессы в Київській Русі относительно происхождения українців, білорусів и росіян // Берегиня. — 1997.— Ч. 3/4.— С. 58.

290

Солженицын А. Россия в обвале. — М.: Русский путь, 1998.— С. 110.

291

Пресняков О. Е. Образование великорусского государства. — Пг., 1918.— С. 2.

292

Бадзьо Ю. Уничтожение і русифікація украинской історичної науки в советській Україні: Відкритий письмо к російських и украинских істориків // Украинский історик. — 1981.— № 1/4.— С. 86.

293

Крупницький Б. Теорія III Риму і пути російської історіографії.— Мюнхен, 1952.— С. 12.

294

Костомаров Н. I. Исторические произведения. Автобиография. — К., 1989.— С. 450.

295

Гердер Иоганн Готфрид. Избранные сочинения. — М.; Л.: Гослитиздат, 1959.— С. 324.

296

Mickiewicz A. Wyklady о literaturze slowianskiej. — Lwiw, 1900.— Т. 1.— S. 30.

297

Миллер А. І. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX В.). — Спб.: Изд-во Алетейя, 2000.— С. 72–73.

298

Костомаров Н. I. Исторические произведения. Автобиография. — К., 1989.— С. 447.

299

Сидоров А. А. Инородческий вопрос и идея федерализма в России. — М., 1912.— С. 25.

300

Пріцак О. Історіософія Михаила Грушевского // Грушевский М. Історія Украины-Руси: В 11 т. — К.: Наук. мысль, 1991.— Т. 1.— С. XL.

301

Пеленський О. Украинская песня в мире. — Львов, 1933.— С. 7.

302

Толочко А. Химера «Киевской Руси» // Родина. — 1999.— № 8.— С. 29.

303

Степнячка Л. Усміх білого янгола // Дзвін. — 2000.— № 3.— С. 96.

304

Погодин М. П. Исследования, замечания и лекции по русской истории. — М., 1856.— Т. 7.— С. 425–428.

305

Сахаров А. М. Историография истории СССР. — М.: Высшая школа, 1978.— С. 105.

306

Ольхівський Б. Вільний нарід. — Варшава, 1937.— С. 19.

307

Погодин М. Ответ на филологические письма М. А. Максимовича // Русская беседа. — 1856.— Кн. 4.— С. 124.

308

Миллер А. I. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). — Спб.: Алетейя, 2000.— С. 70.

309

Погодин М. П. Польский вопрос. Собрание рассуждений, записок и замечаний. — М., 1867.— С. 97.

310

Ждан М. Княжеское время історії Украины в інтерпретації советских істориків // Украинский історик. — 1977.— № 1/2.— С. 37.

311

Шахматов А. Краткий очерк истории малорусского (украинского) языка // Украинский народ в его прошлом и настоящем. — Пг., 1916.— Т. 2.— С. 588.

312

Брайчевський М. Ю. Происхождение Русі.— К.: Наук. мысль, 1968.— С. 189.

313

Каргалов В. В. Последствия монголо-татарского нашествия XIII В. для сельских местностей Северо-Восточной Руси // Вопросы истории. — 1965.— № 3.— С. 58.

314

Дорошенко Д. I. Очерк історії Украины. — Львів: Світ, 1991.— С. 69.

315

Дашкевич Я. Украинская історична традиція: нація і государство // Украинское время. — 1997.— № 1.— С. 7.

316

Сергеев А. Изгнание бесов // Новый мир. — 1994.— № 6.— С. 101.

317

Борисенок Ю. Большая прогулка // Родина. — 1996.— № 6.— С. 31.

318

Покровский М. Н. Историческая наука и борьба классов. — М.; Л., 1933.— Вып. I. — С. 29.

319

Сталин I., Жданов А., Киров С. Замечания по поводу конспекта учебника по «Истории СССР» // Пропаганда и агитация в решениях и документах ВКП(б). — М., 1947.— С. 321–323.

320

Ісаєвич Я. Проблема происхождения украинского народа: історіографічний і політичний аспект // Украина: Культурное наследство, національна свідомість, державність. — 1995.— Вип. 2.— С. 6.

321

Єфіменко Г. Г. Изменения в национальной политике ЦК ВКП(б) в Украине (1932–1938) // Украинский историк. — 2000.— № 4.— С. 44.

322

Свак Д. В некоторых методологических проблемах синтеза в «Истории России» // Отечественная история. — 1998.— № 6.— С. 91.

323

За глубокое научное изучение истории украинского народа // Вопросы истории. — 1955.— № 7.— С. 3.

324

Брайчевський М. Работаю независимо від перспективы публікації // Хроніка 2000.— Вип. 17/18.— С. 369.

325

Радзинский Э. Сталин. — М., 1997.— С. 455.

326

Борисенок Ю. Большая прогулка // Родина. — 1996.— № 6.— С. 29.

327

Толочко О. Два мира, два образа дискурса // Украинский гуманитарный обзор. — 1999.— Вип. 1: Критика. — С. 148.

328

Баран В. Д. Давні славяне. — К.: Альтернативы, 1998.— С. 145.

329

Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі XVI–XVII ст. // Сучасність. — 1992.— № 3.— С. 68.

330

Чигирин А. Украинский вопрос. — Париж, 1937.— С. 5.

331

Тараненко О. О. Язык Киевской Руси: узел историко-лингвистических и политико-идеологических проблем // Языковедение. — 1993.— № 2.— С. 36.

332

Курінний П. Совєтські концепції происхождение великорусской народности и «русской» нації // Наукові записки УВУ. — 1963.— Ч. 7.— С. 186.

333

Дашкевич Я. Украинская історична традиція: нація і государство // Украинское время. — 1997.— № 1.— Ч. 7.

334

Панкратова А. Насущные вопросы советской исторической науки // Коммунист. — 1953.— № 6.— С. 63.

335

Очерки истории СССР / Под ред. акад. Б. Д. Грекова. — М.: Изд-во АН СССР, 1953.— С. 252.

336

Чубатый М. Княжа Русь-Украина и возникновения трех східнослов'янських націй // ЗНТШ. — 1964.— С. 127.

337

Бадзьо Ю. Уничтожение і русифікація украинской исторической науки в советській Україні: Відкритий письмо к російських и украинских істориків // Украинский історик. — 1981.— № 1–4.— С. 93.

338

Баран В. Д. Давні славяне. — К.: Альтернативы, 1998.— С. 163.

339

Вопросы истории. — 1951.— № 5.— С. 138.

340

Флоря Б. О. О некоторых особенностях развития этнического самосознания восточных славян в эпоху средневековья — раннего нового времени // Россия — Украина: история взаимоотношений. — М.: Школа «Языки русской культуры», 1997.— С. 10.

341

Залізняк Л. Древнерусская народність: імперський міф или історична реальність // Память століть. — 1996.— № 2.— С. 13.

342

Брайчевський М. Ю. Происхождение Русі.— К.: Наук. мысль, 1968.— С. 190.

343

344

Залізняк Л. Древнерусская народність: імперський міф или історична реальність // Память століть. — 1996.— № 2.— С. 3.

345

Рябчук М. От Малороссии до Украины: парадоксы запоздалого націєтворення. — К.: Критика, 2000.— С. 200.

346

Бадзьо Ю. Уничтожение і русифікація украинской исторической науки в совєтській Україні: Відкритий письмо к російських и украинских істориків // Украинский історик. — 1981.— № 1–4.— С. 87.

347

Рябчук М. От Малороссии до Украины: парадоксы запоздалого націєтворення. — К.: Критика, 2000.— С. 200.

348

Залізняк Л. Древнерусская народність: імперський міф или історична реальність // Память століть. — 1996.— № 2.— С. 10.

349

Кісь Р. Финал Третьего Риму (российская идея на ломке тысячелетий). — Львов, 1999.— С. 479.

350

Ленин В. I. Сочинения. — М.: Партиздат, 1937.— Т. XVI. — С. 686.

351

Рябчук М. От Малороссии до Украины: парадоксы запоздалого націєтворення. — К.: Критика, 2000.— С. 200.

352

Самуйлов С. М. О некоторых американских стереотипах в отношении Украины // США: Экономика, политика, идеология. — 1997.— № 3.

353

Дугин А. Г. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. Мыслить Пространством. — 3-є изд., доп. — М.: Арктогея-Центр, 1999.— 928 с.

354

Кремень В., Ткаченко В. Украина: путь к себе (Проблемы общественной трансформации). — К.: Издательский центр «Печать», 1999.— 447 с.

355

Висоцький С. О. Київська писемна школа Х-ХІІ ст. (До історії української писемності). — Львів; Київ; Нью-Йорк, 1998.— С. 52.

356

Історія СРСР: Підручник для 8 кл. серед, шкіл / За ред. Б. О. Рибакова. — 3-тє вид., доопр. — К.: Рад. шк., 1990.— С. 39–40.

357

Мавродин В. Происхождение названий «Русь», «русский», «Россия». — Л., 1958.— С. 23.

358

Стороженко А. В. Малая Россия или Украина? — К., 1918.— Вып. 1.— С. 9.

359

Назаренко А. В. Об имени «Русь» в немецких источниках ІХ-ХІ вв. // Вопросы языкознания. — 1980.— № 5.— С. 54.

360

Ісаєвич Я. Михайло Брайчевський і його концепція історії України // Український історик. — 1994.— № 1/4.— С. 195.

361

Правда Русская / Под ред. Б. Д. Грекова. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1940.— Т. І.— С. 38.

362

Обнорский С. П., Бархударов С. Г. Хрестоматия по истории русского языка. — М.: Учпедгиз, 1952.— С. 109.

363

Цыпин В. От крещения Руси до нашествия Батыя // Вопросы истории. — 1991.— № 4/5.— С. 40.

364

Романов Б. А. Люди и нравы Древней Руси. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1947.— С. 145.

365

Грушевський М. Історія України-Руси: У 11 т. — Львів, 1904.— Т. I. — С. 168.

366

Киевская Русь: Сб. / Под ред. В. Н Сторожева. — М., 1910.— С. 547.

367

Правда Русская / Под ред. Б. Д. Грекова. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1940.— Т. II: Комментарии. — С. 37.

368

Там же. — С. 39.

369

Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. — К.: Наук. думка, 1978.— Т. 2.— С. 308.

370

Ficher A. Rusini. — Lwow; Warszawa; Krakow, 1928.— S. 1.

371

Мациевич Л. Поляки и русины // Киевская старина. — 1882.— Т. 1.— С. 301.

372

Стахів М. Вплив Хмельниччини на формацію української нації // ЗНТШ. — 1948.— Т. 156.— С. 75.

373

Максимович М. Собрание сочинений. — К.: Тип. Фрица, 1876.— Т. 1.— С. 48.

374

Книш Ю. Мілленіюм християнізації України і проблеми історичної термінології // Український історик. — 1988.— № 1/4.— С. 228.

375

Гординський С. Назви «Русичі» й «Русовичі». — Вінніпег, 1963.— С. 8.

376

Ісаєвич Я. Проблема походження українського народу: історіографічний і політичний аспект // Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Львів, 1995.— Вип. 2.— С. 7.

377

Слово о полку Игореве // Хрестоматия по древней русской литературе XI–XVII веков / Сост. Н. Гудзий. — М.: Учпедгиз, 1947.— С. 110.

378

Залізняк Л. Давньоруська народність: імперський міф чи історична реальність // Пам’ять століть. — 1996.— № 2.— С. 13.

379

Ковалев Г. Ф. Этнонимия славянских языков. Номинация и словообразование. — Воронеж, 1991.— С. 46.

380

Словарь-справочник «Слово о полку Игореве». — Л.: Наука, 1978.— Вып. 5.— С. 62.

381

Борщак І. Рецензія // Україна. Українознавство і французьке культурне життя. — Париж, 1950.— 36. 4.— С. 300.

382

Милов Л. В. Ruzzi «Баварского географа» и так называемые «русичи» // Отечественная история. — 2000.— № 1.— С. 96.

383

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. 1.— С. 317.

384

Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. — К.: Дніпро, 1989.— С. 295.

385

Гумилев Л. Н. От Руси к России: очерки этнической истории. — М.: Экопрос, 1992.— С. 87.

386

Пріцак О. Іпатський літопис та його роль у реставрації української історичної пам’яті // Хроніка 2000.— Вип. 35/36.— С. 95.

387

Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1950.— С. 57.

388

Там же. — С. 215.

389

Покровский М. Н. Русская история с древнейших времен. — М.: Издание Т-ва «Мир». — Т. I. — С. 220–221.

390

Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — Т. 20.— С. 8.

391

Цвибак М. М. Марксизм-ленинизм о возникновении восточноевропейских многонациональных государств // Проблемы истории докапиталистических обществ. — 1934.— № 1.— С. 66.

392

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 406.

393

Зимин А. А. Россия на рубеже XV–XVI столетий (Очерки социально-политической истории). — М., 1982.— С. 148.

394

Каштанов С. М. Социально-политическая история России конца XV — первой половины XVI ст. — М.: Наука, 1967.— С. 123.

395

Болеслав-Юрій II, князь всей малой Руси: Сборник. — СПб., 1907.— С. 149, 153, 154.

396

ПСРЛ. — Пб., 1908.— Т. 2.— С. 715.

397

Паславський І. Церква і культура на Україні в середні віки // Київська церква. — 2000.— № 1.— С. 64.

398

Против антимарксистской концепции М. Н. Покровского: Сб. статей. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1940.— Ч. 2.— С. 67.

399

Стахів М. Христова церква на Україні 988-1596.— Стенфорд, 1985.— С. 92.

400

Чубатий М. Історія християнства на Русі-Україні.— Рим; Нью Йорк: Видання Укр. Катол. Ун-ту, 1965.— Т. 1.— С. 676.

401

Великий А. Г., ЧСВВ. Світла і тіні української історії.— Рим, 1969.— С. 11.

402

Сахаров А. М. Церковь и образование Русского централизованного государства // Вопросы истории. — 1966.— № 1.— С. 62.

403

Соловьев В. С. Собрание сочинений. — СПб. — Т. V. — С. 146.

404

Греков И. Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы XV–XVI вв. — М.: Мысль, 1963.— С. 34.

405

Ларин Б. А. Парижский словарь московитов 1586 г. — Рига, 1948.— С. 96.

406

Греков Б. Опыт периодизации истории крестьян в России // Вопросы истории. — 1946.— № 8/9.— С. 16.

407

Советская Историческая Энциклопедия в 17 т. — М., 1965.— Т. 8.— С. 137.

408

Греков Б. Д. Крестьяне на Руси с древнейших времен до XVII века. — М.: Изд-во АН СССР, 1952.— Кн. 1.— С. 19.

409

Струве П. Б. Наблюдения и исследования из области хозяйственной жизни и права Древней Руси // Сборник Русского Института в Праге. — Прага, 1929.— Т. 1.— С. 464.

410

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1956.— Т. 1.— С. 294.

411

Преображенский А. Г. Этимологический словарь русского языка. — М., 1958.— С. 559.

412

Там же.

413

Фэсмер М. Этимологический словарь русского языка. — М., 1967.— Т. 2.— С. 660.

414

Снегирев И. М. Москва, подробное историческое и археологическое описание города. — М., 1873.— Т. 2. — С. 1.

415

Михальчук К. П. К ответу кн. Е. И. Трубецкого на анкету «Украинской Жизни» // Украинская Жизнь. — 1914.— № 11/12.— С. 29.

416

Русская историческая библиотека. — СПб., 1880.— Т. 6: Памятники древнерусского канонического права. Ч. 1.— С. 525.

417

Сергеевич В. Древности русского права. — СПб., 1909.— Т. 1.— С. 100.

418

Лакиер А. История титула Государей России // Журнал Министерства Народного Просвещения. — 1847.— Ноябрь. — С. 143.

419

Шмидт С. О. Становление российского самодержавства (Исследование социально-политической истории времен Ивана Грозного). — М.: Мысль, 1973.— С. 13.

420

Лебедев В. И. Реформы Петра I: Сб. док. — М.: АН СССР, 1937.— С. 246.

421

Там же. — С. 247.

422

Там же. — С. 331–332.

423

Советская историческая энциклопедия: В 17 т. — М.: Сов. энциклопедия, 1969.— Т. 12.— С. 333.

424

Мирослав Іван Кардинал Любачівський. Чи справді було хрищення Росії 988 року? — Рим; Мюнхен, 1986.— С. 15.

425

Лакер Уолтер. Черная сотня: Истоки русского фашизма. — Вашингтон, 1994.— С. 147.

426

Власов Ф. Вальденберг. История России. — Харбин, 1936.— С. 272.

427

Трубецкой Н. С. К проблеме русского самопознания. — (Б. м.), 1927.— С. 49.

428

Marx К. Secret diplomatic history XVIII century. — London, 1878.— P. 77.

429

Цвибак M. M. Марксизм-ленинизм о возникновении восточноевропейских многонациональных государств // Проблемы истории докапиталистических обществ. — 1934.— № 1.— С. 69.

430

Новосельцев А. П. Христианство, ислам и иудаизм в странах Восточной Европы и Кавказа в средние века // Вопросы истории. — 1989.— № 9.— С. 31.

431

Гумилев Л. Н. От Руси к России: Очерки этнической истории. — М.: Экопрос, 1992.— С. 296.

432

Шаймиев М. В истории народа — его настоящее и будущее! // Родина. — 1997.— № 3/4.— С. 6.

433

Быкадоров Ис. Ф. История казачества. — Прага, 1930.— Кн. 1.— С. 81.

434

Ключевский В. Курс русской истории. — М.: Соцэкгиз, 1937.— Ч. 2.— С. 127.

435

Хорошкевич А. Л. Русское государство в системе международных отношений. — М.: Наука, 1980.— С. 243–245.

436

Перлинг О. Россия и папский престол. — М.: Современные проблемы, 1912.— С. 30.

437

Концепция национальной безопасности России в 1995 году. — М.: Обозреватель, 1995.— С. 85.

438

Архив Маркса и Энгельса. — М., 1946.— Т. VIII — С. 159.

439

Bruckner A. Geschichte Russlands bis zum Ende des 18. Jahrhunderts. — Gotha, 1896.— В. I. — S. 11–12.

440

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: У 2 т. — К.: Основи, 1997.— Т. І.— С. 8.

441

Сергеевич В. Древности русского права. — СПб., 1909.— Т. 1.— С. 97.

442

Зимин А. А. Россия на рубеже XV–XVI столетий (Очерки социально-политической истории). — М., 1982.— С. 149.

443

Сергеевич В. Древности русского права. — СПб., 1909.— Т. I. — С. 97–98.

444

Зимин А. А. Россия на рубеже XV–XVI столетий (Очерки социально-политической истории). — М., 1982.— С. 30.

445

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 480.

446

Лурье Я. С. Две истории Руси XV века. Ранние и поздние, независимые и официальные летописи об образовании Московского государства. — СПб., 1994.— С. 8.

447

Покровский М. Н. Русская история с древнейших времен. — М.: Издание Т-ва «Мир».— Т. 1.— С. 208–209.

448

Геллер М. Я. История Российской Империи: В 3 т. — М.: МИК, 1997.— Т. I. — С. 189.

449

Пазьняк 3. Про російський імперіалізм і його небезпеку // Шлях перемоги. — 1994.— Ч. 6.

450

Костомаров Н. И. Собрание сочинений. — СПб., 1903.— Кн. 1.— С. 203.

451

Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. — М.: Наука, 1991.— С. 29.

452

Костомаров Н. И. Собрание сочинений. — СПб., 1903.— Кн. 1.— С. 207.

453

Зимин А. А. Россия на рубеже XV–XVI столетий (Очерки социально-политической истории). — М.: Мысль, 1982.— С. 31.

454

Дашкевич Я. Перегук віків: три погляди на минуле і сучасне України // Україна. Наука і культура. — К., 1966.— Вип. 26/27.— С. 51.

455

456

Костомаров Н. И. Собрание сочинений. — СПб., 1903.— Кн. 1.— С. 209.

457

Новгородский погром 1570 года // Покровский М. Н. Русская история с древнейших времен. — М.: Издание Т-ва «Мир».— Т. 2. Приложение. — С. 7–8.

458

Костомаров Н. И. Собрание сочинений. — СПб., 1903.— Кн. 1.— С. 202.

459

Зеленин Д. К. Об исторической общности культуры русского и украинского народов // Советская этнография. — 1940.— Вып. 3.— С. 32.

460

Дмитриева С. И. Географическое распространение русских былин // Советская этнография. — 1969.— № 4.— С. 31.

461

Там же. — С. 38.

462

Литовская метрика. — СПб., 1903.— Т. I. — С. 149.

463

Владимиров П. Франциск Скорина. — СПб., 1888.— С. 30.

464

Андрусяк М. Терміни «Руський», «Роський», «Російський» і «Білоруський» в публікаціях XVI–XIX століть // Збірник на пошану Івана Мірчука. — Мюнхен; Нью-Йорк; Париж; Вінніпег, 1974.— С. 1.

465

Журнал Министерства Народного просвещения. — СПб., 1893.— Август. — С. 407–408.

466

Киевская старина. — 1882.— Т. 1.— С. 2–3.

467

Андрусяк М. Терміни «Руський», «Роський», «Російський» і «Білоруський» в публікаціях XVI–XIX століть 11 Збірник на пошану Івана Мірчука. — Мюнхен; Нью-Йорк; Париж; Вінніпег, 1974.— С. 2.

468

Безпалько О. П., Бойчук І. К. та ін. Історична граматика української мови. — К.: Рад. школа, 1962.— С. 36.

469

Архив Юго-Западной России (далі —АЮЗР). — К., 1904.— Ч. 1.— Т. 10.— С. 89–91.

470

Соціальна боротьба в місті Львові XVI–XVIII ст.: 36. док. — Львів: Вид-во ЛДУ, 1961.— С. 49 (Док. № 12.).

471

Monumenta Confraternitatis Stauropigianae Leopoliensis. — Львів, 1898.—T. 1.— С. 811 (Док. № 470).

472

Соціальна боротьба в місті Львові XVI–XVIII ст.: 36. док. — Львів: Вид-во ЛДУ, 1961.— С. 67 (Док. № 20).

473

Крыловский А. Львовское Ставропигийское братство. — К., 1898.— С. 31 (Док. № 170.

474

Соціальна боротьба в місті Львові XVI–XVIII ст.: 36. док. — Львів: Вид-во ЛДУ, 1961.— С. 73 (Док. № 23).

475

Там само. — С. 89 (Док. № 29).

476

Наливайко Д. Рецепція України в Західній Європі XVI–XVIII ст. // Сучасність. — 1993.— № 2.— С. 95–96.

477

Грушевський М. Історія України-Руси у 8 т. — Київ; Львів, 1909. — Т. 7.— С. 391.

478

Lipinski W. Z dziejow Ukrainy. — Krakow, 1912.— S. 181.

479

Michalowski I. Ksiega pamietnicza. — Krakow, 1864.—S. 374.

480

Ibid.

481

Циганок О. M. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві XVI–XVIII ст. — К.: Пед. преса, 1999.— С. 33.

482

Гадяцький договір між Україною і Польщею 1658 г. — Львів, 1933.— С. 7.

483

Герасимчук В. Виговщина і Гадяцький трактат // ЗНТШ. — 1909.— Т. 89.— С. 83–90.

484

Бантыш-Каменский Д. Источники малороссийской истории. — М., 1858.— Т. 1.—С. 208–212.

485

Липинський В. Твори. — Філядельфія, 1980.— Т. 2.— С. 43.

486

Monumenta Germaniae Historica. — Т. 5.— S. 219.

487

Ibid. — S. 133.

488

Барвінський Б. Історичний розвій імени українсько-руського народу. — Львів, 1908.—С. 14.

489

Пушкарев Л. Н. Культурные связи России и Украины во второй половине XVII века // Вопросы истории. — 2000.— № 7.— С. 139.

490

491

Любавский М. К. Образование основной государственной территории Великорусской народности. — Л.: Изд-во АНСССР, 1929.— С. 135.

492

Орелецький В. Дипломатичний церемоніял // Науковий Збірник Українського Вільного Університету в Празі.— Прага, 1942.— Т. 3.— С. 278.

493

Костомаров Н. И. Собрание сочинений. — СПб., 1903.— Кн. 1.— С. 27.

494

Герберштейн С. Записки о Московии. — М.: Изд-во МГУ, 1988.— С. 265.

495

Переяславський О. Україна XVII віку в світлі тогочасного Заходу // Записки ЧСВВ. — 1935.— Т. 6, Вин. 1–2.— С. 326.

496

Рыбаков Б. А. Русские карты Московии XV — начала XVI века. — М.: Наука, 1974.— С. 7.

497

Буровский А. Евразийство: добродетель // Родина. — 1996.— № 9.— С. 23.

498

Шелухин С. Назва України. — Відень, 1921.— С. 16.

499

Бушков А. А., Буровский А. М. Россия, которой не было-2. Русская Атлантида: Историческое расследование. — Красноярск: Бонус; М.: ОЛМА-Пресс, 2000.— С. 284.

500

Мицик Ю. А. Історико-географічний опис України у творі італійського гуманіста XVI ст. Джованні Ботеро // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — К.: Наук. думка, 1992.— Вип. 8.— С. 30.

501

Чтения в обществе истории и древностей российских. — М., 1863.— Кн. 1.— С. 128.

502

Кордт В. Материалы по истории русской картографии. — К., 1910.— С. 21.

503

Шелухин С. Назва України. — Відень, 1921.— С. 29.

504

Наливайко Д. С. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам'ятках). — К.: Дніпро, 1992.— С. 241.

505

Пропам'ятне письмо НТШ. — Львів. 1923.— С. 5.

506

Наливайко Д. Рецепція України в Західній Європі XV–XVIII ст. // Сучасність. — 1993.— № 2.— С. 103.

507

Проезжая по Московии (Россия XVI–XVII веков глазами дипломатов). — М.: Междунар. отношения, 1991.— С. 3.

508

Большая энциклопедия. — СПб., 1903.— С. 442.

509

Борщак І. Арешт Войнаровського // ЗНТШ. — 1925.— Т. 138/140.— С. 157.

510

Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. — К., 1992.— С. 220.

511

Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст.: У 3 т. — К.: Основи, 1997.— Т. 2.— С. 125.

512

Тарановский Ф. В. Монтескье о России // Труды русских ученых за границей. — Берлин, 1922.— Т. I. — С. 181.

513

Екатерина II. Записки касательно российской истории. — СПб., 1901.— Т. 8.— С. 399.

514

Там же.

515

Путешествие Павла Алеппского. — М., 1898.— Т. 4.— С. 55.

516

Соловьев С. История России с древнейших времен. — М., 1865.— С. 419–427.

517

Савич А. Нариси з історії культурних рухів на Вкраїні та Білорусії в XVI–XVIII вв. — К.: Вид-во АН УРСР, 1929.— С. 5.

518

519

Огоновський О. Історія літератури руської.— Львів: НТШ, 1891.— Т. 1.— С. 9.

520

Палинодия, сочинение Зах. Копистенского // Русская Историческая Библиотека. — Пб., 1898.— Т. 4.— С. 1142.

521

Obrona Verificaciey // АЮЗР. — К., 1887.— Ч. І.— Т. 7.— С. 412.

522

Русская Историческая Библиотека. — Пб., 1903.— Т. 19.— С. 408.

523

Русская Историческая Библиотека. — Пб., 1898.— Т. 4.— С. 235.

524

Палинодия, сочинение Зах. Копистенского // Русская Историческая Библиотека. — Пб., 1898.— Т. 4.— С. 913–914.

525

ПСРЛ. — Пб., 1907.— Т. 17.— Список Гр. Речинского. — С. 342.

526

Летопись Самовидца по новооткрытым спискам… — К.: Изд. Врем. Комис. для разбора древн. актов, 1878.— С. 64, 88, 172 и др.

527

Там же. — С. 345.

528

Там же. — С. 346.

529

Спорные вопросы отечественной истории XI–XVIII веков. — М.: Ин-т истории СССР, 1990.— С. 78.

530

Оборона уній // Русская Историческая Библиотека. — 1878.— Т. 4.— С. 237.

531

Paterikon // АЮЗР. — К., 1914.— Ч. I. — Т. 8.— С. 469.

532

Палинодия, сочинение Зах. Копистенского // Русская Историческая Библиотека. — Пб., 1898.— Т. 4.— С. 1042.

533

Сказанія Петра Могилы о чудесныхъ и замечательныхъ явленияхъ… // АЮЗР. — К., 1887.— Ч. I. — Т. 7.— С. 76, 84, 85, 119.

534

Sowita wina // АЮЗР. — К., 1887.— Ч. I. — Т. 7.— С. 449–450.

535

Там само. — С. 485.

536

АЮЗР. — К., 1914.— Ч. I.—Т. 8.—С. 519.

537

Літос // АЮЗР. — К., 1893.— Ч. I. — Т. 9.— С. 26.

538

Sowita wina // АЮЗР. — К., 1887.— Ч. I. — Т. 7.— С. 451.

539

Ющук Ю. Якою мовою розмовляла Київська Русь // Золоті ворота. — 1993.— Т. 6.— С. 122.

540

Русская Историческая Библиотека. — 1903.— Т. 19.— С. 1017.

541

Крипякевич I. 3 пограничної українсько-московської переписки 1649–1651 г. // ЗНТШ. — 1929.— Т. 150.— С. 86.

542

Там само. — С. 87.

543

Воссоединение Украины с Россией. — М.: Изд-во АН СССР, 1953.— Т. I. — С. 511.

544

Соловьев С. История России с древнейших времен. — М., 1961.— Кн. 6.— Т. II. — С. 511.

545

Літопис Самовидця. — К.: Наук. думка, 1971.— С. 184, 186 та ін.

546

Киевская старина. — 1882–1884.— Т. 1–3.— С. 288.

547

Кн. Буття, 10, 2.

548

Коялович М. О. История русского самосознания по историческим памятникам и научным сочинениям. — Изд. 3-є.— СПб., 1901.— С. 85.

549

Орленко Л. Книжні відомості українців про Московське царство наприкінці XVIII ст. // Україна. — 1914.— Кн. 3.— С. 69.

550

Там само. — С. 72.

551

Климентій Зіновіїв. О иноверной едной персоне между мужем і женою. Вірші. Приповісті посполиті.— К.: Наук. думка, 1971.— С. 116–117.

552

Кравченко В. В. «Поема вільного народу» (Історія Русів) та її місце в українській історіографії.— X., 1996.— С. 117.

553

Конискій Г. Исторія Русовъ или Малой Россіи. — М., 1846.— С. 98.— Цит. за вид.: Історія Русів / Укр. переклад I. Драча. — К.: Рад. письменник, 1991.— С. 142–143.

554

Історія Русів / Укр. переклад I. Драча. — К.: Рад. письменник, 1991.— С. 182–183.

555

Там само. — С. 143.

556

Там само. — С. 192.

557

Там само. — С. 259.

558

Соловьев В. С. Собрание сочинений. — С.-Петербург. — Т. V. — С. 158.

559

Котелевець І. О. До проблеми назви українців «черкасами» // Етнографічні дослідження Південної України. — Запоріжжя, 1992.— С. 4.

560

Горленко В. Ф. Об этнониме черкасы в отечественной науке конца XVIII — первой половины XIX в. // Советская этнография. — 1982.— № 2.— С. 104.

561

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 343.

562

Барвінський Б. Велика й Мала Україна. — Львів, 1925.— С. 4.

563

Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — 1891.— Т. 5.— С. 828.

564

565

Грушевський М. Історія України-Руси. — Київ; Львів, 1909.— Т. VII. — С. 489.

566

Ольхівський Б. Вільний нарід. — Варшава, 1937.— С. 6.

567

Костомаров М. І. Давно ли Малая Русь стала писаться Малороссией? // Записки Українського наукового Товариства в Києві.— К., 1928.— Т. XXVII. — С. 224.

568

Грушевський М. Історія України-Руси. — Київ; Львів, 1905.— Т. V. — С. 459.

569

Галущинський О. Т. Митрополит Йосиф Йоан Велямин Рутський. — Станиславів, 1938.— С. 1.

570

Максимович М. Собрание сочинений. — К., 1877.— Т. II. — С. 308.

571

Андрусяк М. Назви «Русь» і «Україна» // Літературно-науковий додаток «Нового часу».— 1939.— Ч. 20.

572

Жуковський А. Петро Могила й питання єдности церков. — К.: Мистецтво, 1997.— С. 198.

573

Огієнко І. Історія українського друкарства. — Львів, 1925.— Т. І.— С. 245.

574

Чубатий М. Історія християнства на Русі-Україні.— Рим; Ню Йорк: Видання Укр. Катол. Ун-ту, 1965.— Т. І.— С. 667.

575

Січинський В. Вступ до українського краєзнавства. — Прага, 1937.— С. 19.

576

Дорошенко Д. І. Нарис історії України. — Львів: Вид-во «Світ», 1991.— С. 24.

577

Цегельський Л. Звідки взялися і що значать назви «Русь» і «Україна»? — Львів, 1907.— С. 60–61.

578

Стороженко А. В. Малая Россия или Украина? // Труды подготовительной по национальным делам комиссии, малорусский отдел. — Одесса, 1919.— Вып. 1.— С. 52.

579

Стороженко А. В. Малая Россия или Украина? // Малая Русь. — К., 1918.— Вып. перв. — С. 10.

580

Украинский сепаратизм в России. Идеология национального раскола: Прилож. к ж. «Москва»: Сборник. — М., 1998.— С. 142.

581

Татищев В. Н. История Российская. — Петроград, 1918.— Т. 7.— С. 64.

582

Чигирин А. Украинский вопрос. — Париж, 1937.— С. 7.

583

Волконский А. М. Предисловие // Царинный А. Украинское движение. — (Берлин), 1925.— С. XVII.

584

Біланюк П. Деякі зауваження до термінології української історії в англійських наукових виданнях // Український історик. — 1988.— № 1–4.— С. 226.

585

Соловьев А. Великая, Малая и Белая Русь // Вопросы истории. — 1947.— № 7.— С. 24.

586

Ключевский В. О. Сочинения: В 8 томах. — М.: Госполитиздат, 1957.— Т. II. — С. 123.

587

Соловьев А. Великая, Малая и Белая Русь // Вопросы истории. — 1947.— № 7.— С. 387.

588

Чтения московского исторического общества. — М., 1861.— Т. 3.— С. 4.

589

Грушевський М. «Велика, Мала і Біла Русь» // Україна. — 1917.— Кн. 1–2.— С. 15–16.

590

Грушевський М. Хто такі Українці і чого вони хочуть. — К., 1917.— С. 3.

591

Подільський А. Назва Україна // Нова зоря. — 1939.— 3 верес.

592

Маркевич Н. История Малороссии. — М., 1843.— Т. 5.— С. 144.

593

Україна. Українознавство і французьке культурне життя. — Париж, 1950.— 36. четвертий. — С. 220.

594

Ольхівський Б. Вільний нарід. — Варшава, 1937.— С. 86.

595

Наше минуле. — 1918.— Ч. 1.— С. 155.

596

Домбровський О. До питання періодизації й термінології ранньої історії України // Український історик. — 1975.— № 3–4.— С. 6.

597

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 59.

598

Швагуляк М. Маловідома сторінка політичного життя Західної України // ЗНТШ. — 1994.— Т. 228.— С. 218.

599

Исаевич Я. Д. О древнейшей топонимии Прикарпатья и Верхнего Побужья // Славянские древности: Сб. — К.: Наук. думка, 1980.— С. 75–76.

600

Ширяев Е. Е. Беларусь: Русь Белая, Русь Черная и Литва в картах. — Минск: Навука і тэхника, 1991.— С. 5.

601

Карский Е. Ф. Белоруссы. — Варшава: Тип. учебн. округа, 1903.— Т. I. — С. 117.

602

Цвікевіч А. Адраджэньне Беларусі і Полынча. — Менск; Вільня; Берлін, 1921.— С. 27.

603

Езотов К. Белоруссы и поляки. — Ковна, 1917.— С. 7.

604

Коронкевич П. В. Белоруссы. — Гомель, 1917.— С. 4.

605

Radzik R. Samookreslenie jako element świadomości etnicznej ludu Białoruskiego w XIX wieku // Przegląd Wschodni. — T. IV, z. 3.— S. 615.

606

Лич Л. M. Назви землі белоруской. — Мінск, 1994.— С. 43.

607

Станкевіч Ад. Хрьісьціянства і беларускі народ. — Вільня, 1940.— С. 62.

608

Возняк М. Наш родный язык. — Ужгород, 1923.— С. 19.

609

Энциклопедия военных и морских наук. — Пб., 1885.— Т. 5.— С. 40.

610

Соболевский А. И. Русский народ как этнографическое целое. — Львов, 1911.— С. 7.

611

Соболевский А. И. Русский народ как этнографическое целое. — Львов, 1911.— С 6.

612

Новосельцев А. И. Христианство, ислам и иудаизм в странах Восточной Европы и Кавказа в средние века // Вопросы истории. — 1989.— № 9.— С. 31.

613

Письма И. С. Аксакова к Ф. М. Достоевскому // Известия АН СССР. Сер. лит. и языка. — 1972.— Вып. 4.— Т. — 81.— С. 354–355.

614

Левшин А. Отрывки из писем о Малороссии // Украинский вестник. — 1816.— С. 47.

615

Семенов Д. Отечествоведение. Россия по разсказам путешественников и ученым изследованиям. — СПб., 1871.— Т. II. — С. 106.

616

Сбитнев И. Поездка в Харьков // Вестник Европы. — 1880.— Т. 2.— С. 224.

617

Кравченко В. В. Нариси з української історіографії епохи національного Відродження (друга половина XVIII — середина XIX ст.). — X.: Основа, 1996.— С. 27.

618

Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше. — Харків, 1928.— С. 32–33.

619

Дубровський В. Словник… — К.: Рідна мова, 1918. Т. 1: Словник московсько-український. — 546 с.; Т. 2: Словник українсько-московський. — 366 с.

620

Стебницкий П. Очерк развития действующего цензурного режима в отношении малорусской письменности // Україна: Наука і культура. — К., 1993.— Вин. 26–27.— С. 109.

621

Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. — М.: ГИС, 1955.— Т. IV— С. 114.

622

Луців Л. Тарас Шевченко про москалів і Московщину // ЗНТШ. — 1962.— Т. 176.— С. 55.

623

Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). — Санкт-Петербург: Изд-во «Алетейя», 2000.— С. 37.

624

Ленін В. I. Твори. — 4-е вид. — Т. 29.— С. 145.

625

Там само. — С. 153–154.

626

627

Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 6 т. — К.: Вид-во АН УРСР, 1964.— Т. 6.— С. 312.

628

Там само. — С. 314.

629

Франко I. 3 вершин і низин. — Львів: Накл. Ольги Франко, 1893.— С. 73.

630

Котляревський I. Твори: У 2-х т. — К.: Держлітвидав УРСР, 1960.— Т. 2.— С. 53.

631

Твори Івана Котляревського, Петра Артемовського-Гулака, Евгенія Гребінки. — Львів, 1908.— С. 378.

632

Гребінка Є. П. Твори у трьох томах. — К.: Наук. думка, 1980.— Т. 1.— С. 180.

633

Українка Леся. Твори. — К.: Книгоспілка, 1925.— Т. 8.— С. 114, 128, 152.

634

Свидницький А. Оповідання. — К.: Книгоспілка, 1927.— Додатки. — С. 8–9.

635

Свидницький А. Твори. — К.: Держлітвидав УРСР, 1958.— С. 137.

636

Кропивницький М. Твори. — К.: ДВУ, 1929.— Т. І.— С. 120–121.

637

Грінченко Б. Як жив український народ (Коротка історія України). — Чернівці, 1908.— С. 46.

638

Там само. — С. 9.

639

Нечуй-Левицький І. Причепа. — Вінніпег: Тризуб, 1955.— С. 89–91.

640

Дописи з-над Сяну // Мета. — 1864.— № 5.— С. 72.

641

Чижова Л. Н. Об этнических процессах в восточных районах Украины (По материалам экспедиционного обследования 1966 года) // Сов. этнография. — 1968.— № 1.— С. 24.

642

Там же. — С. 24.

643

Герцен А. И. Сочинения. — М.: Изд-во АН СССР, 1958.— Т. 19.— С. 21.

644

Белинский В. Г. Полное собр. соч. — М., 1953.— Т. 1.— С. 239.

645

Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. — М.: ГИС, 1955.— Т. II. — С. 349.

646

Bruckner A. Słownik etymologiczny jeżyka polskiego. — Warszawa, 1957.

647

Полное собрание законов Российской империи. — СПб., 1831.— Т. 7.— С. 444.

648

Сборник статей в честь Д. А. Корсакова. — Казань, 1913. — С. 352.

649

Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — СПб., 1896. — Т. XVII. — С. 638.

650

Р. К. Украина. — Шанхай, 1937.— С. 17.

651

Панчук Г. Поняття «Росія» в західній картографії // Український самостійник. — 1975.— № 210.— С. 70.

652

Драч И. Нет, не малоросы // Литературная газета. — 1990.— 11 апр.

653

Московченко В., Поправко А. Карма України. — К.: Вид-во Просвіта, 1997.— С. 105.

654

Цегельський Л. Звідки взялися і що значать назви «Русь» і «Україна»? — Львів, 1907.— С. 51.

655

Цит. за: Андрусяк М. Терміни «Руський», «Роський», «Російський» і «Білоруський» в публікаціях XVI–XIX століть // Збірник на пошану Івана Мірчука. — Мюнхен; Нью-Йорк; Париж; Вінніпег, 1974.— С. 12.

656

Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення. — К.: Критика, 2000.— С. 54.

657

Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. — Нью-Йорк; Париж; Торонто: Українське слово, 1987.— С. 288.

658

Донцов Дм. Дух нашої давнини. — Дрогобич: Відродження, 1991.— С. 21.

659

Цегельський Л. Звідки взялися і що значать назви «Русь» і «Україна»? — Львів, 1907.— С. 57.

660

Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.: (Волинь і Центральна Україна). — К.: Наук. думка, 1993.— С. 75.

661

Там само. — С. 83.

662

Там само. — С. 103.

663

Щурат В. До біографії і писань Івана з Вишні // ЗНТШ. — 1909.— Т. 87.— С. 48.

664

АЮЗР. — К., 1887.— Ч. І.— Т. 7.— С. 277.

665

Грушевский М. Барское староство: Исторические очерки. — К., 1894.— С. 178.

666

Франко І. Хмельниччина 1648–1649 років у сучасних віршах // ЗНТШ. — 1898.— Т. 23–24.— С. 17.

667

Там само. — С. 18.

668

Там само. — С. 19.

669

Колесса Ф. Українська усна словесність. — Львів, 1938.— С. 312.

670

Летопись Самовидца по новооткрытым спискам… — К.: Изд. Врем. Комис. для разбора древн. актов, 1878.— С. 212.

671

Мациевич Л. Поляки и русины // Киевская старина. — 1882.— Т. I. — С. 307.

672

Грушевський М. Хмельницький і Хмельниччина // ЗНТШ. — 1898.— Т. 23–24.— С. 18.

673

Дзюба О. М. Вихідці з України в університетах Німеччини у XVIII ст. // Історичні дослідження. Історія зарубіжних країн. — К.: Наук. думка, 1989.— Вип. 15.— С. 5.

674

Кравченко В. В. Нариси з української історіографії епохи національного Відродження (друга половина XVIII — середина XIX ст.). — X.: Основа, 1996.— С. 29.

675

Гординський Я. «Милость Божія», українська драма з 1728 р. // ЗНТШ. — 1925.— Т. 136–137.— С. 36.

676

Казки та оповідання Поділля в записах 1850-1860-их рр. — К.: Вид-во АН УРСР, 1928.— С. 64.

677

Там само. — С. 269.

678

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. — СПб., 1878.— Т. II. — С. 172.

679

Руданський С. Твори. — К.: Наук. думка, 1959.— Т. I. — С. 200.

680

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. — СПб., 1872.— Т. VII. — С. 357.

681

Несторовский П. А. Бессарабские Русины: Историко-этнографический очерк. — Варшава, 1905.— С. 9.

682

Сергієнко Г. Я., Смолій В. А. Історія України (з найдавніших часів до кінця XVIII століття): Навчальний посібник для 7–8 класів середньої школи. — К.: Освіта, 1995.— С. 79.

683

Чорна книга України: 36. документів. — К.: Просвіта, 1998.— С. 61.

684

Кожинов В. Русская идея // Диалог. — 1991.— № 7.— С. 24.

685

Стахів М. Вплив Хмельниччини на формацію української нації // ЗНТШ. — 1948.— Т. 156.— С. 75.

686

Липа Ю. Призначення України. — Нью-Йорк: Говерля, 1953.— С. 153.

687

Косаренко-Косаревич В. Московський сфінкс. — Нью-Йорк, 1957.— С. 92.

688

Онацький Є. Наше національне ім’я. Наш національний герб. — (Б. м.): Українське видавництво «Перемога», 1949.— С. 25.

689

Геллер М. Я. История Российской Империи: В трех томах. — М.: «МИК», 1997.— Т. І.— С. 117.

690

Молодая гвардия. — 1994.— № 2.— С. 204.

691

Бушков А. А., Буровский А. М. Россия, которой не было-2. Русская Атлантида: Историческое расследование. — Красноярск: Бонус; М.: ОЛМА-Пресс, 2000.— С. 82.

692

Агеева Р. А. Страны и народы: Происхождение названий. — М.: Наука, 1990.— С.152.

693

Назаренко А. В. Об имени «Русь» в немецких источниках ІХ-ХІ вв. // Вопросы языкознания. — 1980.— № 5.— С. 54.

694

695

Геллер М. Я. История Российской Империи: В трех томах. — М.: «МИК», 1997.— Т. II. — С. 93.

696

ПСРЛ. — Спб., 1843.— Т. 2, вып. 3.— С. 134.

697

Там же. — С. 138.

698

Мороз В. Походження назви «Україна» в світлі українського історичного фольклору // Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 1994.— С.213.

699

Барвінський Б. Назва «Україна» та її поява на Закарпатті в XVII стол. // Діло. — 1939.— 6 квіт.

700

Геринович В. Нарис економічної географії України. — Камянець на Поділлю, 1920.— С. 14.

701

Луцький Ю. Роздуми над словом «Україна» в народних піснях // Сучасність. — 1993.— № 8.— С. 122.

702

Охримович В. Про виголос і наголос слова «Україна» // ЗНТШ. — 1922.— Т. 133.— С. 84.

703

Янів В. Вступний курс українознавства. — Мюнхен, 1953.— С. 9.

704

Рудницький Я. Слово й назва «Україна».— Вінніпег: Накл. Укр. книгарні, 1951.— С. 7.

705

Кічак І. Україна — не окраїна // Визвольний шлях. — 1994.— Кн. 6.— С. 666.

706

Лаврів П. Укри-Украни — наші предки? // Прапор. — 1990.— № 1.— С. 170.

707

Багринець В. Про походження національного імені українців // Науковий збірник Товариства «Просвіта» в Ужгороді.— Ужгород, 1996.— С. 111.

708

Украинский сепаратизм в России. Идеология национального раскола: Прилож. к ж. «Москва»: Сборник. — М.: Москва, 1998.— С. 142.

709

Паньківський К. Роки німецької окупації.— Нью-Йорк; Торонто, 1965.— С. 437.

710

Мороз В. Походження назви «Україна» в світлі українського історичного фольклору // Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 1994.— С. 212.

711

Шелухин С. Назва України. — Відень, 1921.— С. 6–8.

712

Анісімова Т. До історії назви «Україна» // Український вибір: Незалежна газета українців в Росії.— 1998.— № 1–2.— С. 10.

713

Вовк Т. В., Отрогценко В. В. Проблеми давньої та середньовічної історії України // Український історичний журнал. — 1997.— № 2.— С. 3.

714

Русанівський А. Україна і українці // Наука і суспільство. — 1989.— № 2.— С. 35.

715

Макарчук С. Україна і українці: поява, поширення та утвердження назв // Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 1994.— С. 206.

716

Книш Ю. Мілленіюм християнізації України і проблеми історичної термінології // Український історик. — 1988.— № 1–4.— С. 228.

717

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 71.

718

Там само.

719

Грушевський М. С. Історія України-Руси. — К.: Наук. думка, 1991.— Т. 1.— С. 2.

720

Рудницький Я. Слово й назва «Україна».— Вінніпег: Накл. Укр. книгарні, 1951.— С. 43.

721

Там само. — С. 61.

722

Барвінський Б. Назва Україна та її поява на Закарпатті в XVII стол. // Діло. — 1939.— 6 квітня.

723

Lipiński W. Nazwa «Rus» i «Ukraina» i ich znaczenia historyczne // Z dziejów Ukrainy. — Krakow, 1912.— S. 49.

724

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2-х т. — К.: Основи, 1994.— Том І.— С. 44.

725

Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави // Сучасність. — 1996.— № 11.— С. 75.

726

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2-х т. — К.: Основи, 1994.— Т. 1. — С. 6.

727

Кубійович В. Географія українських і сумежних земель. — Краків; Львів: Укр. вид-во, 1943.— С. 5.

728

Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі XVI–XVII ст. // Сучасність. — 1992.— № 3.— С. 67.

729

Мірчук П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів. — Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк, 1968.— Т. І.— С. 126.

730

Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави // Сучасність. — 1996.— № 11.— С. 75.

731

Барвінський Б. Наше народне ім’я // 3 великого часу: Воєнний літературно-науковий збірник. — Львів, 1916.— С. 100.

732

Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави // Сучасність. — 1996.— № 11.— С. 75.

733

Франко З. Обшир землі пращурів // Україна. — 1989.— № 33.— С. 23.

734

Наливайко Д. Рецепція України в Західній Європі XVI–XVIII ст. 11 Сучасність. — 1993.— № 2.— С. 103.

735

Онацький Є. Наше національне ім’я. Наш національний герб. — (Б. м.): Українське вид-во «Перемога», 1949.— С. 28.

736

Чикаленко Є. Щоденник (1907–1917). — Львів, 1931.— С. 348.

737

738

Костомаров Н. И. Собрание сочинений. — СПб., 1903.— Кн. I. — С. 37.

739

Огоновський О. Історія літератури руської.— Львів, 1891.— Т. І.— С. 8.

740

Дорошенко Д. Ватрослав Ягіч про українську мову і про назву «українці» // Записки Історично-філологічного відділу ВУАН. — К., 1927.— Кн. X. — С. 275.

741

Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). — Санкт-Петербург: Изд-во «Алетейя», 2000.— С. 36.

742

Чигирин А. Украинский вопрос. — Париж, 1937.— С. 4.

743

Грушевский М. С. Иллюстрированная история украинского народа. — СПб., 1913.— С. 4–5.

744

Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Львів, 1904.— Т. I. — С. 1.

745

Окунь-Бережанський В. Чому Русини або Малороси називаються українцями? — Самбір, 1932.— С. 57.

746

Цегельський Л. Звідки взялися і що значать назви «Русь» і «Україна»? — Львів, 1907.— С. 69.

747

Томашівський С. Притча про двох сусідів, що мали одне ім’я. — Львів, 1909.— С. 16.

748

Русини а москалі: Збірка статей і оповідань. — Чернівці: Руська Рада, 1911.— С. 3.

749

Назарук О. Як називається наш рідний край і нарід? — (Б. м.), 1915.— С. 3.

750

Ванькевич К. Хто ми і від кого походим? — Проскурів, 1917.— С. 66.

751

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII–XVIII ст.: кордони, населення, право. — К.: Основи, 1996.— С. 92.

752

Тойнбі Арнольд Д. Дослідження історії.— К.: Основи, 1995.— Т. 1.— С. 123.

753

Костомаров Н. И. Собрание сочинений. — СПб.: Изд-во Лит. фонда, 1903.— Кн. I. — С. 38.

754

Барвінський Б. Велика й Мала Україна. — Львів: Накл. Укр. книгарні, 1925.— С. 4.

755

Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). — Санкт-Петербург: Изд-во «Алетейя», 2000. — С. 43.

756

Цегельський Л. Русь — Україна, а Московщина — Росія. — Царгород, 1916.— С. 86.

757

758

Макарчук С. Україна і українці: поява, поширення та утвердження назв // Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 1994.— С. 209.

759

Заставний Ф. Д. Українські етнічні землі.— Львів: Світ, 1993.— С. 11.

760

Отечествоведение: Россия по рассказам путешественников и ученым изследованиям. — СПб., 1871.— Т. 2.— С. 6.

761

762

Див.: Левченко М. Заметки о русинской терминологии // Основа. — 1861.— Июль. — С. 183–185.

763

Феденко П. Наша національна назва у Шевченка. Цит. за: Рудницький Я. Слово й назва «Україна».— Вінніпег, 1951.— С. 25.

764

Рудницький Я. Слово й назва «Україна».— Вінніпег: Накл. Укр. книгарні, 1951. — С. 101.

765

Гоголь Н. В. Собрание сочинений. — М.: Гослитиздат, 1949.— Т. 2.— С. 49, 88.

766

Проблеми дослідження історії України: Збірник матеріалів першого круглого стола істориків. — Львів, 1993.— С. 152.

767

Бромлей Ю. В., Подольный Р. Г. Человечество — это народы. — М.: Мысль, 1990.— С. 179.

768

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. — СПб., 1872.— Т. VII. — С. 455.

769

Рудницький Я. Слово й назва «Україна».— Вінніпег, 1951.— С. 93.

770

Світленко С. І. Народництво в Україні // Український історичний журнал. — 1997.— № 3.— С. 45.

771

Українка Леся. Твори: В п’яти томах. — К., 1956.— Т. 5.— С. 47.

772

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті.—Сучасність. — 1983.— № 1.— С. 22.

773

Міхновський М. Самостійна Україна. — Лондон, 1967.— С. 28.

774

Єремеїв М. Полковник Євген Коновалець на тлі української визвольної боротьби // Євген Коновалець та його доба. — Мюнхен, 1974.— С. 121.

775

Савченко Ф. Заборона українства 1876 р. — X.; К.: Держлітвидав України, 1930.— С. 211.

776

Письмо к издателю «Колокола» // Літературна Україна. — 1990.— 11 жовт.

777

Стебницкий П. Очерк развития действующего цензурного режима в отношении малорусской письменности // Україна: Наука і культура. — К., 1993.— Вин. 26–27.— С. 97.

778

Дорошенко Д. Що таке історія Східної Європи? // Український історик. — 1983.—№ 2–4.— С. 114.

779

Україна. Українознавство і французьке культурне життя. — Париж, 1950.— 3б. четвертий. — С. 220.

780

Окунь-Бережанський В. Чому Русини або Малороси називаються українцями? — Самбір, 1932.— С. 9.

781

Кревецький І. «Не было, нет, и быть не может!» // ЛНВ. — 1904.— Т. 27, кн. 7.— С. 9.

782

Нарід в неволі.— Львів, 1895.— С. 38.

783

Франко I. Молода Україна. — Львів, 1910.— Частина перша: Провідні ідеї й епізоди. — С. 8.

784

Смаль-Стоцький Р. Українська мова в Совєтській Україні.— Варшава, 1936.— С. 27.

785

Революція в небезпеці! — Відень; Київ, 1920.— С. 49.

786

Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. — М.: Наука, 1989.— С. 53.

787

Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). — Санкт-Петербург: Изд-во «Алетейя», 2000.— С. 164.

788

Украинский сепаратизм в России. Идеология национального раскола: Прилож. к ж. «Москва»: Сборник. — М., 1998.— С. 14.

789

Трубецкой Н. С. Общеславянский элемент в русской культуре // Вопросы языкознания. — 1990.— № 3.— С. 118.

790

Украина — это Русь: Литературно-публицистический сборник. — СПб.: ЛИО «Редактор», 2000.— С. 21.

791

Украинский вопрос. — М., 1917.— С. 39.

792

Киевские Университетские Известия. — Т. 8.— С. 38.

793

Шелухин В. Україна — назва нашої землі з найдавніших часів. — Прага, 1936.— С. 84.

794

Пестель П. И. Русская Правда. — СПб., 1906.— С. 40.

795

Винниченко В. Відродження нації.— Київ; Відень, 1920.— Част. I. — С. 34–35.

796

Записки о Южной Руси / Издал П. Кулиш. — К., 1994.— С. 235.

797

Грабович Г. До історії української літератури. — К.: Основи, 1997.— С. 43.

798

Царинный А. Украинское движение. — Берлин, 1925.— С. 159.

799

Стороженко А. В. Происхождение и сущность украинофильства. — К., 1912.— С. 40.

800

Сикорский И. А. Русские и Украинцы. — К., 1913.— С. 51.

801

Медвецкий Г. М. Единство русского языка в его наречиях. — Прага, 1924.— С. 11.

802

Дорошенко В. Українство в Росії. Новійші часи. — Відень, 1916.— С. 93.

803

Щеголев С. Современное украинство. Его происхождение, рост и задачи. — К., 1914.— С. 131.

804

Ленін В. І. Ще про «націоналізм» // Повне зібр. творів. — К., 1972.— Т. 24.— С. 310.

805

Лизанчук В. Засоби масової інформації про русифікаторську політику в Україні.— Львів: ЛДУ, 1993.— Ч. І.— С. 155.

806

Секретний донос Полтавского губернатора Богговута Министру Внутренних Дел. — Полтава, 1917.— С. 1–11.

807

Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). — Санкт-Петербург: Изд-во «Алетейя», 2000.— С. 135.

808

Федотов Г. П. Судьба и грехи России. — СПб., 1992.— Т. 2.— С. 284.

809

Цветков В. Ж. Белое движение в России. 1917–1922 годы // Вопросы истории. — 2000.— № 7.— С. 68.

810

Lipiński W. Nazwa «Rus» i «Ukraina» i ich znaczenie historyczne // Z dziejów Ukrainy. — Krakow, 1912.— S. 54.

811

Гнатюк В. Рецензія // ЗНТШ. — 1902.— Т. 48.— С. 38.

812

Там само. — С. 256.

813

Брик І. Шафарик у ролі судді в термінологічному українсько-польському спорі 1849 р. // ЗНТШ. — 1929.— Т. 150.— С. 262.

814

Бращайко М. Чесько-руські взаємини. — Ужгород, 1923.— С. 8.

815

Havlisek-Borovsky К. Pistoly kutnohorske a vybrane clanky politicke. — Praha, 1906.— C. 43–44.

816

За рідне слово! — Мукачів, 1937.— С. 60.

817

Ровесна літопись // Мета. — 1863.— № 2.— С. 175.

818

Огоновський О. Маркіян Шашкевич, про его життє і письма. — Львів, 1886.— С. 93–94.

819

Багринець В. Що в імені твоїм, Україно? // Державність. — 1995.— № 1.— С. 46.

820

Ковалев Г. Ф. Этнонимия славянских языков. Номинация и словообразование. — Воронеж, 1991.— С. 92.

821

Верхратський І. Знадоби до пізнання угроруских говорів // ЗНТШ. — 1901.— Т. 40.— С. 3.

822

Українська література XVIII ст. — К., 1983.— С. 91.

823

Гнатюк В. Рецензія // ЗНТШ. — 1898.— Т. 26.— С. 46.

824

Маковей О. З історії нашої філології — три галицькі граматики (Іван Могильницький, Йосиф Левицький і Йосиф Лозинський) // ЗНТШ. — 1903.— Т. 51.— С. 14.

825

Там само. — Т. 54.— С. 69.

826

Зоря Галицька. — 1848.— № 1.— С. 28.

827

Маковей О. З історії нашої філології — три галицькі граматики (Іван Могильницький, Йосиф Левицький і Йосиф Лозинський) // ЗНТШ. — 1903.— Т. 51.— С. 45.

828

Стеблій Ф. І. «Слово перестороги» В. Подолинського // Український історичний журнал. — 1966.— № 12.— С. 50.

829

Podolinski Bazyli. Słowo przestorogi. — Sanok, (1848). — S. 17; Ленцик В. Духовна семінарія у Львові // ЗНТШ. — 1996.— Т. 211.— С. 298.

830

Кревецький І. Оборонна організація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848-49 рр. // ЗНТШ. — 1905.— Т. 64.— С. 52.

831

Духнович О. Твори. — Пряшів, 1968.— Т. І.— С. 248.

832

Бірчак В. Літературні стремління Підкарпатської Руси. — Ужгород, 1937.— С. 98–99.

833

Федькович О. Ю. Твори. — Львів, 1914.— Т. І.— С. 114.

834

О. К. Басарабські українці // Калєндар-альманах «Самостійності!» на рік 1937.— Чернівці, 1936.— С. 87.

835

Гладишевський М. Національні назви перших українських поселенців у Канаді // Західньо-Канадський збірник. — Едмонтон, 1973.— С. 16.

836

ЗНТШ. — 1899.— Т. 28.— С. 39.

837

Ульянов Н. Замолчанный Маркс // Юность. — 1995.— № 4.— С. 54.

838

Пеленський 3. Між двома конечностями // Євген Коновалець та його доба. — Мюнхен: Вид-во фундації ім. Є. Коновальця, 1974.— С. 514.

839

Ровесна літопись // Мета. — 1863.— № 2.— С. 176.

840

Царинный А. Украинское движение // Украинский сепаратизм в России. Идеология национального раскола. — М.: Москва, 1998.— С. 140.

841

Записка П. Н. Дурново 1914 г. Париж, 1942 // Новая и новейшая история. — 1998.—№ 1.— С. 141.

842

Проти засуду національної смерти — за самостійністю і незалежністю українського народу! Пропамятне письмо української соціял-демократичної партії в Австрії до Соціялістичного Інтернаціоналу. — (Б. м.), 1916.— С. 10.

843

Петрович І. Галичина під час російської окупації.— (Б. м.), 1915.— С. 7.

844

Розанов В. В. Война 1914 года и русское возрождение. — Петроград, 1915.— С. 95.

845

Когут Л. Україна і московський імперіалізм. — (Б. м.), 1916.— С. 105.

846

Дорошенко Д. Як українці наддніпрянські помагали своїм наддністрянським братам у часі Галицької Руїни 1914–1916 років // На вигнанні: Альманах. — Львів, 1925.— С. 22.

847

Вульфсон Э. С. Галиция до Великой Европейской войны. — М.: Панафидина, 1915.— С. 3.

848

Богданович М. Червонная Русь. — Ярославль, 1914.— С. 3.

849

850

«Русские» чи «Русини»? // ЛНВ. — 1900.— Т. 10, кн. 5.— С. 127.

851

Радянська Україна. — 1959.— 22 січня.

852

Неедли 3. Р. История Закарпатской Руси до XIV ст. // Известия АН СССР. Серия истории и философии. — 1945.— № 4.— С. 209.

853

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 857.

854

Нарочницкая Н. А. Историческая Россия и СССР в мировой политике XX в. // Новая и новейшая история. — 1998.— № 1.— С. 141.

855

Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. — К.: Наук. думка, 1984.— Т. 41.— С. 320.

856

Франко 3. Обшир землі пращурів // Україна. — 1989.— № 33.— С. 23.

857

Радзикевич В. Павлин Свєнціцький. Публіцистична, наукова та літературна його діяльність. — Львів, 1911.— С. 117.

858

Громада: Українська часопись. — 1880.— № 1.— С. 2.

859

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали. — (Б. м.): Сучасність, 1983.— Т. І.— С. 17.

860

Там само. — С. 23.

861

Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців. 1848–1914.— Львів, 1926.— С. 308–309.

862

Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації.— Дрогобич: Відродження, 1997.— С. 24.

863

Чикаленко Є. Щоденник (1907–1917). — Львів, 1931.— С. 119.

864

Колесса М. Тарас Шевченко. — Львів, 1898.— С. 24.

865

Франко I. Одвертий лист до гал. української молодіжі // ЛНВ. — 1905.— Т. 30, кн. 4.— С. 15.

866

Цвенгрош Г. Національно-державотворчі погляди митрополита Андрея Шептицького й польсько-українська війна 1918–1919 рр. // Україна — Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — К., 1993.— С. 175.

867

Громада: Українська часопись. — 1880.— № 1.— С. 95.

868

Студинський К. Олександер Барвінський // Український ілюстрований кален дар товариства «Просьвіта» на рік 1918.— Львів, 1917.— С. 219.

869

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2-х т. — К.: Основи, 1994.— Т. І.— С. 433.

870

Гнатюк В. Рецензія // ЗНТШ. — 1902.— Т. 48.— С. 39.

871

Цегельський Л. Звідки взялися і що значать назви «Русь» і «Україна»? — Львів, 1907.— С. 73.

872

На порозі нового шкільного року. («Руський» чи «український»?) // Наша школа. — Львів; Чернівці, 1913.— С. 195.

873

Миколаєвич М. Москвофільство, його батьки і діти. — Львів, 1936.— С. 57.

874

Яворський М. На історичному фронті.— Держвидав України, 1929.— С. 91.

875

За рідне слово. — Мукачів, 1937.— С. 7.

876

Савченко Ф. Справа про щорічну, таємну субсидію львівському «Слову».— Львів, 1929.— С. 14.

877

Мончаловский О. А. Главныя основы русской народности. — Львів, 1904.— С. 10.

878

Грушевський М. М. Драгоманов і женевський соціалістичний гурток. — Відень, 1922.— С. 8.

879

Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці.— К.: Наук. думка, 1970.— Т. І.— С. 98.

880

Морозов Е. «Бандеровец в литературе» // Военно-исторический журнал. — 1991.— № 3.— С. 3.

881

Солженицын А. Выступления на украинско-русские темы // Звезда. — 1993.— № 12.— С. 164.

882

Цветков В. «Белая Россия» — история или завтрашний день? // Посев. — 1997.— № 5. — С. 11.

883

Караванський С. Відкритий лист Олександрові Солженіцину // Визвольний шлях. — 1991.— Кн. 1 (514). — С. 51–52.

884

Дорошенко Д. Нарис історії України. — Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1966.— Т. І.— С. 19.

885

Горбачева Л. Що мусить знати кожна українка. — Львів, 1937.— С. 4.

886

Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. — К.: Наук. думка, 1986.— Т. 45.— С. 404.

887

Левицький В. Як живеться українському народови в Австрії.— Відень, 1915.— С. 3.

888

Війна за волю України. — (Б. м., б. р.). — С. 9.

889

Расевич В. Меморандум від липня 1915 р. до Австрійського уряду про необхідність вживання національної назви «українець» // Україна в минулому: 36. ст. — 1994.— Вин. 5.— С. 173.

890

Клейнер І. Владімір Жаботинський (Зєєв) і українське питання. — Київ; Торонто; Едмонтон, 1995.— С. 216.

891

Рудницький Я. Слово й назва «Україна».— Вінніпег: Накл. Укр. книгарні, 1951.— С. 93.

892

Великая Октябрьская социалистическая революция на Украине. — К., 1957.— Т. 2.— С. 212.

893

Стахів М. Хто винен? — Львів, 1936.— С. 162.

894

Доценко О. Літопис української революції.— Київ; Львів, 1923.— Т. II, кн. 4.— С. 173.

895

Тютюнник Ю. Зимовий похід 1919-20 рр. — Коломия; Київ, 1923.— Част. І.— С. 10.

896

Нота до Народних Представництв Держав Світу. — Тарнів, 1921.— С. 1.

897

Махно Н. Воспоминания. — Париж, 1936–1937.— С. 121–122.

898

Сталин И. В. Сочинения. — М.: Госполитиздат, 1947.— Т. 5.— С. 48–49.

899

Смаль-Стоцький Р. Правдиве значення совєтського терміну «Україна» // Перший Світовий Конгрес Вільних Українців. — Вінніпег; Нью-Йорк; Лондон, 1969.— С. 286.

900

Дейвіс Норман. Європа: Історія. — К.: Основи, 2000.— С. 994.

901

Грицак Я. Нарис історії України. — К.: Генеза, 1996.— С. 5.

902

ПІК. — 2000.— № 4.— С. 60–61.

903

М. Р. (Рецензія) // Дух і Літера. — 1997.— № 1–2.— С. 418.

904

Луцький Ю. Роздуми над словом «Україна» у народних піснях // Сучасність. — 1993.— № 8.— С. 117.

905

Рідна мова. — 1939.— Ч. 2.— С. 90.

906

Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації.— Дрогобич: Відродження, 1997.— С. 32.

907

Єфіменко Г. Г. Національні аспекти у формуванні компартійно-радянського апарату // Український історичний журнал. — 2000.— № 6.— С. 65.

908

Шульгин В. В. «Малая Русь» // Малая Русь. — К., 1918.— Вып. перв. — С. 4.

909

Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації.— Дрогобич: Відродження, 1997.— С. 25.

910

Шелухин С. Україна — назва нашої землі з найдавніших часів. — Прага, 1936.— С. 26.

911

Lipiński W. Nazwa «Rus» i «Ukraina» i ich znaczenia historyczne // Z dziejów Ukrainy. — Krakow, 1912.— S. 53.

912

Франко І. Рецензія // ЗНТШ. — 1903.— T. 56.— С. 30.

913

Д-р К. та М-К. До історії українсько-польських взаємин. — Станиславів, 1926.— С. 4.

914

Sutowicz P. Mity czy zla prawda czyli kilka slow o historii // Nowy przegląd wszechpolski. — 1994.— Czerwiec. — S. 42.

915

3 трибуни: Промови українських послів і сенаторів у польському сеймі і сенаті.— Львів; Луцьк; Холм; Бересте, 1925.— С. 106.

916

Україна — Польща: важкі питання. Матеріали II міжнародного семінару істориків. — Варшава, 1998.— С. 28.

917

Wasilewski L. Ruski, rusinski czy ukraiński? // Sprawy Narodowościowe. — 1927.— № 4.— S. 31.

918

Wiadomości literackie. — 1935.— 31 p.

919

Serczyk W. A. Ukraina miedzy Wschodem a Zachodem, czyli jeszcze raz o tym samym // Warszawski zeszyty ukrainoznawcze. — Warszawa, 1994.— Z. 2.— S. 23.

920

Похід проти слова «український» // Діло. — 1923.— 15 черв.

921

Герасимович І. Українські школи під польською владою. — Станислвів, 1924.— С. 9.

922

Герасимович І. Збройна і культурна війна. — Львів, 1925.— С. 12.

923

Пропамятне письмо Наукового Товариства імени Шевченка у Львові з приводу заборони польською Кураторією Львівського Шкільного Округу національного імені українського народу. — Львів, 1923.— С. 7.

924

Отвертими очима! // Діло. — 1923.— 3 серп.

925

На вічну ганьбу Польщі, твердині варварства в Європі.— Прага, 1931.— С. 80.

926

Кибалюк Неофіт. Розсадники польського православ’я // Краківські Вісті.— 1940.— 19 лип.

927

Під румунським постолом. — Париж, 1937.— С. 11.

928

Радянська Буковина. 1940–1945: Документи і матеріали. — К., 1960.— С. 126.

929

Пігуляк І. М. Українська православна церква в румунськім ярмі.— Вінніпег, 1927.— С. 17.

930

Там само. — С. 26.

931

Кузеля 3. Українці в Румунії // Розбудова нації.— 1928.— Ч. 9.— С. 324.

932

Стоцький С. Наука рускої мови в школах середних на Буковині.— Чернівці, 1893.— С. 7.

933

Закарпатська область: Короткий довідник. — Ужгород, 1947.— С. 35.

934

Вегеш М. М., Туряниця В. В., Чаварга І. М. Смерть президента. (Останні дні життя і смерть президента Карпатської України Августина Волошина). — Ужгород, 1995.— С. 36.

935

За рідне слово! — Мукачів, 1937.— С. 41.

936

Прокламація до Угро-руського народа. — Будапешт, 1919.— С. 15.

937

Час. — 1939.— 7 лют.

938

Маковецький С. Слово до братів під Бескидом. — Прешов, 1940.— С. 19.

939

Їжак. Українець чи русскій? — Мукачів, 1938.— С. 7.

940

Барвінський Б. Назва «Україна» на Закарпатті.— Вінніпег: Накл. Братства Карпатських Січовиків, 1952.— С. 5.

941

Карпатська Україна в боротьбі.— Відень, 1939.— С. 229.

942

Маковицький С. Слово до братів під Бескидом. — Прешов, 1940.— С. 13.

943

За народ Подкарпаття. — Унгвар, 1940.— С. 4.

944

Мишанич О. В. Політичне русинство: історія і сучасність: Ідейні джерела закарпат. регіон, сепаратизму. — К.: ТОВ «Вид-во Обереги», 1999.— С. 15.

945

Красовський І. Тільки з рідним народом… — Львів: Обл. упр. по пресі, 1992.— С. 9.

946

Маковицький С. Слово до братів під Бескидом. — Прешов, 1940.— С. 12.

947

Мушинка М. Політичний русинізм на практиці // Нове життя. — 1991.— Ч. 47/48.— Додаток.

948

Мишанич О. Політичне русинство — українська проблема // Сучасність. — 1996.— № 7–8.— С. 148.

949

Красовський І. Тільки з рідним народом. — Львів: Обл. упр. по пресі, 1992.— С. 35.

950

Макара М., Мигович І. Карпатські русини в контексті сучасного етнополітичного життя // Український історичний журнал. — 1994.— № 1.— С. 124.

951

Мишанич О. В. Політичне русинство: історія і сучасність: Ідейні джерела закарпатського регіонального сепаратизму. — К.: ТОВ «Вид-во „Обереги“», 1999.— С. 22.

952

Каменецький І. Україна в тоталітарних схемах нацизму // Український історик. — 1972.— № 3–4.— С. 114.

953

Бюлетень Української Центральної інформаційної Служби. — 1997.— 9 жовтня. — С. 3.

954

Миллер А. Конфликт «Идеальных отечеств» // Родина. — 1999.— № 8.— С. 82.

955

Рябчук М. Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і «розбудова держави».— К.: Критика, 2000.— С. 18.

956

Рудницький Я. Слово й назва «Україна».— Вінніпег: Накл. Укр. Книгарні, 1951.— С. 130.

957

Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до незалежної держави // Сучасність. — 1996.— № 12.— С. 62.

958

Історія Русів / Укр. переклад І. Драча. — К.: Рад. письменник, 1991.— С. 194.

959

Парник идей // Родина. — 1997.— № 5.— С. 11.

960

Богораз В. Г. Чукчи. — Л., 1934.— Ч. І.— С. 71.

961

Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення. — К.: Критика, 2000.— С. 224.

962

Історія Русів / Укр. переклад І. Драча. — К.: Рад. письменник, 1991.— С. 194.

963

Бурчак Л. Случайные заметки // Украинская жизнь. — 1916— № 1.— С. 68.

964

Лукомский А. С. Очерки из моей жизни // Вопросы истории. — 2001.— № 3.— С. 102.

965

Шишов І. Українська перспектива в Росії // Літературна Україна. — 1991.— 31 жовт.

966

Окара А. «Українські тумани» та «русское солнце» // Український вибір. — 1998.— № 5–6.— С. 10.

967

Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. — М.: ГИС, 1955.— Т. IV. — С. 563.

968

Словник української мови. — К., 1980.— Т. І.— С. 134.

969

Словарь современного русского литературного языка. — М.; Л.: Изд-во «Наука», 1965.— Т. 17.— С. 427.

970

Флоря Б. Кто такой «хохол»? // Родина. — 1999.— № 8.— С. 59.

971

Сыромятникова И. С. История прически: учебник для театр., худож. — технич. училищ. — М.: Искусство, 1989.— С. 84.

972

Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст. — К.: Основи, 1995.— Т. І.— С. 280.

973

Флоря Б. Кто такой «хохол»? // Родина. — 1999.— № 8.— С. 58.

974

Эварницкий Д. И. Запорожье в остатках старины и преданиях народа. — СПб., 1888.— Часть II. — С. 20.

975

Чуб і чуприна: Замітка для істориків, малярів і акторів // ЗНТШ. — 1901.— Т. 44.— С. 3.

976

Виселениць Гриць. Хто ми? — Троїцьк, 1918.— С. 3.

977

Ожегов С. И. Словарь русского языка. — М., 1978.— С. 798.

978

Шлях перемоги. — 1991.— 2 квіт.

979

Драч І. Нові вірші // Сучасність. — 1995.— № 10.— С. 6.

980

Історія Русів / Укр. переклад І. Драча. — К.: Рад. письменник, 1991.— С. 264–265.

981

Котляревський І. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи. — К.: Наук. думка, 1982.— С. 207.

982

Котляревський І. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи. — К.: Наук. думка, 1982.— С. 265.

983

Котляревський І. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи. — К.: Наук. думка, 1982.— С. 105.

984

Рудницький С. Основи землезнання України. — Ужгород, 1926.— С. 37.

985

Геллер М. Я. История Российской Империи: В трех томах. — М.: «МИК», 1997.— Т. II. — С. 204.

986

Костомаров М. Дві руські народности. — Київ; Ляйпціг, 1906.— С. 25.

987

Бицилли П. Нация и язык // Современные записки. — 1929.— Т. XL. — С. 409.

988

Дневник П. А. Валуева, министра внутренних дел. — М., 1961.— Т. 1.— С. 239.

989

Воронежские хохлы // Киевская старина. — 1885.— Т. XI. — С. 613.

990

Каппелер А. Мазепинцы, малороссы, хохлы: украинцы в этнической иерархии Российской империи // Россия — Украина: история взаимоотношений. — М.: Школа «Языки русской культуры», 1997.— С. 137.

991

Врангель Н. Воспоминание (От крепостного права до большевиков). — Берлин, 1924.— С. 130.

992

Грабович Г. До історії української літератури. — К.: Основи, 1997.— С. 124.

993

Полтава Л. Критик Віссаріон Бєлінський і Тарас Шевченко // Визвольний шлях. — 1961.— Кн. III. — С. 185.

994

Белинский В. Г. Полное собрание сочинений. — М.: Изд-во АН СССР, 1956. — Т. 12. — С. 441.

995

Там же. — С. 441.

996

Волконский А. М. В чем главная опасность? Малорос или украинец? — Ужгород, 1929.— С. 3.

997

Граничка Л. Хахли героями московських совітських повістей // Вістник. — 1935.— Кн. 2.— С. 104.

998

Суворин А. С. Хохлы и хохлушки. — СПб., 1907.— С. 82.

999

Винниченко В. Открытое письмо к русским писателям // Украинская жизнь. — 1913.— № 10.— С. 29–30.

1000

Жигмайло Л. Украинские типы в русской беллетристике // Украинская жизнь. — 1917.— № 1/2.— С. 25.

1001

Бунин И. А. Рассказы. — М.: Правда, 1983.— С. 182.

1002

Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році.— Львів: Вид-во «Червона Калина», 1922.— Ч. III. — С. 17.

1003

Верига В. Визвольні змагання в Україні.— Львів, 1998.— Т. 1.— С. 61.

1004

Винниченко В. Відродження нації.— Київ; Відень, 1920.— Част. І.— С. 51.

1005

Чехов А. П. Собрание сочинений в 12 томах. — М., 1957.— Т. 12: Письма. — С. 209.

1006

Довженко О. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник. — К., 1995.— С. 49–50.

1007

Чикаленко Є. Щоденник (1907–1917). — Львів, 1931.— С. 348.

1008

1009

Костюк Г. Зустрічі і прощання. Спогади. — Едмонтон, 1987.— Кн. перша. — С. 18.

1010

Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції 1917–1920 рр. — Відень, 1921.— Т. 1.— С. 57.

1011

Лист від українців-католиків з Києва. — Полтава, 1917.— С. 4.

1012

Чи є в нас по закону автономія? — Вид-во «Січ» у Києві, (6. р.). — С. 5.

1013

Тютюнник Ю. Революційна стихія // Квартальник Вістника. — 1937.— Ч. 4.— С. 9–10.

1014

Історія української громади в Раштаті.— (Б. м. і б. р.). Видання СВУ. — С. 52.

1015

Драч І. Чи покається Росія? // Злочини панівного радянського комунізму проти українського народу. — К., 1994.— С. 13–14.

1016

Драч І. Важкі роки українства // Сучасність. — 1993.— № 11.— С. 97.

1017

П. И. Из области малорусских народных легенд // Этнографическое обозрение. — 1890.— Кн. VII. — С. 94.

1018

Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х — початок 1990-х років. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1998.— С. 41.

1019

Смаль-Стоцький Р. Українська мова в Совєтській Україні.— Варшава, 1936.— С. 49.

1020

Сверстюк Є. На святі надій: Вибране. — К.: Наша віра, 1999.— С. 273.

1021

Коваленко-Коломацький Г. Чим шкодять нам мазепинці? — Петербург, 1914.— С. 5.

1022

Алексий И. Пробуждение Украины. — Почаев, 1914.— С. 38.

1023

Пихно Д. И. В осаде: Политические статьи. — К., 1906.— С. 289.

1024

1025

Там же. — С. 130.

1026

Чикаленко Є. Щоденник (1907–1917). — Львів, 1931.— С. 254–255.

1027

Збірник памяти Симона Петлюри. — Прага, 1930.— С. 109.

1028

1029

ПІК. — 2000.— № 10.— С. 5.

1030

Лановенко О. Росія: не вельми привабливий портрет в інтер'єрі // Сучасність. — 2000.— № 3.— С. 93.

1031

Експрес. — 1998.— 7-15 березня.

1032

Шевченко Т. Повне видання творів. — Варшава; Львів, 1935.— Т. XI: Листи. — С. 21.

1033

Білецький О. І. Письменник і епоха. — К.: Держлітвидав УРСР, 1963.— С. 397.

1034

Федорук О. До питання про Шевченкові впливи на Пантелеймона Куліша // Пантелеймон Куліш: Матеріали і дослідження. — Львів; Нью-Йорк: Вид-во П. Коць, 2000.— С. 67.

1035

Письма Н. В. Гоголя. — СПб.: Изд. А. Маркса, (б. р.). — Т. І.— С. 253.

1036

Українка Леся. Твори: В пяти томах. — К., 1956.— Т. 5.— С. 10.

1037

Одарченко П. Леся Українка під гнітом сучасної совєтської цензури // Леся Українка. 1871–1971.— Філядельфія, 1971–1980.— С. 277.

1038

Словарь української мови. — К., 1908.— Т. II. — С. 226–227.

1039

Даль В. Толковый словарь живого Великорусского языка. — СПб., 1881.— С. 99.

1040

Словарь современного русского литературного языка. — М.; Л.: Изд. АН СССР, 1956.— Т. V. — С. 886.

1041

Словник української мови. — К.: Наук. думка, 1973.— Т. IV. — С. 123.

1042

Пыпин А. Н. История этнографии. — СПб., 1891.— Т. III. — С. 5.

1043

На том согласились, что забрали Тимоху: еще попросили дьяка, чтобы настрочил жалобу архиерею, а один из общины диктовал, а все слушали и все: «так-таки, так!» или: «это не так!»… Все прописали: что Тимоха бьется с общиной, дома тещу бьет, плохой пример дает, и жену толчет, аж убить хочет, потому что и кричит: «Убью, а сам в Сибирь пойду»; и пьянствует, и в школе окна побил. Ему хорошо бить, а общине смертная казнь: за что нам деньги нести? И собирали на колокол, а он купил заводило, потому что хотел карман себе залатать. И то поместили в прошении, что он на срам дома Божьего носит название Петропавловский, как и церковь по соседству. Это чтобы взяли его, бесчеловечного, и отослали в кацапщину, откуда он и прибыл, потому что здесь он совсем-таки не годится: и обычаев не знает и не уважает, и языки не понимает и все такое прочее. Жену же просили оставить здесь где-нибудь за просвирницу — хоть-таки в Солодках, потому что она не кацапка. После этого прошения — чтобы на место Тимохи прислали пока хоть сякого-такого: хоть такого, что ему и под носом не светает, лишь бы уже хоть не кацап. // Свидницький А. Твори. — К.: Держлітвидав УРСР, 1958.— С. 218.

1044

Галаган М. З моїх споминів. — Львів, 1930.— С. 35.

1045

Зайончковский И. А. Кирило-Мефодиевское общество. — М.: Изд-во Москов. ун-та, 1959.— С. 117.

1046

Safrin Н. Przy szabasowych świecach: Humor żydowski. — Lodz, 1976.— С. 31.

1047

Жаботинський В. Вибрані статті з національного питання. — (Б. м.): Сучасність, 1983.— С. 74–75.

1048

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. — СПб., 1872.— Т. I. — С. 257.

1049

«Про кацапів». Видання політичного Управління Народного Комісаріату війсь кових справ України. — К., 1919.— С. 6–7.

1050

Там само. — С. 8.

1051

Братнє життя кацапів з українцями. — Народне Міністерство Преси й Інформації Українська Народної Республіки. — 1919.— Ч. 30, серпень.

1052

Правдиве слово про большевиків-комуністів. — Камянець на Поділлі, 1919.— С. 12.

1053

ВЧК-ГПУ. Документы и материалы. — М., 1995.— С. 180.

1054

Петровський Д. Революція і контреволюція на Україні.— Нью-Йорк, 1921.— С. 5.

1055

Р. П. Що значить слово «кацап»? // Літопис Червоної Калини. — Львів, 1996.— № 7–9.— С. 399.

1056

Флоринский Т. Д. Славянское племя // Университетские известия. — К., 1907.— № 8.— С. 39.

1057

Пилькевич А. Кто такие украинцы и чего они добиваются? — К., 1917.— С. 9.

1058

Русское слово. — 1901.— 11 лист.

1059

Єфремов С. Що значить слово «кацап»? // ЛНВ. — 1902.— Т. 17, кн. 1.— С. 2.

1060

О происхождении слова «кацап» // Киевская старина. — 1901.— Т. 65.— С. 474.

1061

Там же.

1062

Що значить слово «кацап»? // Життя і знання. — 1933.— Ч. 10.— С. 301.

1063

Чикаленко Є. Щоденник (1907–1917). — Львів, 1931.— С. 348.

1064

Чикаленко Є. Спогади. — Львів, 1926.— С. 114.

1065

Онацький Є. Українська мала енциклопедія. — Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959.— Т. 5.— С. 615.

1066

Руданський С. Твори. — Львів: Накл. НТШ, 1908.— Т. III. — С. 108–109.

1067

Силиковский А. На повороте // Украинская жизнь. — 1912.— № 12.— С. 7.

1068

Известия. — 1998.— 19 березня.

1069

Барвінський О. Огляд народної літератури українсько-рускої до 60-х років. — Львів, 1898.— С. 12.

1070

Когут Л. Україна і московський імперіалізм. — (Б. м.), 1916.— С. 75.

1071

Чехов А. П. Собрание сочинений в 12 томах. — М., 1956.— Т. 11: Письма. — С. 441.

1072

Чижикова Л. Н. Особенности этнокультурного развития населения Воронежской области // Сов. этнография. — 1984.— № 3.— С. 7.

1073

Сарбей В. Г. Історія України. XIX — початок XX століття: Підручник для 9 класу середньої школи. — К.: Вид-во «Генеза», 1996.— С. 60.

1074

Бондалетов В. Д. Арготическая этнонимия // Этнография имен. — М.: Наука, 1971.— С. 31.

1075

Дорошенко Д. І. Історія України: В 2-х т. — К., 1991.— Т. I. — С. 20.

1076

Дашкевич Я. Єврейсько-українські взаємини середини XVI — початку XX ст.: Періоди рівноваги // Слово і час. — 1992.— № 9.— С. 67.

1077

Єфремов С. Єврейська справа на Україні.— К.: Вік, 1909.— С. 10.

1078

Хонигсман Я. С., Найман А. Я. Евреи Украины (краткий очерк истории). — К., 1992.— Часть I. — С. 13.

1079

Дашкевич Я. Проблематика вивчення єврейсько-українських відносин (XVI — почат. XX ст.) // Світ. — 1991.— № 3–4 (Спец, вип.: Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми українсько-єврейських відносин». 7–9 червня 1991 р., Київ). — С. 25.

1080

Россман В. Леонід Фінберг розмовляє з Йосипом Зісельсом. Євреї в сучасній Україні, реалії та перспективи // «ї»: незалежний культурологічний часопис. — 1996.— № 8.— С. 78.

1081

Подольський А. Єврейські студії в Україні: розвиток, тенденції, перспективи // Український гуманітарний огляд. Вип. «Критика».— 1999.— С. 261.

1082

Етимологічний словник української мови. — К.: Наук. думка, 1985.— Т. II. — С. 196–197.

1083

Брик С. Олександер. Назви «еврей» і «жид» // Діялоги. — (Єрусалим), 1985.— Ч. 7–8.— С. 8.

1084

Там само. — С. 177.

1085

Сербин Р., Харчун Я. «Шовкова» русифікація української діяспори // Сучасність. — 1993.— № 8.— С. 145.

1086

Грушевський М. З публіцистичних писань Костомарова // Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова. — К., 1928.— С. XIII.

1087

Брик С. Олександер. Назви «єврей» і «жид» // Діялоги. — (Єрусалим), 1985.— Ч. 7–8.— С. 9.

1088

«Ми — не жиди, ми — євреї…»: Заява Єврейської ради України // Високий замок. — Львів, 1995.— 5 груд.

1089

Єфремов С. Єврейська справа на Україні.— К.: Вік, 1909.— С. 69.

1090

Жаботинський В. Вибрані статті з національного питання. — (Б. м.): Сучасність, 1983.— С. 62.

1091

Славутич Яр. «Жид» чи «єврей»? // Діялоги. — (Єрусалим), 1987.— Ч. 13–14.— С. 3.

1092

Сербин Р., Харчун Я. «Шовкова» русифікація української діяспори // Сучасність. — 1993.— № 8.— С. 146.

1093

Світ. — 1991.— № 3–4 (Спец, вип.: Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми українсько-єврейських відносин». 7–9 червня 1991 р., Київ). — С. 14.

1094

Караванський С. Секрети української мови. — К.: УКСП «Кобза», 1991; Лесюк С. Словник русизмів у сучасній українській мові. — Ів.-Франківськ, 1993.

1095

Горбач О. Генеза української мови, та її становище середінших слов’янських // Фенікс. — Дітройт; Мюнхен, 1959.— 3. 9.— С. 3.

1096

Брик С. Олександер. Назви «єврей» і «жид» // Діялоги. — (Єрусалим), 1985.— Ч. 7–8.— С. 8.

1097

Рудницький Я. Етимологічний словник української мови. — Оттава, 1982.— Т. II. — С. 313.

1098

Стебельський Б. Шевченкові назви народів // Визвольний шлях. — 1994.— Кн. 6. — С. 734–744.

1099

Єфремов С. Єврейська справа на Україні.— К, 1909.— С. 7.

1100

Славутич Яр. «Жид» чи «єврей»? // Діялоги. — (Єрусалим), 1987.— Ч. 13–14.— С. 4.

1101

Рябчук М. «Всесвітня жидо-масонська змова» та перспективи антисемітизму на Україні // Сучасність. — 1992.— Ч. 8.— С. 112.

1102

Сверстюк Є. Зерна українсько-ізраїльської «солідарності» // Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали. — (Б. м.): Сучасність, 1983.— Т. III. — С. 19.

Еще от автора Евгений Петрович Наконечный

Евгений Наконечный

«Шоа» во Львове

«ШОА во Львове» — это история одного львовского дома, в котором еврейские, польские и украинские семьи встретили наибольшую катастрофу 20 века — Вторую мировую войну. Будучи ребенком автор стал свидетелем наступления на Львов волн насилия и ненависти, которые навсегда изменили лицо этого города, Восточной Европы и целого мира. Эти воспоминания и пережитые впечатления он перенес на страницы своей книги.