Образ мира в тексте и ритуале - [76]

В полесских и белорусских текстах девушка чаще «набирает» воду (и, следовательно, действие локализуется «у колодца»):

П-3: Выйшла дивка воду браты; П-5. Да там дiвка воду брала; Ш-2. А там дзеўка воду брала, / Грешны души пробовала; Ш-4. Й в крыницы выда грала, / Вой там девка выду брала; Ш-7. Аж там дзеўка воду брала; Д. А там деўка ваду брала; Кир. Из колодезя девка воду берёть; Kolb-2. Chody diwcza po Beskidi. / Żołtu kosu rozczesała, / Z moria wodu distawało (то же Kolb-3); M-2. Nadešl tam panskú dívku, / Nabirala vodu čistú.

В некоторых вариантах девушка только лишь «идет» или «пришла» по воду:

П-7. Туды ішла дівка по воду. / Судосыла діда старого; П-8. Ой сюды гора и туды гора, / Мэжи тымы горамы быстрая вода. / Туды ішла дівка по воду; Ш-5. Ишла деўка за водою; K-4. Poszła dziwka w las po wode, / Zastąpił ji Pan Bóg droge; Kolb-4a. Oj, a za nim diwcza, za nim; M-3. Šla děvečka, šla po vodu, / Potkal ju tě jeden stařec; L-1. Pśišła rjedna źówka / Po wódu do studźonka; / Pśijźo k ńej tam taki stary hujko, / Taki stary, ’šyken syry; L-2. Šła je Aria krasna knežna / Nedželu ranko po wodu. / K nej je so pšiwdał stary mužik, / Haj tajki stary šjedžiwy; L-3. Pśišla rědn

Во многих случаях, однако, действие девушки не конкретизируется и отмечается лишь сам факт встречи Господа с девушкой:

П-1. Зустриў диўку з водицэю; П-2. И встреў диўку з водицэю; П-4. И ўстретиў ён дзяўчынаньку, / Дзяўчынаньку й чарнабривяньку; П-6. Судосыв дiўку з водою; П-7. Судосыла дiда старого; П-9. Зострів дівку из водою; МУРЕ. Стрітив дівча из водою; ЛУ. Надибає дівку з водою. Kolb-1. Zdybaŭ diŭku taj z wodoju; Kolb-5. Podybał ji staryj czołowik, / Staryj czołowik, bardzo krzywy, / A to był Hospod myłyj.

Особый вариант представлен в карпатском тексте из сборника Головацкого, где девушка ходит «за Господом»: «Ходит Пан Бог по Бескиде, / Ой а за ним девча, за ним» (Г.).

Блок IV. В отношении этого блока рассматриваемые версии распадаются на две основные группы: в первой (А) Господь просит воды, чтобы напиться, во второй (Б) – чтобы омыть руки-ноги; в небольшой части текстов просьба воды не конкретизируется (В). В восточнославянских текстах преобладает вариант с водой для питья, согласующийся с библейским сюжетом; в западнославянских – вариант с водой для мытья ног, хотя имеются и отступления от этого распределения в обе стороны.

А (вода для питья): П-1. Ой ты, диўко, дай воды напитиса; П-2. Ой, дай, диўко, дай воды питы, / Ой, дай уста промочыты; П-3. Дивко, дивко, дай воды напытысь; П-4. Ох ты же, дзиўко, й чарнабриўко, / Подай вады ж напициса; П-5. Ох ты ж, дiвко молодая, дай мнi воды напытыся; П-6. Дай мнi, дiўка, стэй воды напытыся!; П-7. Ой, дай, дiвко, воды пыты; ЛУ. Дай-ко, дівко, води пити, / Злотні вуса покропити; K-1. Stań, panno, spocznij sobie, / Napije so się tej wody!; K-4. Dziwko, dziwko, dej tej wody, / Napije sie dla ochłody; K-9. Czekaj, panno! Nie bój się! / Daj tej wody, napiję się; K-10. Hej, panenko, spocznij sobie, / Nech ja przyjdę bliżej ciebie. / Dej mi się tej wody napić, / Żebyś mogła duszę zbawić; Kolb-4a. Diwcza, diwcza, pochyl mi sia, / daj mi wody! Napyw bym sia; L-1. Źówka rjedna, daj se mje raz napiś!; L-2. Och džówka, luba krasna džówka, / Daj mi so twojej’ wody napić; L-3. Źowka rědna, daj se mi raz napiś!

Б (вода для мытья): П-8. Чекай, панно, дай мни воды / Помыць ренце, свенты ноги; П-10. Дай Бог, дзяўчына, чыстай вады / Памыць Богу рукi, ногi; Ш-1. Спросив Бог руки, ноги умыць; Ш-3. Дай мне, дзеўка, зимной воды, / Ой помыци руки, ноги; Ш-4. Подай, девка, свое воды / Помыць свенты руцы, ноги; Ш-5. А постой, дзеўка, ты дай воды / Помыць руки, помыць ноги!; Ш-7. Ой ты, дзеўка, красавица, / Дай Богу чистой воды, / Помыць ему руки, ноги; K-2. Ty, dziewczyno, dej tej wody / Omyć nogi Jezusowi!; K-5. Dejże ty panno wody / Nogi umyć dlo ochłody; K-7. Dziewczę, dziewczę, daj ty wody / Obmyć Bogu ręce, nogi; K-11. Świanty Pieter przepowiedzioł: / Dziewko, dziewko, dej tej wody! / Obmyjemy Bogu nogi; M-1. Daj nam, dívko, daj tej vody, / At’ umyjem ruce, nohy; M-2. Podaj, děvče, podaj vody, / Umyjem si svoje nohy.

В (просто вода): Ш-2. Бог у дзеўки воды просив: / Ты дай, дзеўка, Богу воды; Ш-6. Постой, дзеўка, дай мне воды!; Д. Ты дай, деўка, вады сваей!; Kolb-4. Daj mni, diwcze, toji wody; Kolb-5. Diwcze, diwcze, daj my wody, / Daj my wody ŭ ochołody; Kolb-8. Diwcze moje, daj my wody! / Wszystkim duszom na ochłodę; M-3: Daj, děčko, daj mi vody.

Блок V. Один из наиболее устойчивых мотивов, присутствующий практически во всех известных текстах, – засоренность воды листьями (часто – дубовыми или кленовыми), ветками, древесной пылью, песком. Поскольку эта деталь как будто не связана с содержательной стороной текста[26], она наиболее правдоподобно могла бы быть объяснена каким-то общим источником.

П-2. Не дам цёей воды пити, / Бо ця вода нечыстая, / З гори песку навеяло, / З дуба листа насыпало; П-4. Ета ж вада нячистая. / Галля, булля нападало, / С клёнуў лисця налецило; П-5. Моя вода нэчышчона, / Дрэвком, лыстком натрушона; П-7. Нэ дам, діду, воды пыты, / Бо сьта вода нэчистая: / З горы пылу намэтэно, / С пушчи лысту нападало; П-8. Моя вода вся нечиста, / Нападало древа, листа; П-9. Бо вода есть нечиста: / Нападало з клёна листа, / З клёна листа нападало, / З гори песку налетіло; П-10. Дзеўка Бога нi вазнала, / Узiла й Богу адказала: / – Мая вада здзесь нi чыстая, / Нападала з дрэва лiсце, / Нападала з дрэва лiсце, / Насыпала з клёну трэсак; Ш-1. Дзеўка Бога не узнала, / Гордо Богу отказала: / «Моя вода нячистая, / Древом, листом западала»; Ш-3. Гэта вода забрудзона, / З дзерава листом затрушона; Ш-4. Ли тябе, гостя, выда нячиста, / Нападала з древа листым; Ш-5. Гэта вода нечистая, / Древом, листом западала, / Жоўтым пяском заношало; Ш-7. Моя вода да нечиста, / Нападала з древа листу; Кир. Эта вода не чиста, / С дуба трестка налетала, / С клену листья нападали; Г. Як бы я вам воды дала, / Кедь то вода барз нечиста, / З верху листом припадена, / З споду мулом примулена; МУРЕ. Нападало з клиня листя; ЛУ. Не дам пити, бо й не чиста, / Нападало з клена листя; Фр. Тота вода є нечиста. / Нападало з кленів листя; K-1. A ta woda nie je czysto, / W ni pełno prochu, pełno liści; K-2. Kej ta woda nie jest czysto, / Naleciało prochu, liścia; K-4. Panie, panie, kiej nieczysta: / Na pół prochu, na pół liścia; K-5. A ta woda nieczysto – / Na pół wody, na pół liścio; K-6. A ta woda nie jest czysta, nie jest czysta, / Zaprószona prochem z liścia, prochem z liścia; K-7. Nie dam, nie dam, bo nieczysta. / Naleciało prochu, liścia; K-8. Ale ta woda nieczysta, / Naleciało prochu, liścia; K-9. Nie dam, nie dam, / Bo nieczysta, / Zaprószona śmieciem z liścia; K-10. A ta woda nie jest czysta, / Bo sprószona prochem liścia; K-11. Nie dom, nie dom, bo nieczysto, / Naleciało prochu, liścio; Kolb-1. Bo to woda jest neczysta, / Napadało z klenu łysta. / Napadało, nakapało / I porohom nawijało; Kolb-2. Ne dam, ne dam, bo neczysta, / Je(st) w nej trawa, różne lystia; Kolb-3. Tuta woda jest neczysta, / Połowyna trawy, łysta; Kolb-4. Ta woda je neczysta, / Je w nij trawy, pełno łyścia; Kolb-4a. Jak by ja wam wody dała, / ked’ to woda barz neczysta. / Z werchu łystom prypadena, / z spodu mułom prymułena; Kolb-5. Didu, didu, ne dam ŭody, / Bo ta ŭoda jest neczysta, / Bo je w neji kupa łystia; Kolb-6. Twoja woda ne pomoczna, / Prochom, mochom prytresena, / Siedem synkow utoplena; Kolb-8. A ta woda ne jest czysta, / Napadło w nią trowy, liścia; M-1. A ta voda není čistá, / Napřalo do ní lista; M-2. A ta voda není čistá, / Napadalo do ní lista (Teho lisca dubovego, / Teho prašku cestoveho); L-1. Hujko stary, wóda ńejo cysta, / Wóna połna dubowego lista; L-2. Wody ’cu drje so ći dać napić, / Wona je jara nečista. / Wona je z peršću zapróšena / A zametana z lisćičkom; L-3. Wujko stary, ta weda njejo cysta, / wona jo połna dubowego lista.