Несоветская украинизация: власти Польши, Чехословакии и Румынии и «украинский вопрос» в межвоенный период [заметки]

Шрифт
Интервал

1

История Украины. Научно-популярные очерки / Под ред. В. А. Смолия. М., 2008. С. 626.

2

Нариси історії Росії / Пер. з рос.; за заг. ред. О. О. Чубаря́на. Київ, 2007. С. 644.

3

История Украины. СПб., 2015.

4

Там же. С. 5.

5

Шубин А. В. История Новороссии. М., 2015. С. 3.

6

Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX века), СПб., 2000.

7

Михутина И. В. Украинский вопрос в России (конец ХIХ – начало ХХ века). М., 2003.

8

Михутина И. В. Украинский Брестский мир: путь выхода России из Первой мировой войны и анатомия конфликта между Совнаркомом РСФСР и Правительством Украинской Центральной Рады. М., 2007.

9

Шубин А. В. Анархия – мать порядка. Между красными и белыми. Нестор Махно как зеркало Русской революции. М., 2005; Его же. Махно и его время. О Великой революции и Гражданской войне 1917–1920 гг. в России и Украине. М., 2013.

10

Пученков А. С. Украина и Крым в 1918 – начале 1919 года. Очерки политической истории. СПб., 2013.

11

Русские об Украине и украинцах / отв. ред. Е. Ю. Борисенок. СПб., 2012.

12

Недостаточно работ, посвященных проблеме советской украинизации. По существу, сослаться можно лишь на наши работы, напр. «Феномен советской украинизации» (М., 2006), а также статьи, опубликованные в журналах «Славяноведение», «Отечественная история», «Родина» и других изданиях начиная с 1998 г.

13

Марчуков А. В. Украинское национальное движение; УССР. 1920-1930-е годы. Цели, методы, результаты. М., 2006. С. 544, 549. В 2015 году вышло второе издание книги, причем «при переиздании было решено не вносить изменения в ее текст» (Марчуков А. В. Украинское национальное движение. УССР. 1920-1930-е годы. Цели, методы, результаты. М., 2015. С. 9). Отсутствие изменений в тексте касается и раздела историографии.

14

Дроздов К. С. Государственное регулирование русско-украинских национальных отношений в Центральном Черноземье (1923–1933 гг.). М.; СПб., 2016.

15

Вдовин А. И. Русские в ХХ в. М., 2004; Его же. Русские в ХХ веке. Трагедии и триумфы великого народа М., 2013.

16

Красовицкая Т. Ю. Власть и культура. Исторический опыт организации государственного руководства национально-культурным строительством в РСФСР. 1917–1925. М., 1992; Ее же. Модернизация России: национально-культурная политика 20-х годов. М., 1998; Ее же. Национальные элиты как социокультурный феномен советской государственности (октябрь 1917–1923 гг.): Документы и материалы. М., 2007; Ее же. Модернизации российского образовательного пространства. От Столыпина к Сталину (конец XIX века – 1920-е годы). М., 2011.

17

Борисенок Ю. А. На крутых поворотах белорусской истории: Общество и государство между Польшей и Россией в первой половине ХХ века. М., 2013.

18

Савченко В. Н. Восточнославянское польское пограничье, 1918–1921 гг. Этносоциальная ситуация и государственно-политическое размежевание. М., 1995.

19

Савченко В. Н. Восточная Галиция на историческом перепутье: 1910 – начало 1920-х годов // Регионы и границы Украины в исторической ретроспективе. М., 2005. С. 181–182.

20

Клопова М. Э. Русины, русские украинцы. Национальные движения восточнославянского населения Галиции в XIX – начале XX века. М., 2016.

21

Матвеев Г. Ф. Пилсудский. М., 2008.

22

Матвеев Г. Ф., Матвеева В. С. Польский плен: Военнослужащие Красной армии в плену у поляков в 1919–1921 годах. М., 2011.

23

Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше // Проблемы истории, филологии, культуры. 2013. № 4. С. 272.

24

Бондаренко Е. В. «Волынская программа» Г. Юзевского: сущность и проблемы реализации (1928–1938 гг.) // Право и политика. 2014. № 6 (174). С. 851–852.

25

Симонова Т. М. Именем революции: мир и счастье – на штыках // Родина. 2000. № 10. С. 59–62; Ее же. «Прометезим» в восточной политике лагеря Пилсудского в 1919–1926 годах // Иван Александрович Воронков – профессор-славист Московского университета: материалы научных чтений, посвященных 80-летию со дня рождения И. А. Воронкова (1921–1983). М., 2001. С. 119–131; Ее же. Стратегические замыслы начальника польского государства Юзефа Пилсудского: прометеизм во внешней политике Польши в 1919–1923 гг. // Военно-исторический журнал. 2001. № 11. С. 42–48; Ее же. Прометеизм во внешней политике Польши. 1919–1924 // Новая и новейшая история. 2002. № 4. С. 47–63; Ее же. «Мы бесподданные безгосударственники…» Россияне в межвоенной Польше // Родина. 2007. № 2. С. 75–81; Ее же. Советская Россия (СССР) и Польша. Русские антисоветские формирования в Польше (1919–1925 гг.). М., 2013.

26

Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі 1920–1939 (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). Київ, 2009. С. 270.

27

Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. М., 2010. С. 383.

28

Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. М., 2006. С. 270.

29

В данной связи нельзя не упомянуть «Энциклопедию Подкарпатской Руси» И. И. Попа: Поп И. И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород, 2001; 2-е изд. Ужгород, 2006.

30

Дронов М. Ю. Роль Греко-католической церкви в формировании этнонациональной идентичности русинов Словакии (1919–1938). Дисс… канд. ист. наук: 07.00.03. М., 2013.

31

Там же. С. 54.

32

Марьина В. В. Закарпатская Украина (Подкарпатская Русь) в политике Бенеша и Сталина. 1939–1945 гг. Документальный очерк. М., 2003. С. 7.

33

Носкова А. Ф. Национальные меньшинства в Восточной Европе: геополитический ракурс проблемы (от Первой ко Второй мировой войне) // Славянский мир в эпоху войн и конфликтов ХХ века. СПб., 2011. С. 159.

34

Batsell W. R. Soviet rule in Russia. New York, 1929.

35

Deutsher I. Stalin: A Political Biography. London, 1949; Carr E. H. A History of Soviet Russia. Vol. 1: The Bolshevik Revolution, 1917–1923. London, 1950; Pipes R. The Formation of the Soviet Union: Communism and Nationalism, 1917–1923. Cambridge, 1954.

36

Fainsod M. How Russia is Ruled. Cambridge, 1953; Inkeles A., Bauer R. A. The Soviet Citizen: Daily Life in a Totalitarian Society. Cambridge; London, 1959.

37

Sullivant R. Soviet Politics and the Ukraine 1917–1957. New York, 1962.

38

Subtelny О. Ukraine: A History. Toronto, 1988.

39

Портнов А. В. Terra hostica. Образ России в украинских школьных учебниках истории после 1991 года // Неприкосновенный запас: дебаты о политике и культуре. 2004. № 4 (36). С. 86.

40

Magocsi P. R. A History of Ukraine. Toronto, 1996.

41

Magocsi P. R. The Shaping of A National Identity: Subcarpathian Rus’, 1848–1948. London; Cambridge, 1978; Магочій П.-Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, 1994; Магочiй П.-Р. Україна. Iсторія її земель та народів. Ужгород, 2012.

42

Плохiй С. М. Якої історії потребує сучасна Україна? // Український історичний журнал. 2013. № 3. С. 7.

43

Rychlík J., Zilynskyj B., Magocsi P.-R. Dějiny Ukrajiny. Praha, 2015.

44

Mace J. E. Communism and the Dilemmas of National Liberation: National Communism in Soviet Ukraine 1918–1933. Cambridge, 1983.

45

Liber G. Soviet nationality policy, urban growth and identity change in the Ukrainian SSR 1923–1934. Cambridge, 1992.

46

Kaiser R. J. The Geography of Nationalism in Russia and the USSR. New York, 1994.

47

Suny R. G. The Soviet Experiment: Russia, the USSR and Successor States. New York, 1998; Suny R. G. The Revenge of the Past: Nationalism, Revolution and the Collapse of the Soviet Union. Stanford, 1993.

48

Malia M. The Soviet Tragedy: a History of Socialism in Russia, 1917–1991. New York, 1996.

49

Шпорлюк Р. Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі). Київ, 2000.

50

Brandenberger D. National Bolshevism. Stalinist Mass Culture and Formation of Modern Russian National Identity, 1931–1956. Harvard University Press Cambridge, Massachusetts, and London, 2002; Бранденбергер Д. Национал-большевизм. Сталинская массовая культура и формирование русского национального самосознания (1931–1956). СПб., 2009.

51

Yekelchyk S. Stalin’s Empire of Memory: Russian-Ukrainian Relations in the Soviet Historical Imagination. Toronto, 2004; Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві. Київ, 2008.

52

Martin T. The Affirmative Action Empire. Nations and Nationalism in the Soviet Union. 1923–1939. Ithaca and London, 2001; Мартин Т. Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 1923–1939. М., 2011.

53

Snyder T. Sketches from a Secret War. A Polish Artist’s Mission to Liberate Soviet Ukraine. New Haven, 2005; Snyder T. Tajna wojna. Henryk Józewski i polsko-sowiecka rozgrywka o Ukrainę. Kraków, 2008. См. также рецензию на книгу Т. Снайдера: Борисенок Ю. Романтик с Андреевского спуска // Родина. 2009. № 5. С. 47–50.

54

Chojnowski A. Ukraina. Warszawa, 1997; Olszański T. A. Historia Ukrainy XX w. Warszawa, 1995. S. 145; Paruch W. Od konsolidacji państwowej do konsolidacji narodowej: mniejszości narodowe w myśli politycznej obozu piłsudczykowskiego (1926–1939). Lublin, 1997. S. 202–203.

55

Chojnowski A. Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich w latach 1921–1939. Wrocław, 1979.

56

Tomaszewski J. Ojczyzna nie tylko Polakόw. Mniejszości narodowe w Polsce w latach 1918–1939. Warszawa, 1985.

57

Torzecki R. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923–1929. Kraków, 1989.

58

Mironowicz E. Białorusini i Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. Białystok, 2007. S. 152.

59

Mędrzecki W. Województwo Wołynskie. 1921–1939. Elementy przemian cywilizacyjnych, społecznych i politycznych. Wrocław, 1988; Kęsik J. Zaufany Komendanta. Biografia polityczna Jana Henryka Józewskiego 1892–1981. Wrocław, 1995.

60

Mędrzeckі W. Województwo Wołynskіe 1921–1939: Elementy przemіan cywіlіzacyjnych, społecznych і polіtycznych. S. 147–148.

61

Ibidem.

62

Mędrzeckі W. Іntelіgencja polska na Wołynіu w okresіe mіędzywojennym. Warszawa, 2005. S. 212–213.

63

Kęsik J. Zaufany Komendanta. Biografia polityczna Jana Henryka Józewskiego 1892–1981. S. 89.

64

Ibid. S. 90.

65

Staweski P. Polityka wolyńska Henryka Jόzewskiego w świetle nieznanych źrodeł z lat 1935–1936 // Рrzęgląd Wschodni. 1997. Т. 4. Z. 1 (13). S. 179–209.

66

Zaporowski Z. Wołyńskie Zjednoczenie Ukraińskie. Lublin, 2000. S. 109, 157.

67

Об историографии этой проблемы см.: Великочий В. С. Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914–1919 рр. Івано-Франківськ, 2009; Капелюшний В. П. Здобута і втрачена незалежність: історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.). Київ, 2003; Радченко Л. О. Сучасна історіографія національно-демократичної революції в Україні 1917–1920 років. Xарків, 1996; Солдатенко В. Ф. Українська революція: Концепція та історіографія. Київ, 1997; Солдатенко В. Ф. Українська революція: концепція та історіографія (1918–1920 рр.). Київ, 1999; Українська революція і державність (1917–1920 рр.): наук. бібліогр. вид. Київ, 2001.

68

Нариси історії Закарпаття / Ред. Гранчак І., Болдижар М. Т. ІІ: 1918–1945. Ужгород, 1995; Вегеш М. М. Карпатська Україна. Документи і факти. Ужгород, 2004; Вегеш М., Задорожний В. Велич і трагедія Карпатської України: історико-популярний нарис. Ужгород, 1993; Вегеш М., Гиря В., Король І. Угорська іредента на Закарпатті між двома світовими війнами (1918–1939 рр.). Ужгород, 1998; Болдижар М., Болдижар С. Державність на Закарпатті: події, факти, оцінки. Ужгород, 2003; Закарпаття в етнополітичному вимірі. Київ, 2008; Закарпаття 1919–1920 років: історія, політика, культура. Ужгород, 2010; и др.

69

Лемак В. Карпатська Україна 1938–1939 років: державно-правовий аспект. Ужгород, 1993. С. 29–31.

70

См.: Історія Волині. ХХ – початок ХХІ ст.: краєзнавчий бібліографічний покажчик. Луцьк, 2011.

71

Крамар Ю. В. Політика державної асиміляції на Волині (1928–1938 роки): Дисс… канд. іст. наук: 07.00.02. Луцьк, 1998; Его же. Національні меншини в політиці воєводської адміністрації Г. Юзевського на Волині: (1928–1938 рр.) // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. 2000. № 1: Іст. науки. С. 83–88; Его же. Освітня політика воєводської адміністрації Г. Юзевського на Волині // Зб. навч.-метод. матеріалів і наук. ст. іст. ф-ту Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Вип. 5. Луцьк, 2000. С. 97-102; Его же. Політика польської адміністрації щодо національних меншин на Волині у міжвоєнний період // Друга світова війна і доля народів України: матеріали 2-ї Всеукр. наук. конф. Київ, 2007. С. 332–342; Его же. Проблема неоунії на Волині у міжвоєнний період // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. 1998. № 1: Іст. науки. С. 68–73; Его же. Реалізація земельної реформи у Волинському воєводстві адміністрацією Г. Юзевського (1928–1938) // Минуле і сучасне Волині. Олександр Цинкаловський і край: матеріали ІХ наук. іст.-краєзн. міжнар. конф. Луцьк, 1998. С. 253–257; Его же. Рух за українізацію православної церкви на Волині у міжвоєнний період // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Л. Українки. 2002. № 3. С. 126–132; Его же. Українське початкове шкільництво на Волині у 1921–1926 роках // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 1997. № 3: Історія. С. 43–46; Его же. Участь українських політичних партій у парламентських виборах 1930 року на Волині // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. 2007. № 1: Іст. науки. С. 198–204; Его же. Політика воєводи Г. Юзевського стосовно української кооперації на Волині у міжвоєнний період // Український селянин: зб. наук. пр. Вип. 8 Спеціальний: Матеріали V Всеукраїнського симпозіуму з проблем аграрної історії. Черкаси, 2004. С. 240–244; Его же. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області) // Архіви України. 2013. № 3. С. 115–126.

72

Крамар Ю. В. Політика державної асиміляції на Волині (1928–1938 роки). Автореф. дисс… канд. іст. наук: 07.00.02. Львів, 1998. С. 16.

73

Кучерепа М., Давидюк Р. ВУО: Волинське українське об’єднання: (1931–1939 рр.). Луцьк, 2001; Давидюк Р. Розмежування Західної Волині та Східної Галичини як складова «волинського експерименту» Генрика Юзевського // Сучасна українська держава: історичні імперативи становлення, тенденції та проблеми розвитку. Київ, 2006. С. 498–509.

74

Кучерепа М., Давидюк Р. ВУО: Волинське українське об’єднання: (1931–1939 рр.). С. 26–38.

75

Скакальська І. Б. Політико-соціальні виміри та етнокультурні трансформації української еліти Західної Волині 1921–1939 рр. Тернопіль, 2013.

76

Skakalska I., Shvalyuk I. Национальная элита Западной Волыни межвоенного периода ХХ века: источники формирования // Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystva Naukowego. 2013. № 27. S. 614.

77

Грицак Я. Cтрасті за націоналізмом: стара історія на новий лад. Есеї. Київ, 2011. С. 203.

78

Там же. С. 201–202.

79

См., напр.: Нариси історії української інтелігенції (перша половина ХХ ст). / С. І. Білокінь, О. Д. Бойко, Г. С. Брега, інш.; відп. ред. Ю. О. Курносов. У 3 кн. Київ, 1994; Комаренко Т. О., Шипович М. А. Влада і мистецька інтелігенція Радянської України; 20-ті роки ХХ ст. Київ, 1999; Кузьменко М. М. Науково-педагогічна інтелігенція в УСРР 20-30-х років: соціально-професійний статус та освітньо-культурний рівень. Донецьк, 2004; Бачинський Д. В. Українізація 1920-х – початку 30-х років та інтелігенція: навч. посіб. Чернівці, 2009; и др.

80

См., напр.: Виговський М. Ю. Номенклатура системи освіти в УСРР 1920-1930-х років: соціальне походження, персональний склад та функції. Київ, 2005; Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918–1991). Київ, 2005; Дорошко М. С. Номенклатура: керівна верхівка Радянської України (1917–1938 рр.). Київ, 2008; и др.

81

См., напр.: Новохатько Л. М. Національний аспект доктрини «соціалістичної реконструкції»: спроба історико-теоретичного переосмислення. Київ, 1997; Новохатько Л. М. Проблеми соціально-економічного і культурного розвитку України в контексті національної політики (20-30-ті рр. ХХ ст.). Київ, 1998; и др.

82

См., напр: Кручек О. А. Становлення державної політики УСРР у галузі національної культури (1920–1923 рр.). Київ, 1996; Бондарчук П. М. Національно-культурна політика більшовиків в Україні на початку 1920-х років. Київ, 1998; Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо Радянської України (1932–1938). Київ, 2001; и др.

83

См., напр.: Цвілюк С. А. Українізація України: тернистий шлях національно-культурного відродження доби сталінізму. Одеса, 2004. 200 с. Вид. 2-ге, переробл. й доп. Одеса, 2009.

84

См., напр.: Нестеренко В. А. Українізація на Поділлі у 20-30-х роках XX сторіччя: основні напрями, наслідки, недоліки та особливості. Вид. 2-ге, доп. та виправл. Кам’янець-Подільський, 2003.

85

См., напр.: Мельниченко В. Е. Раковский против Сталина. М., 1991; Мельниченко В. Християн Раковський: невідомі сторінки життя і діяльності. Київ, 1992; Солдатенко В. Ф. Незламний. Життя і смерть Миколи Скрипника. Київ, 2002; Лозицький В. С. Бунтівник. Життя і смерть Миколи Хвильового: іст.-біогр.-публіцист. нарис. Київ, 2009; и др.

86

«Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. Київ, 2003.

87

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-і рр. XX ст. Київ, 1994.

88

Литвин М. Р., Луцький О. І., Науменко К. Є. 1939. Західні землі України. Львів, 1999.

89

Там же. С. 144.

90

Чоповський М. Ю. Голгофа Західної України (Злочинна діяльність окупаційних режимів проти населення західноукраїнських земель та його боротьба за волю і незалежність 1920–1953 рр.). Львів, 1996; Чоповський М. Ю. Криваві події на Західній Україні. Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях в 1920–1953 рр. Львів, 1998.

91

Брицький П. П. Україна у Другій світовій війні (1939–1945 рр.). Чернівці, 1995. С. 27.

92

См., напр.: Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 книгах. Київ, 1994; и др.

93

См., напр.: Культурне будівництво в Українській РСР. Важливі рішення Комуністичної партії і Радянського Уряду 1917–1959 рр.: збірник документів у 2 т. Т. 1: 1917 – червень 1941). Київ, 1959.

94

См., напр.: Образование Союза Советских Социалистических Республик: сб. документов. М., 1972.

95

Коммунистическая партия Польши в борьбе за независимость своей страны. Материалы и документы. М., 1955; Документы внешней политики СССР. Т. 1-21. М., 1959–1977; Документы и материалы по истории советско-польских отношений. Т. 1–6. М., 1957–1964.

96

Так, для нашей темы интерес представляют: Из истории образования СССР: документы и материалы о работе комиссии Оргбюро ЦК РКП(б) по подготовке вопроса «О взаимоотношениях РСФСР и независимых республик» к Пленуму ЦК партии (6 октября 1922 г.) // Известия ЦК КПСС. 1989. № 9. С. 191–219; «Ильич был тысячу раз прав» (Из переписки членов Политбюро ЦК РКП(б) в июле-августе 1923 г.) // Известия ЦК КПСС. 1991. № 4. С. 192–207.

97

Тайны национальной политики ЦК РКП(б). Четвертое совещание ЦК РКП(б) с ответственными работниками национальных республик и областей, 9-12 июня 1923 г. Стенографический отчет. М., 1992; Ленин В. И. Неизвестные документы. 1891–1922. М., 1999; И. В. Сталин и Л. М. Каганович. Переписка. 1931–1936. М., 2001; «Совершенно секретно». Лубянка – Сталину о положении в стране (1922–1934): в 10 т. Т. 1–9. М., 2001–2013; Как ломали НЭП: Стенограммы пленумов ЦК ВКП(б), 1928–1929 гг.: В 5 т. М., 2000; Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917–1953 гг. М., 2002; Историю – в школу: создание первых советских учебников. М., 2008; На приеме у Сталина. Тетради (журналы) записей лиц, принятых И. В. Сталиным (1924–1953). М., 2008; Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии. Документы и материалы. М., 1996.

98

Политическое руководство Украины 1938–1989: сборник документов. М, 2006; ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос: сб. док. в 2 тт. Т. 1: 1918–1933. М, 2005; Т. 2: 1933–1945. М., 2009.

99

Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943: сб. док. М., 2004.

100

Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны: сборник документов. В 2 тт. М., 2012.

101

Нацiональнi процеси в Українi. Iсторiя i сучаснiсть. Документи i матерiали. У 2 ч. Київ, 1997; Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. Київ, 2005; Українська інтелігенція і влада: Зведення секретного відділу ДПУ УСРР 1927–1929 рр. Київ, 2012; Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1. 1939–1953. Київ, 1995; Історія Національної академії наук України (1934–1937): документи і матеріали. Київ, 2003; Конституційні акти України. 1917–1920. Невідомі конституції України. Київ, 1992; Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2 т. Київ, 1997; Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Документи і матеріали: у 5 т., 8 кн. Івано-Франківськ, 2001–2013; Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918 – листопад 1920 рр.: Док. і матеріали. У 2 т. Київ, 2006. Однако самое большое количество сборников посвящено голоду 1932–1933 гг. Среди публикаций стоит выделить: Голодомор 1932–1933 рокiв в Україні. Документи і матеріали. Київ, 2007. Стоит заметить, что украинские специалисты традиционно много внимания уделяют этой проблеме, однако они отнюдь не являются монополистами в данной области. В издательстве РОССПЭН вышли две подготовленные российскими специалистами многотомные публикации о положении в советской деревне: Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939. Документы и материалы: в 4 тт. М., 2000–2012; Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы. 1927–1939: в 5 тт. М., 1999–2006.

102

Буковина 1918–1940 рр.: зовнішні впливи та внутрішній розвиток: Матеріали і документи. Чернівці, 2005.

103

Тернистий шлях до України: збірник архівних документів і матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1938–1939, 1944–1946 рр. ХХ ст.». Ужгород, 2007; Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. Ужгород, 2009; Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 1. (1919–1929). Івано-Франківськ, 2012; Т. 1. Кн. 2 (1929–1939). Івано-Франківськ, 2014.

104

Україна – Польща 1920–1939 pp.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. Київ, 2012; Юзевський Г. Замість щоденника // «Роде наш красний…» Волинь у долях краян і людських документах. Т. 2. Луцьк, 1996. С. 195–211.

105

Каганович Л. М. Памятные записки рабочего, коммуниста-большевика, профсоюзного, партийного и советско-государственного работника. М., 1996.

106

Бош Е. Б. Год борьбы. Борьба за власть на Украине с апреля 1917 г. до немецкой оккупации. М., 1925.

107

Вернадский В. И. Дневники. 1917–1921. Киев, 1994; Вернадский В. И. Дневник 1939 года // Дружба народов. 1992. № 11–12. С. 5-44.

108

Павло Скоропадський. Спогади. Кiнець 1917 – грудень 1918. Київ; Фiладельфiя, 1995.

109

Кедрин I. Життя – події – люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976.

110

Шандор В. Спомини. Т. 1: Карпатська Україна 1938–1939. Ужгород, 1995.

111

Гольденвейзер А. А. Из киевских воспоминаний // Революция на Украине по мемуарам белых. М.; Л., 1930. С. 7-63.

112

Деникин А. И. Гетманство и Директория на Украине // Революция на Украине по мемуарам белых. М.; Л., 1930. С. 136–185.

113

Могилянский Н. М. Трагедия Украины // Революция на Украине по мемуарам белых. М.; Л., 1930. С. 115–135.

114

Мартынов А. С. Мои украинские впечатления и размышления. М.; Пг., 1923.

115

Єфремов С. О. Щоденники. 1923–1929. Київ, 1997.

116

Кардиналовская Т. М. Жизнь тому назад. Воспоминания. СПб., 1996.

117

Майстренко I. Історія моего покоління. Спогади учасника революційних подій в Українi. Едмонтон, 1985.

118

См. подробнее: Русские об Украине и украинцах. СПб., 2012. С. 122–283.

119

Кравченко Б. Соцiальнi змiни i нацiональна свiдомiсть в Українi XX ст. Київ, 1997. С. 20.

120

Там же. С. 25, 40.

121

Там же. С. 28.

122

Там же. С. 27.

123

Там же. С. 19.

124

Там же. С. 40.

125

Там же. С. 58.

126

Там же. С. 57–58.

127

Шевельов Ю. Україньска мова в першiй половинi двадцятого столiття (1900–1941). Стан i статус. Чернiвцi, 1998. С. 58.

128

Реєнт О. П. У робітнях історичної науки. Київ, 1999. С. 71.

129

Iсторiя України. Нове бачення. У 2-х т. Т. 2. Київ, 1996. С. 6.

130

Булдаков В. П. Феномен революционного национализма в России // Россия в ХХ веке. Проблемы национальных отношений. М., 1999. С. 204.

131

Реєнт О. П. У робітнях історичної науки. С. 34–36.

132

Ленин В. И. О праве наций на самоопределение // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 25. М., 1969. С. 285.

133

«Августовское» («летнее») 1913 г. совещание ЦК РСДРП с партийными работниками. Резолюция совещания по национальному вопросу // КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. Изд. 7. Ч. 1. 1898–1924. М., 1954. С. 316.

134

Там же.

135

Второй всероссийский съезд советов рабочих солдатских депутатов 25–26 октября (7–8 ноября) 1917 г. Ленин В. И. Рабочим солдатам и крестьянам // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 35. М., 1974. С. 11.

136

Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 35. С. 221.

137

В венгерском варианте – «orosz».

138

Клопова М. Э. Русины, русские, украинцы. Национальные движения восточнославянского населения Галиции в XIX – начале ХХ века. М., 2016. С. 26.

139

В историографии восточнославянское население Австро-Венгрии обозначается разными терминами – «русинское», «украинское», «руськое»; иногда наименование «украинский» применяется только по отношению к политическим и общественным организациям. Существуют различия и в названии организаций, где встречается слово с корнем «рус»: они именуются или «руськими», или, в соответствии с современными языковыми нормами, «русскими». Учитывая разночтения, удобнее обозначать это население в соответствии с принятым в то время официальным наименованием – русины.

140

Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века – 1989 год. М., 2006. С. 291.

141

Там же. С. 285.

142

Там же. С. 292–293.

143

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 41–42.

144

Особливості буковинського пограниччя: історія культурного полілогу. Донецьк, 2010. С. 19.

145

Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. С. 293.

146

Там же. С. 376.

147

Там же. С. 348.

148

Магочiй П. Р. Україна. Iсторія її земель та народів. Ужгород, 2012. С. 450.

149

Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). СПб., 2000. С. 31–41.

150

Рубльов О. С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). Київ, 2004. С. 31.

151

Dmowski R. Myśli nowoczesnego Polaka. Lwów, 1907. S. 144–145.

152

Dmowski R. Pisma. T. V. Polityka polska i odbudowanie państwa. Cz. I. Przed wojną. Wojna do r. 1917. Częstochowa, 1937. S. 24–25.

153

Dmowski R. Myśli nowoczesnego Polaka. S. 95.

154

Engelgard J. Koncepcje inkorporacyjne Romana Dmowskiego i ruchu narodowo-demokratycznego w latach 1918–1921 // Archiwum Narodowej Demokracji. T. 1. Warszawa, 2013. S. 55–56.

155

Dmowski R. Pisma. T. ІІІ. Dziesięć lat walki. Częstochowa, 1939. S. 5.

156

См: Baranowski W. Rozmowy z Piłsudskim // Niepodległość. T. XVIII. Z. l. S. 50–51; Koseski A. Polityka wschodnia Józefa Piłsudskiego // Myśl polityczna Józefa Piłsudskiego. Warszawa, 2007. S. 145.

157

Piłsudski J. List do Leona Wasilewskiego w sprawach polityki wschodniej / 8 kwietnia 1919, Warszawa // Józef Piłsudski о państwie i armii. W 2 t. T. 1: Wybór pism. Warszawa, 1985. S. 87.

158

См.: Віднянський С. В. Т. Масарик про Україну і українців // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. Вип. 4. Київ, 1993. С. 132–147.

159

Masaryk T. G. Nová Evropa: stanovisko slovanské. Praha, 1920. S. 139–140.

160

Masaryk T. G. Slovanské problémy. Praha, 1928. S. 91–92.

161

Бетлий О. Украина 1919–1923: пражский проект // Европа: журнал Польского института международных дел. Т. 6. 2006. № 2. С. 120.

162

Цит. по: Серапионова Е. П. Чехословацкая печать о вхождении Подкарпатской Руси в состав ЧСР // Историк-славист: призвание и профессия. К юбилею В. В. Марьиной. М., 2013. С. 31.

163

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, 1994. С. 62–63; Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. М., 2010. С. 109.

164

Nistor I. Die moldauische Ansprüche auf Pokutien: Mit einer Kartenskizze. Wien, 1910; Nistor I. Românii Şi Rutenii În Bucovina: Studiu istoric Şi Statistic. Bucureşti, 1915; Nistor I. Der nationale Kampf in der Bukowina: Mit besonderer Berücksichtigung der Rumänen und Ruthenen historisch beleuchtet. Bukarest, 1918.

165

Ленин В. И. Записка по прямому проводу Н. В. Крыленко 24 ноября (7 декабря) 1917 г. // Ленин В. И. Неизвестные документы. 1891–1922. М., 1999. С. 222.

166

Ленин В. И. Манифест к украинскому народу с ультимативными требованиями к Украинской Раде // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 35. М., 1974. С. 144.

167

Резолюция I Всеукраинского съезда советов «О самоопределении Украины» // Съезды Советов Союза ССР, Союзных и Автономных Советских Социалистических Республик: 1917–1936. Сб. документов. Т. II. М., 1960. С. 16–17.

168

Одновременно накануне принятия IV Универсала 9 января УНР приняла закон о национальной персональной автономии, по которому национальные меньшинства (великороссы, поляки, евреи) имели право на «самостоятельное устройство своей национальной жизни, которое осуществляется через органы Национального союза, власть которого распространяется на всех его членов, независимо от места их проживания в границах Украинской Народной Республики». – Закон Центральної Ради про національно-персональну автономію 9 січня 1918 р. // Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2 т. Т. 2. Київ, 1997. С. 99-100.

169

Михутина И. В. Украинский Брестский мир. Путь выхода России из Первой мировой войны и анатомия конфликта между Совнаркомом РСФСР и правительством украинской Центральной рады. М., 2007. С. 229–230.

170

По принятому Центральной Радой закону, «гражданином Украинской Народной Республики считать каждого, кто родился на территории Украины и связан с ней постоянным проживанием и на этой основе выберет себе подтверждение своей принадлежности к гражданам Украинской Народной Республики». – Протоколи засідань Малої Ради 1–2 березня 1918 р. м. Житомир // Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2 т. Т. 2. С. 173. Гражданином Украинской Державы считались все российские подданные, которые пребывали на Украине во время издания закона в июле 1918 г. Политическая платформа новой власти в сфере национальных отношений, как считают украинские специалисты, основывалась на подходе «без различия национальностей». Закон о национальной персональной автономии был отменен, а соответствующие органы ликвидированы (этот процесс затянулся вплоть до октября 1918 г.). См.: Пиріг Р. Національна політика Української гетьманської держави (квітень – грудень 1918 р.) // Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 129–130.

171

См. Верменич Я. В., Бачинський Д. В. «Українізація»: походження і зміст поняття // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей. Вип. 3. Київ, 1999. С. 140–155; «Українізація» 1920-30-х рокiв: передумови, здобутки, уроки. Київ, 2003. С. 15–19; Борисенок Е. Ю. Смысловые и оценочные особенности употребления термина «украинизация» // Между Варшавой, Киевом и Минском. Сборник к 50-летию М. В. Дмитриева. М., 2008. С. 217–224.

172

Боровик А. М. Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності (1917–1920 рр.). Чернігів, 2008. С. 35–41.

173

Там же. С. 47. О дискуссии относительно количества украинских школ в период Центральной Рады см.: Там же. С. 48–53.

174

Пиріг Р. Я. Українська гетьманська держава 1918 року. Історичні нариси. Київ, 2011. С. 120–123; Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 131–132.

175

Павло Скоропадський. Спогади. Кiнець 1917 – грудень 1918. Київ; Філадельфія, 1995. С. 173–174.

176

Там же. С. 233.

177

Пиріг Р. Я. Українська гетьманська держава 1918 року. Історичні нариси. С. 90.

178

Павло Скоропадський. Спогади. Кiнець 1917 – грудень 1918. С. 258.

179

Боровик А. М. Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності (1917–1920 рр.). С. 71.

180

Рубльов О. С., Реєнт О. П. Українські визвольнi змагання. 1917–1921 рр. Київ, 1999. С. 89–95, 139–143, 182–185.

181

Винниченко В. Відродження нації. Ч. 1. Київ; Відень, 1920. С. 125–126.

182

См. подробнее: Борисенок Е. Ю. Русские об Украине и украинизации 1910-1930-х годов // Русские об Украине и украинцах. СПб., 2012. С. 362–414.

183

Булгаков М. А. Белая гвардия // Булгаков М. А. Собр. соч. В 5 т. Т. 1. М., 1992. С. 208.

184

Там же.

185

Там же. С. 210.

186

Гольденвейзер А. А. Из киевских воспоминаний // Революция на Украине по мемуарам белых. М.; Л., 1930. С. 18.

187

Там же. С. 229.

188

Боровик А. М. Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності (1917–1920 рр.). С. 82.

189

II съезд КП(б)У. 17–22 октября 1918 г. Протоколы. Киев, 1991. С. 87.

190

Ленин В. И. Телеграмма главкому И. И. Вацетису. 29 ноября 1918 г. // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 37. М., 1969. С. 234.

191

Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918–1991). С. 20.

192

Образование Союза Советских Социалистических Республик. Сб. док. М., 1972. С. 103. См. также: Гросул В. Я. Образование СССР (1917–1924 гг.). М., 2007.

193

Волковинський В. М., Кульчицький С. В. Християн Раковський. Політичний портрет. Київ, 1990. С. 187.

194

Ненароков А. П. К единству равных. Культурные факторы объединительного движения советских народов, 1917–1925. М., 1991. С. 94–95; Мельниченко В. Христиан Раковский. Неизвестные страницы жизни и деятельности. Київ, 1992. С. 46.

195

Грациози А. Большевики и крестьяне на Украине, 1918–1919 гг. Очерк о большевизмах, национал-социализмах и крестьянских движениях. С. 117.

196

См. подробнее: Борисенок Е. Ю. Влияние польского фактора на политику большевиков по национальному вопросу (большевики и украинский вопрос в 1917–1923 годах) // Революционная Россия 1917 года и польский вопрос: новые источники, новые взгляды. М., 2009. С. 179–194.

197

Матвеев Г. Ф. Российско-украинский конфликт в планах польской дипломатии и военных кругов в межвоенный период // Россия – Украина: история взаимоотношений. М., 1997. С. 237–238.

198

Там же.

199

Ціхаміраў А. В. Беларусь у сістэме міжнародных адносін перыяду паслеваеннага ўладкавання Еўропы і польска-савецкай вайны (1918–1921 гг.). Мінск, 2003. С. 22.

200

Срібняк І. Симон Петлюра на чолі держави та війска. До питання про польско-українські взаємини 1919–1920 рр. // Симон Петлюра та українська національна революція. Збірник праць Другого конкурсу петлюрознавців України. Київ, 1995. С. 142.

201

Там же. С. 143.

202

Гетьманчук М. П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польських відносинах міжвоєнного періоду. Львів, 2008. С. 63.

203

Ленин В. И. Проект тезисов ЦК РКП(б) о политике на Украине. Не позднее 21 ноября 1919 г. // Ленин В. И. Неизвестные документы. С. 306.

204

Там же. С. 306–307.

205

Восьмая Всероссийская конференция РКП(б). Москва. 2–4 декабря 1919 г. Резолюция о советской власти на Украине // КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. Ч. 1: 1898–1924. С. 459.

206

Там же.

207

Ленин В. И. Письмо к рабочим и крестьянам Украины по поводу побед над Деникиным // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 40. М., 1974. С. 42, 45–46.

208

Симонова Т. М. «Прометеизм» в восточной политике лагеря Пилсудского в 1919–1926 годах // Иван Александрович Воронков – профессор-славист Московского университета. Материалы научных чтений, посвященных 80-летию со дня рождения И. А. Воронкова (1921–1983). М., 2001. С. 126.

209

Михутина И. В. Некоторые проблемы истории польско-советской войны 1919–1920 гг. // Версаль и новая Восточная Европа. М., 1996. С. 165.

210

IV Всеукраинский съезд Советов. Постановления, резолюция и другие документы съезда. О государственных отношениях между УССР и РСФСР // Съезды Советов Союза ССР, Союзных и Автономных Советских Социалистических Республик: 1917–1936. Сб. документов. Т. 2. М., 1960. С. 71–72.

211

Никонов В. А. Молотов: Молодость. М., 2005. С. 492.

212

Телеграмма В. И. Ленина И. В. Сталину о положении в Коминтерне. 23 июля 1920 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943. Документы. М., 2004. С. 54–55.

213

Телеграмма В. И. Ленина И. С. Уншлихту о плане наступления на Польшу. 15 июля 1920 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943. С. 53.

214

Там же.

215

Из доклада В. И. Ленина «Политический отчет ЦК РКП(б)» на IX конференции РКП(б). 22 сентября 1920 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943. С. 63.

216

См. подробнее: Матвеев Г. Ф., Матвеева В. С. Польский плен. Военнослужащие Красной армии в плену у поляков в 1919–1921 годах. М., 2011.

217

23 сентября 1920 г. ВЦИК принял Заявление ВЦИК об основах соглашения между РСФСР и Польшей. 23 сентября 1920 г. // Документы внешней политики СССР. Т. 3: 1 июля 1920 г. – 18 марта 1921 г. М.:, 1959. С. 205.

218

Союзный рабоче-крестьянский договор между РСФСР и УССР // Образование Союза Советских Социалистических Республик. Сб. док. С. 166–168.

219

Мирный договор между Россией и Украиной, с одной стороны, и Польшей – с другой. 18 марта 1921 г. // Документы внешней политики СССР. Т. 3: 1 июля 1920 г. – 18 марта 1921 г. С. 619.

220

Там же. С. 622–623.

221

Там же. С. 625–626.

222

Конституційні акти України. 1917–1920: Невідомі конституції України. Київ, 1992. С. 92.

223

Там же. С. 93.

224

Там же. С. 94.

225

Литвин М. Р. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів, 1998. С. 53–54.

226

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 151.

227

Там же. С. 152.

228

Там же. С. 153.

229

Гай-Нижник П. П., Солдатенко В. Ф. Державотворчий процес в Західноукраїнській Народній Республіці // Нариси історії державної служби в Україні. Київ, 2009. С. 231.

230

Там же. С. 231–232.

231

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 154; Литвин М. Р. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. С. 13–14; Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. Львів, 1995. С. 99.

232

Зелінський М. В. Дипломатична діяльність Романа Дмовського у вирішенні «українського питання» на Паризькій мирній конференції (1919–1920) // Чорноморський літопис. 2013. Вип. 8. С. 14–15.

233

Там же. С. 15.

234

Дем’янюк О. Й. Волинь та Галичина в українсько-польських стосунках у 1919 р. // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Львів, 2007. № 584: Держава та армія. С. 118.

235

Михутина И. В. Польско-украинский союз 1920 года // Славяноведение. 2011. № 5. С. 16.

236

Там же. С. 16–17.

237

Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. М., 2010. С. 122.

238

Панов А. В. Масарик і Закарпаття. Ужгород, 2010. С. 92–93.

239

Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. С. 128–129.

240

Там же. С. 131.

241

Там же. С. 115–116.

242

Там же. С. 117.

243

Там же. С. 119.

244

Там же. С. 124.

245

Панов А. В. Масарик і Закарпаття. С. 108

246

Там же. С. 108–110.

247

Там же. С. 111–112.

248

Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. С. 147.

249

Российско-румынский конфликт вокруг Бессарабии в 1918–1920 гг. // Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии. Документы и материалы. М., 1996. С. 177.

250

Там же. С. 176–177; Степанюк В. Государственность молдавского народа: исторические, политические и правовые аспекты. Кишинев, 2006. С. 198–199.

251

Российско-румынский конфликт вокруг Бессарабии в 1918–1920 гг. // Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии. Документы и материалы. С. 214–216.

252

Там же. С. 220–221.

253

Протоколи засiдань Ради народних мiнiстрiв 14–15 лютого 1918 р. // Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2 т. Т. 2. Київ, 1997. С. 167.

254

Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захачук Б. I. Формування державних кордонів України, 1917–1940 рр. Київ, 1991. С. 12.

255

Добржанський О. Листопад 1918 р. на Буковині. Ще раз про втрачені можливості // Питання історії України: зб. наук. ст. Т. 11. Чернівці, 2008. С. 65; Резолюція конференції всіх українських партій Буковини стосовно права буковинських українців на самовизначення. 1918 р., жовтня, 13. Чернівці // Добржанський О., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1915–1921 рр.). Документи і матеріали. Чернівці, 2009. С. 169.

256

Добржанський О. Листопад 1918 р. на Буковині. С. 65.

257

Там же.

258

Піддубний I. Румуни Буковини в житті краю: 1848–1918 рр. // Історична панорама. 2010. Вип. 10. С. 35.

259

Добржанський О. Листопад 1918 р. на Буковині. С. 67.

260

Звернення Української Національної ради – Крайового Комітету Буковини до населення з закликом підтримати новоутворену владу. 1918 р., листопада, 6. Чернівці // Добржанський О., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1915–1921 рр.). Документи і матеріали. С. 246.

261

Офіційне інформаційне повідомлення Української Національної Ради про перебрання державної влади над українською частиною Буковини і Чернівцях. 1918 р., листопада, 6. Чернівці // Добржанський О., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1915–1921 рр.). Документи і матеріали. С. 250.

262

Добржанський О. Листопад 1918 р. на Буковині. С. 67–69; Повідомлення про перебіг процесу передання влади представникам українців та румунів австрійським президентом Буковини О. Ецдорфом. 1918 р., листопада, 6. Чернівці // Добржанський О., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1915–1921 рр.). Документи і матеріали. С. 254.

263

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 305.

264

Губань Р. Входження Бессарабії та Півничної Буковини до складу Румуніі (історико-правовий аспект) // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2014. № 2. С. 7.

265

Там же; Старик В. П. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914–1921. Чернівці, 2009. С. 33.

266

Рендюк Т. Національна політика королівської Румунії у міжвоєнний період та під час Другої світової війни // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки: Міжвід. зб. наук. пр. 2010. Вип. 19. С. 141.

267

Несостоявшийся юбилей. Почему СССР не отпраздновал своего 70-летия? М., 1992. С. 87.

268

Там же.

269

Сталин И. В. Проект резолюции о взаимоотношениях РСФСР с независимыми республиками. Не ранее 11 августа 1922 г. // Несостоявшийся юбилей. Почему СССР не отпраздновал своего 70-летия? С. 103; Из истории образования СССР // Известия ЦК КПСС. 1989. № 9. С. 192–193.

270

Письмо И. В. Сталина В. И. Ленину об определении порядка отношений центра с республиками. 22 сентября 1922 г. // ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос. Кн. 1: 1918–1933. С. 78.

271

Там же.

272

Там же. С. 78–79.

273

Национальная политика России: история и современность. М., 1997. С. 269.

274

В. Ленин – Л. Каменеву. 26 сентября 1922 г. // Несостоявшийся юбилей. Почему СССР не отпраздновал своего 70-летия? С. 111.

275

Там же.

276

Там же.

277

Там же. С. 111–112.

278

Никонов В. А. Молотов: Молодость. С. 629.

279

Там же. С. 657.

280

Сталин И. В. Октябрьская революция и национальная политика русских коммунистов // Марксизм и национально-колониальный вопрос. Сб. статей и речей. С. 88–89.

281

Сталин И. В. Заключительное слово по организационному отчету ЦК на XII съезде РКП(б) 19 апреля 1923 г. // Сталин И. В. Cочинения. Т. 5. М., 1947. С. 237.

282

Договор об образовании Союза Советских Социалистических Республик // Съезды Советов Союза ССР, Союзных и Автономных Советских Социалистических Республик: 1917–1936. Сб. документов. Т. 3. М., 1960. С. 18–22.

283

Из воспоминаний Андрея Евлампиевича Гречко: «На VII Всеукраинском съезде Советов делегация Каменец-Подольской губернии внесла запрос правительству Украины, какие меры принимает правительство против панской Польши, которая проводит против Украины так званую (так в тексте. – Е. Б.) политику булавочных уколов, забрасывая на нашу территорию разные банды. После запроса председательствовавший на съезде товарищ Петровский предоставил слово делегату съезда Г. И. Котовскому. Подходя к трибуне, сделав саблей кавалерийский салют, сабля словно сияние закружилась поверх головы товарища Котовского, а Котовский в форме Красного казачества, очень крепкий и крупный человек, в упор посмотрев в ложу, где находился польский консул, и, обернувшись к президиуму, громко потребовал: „Прикажите, и моя конница, не замочив копыт в Збруе (так в тексте. – Е. Б.), проучит панов и покажет ему красного казака“». – ЦДАГОУ. Ф. 59. Оп. 1. Д. 308. Л. 11.

284

Матвеев Г. Ф. Российско-украинский конфликт в планах польской дипломатии и военных кругов в межвоенный период. С. 240–241.

285

Трощинський В. П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. Київ, 1994. С. 20.

286

См. подробнее: Внешняя политика СССР. Сб. документов. Т. II: 1921–1924. М., 1944. С. 88-140, 263, 742, 774, 805–809.

287

Документы внешней политики СССР. Т. 6: 20 ноября 1922 г. – 31 декабря 1923 г. М., 1962. С. 615.

288

Постановление Политического комитета Совета министров Польши 10 марта 1923 г. // Документы и материалы по истории советско-польских отношений. Т. 4: Апрель 1921 – май 1926. М., 1966. С. 221.

289

Нота Правительства УССР Правительствам Франции, Великобритании, Италии 13 марта 1923 г. // Документы внешней политики СССР Т. 6: 20 ноября 1922 г. – 31 декабря 1923 г. С. 224–225.

290

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 87. Д. 177. Л. 195.

291

Там же. Л. 196.

292

Сталин И. В. Заключительное слово по докладу о национальных моментах в партийном и государственном строительстве на XII съезде РКП(б) 25 апреля 1923 г. // Сталин И. В. Cочинения. Т. 5. М., 1947. С. 238.

293

Там же. С. 238.

294

Там же. С. 239.

295

Там же. С. 240.

296

Там же. С. 257.

297

Там же. С. 258.

298

Там же. С. 258.

299

На путях становления украинской и белорусской нации: факторы, механизмы, соотнесения. М., 2004. С. 210.

300

«Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. С. 184.

301

Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века – 1989 год. М., С. 362.

302

Mironowicz E. Białorusini i Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. Białystok, 2007. S. 188–189.

303

Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века – 1989 год. С. 362.

304

Там же. С. 363.

305

Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше // Проблемы истории, филологии, культуры. 2013. № 4. С. 272.

306

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 265.

307

Гаврецька М. Е. Правовий режим української мови за конституційними актами Республіки Польща (Другої Речi Посполитої) // Часопис Київського університету права. 2013. № 2. С. 48–49.

308

Dziennik Ustaw. RP 1921. Nr 44. Poz. 267.

309

Dziennik Ustaw. RP 1922. Nr 90. Poz. 829.

310

Гаврецька М. Е. Правовий режим української мови за конституційними актами Республіки Польща (Другої Речi Посполитої). С. 49–50.

311

Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше. С. 273.

312

Давидюк Р. П. Еволюція національно-демократичного руху на Волині у 20-х рр. ХХ ст. //Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2012. Вип. 23. С. 206.

313

Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі 1920–1939 (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). Київ, 2009. С. 56–59.

314

См., напр., схему организаций: Moklak J. Łemkowszczyzna w Drugiej Rzeczypospolitey: Zagadnienia polityczne i wyznaniowe. Kraków, 1997. S. 44.

315

Матвеев Г. Ф. Русинский вопрос в Чехословакии и Польше в межвоенные годы // Карпатские русины в славянском мире: актуальные проблемы. Материалы международного научного круглого стола. М.; Братислава, 2009. С. 97.

316

Обращение II съезда Коммунистической рабочей партии Польши ко всему трудовому народу // Коммунистическая партия Польши в борьбе за независимость своей страны. Материалы и документы. М., 1955. С. 62.

317

Там же.

318

Пролетариат Польши – руководитель и защитник интересов всей нации // Коммунистическая партия Польши в борьбе за независимость своей страны. Материалы и документы. С. 52.

319

Відозва ЦК КПЗУ до трудящих з закликом боротися за возз’єднання Західної України з Радянською Україною. Січень 1924 р. // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. У 2 ч. Ч. 2. Київ, 1997. С. 43.

320

Пиріг М. Становлення та організаційні принципи діяльності Українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання (Сельроб) у 1926–1928 роках // Мандрівець. 2013. № 4. С. 32.

321

Польша в ХХ веке: Очерки политической истории. М., 2012. С. 136–137.

322

Там же. С. 137.

323

Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше. С. 276.

324

Соляр I. Я. Радянофільство у Західній Україні // Український історичний журнал. 2009. № 1. С. 55–56.

325

Вербова О. С. Аграрна політика польскої держави міжвоєнного періоду та українське питання // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. пр. Вип. 18. Львів, 2008. С. 128–130.

326

Нагірняк А. Я. Особливості антиукраїнської політики Польської влади в Галичині у 1920-х рр. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: сборник. Вип. 652: Держава та армія. Львів, 2009. С. 113.

327

Мосійчук Т. Боротьба УНДО з утраквізацією освіти в Галичині // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 23. Львів, 2013. С. 467.

328

Там же. С. 469–470.

329

Гетьманчук М. П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польских відносинах міжвоєнного періоду. Львів, 2008. С. 241.

330

Там же. С. 243.

331

Mironowicz E. Białorusini I Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. Białystok, 2007. S. 144.

332

Калакура О. Я. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті. Київ, 2007. С. 266.

333

Гетьманчук М. П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польских відносинах міжвоєнного періоду. С. 243–244.

334

Цит. по: Гаврецька М. Е. Правовий режим української мови за конституційними актами Республіки Польща (Другої Речi Посполитої). С. 50.

335

Ще про наше становище до Радянської України // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Ч. 2. С. 55.

336

Mironowicz E. Białorusini I Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. S. 141–142.

337

Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше. С. 276–277.

338

Комар В. Л. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.). Івано-Франківськ, 2011. С. 125-126. См. также: Симонова Т. М. Именем революции: мир и счастье – на штыках // Родина. 2000. № 10. С. 59–62; Симонова Т. М. Прометеизм во внешней политике Польши. 1919–1924 // Новая и новейшая история. 2002. № 4. С. 47–63.

339

Комар В. Л. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.). С. 155.

340

См.: Портнов А. В. Наука у вигнанні: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919–1939). Харків, 2008. С. 155–186.

341

Комар В. Українське питання в політиці Польщі (1926–1939) // Український історичний журнал. 2001. № 5. С. 121–122.

342

Юрик Ю. Протистояння ОУН і Польської держави (1929–1935 рр.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. Вип. 13. Київ, 2005. С. 379–380.

343

Гриців М. Пацифікація 1930 р. і судова система Другої Речі Посполитої // Український визвольний рух: наук. зб. Вип. 15. Львів, 2011. С. 33–34.

344

Польша в ХХ веке: Очерки политической истории. С. 200.

345

Савченко О. О. Польські репресії проти народу Галичини у 30-х рр. XX ст. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 670. С. 148-149. См. также: Комунікат українських політичних партій Західної України у зв’язку з пацифікацією 1 жовтня 1930 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2: 1929-1939. Івано-Франківськ, 2014. С. 98–99; Пастирський лист греко-католицького духовенства з осудом саботажів ОУН та пацифікації 13 жовтня 1930 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. С. 100–101; Промова посла Михайла Галущинського в польському сеймі в справі пацифікації 20 січня 1931 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. С. 142–148.

346

Гавришко М. Заходи ОУН на міжнародній арені у справі «пацифікації» в Галичині у 1930 р. // Український визвольний рух. Зб. 19. Львів, 2014. С. 182–186.

347

Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). С. 130–131.

348

Комар В. Л. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр). С. 272.

349

Там же. С. 274, 276.

350

Юрик Ю. Протистояння ОУН і Польської держави (1929–1935 рр.). С. 380–381.

351

Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). С. 140, 144, 152–153.

352

Листівка ОУН до батьків українських школярів із закликом до захисту української школи // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2: 1929-1939. С. 219.

353

Польша в ХХ веке: Очерки политической истории. С. 211–212.

354

Бондаренко Е. В. «Волынская программа» Г. Юзевского: сущность и проблемы реализации (1928–1938 гг.) // Право и политика. 2014. № 6. С. 850.

355

Крамар Ю. В. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області) // Архіви України. 2013. № 3. С. 120–121.

356

Цит. по: Каліщук О. До проблеми сокальського кордону (за матеріалами міжвоєнної преси) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. Вип. 21. Львів, 2012. С. 355.

357

Соляр I. Я. Радянофільство у Західній Україні. С. 59.

358

Там же. С. 64.

359

Там же.

360

Там же. С. 64–65.

361

Цит. по: Каліщук О. До проблеми сокальського кордону (за матеріалами міжвоєнної преси). С. 356.

362

Вишиванюк А. Украинизаторские процессы в Православной церкви в межвоенной Польше // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2014 № 4 (32). С. 176.

363

Там же.

364

Там же. С. 178–179.

365

Крамар Ю. В. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області). С. 121–122.

366

Цит. по: Давидюк Р. Від угодовства до автономізму: чинники і складові розколу уенерівського політичного табору Волині у другій половині 1930-х років // Europa Orientalis: Studia z Dziejów Europy Wschodniej i Państw Bałtyckich. 2012. № 3. С. 68; См. также: Юзевський Г. Замість щоденника // «Роде наш красний…» Волинь у долях краян і людських документах. Т. 2. Луцьк, 1996. С. 196.

367

Цит. по: Давидюк Р. Від угодовства до автономізму: чинники і складові розколу уенерівського політичного табору Волині у другій половині 1930-х років. С. 68–69; См. также: Балябо А. «Ми» і «ви» в українській нацполітиці // Волинське слово. 1937. № 8. С. 4.

368

Давидюк Р. Від угодовства до автономізму: чинники і складові розколу уенерівського політичного табору Волині у другій половині 1930-х років. С. 69.

369

Панасюк В. «Волинська політика» воєвод Г. Юзевського та А. Ґавке-Новака 1928–1939 років: проблеми україно- та німецькомовної освіти // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. пр. Вип. 16. Київ, 2004. С. 126.

370

Крамар Ю. В. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області). С. 122–123.

371

Макарчук С. А. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма. Львов, 1983. С. 160; Нагорнюк О. М. Трансформація російсько-єврейських відносин на Західній Волині в 1920-х–1930-х рр. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Євреї в Україні: історія і сучасність». Збірник наукових праць. Житомир, 2009. С. 310–311.

372

Панасюк В. «Волинська політика» воєвод Г. Юзевського та А. Ґавке-Новака 1928–1939 років: проблеми україно- та німецькомовної освіти. С. 127.

373

Там же. С. 129.

374

Крамар Ю. В. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області). С. 123.

375

Звіт волинського воєводи 1936 р. // Сивіцький М. Історія польсько-українсьтких конфліктів. У 3 т. Т. 1. Київ, 2005. С. 206.

376

Витяг з листа к. слухачки Аделі Стегнівни до Галіни Юршової, керівника Народного університету в Михайлівці Дубнівського повіту на Волині // Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів. Т. 1. С. 199.

377

Ленартович О. Формування організаційної структури та діяльність українського націоналістичного підпілля на Волині у 1930-х рр. // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. Вип. 19 (2). Київ, 2010. С. 170–174.

378

Гудь Б. Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект. Харків, 2011. С. 346.

379

Матвеев Г. Ф. Русинский вопрос в Чехословакии и Польше. С. 104.

380

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції 20-50-ті роки ХХ ст. Київ, 1994. С. 33, 37.

381

Там же. С. 28.

382

Там же.

383

Там же. С. 42.

384

Там же. С. 31.

385

Там же. С. 32.

386

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції 20-50-ті роки ХХ ст. С. 19–20.

387

Редакційна стаття у львівському щоденнику «Діло» «Інавгураційний виступ – з нагоди вступу на посаду консула СССР у Львові Ю. Лапчинського 7 червня 1928 р.» // Україна – Польща 1920–1939 pp.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. Київ, 2012. С. 345.

388

Кедрин I. Життя – події – люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976. С. 97.

389

Соляр I. Я. Радянофільство у Західній Україні // Український історичний журнал. 2009. № 1. С. 56–57.

390

Там же. С. 57.

391

Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. // Наукові записки Інститута політичних і етнонаціональних досліджень. 2001. Вип. 13: Схід і захід України: проблеми єднання. С. 188–189.

392

Українська радикальна партія про радянську владу на Україні // Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. Ч. 2. С. 54.

393

Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С. 189–190; см. также: Програма і резолюції другого народного з’їзду Українського національно-демократичного об’єднання // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. У 3 т. Сучаснiсть, 1983. Т. 2. С. 172–183.

394

Там же. С. 190–191; см. также: Мудрий В. Наше відношення до Радянської України: Відбиток з «українського національного календаря». Перемишль, 1927.

395

Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. Нью-Йорк, 1954. С. 446–447; Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С. 191–192.

396

Кучабський В. Большевизм і сучасні завдання українського Заходу. Національно-політичні замітки. Львів, 1925. С. 64–65, 118–125; см. также: Кучабський В. Большевизм і сучасні завдання українського Заходу // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Т. 2. С. 107; Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С. 192.

397

Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С.

398

РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 135. Л. 21, 30.

399

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 85. Л. 25.

400

Там же. Л. 36–37.

401

Мартин Т. Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 1923-1939. М., 2011. С. 137.

402

Васильєв В. Політичне керівництво УРСР і СРСР: динаміка відносин центр-субцентр влади (1917–1938). Київ, 2014. С. 150.

403

Панчук М. I. «Націонал-ухильництво». Анатомія проблеми // Маршрутами історії. Київ, 1990. С. 221–222; На приеме у Сталина. Тетради (журналы) записей лиц, принятых И. В. Сталиным (1924–1953). М., 2008. С. 24.

404

Сталин И. В. Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК КП(б)У // Сталин И. В. Сочинения. Т. 8. М., 1948. С. 149–150.

405

Там же.

406

Там же. С. 151.

407

Там же.

408

Там же. С. 152.

409

РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 135. Л. 22‒23.

410

Письмо членов Политбюро ЦК КП(б) Украины И. В. Сталину об обвинениях, выдвигаемых А. Я. Шумским, в адрес украинского руководства. Позднее 12 мая 1926 г. // ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос. Кн. 1: 1918-1933. М, 2005. С. 400.

411

РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 107. Л. 57 об.

412

Там же. Л. 59 об.

413

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 1. Д. 209. Л. 1.

414

Максимович К. Заява на березневому Пленумі ЦК КП(б)У 1927 р. // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Ч. 2. С. 113–114.

415

Постанова пленуму ЦК КПЗУ // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Ч. 2. С. 116–117.

416

См. Сливка Ю. Ю. Сторінки історії КПЗУ. Львів, 1989. С. 21–92; Чумак В. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С. 186-187.

417

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2479. Л. 4.

418

Там же.

419

Там же. Л. 11.

420

Резолюция ЦК КП(б) Украины о позиции компартии Западной Украины в национальном вопросе. 16 мая 1927 г. // ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос. Кн. 1: 1918-1933. С. 494.

421

Там же. С. 494–495.

422

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 9. Л. 53а.

423

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2485. Л. 36.

424

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2455. Л. 56.

425

Там же. Л. 64.

426

Там же. Л. 65.

427

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2479. Л. 51.

428

Там же. Л. 79.

429

Из протокола № 9 (Особый № 9) заседания Политбюро ЦК ВКП(б). 9 февраля 1928 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919-1943. Документы. М., 2004. С. 505.

430

РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 108. Л. 10.

431

РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 135. Л. 171.

432

См.: Из протокола № 26 (Особый № 25) заседания Политбюро ЦК ВКП(б) 24 мая 1928 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919-1943. Документы. С. 528–529.

433

РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 135. Л. 180.

434

Там же. Л. 199.

435

Там же. Л. 163.

436

Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. М., 2010. С. 150.

437

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 287; Шевченко К. В. Славянская Атлантида. С. 155.

438

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, 1994. С. 168.

439

Закарпаття в етнополiтичному вимiрi. Київ, 2008. С. 261.

440

Даниленко О. Українська еміграція в Чехословаччині (1920-і роки): соціокультурний аспект // Етнічна історія народів Європи. Вип. 10. С. 38–39.

441

Шевченко К. В. Русины в поисках идентичности: борьба русофилов и украинофилов в Подкарпатской Руси в 1920-е годы // Величие и язвы Российской империи: международный научный сборник в честь 50-летия О. Р. Айрапетова. М., 2012. С. 549.

442

См. подробнее: Дронов М. Ю. Роль Греко-католической церкви в формировании этнонациональной идентичности русинов Словакии (1919–1938). Дисс… канд. ист. наук: 07.00.03. М., 2013. С. 40–68.

443

Шевченко К. В. Культурно-национальная политика властей Чехословакии в русинском вопросе в 1920-е годы // Карпатские русины в славянском мире: актуальные проблемы. Материалы международного научного круглого стола. М.; Братислава, 2009. С. 136, 138.

444

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 300–301.

445

Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. М., 2006. С. 123.

446

Стряпко I. О. Роль української політичної еміграції у розвитку освіти на Закарпатті 1919–1939 рр. // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2014. Вип. 39. С. 132.

447

Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. С. 163.

448

Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. Ужгород, 2010. С. 76.

449

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 299–300.

450

Шевченко К. В. Русинский вопрос и политика Чехословакии в межвоенный период // Русский сборник: исследования по истории России ХІХ-ХХ вв. Т. 1. М., 2004. С. 294.

451

Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. С. 76.

452

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 299–300.

453

Шевченко К. В. Культурно-национальная политика властей Чехословакии в русинском вопросе в 1920-е годы. С. 137, 141–142.

454

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 139.

455

Якою мовою в школах повинні навчати наших дітей? // Борканюк О. О. Чим є для нас Радянський Союз (вибрані статті, промови, інтерпеляції). Ужгород, 1976. С. 221.

456

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 140.

457

Там же. С. 139–140.

458

Там же. С. 124–124.

459

Шевченко К. В. Славянская Атлантида. С. 223.

460

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 126–127.

461

Марчук Н. В. Формування етнокультурної самосвідомості (період Чехословацької окупації) // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер. Політологія. 2011. Т. 155. Вип. 143. С. 102.

462

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь. С. 126–127; Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. С. 94.

463

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 107; Шевченко К. В. Культурно-национальная политика властей Чехословакии в русинском вопросе в 1920-е годы. С. 143–144, 149–150.

464

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 107.

465

Магочiй П. Р. Україна: історія її земель та народів. Ужгород, 2012. С. 595.

466

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 299.

467

Там же. С. 298.

468

Шевченко К. В. Славянская Атлантида. С. 256.

469

Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. С. 96.

470

И. Г. Буркут считает: «Чехословацкие власти оказывали поддержку одновременно разным течениям в общественно-политической жизни Закарпатья: москвофильству, украинофильству и русофильству. Поддержка противоположных сил в конце концов вела к углублению раскола среди автохтонного населения Закарпатья…». – Буркут I. Г. Русинство: минуле і сучасність. Чернівці, 2009. С. 168.

471

Кравчук О. Національні відносини в Чехословаччині 1918–1935 рр.: погляд Т. Ґ. Масарика // Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи: зб. наук. пр. Вип. 3. Кам’янець-Подільський, 2012. С. 175.

472

См., напр.: Віднянський С. Національна політика Праги у Підкарпатській Русі // Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 301–302.

473

Шевченко К. В. Русинский вопрос и политика Чехословакии в межвоенный период. С. 294.

474

Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. С. 123; см. также: Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 137.

475

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 138.

476

Рендюк Т. Національна політика королівської Румунії у міжвоєнний період та під час Другої світової війни // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки: Міжвід. зб. наук. пр. Київ, 2010. Вип. 19. С. 141.

477

Буковина 1918–1940 рр.: зовнішні впливи та внутрішній розвиток: Матеріали і документи. Чернівці, 2005. С. 124, 170.

478

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 312.

479

Василик Л. Є., Попович Ю. О. Місячник «Самостійна думка» та тижневик «Самостійність» – речники українського життя на Буковині у міжвоенний період // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна: Сер. «Соціальні комунікації». 2011. Вип. 3. 2011. С. 47.

480

Рендюк Т. Г. Українці Румунії: Національно-культурне життя та взаємовідносини з владою. Київ, 2010. С. 26.

481

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 313.

482

Пиддубный И. Деятельность правительства и реформы 1922–1926 гг. в Румынии // Codrul Cosminului. Vol. XX. 2014. № 2. P. 482.

483

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 313–314; Рендюк Т. Національна політика королівської Румунії у міжвоєнний період та під час Другої світової війни С. 143–144.

484

Пиддубный И. Деятельность правительства и реформы 1922–1926 гг. в Румынии. P. 483–484.

485

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 316.

486

Буркут И. Деятельность советского и украинского националистического подполья на территории Черновицкой области в 1941–1944 гг. // Русин. 2010. № 4. С. 90; Макар Ю. I. Є. Коновалець та розвиток українського націоналістичного руху на Буковині // Вісник центру буковинознавства. Серія історична. Вип. 1. Чернівці, 1993. С. 159.

487

Кентий А. В. Збройний чин Українських Націоналістів 1920-1956. Iсторико-архівні нариси. Т. 1: Від Української Військової Організації до Організації Українських Націоналістів 1920-1942. Київ, 2005. С. 120.

488

Там же. С. 121.

489

Резолюції ЦК УНДО про становище в Радянській Україні 24 червня 1933 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2: 1929-1939. Івано-Франківськ, 2014. С. 184.

490

Звернення єпископату Української греко-католицької церкви до віруючих із закликом допомогти голодуючим українцям у Радянській Україні 24 липня 1933 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2. С. 186.

491

Ряд документов о реакции на голод в УССР на Западной Украине опубликован в сборнике: Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т.1. Кн. 2.

492

Комар В. Л. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.). Івано-Франківськ, 2011. С. 285.

493

Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). Київ, 2009. С. 185; Кедрин I. Життя – події – люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976. С. 253–255.

494

Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920–1930 ті рр.). С. 188–192.

495

Мірчук П. Степан Бандера – символ революційної безкомпромісовости. Нью-Йорк; Торонто, 1961. С. 49; Книш З. Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби. Торонто, 1986. Т. 2. С. 265–269; см. также Посівнич М. Постать Степана Бандери під час Варшавського та Львівського процесів (1935–1936 рр.) // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2010. Вип. 16. С. 36.

496

Реабілітовані історією: У 27 томах. Волинська область. Кн. 1. Луцьк, 2010. С. 17.

497

Дарованець О. Боротьба Організації українських націоналістів проти асиміляційно-репресивної політики польської влади щодо українців Волині (1929–1939) // Український визвольний рух: наук. зб. Львів, 2003. Зб. 2. С. 72.

498

Комар В. Українське питання в політиці Польщі (1926–1939) // Український історичний журнал. 2001. № 5. С. 126.

499

Крамар Ю. Політика «зміцнення польської присутності» на Волині та її вплив на характер українсько-польських стосунків напередодні Другої світової війни // Друга світова війна і доля народів України: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Київ, 2005. С. 198.

500

Там же. С. 201.

501

Волинський воєводський уряд. Суспільно-політичний відділ. Місячний ситуаційний звіт // Сивіцький М. Історія польсько-українсьтких конфліктів. У 3 т. Т. 1. Київ, 2005. С. 209.

502

Крамар Ю. Політика «зміцнення польської присутності» на Волині та її вплив на характер українсько-польських стосунків напередодні Другої світової війни. С. 202–203.

503

Панасюк В. «Волинська політика» воєвод Г. Юзевського та А. Ґавке-Новака 1928–1939 років: проблеми україно- та німецькомовної освіти. // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. пр. Вип. 16. Київ, 2004. С. 129.

504

Проект Конституції автономії Галицько-Волинської землі у складі Польщі, внесений до сейму Українською парламентарною репрезентацією 3 грудня 1938 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2: 1929-1939. Івано-Франківськ, 2014. С. 381–390; Повідомлення в газеті «Діло» про вимогу Української парламентарної репрезентації у польському сеймі надати українським землям національно-територіальну автономію 9 грудня 1938 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2. С. 391; Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція га лицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). С. 251–252.

505

Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). С. 255–256.

506

Сообщение К. Кренца начальнику Отдельного сектора информации ДОК VI о подготовке съезда молодых украинских националистов во Львове и сборе средств в Бучачском районе для организации украинской армии в Закарпатской Украине. 21 января 1939 г. // Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. В 2 т. Т. 1: 1939-1943. М., 2012. С. 36.

507

Шевченко К. В. Культурно-национальная политика властей Чехословакии в русинском вопросе в 1920-е годы // Карпатские русины в славянском мире: актуальные проблемы. Материалы международного научного круглого стола. М.; Братислава, С. 144–145.

508

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, С. 139.

509

Там же. С. 134–135.

510

Там же. С. 135–136.

511

Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX в. М., 2010. С. 260. См. также: Шандор В. Спомини. Т. 1: Карпатська Україна 1938-1939. Ужгород, 1995. С. 245–247.

512

Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX в. С. 170.

513

Там же. С. 175.

514

Віднянський С. Закарпаття – Підкарпатська Русь: від здобуття автономії до проголошення незалежної держави (до 70-річчя Карпатської України) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: зб. наук. ст. Київ, 2009. Вип. 15: [у 2 ч.]. Ч. 1. С. 186.

515

Розпорядок правительства Підкарпатської Руси з дня 15 жовтня 1938 р. про урядову мову Підкарпатської Руси // Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. Ужгород, 2009. С. 31.

516

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 144.

517

Віднянський С. Закарпаття – Підкарпатська Русь: від здобуття автономії до проголошення незалежної держави. С. 191.

518

Статут Організації Народної Оборони «Карпатська Січ» 10 листопада 1938 р. // Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. С. 61.

519

Сообщение и. о. начальника следственного управления в г. Тарнополе Гончарука в Воеводское управление государственной полиции о настроениях украинской молодежи, находящейся в составе «Карпатской сечи» и положении в Закарпатской Руси. 3 февраля 1939 г. // Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. В 2 т. Т. 1: 1939-1943. С. 42.

520

Там же.

521

Шандор В. Спомини. Т. 1: Карпатська Україна. 1938-1939. С. 308.

522

Розпорядження уряду Підкарпатської Руси в Хусті про оголошення української мови державною на всій території Підкарпатської Руси 15 листопада 1938 р. // Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. С. 80.

523

Проект розпорядження уряду Підкарпатської Руси про назву «Пiдкарпатська Русь» 30 грудня 1938 р. // Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. С. 107.

524

Вегеш М. М. Карпатська Україна. Документи і факти. Ужгород, 2004. С. 278–279.

525

Шандор В. Спомини. Т. 1: Карпатська Україна. 1938-1939. С. 212–222.

526

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 146–147.

527

Вегеш М. М. Карпатська Україна. Документи і факти. С. 224–225.

528

Закарпаття в етнополiтичному вимiрi. Київ, 2008. С. 297–298.

529

23 грудня 1938 р. Распорядження Міністерства культу, шкіл і народної освіти про вживання на держажвній роботі української літературної мови // Тернистий шлях до України: збірник архівних документів і матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1939–1939, 1944–1946 рр. ХХ ст.». Ужгород, 2007. С. 187.

530

13 грудня 1938 р. Розпорядження Міністерства внутрішніх справ Підкарпатської Русі про виготовлення публічних написів українською мовою // Тернистий шлях до України: збірник архівних документів і матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1939–1939, 1944–1946 рр. ХХ ст.». С. 185.

531

23 листопада 1938 р. Распорядження Міністерства культу, шкіл і народної освіти про мову навчання в школах // Тернистий шлях до України: збірник архівних документів і матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1939–1939, 1944–1946 рр. ХХ ст.». С. 184.

532

Віднянський С. Закарпаття – Підкарпатська Русь: від здобуття автономії до проголошення незалежної держави. С. 202–203.

533

Кентiй А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920-1956. Т. 1: Вiд Української Військової Організації до Організації Українських Націоналиістів. 1920-1942. С. 144.

534

Там же. С. 144–145.

535

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 320.

536

Там же. С. 321.

537

Там же. С. 321–322.

538

Піддубний І. Зміни в політичній системі Румунії в умовах авторитарного режиму (1938–1940 рр.) // Волинські історичні записки: Збірник наукових праць. Житомир, 2009. Т. 2. С. 83.

539

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 322–323.

540

Кен О. Н., Рупасов А. И. Политбюро ЦК ВКП(б) и отношения СССР с западными соседними государствами (конец 1920-1930-х гг.). Ч. 1. СПб., 2000. С. 492.

541

Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси… С. 199.

542

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 70. Л. 78.

543

Єфіменко Г., Якубова Л. Національні відносини в радянській Україні (1923–1938) // Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 229.

544

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4673. Л. 352.

545

Там же.

546

Там же.

547

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 70. Л. 78.

548

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4673. Л. 352.

549

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 73. Л. 65.

550

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4673. Л. 352 об.

551

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 72. Л. 11.

552

Там же. Л. 68.

553

Там же.

554

Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо радянської України (1932–1938). Київ, 2001. С. 226.

555

«Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. Київ, 2003. С. 216.

556

Письмо членов литературного объединения «Ваплите» в ЦК КП(б) Украины о допущенных ошибках. Позднее июня 1933 г. // ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос. Кн. 1: 1918-1933. М., 2005. С. 717–718.

557

Даниленко В. М. Згортання «українізації» й посилення русифікаторських тенденцій у суспільно-культурному житті радянської України в 30-і рр. // Україна ХХ ст.: культура. ідеологія, політика. Зб. ст. Вип. 2. Київ, 1996. С. 106.

558

«Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. С. 225.

559

Рафальський О. О. Національні меншини України у ХХ столітті. Історіографічний нарис. Київ, 2000. С. 161–166; Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо радянської України (1932–1938). С. 154-155.

560

Там же. С. 492.

561

Цветет и крепнет индустриально-колхозная Украина. Речь тов. П. П. Постышева на II областном Съезде Советов Киевщины 11 января 1935 г. // Известия. 14 января.

562

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 385. Л. 103‒104.

563

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 421. Л. 166.

564

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 422. Л. 39.

565

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4675. Л. 101‒102.

566

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 384. Л. 74, Д. 385. Л. 19‒20, 27, 75, Д. 421. Л. 165‒166; Д. 422. Л. 41, 58.

567

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 384. Л. 93.

568

Там же.

569

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 421. Л. 165‒166.

570

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 422. Л. 58.

571

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4668. Д. 66, 68.

572

См. подробнее: Борисенок Е. Ю. «Золотой сентябрь» тридцать девятого. Красная армия и местное население на Западной Украине // Родина. 2009. № 8. С. 34–38; Борисенок Е. Ю. Общественно-политические преобразования на Западной Украине. 1939–1941 гг. // Славяноведение. 2009. № 3. С. 15–26; Борисенок Е. Ю. Кадровая политика большевиков в западных областях Украины в 1939–1941 гг. // Западная Белоруссия и Западная Украина в 1939–1941 гг.: люди, события, документы. СПб., 2011. С. 177–198.

573

Статья была без подписи. Однако известно, что авторство ее принадлежит А. А. Жданову.

574

О внутренних причинах военного поражения Польши // Правда. 14 сентября. В духе правдинской передовицы были выдержаны и директивные документы различных подразделений Красной армии. См.: 1939 г., сентября 14, Москва. – Директива № 16634 К. Е. Ворошилова и Б. М. Шапошникова военному совету Киевского особого военного округа о начале наступления против Польши // Катынь. Пленники необъявленной войны. Документы и материалы. М., 1997. С. 64.

575

См. Невежин В. А. Синдром наступательной войны. Советская пропаганда в преддверии «священных боев», 1939–1941 гг. М., 1997. С. 74–75.

576

Нота правительства СССР, врученная польскому послу в Москве утром 17 сентября 1939 г. // Правда. 18 сентября; см. также: Речь по радио председателя Совета Народных Комиссаров СССР тов. Молотова 17 сентября 1939 г. // Правда. 1939. 18 сентября.

577

РГВА. Ф. 35084. Оп. 1. Д. 65. Л. 4.

578

Литвин М. Р., Луцький О. І., Науменко К. Є. 1939. Західні землі України. Львів, 1999. С. 97.

579

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3792. Л. 354.

580

РГВА. Ф. 35084. Оп. 1. Д. 60. Л. 2.

581

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 392.

582

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3792. Л. 120.

583

РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 337. Л. 333.

584

Там же.

585

Там же.

586

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. Київ, 1994. С. 186.

587

Репко С. И. Организация пропагандистской деятельности Красной армии в период боевых действий осенью 1939 года // Журналистика. История и современность. Сб. науч. Трудов. М., 1993. С. 50.

588

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 7439. Л. 22.

589

Сообщение Комитета по организации выборов в Народное собрание Западной Украины о результатах голосования. 1939 г., октябрь // Воссоединение украинского народа в едином украинском советском государстве (1939–1949). Сб. док. и матер. Киев, 1949. С. 43.

590

Кондратюк К. Політичні, соціально-єкономічні та духовні аспекти «радянизації» західних областей України у 1939–1941 роках // 1939 рік в історичній долі України і українців. Матеріали Міжнародної наукової конференції 23–24 вересня 1999 р. Львів, 2001. С. 22.

591

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 408.

592

РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 3774. Л. 69.

593

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 408.

594

РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 3588. Л. 337.

595

РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 3592. Л. 214.

596

РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 3774. Л. 27.

597

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 513. Л. 162.

598

Декларація про державну владу в Західній Україні // Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР. 1939-1979. Збірник документів і матеріалів. Київ, 1980. С. 29–30.

599

Сообщение ТАСС о мирном разрешении советско-румынского конфликта по вопросу о Бессарабии и северной части Буковины. 1940 г., июнь // Воссоединение украинского народа в едином украинском советском государстве. С. 113.

600

О международном аспекте вопроса о Бессарабии и Буковине подробнее см.: Восточная Европа между Гитлером и Сталиным. 1939-1941. М., 1999. С. 353.

601

Невежин В. А. Синдром наступательной войны. Советская пропаганда в преддверии «священных боев», 1939–1941 гг. С. 109.

602

Постановление Политбюро ЦК КП(б)У об образовании Львовской, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской, Ровенской областей в составе УССР. 27 ноября 1939 г. // Политическое руководство Украины. 1938-1989. М., 2006. С. 62–64.

603

Там же. С. 64.

604

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 513. Л. 197.

605

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 516. Л. 116.

606

Кондратюк К. Політичні, соціально-економічні та духовні аспекти «радянизації» західних областей України у 1939–1941 рр. С. 23.

607

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 38.

608

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3573. Л. 79.

609

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 25, Д. 3379. Л. 67; Д. 3422. Л. 22; Д. 3190. Л. 29, 36.

610

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 2962. Л. 61 об. Например, в Станиславской области в 1940 г. были исключены из партии 25 человек, за три с половиной месяца 1941 г. – также 25 человек, за нарушение партийной и государственной дисциплины наложено 104 партийных взыскания и 27 человек сняты с работы. – РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3425. Л. 192а.

611

Например, в Дрогобычской области директор нефтеперерабатывающего треста Охрименко принял на руководящие должности 170 бывших собственников скважин. РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 40.

612

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3021. Л. 39.

613

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 30.

614

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3271. Л. 73.

615

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3379. Л. 59.

616

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3422. Л. 25.

617

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3470. Л. 61.

618

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3564. Л. 39‒40.

619

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3190. Л. 34.

620

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3271. Л. 39.

621

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3422. Л. 118.

622

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 2962. Л. 63.

623

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3470. Л. 61‒2; Д. 3271. Л. 31.

624

Эта цифра называется и В. Чередниченко (Чередниченко В. П. Анатомия предательства: Украинский буржуазный национализм – орудие антисоветской политики империализма. Киев, 1983. С. 81–82), и О. Субтельным (Субтельний О. Україна: історія. Київ, 1991. С. 393), а вслед за ними и современными украинскими авторами. См.: Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 188.

625

Ведєнєєв Д. В. Розвідувальна діяльність підпілля організації українських націоналістів у Західній Україні в 1939-1941-х роках // Наукові записки Інститута політичних і етнонаціональних досліджень. Вип. 28. Київ, 2005. С. 190-191. См. также: Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы. В 2 т. Т. 1: 1939-1943. М., 2012.

626

Бугай Н. Ф. Народы Украины в «Особой папке Сталина». М., 2006. С. 71.

627

Впрочем, уже 30 сентября был проведен обыск в «помещении К. Левицкого» (каком – не ясно). См.: Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 188.

628

З привітання працівників наукового товариства ім. Шевченка у Львові Народним Зборам Західної України. 26 жовтня 1939 р. // Радянський Львів. 1939-1955. Документи й матеріали. Львів, 1956. С. 58.

629

Обращение ЦК КП(б)У ко всем избирателям, рабочим, работницам, крестьянам, крестьянкам, служащим и интеллигенции западных областей УССР. 1940 г., март 20 // Воссоединение украинского народа в едином украинском советском государстве. С. 102.

630

Там же.

631

Там же.

632

Там же. С. 102–103.

633

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 205.

634

Постанова Полiтбюро ЦК ВКП(б) про заходи щодо органiзацiї культурно-освiтнього життя у Львовi пiсля встановлення радянської влади. 8 серпня 1940 р. // Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. Київ, 1995. С. 101.

635

Повідомлення про видання підручників для шкіл Західної України. 24 жовтня 1939 р. // Радянський Львів. 1939-1955. С. 133–134.

636

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 116. Д. 43. Л. 41, 42.

637

Доповiдна записка Наркомату освiти УРСР ЦК КП(б)У i Раднаркому УРСР про систему шкiл в Захiднiй Українi. 30 вересня 1939 р. // Культурнее життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 53–55.

638

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 2962. Л. 59‒9 об.

639

Доповiдна записка Наркомату освiти УРСР ЦК КП(б)У i Раднаркому УРСР про систему шкiл в Захiднiй Українi. 30 вересня 1939 р. // Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 52.

640

Там же.

641

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3588. Лл. 113‒114.

642

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3774. Л. 77.

643

Ковалюк В. Р. Культурологічні та духовні аспекти «радянизації» Західної України (вересень 1939 р. – червень 1941 р.) // Український історичний журнал. 1993. № 2-3. С. 4.

644

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3021. Л. 28.

645

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 39.

646

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3379. Л. 49‒50.

647

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3470. Л. 93.

648

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3190. Л. 21.

649

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3271. Л. 66.

650

Там же.

651

Постанова ЦК КП(б)У про викладання мов у нацiональних школах УРСР // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Ч. 2. Київ, 1997. С. 286–287.

652

Марусик Т. В. західноукраїнська гуманітарна інтелігенція: реалії життя та діяльності (40-50-ті роки ХХ ст.). Чернівці, 2002. С. 36.

653

Постанова Полiтбюро ЦК ВКП(б) про заходи щодо органiзацiї культурно-освiтнього життя у Львовi пiсля встановлення радянської влади. 8 серпня 1940 р. // Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 101.

654

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3472. Л. 19.

655

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3271. Л. 83.

656

РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3422. Л. 35‒37.

657

ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 7439. Л. 4.

658

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 198–201.

659

2 січня 1940 р. Постанова РНК УРСР «Про організацiю наукових установ в західних обл. УРСР» // Радянський Львів. 1939-1955. С. 144.

660

См.: Радянський Львів. 1939-1955. С. 145, 151, 152, 153, 158.

661

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 197.

662

Кстати, ректором Львовского университета Марченко был утвержден уже 16 октября 1939 г. Соответствующая запись имеется в протоколе заседания Политбюро ЦК КП(б)У. До своего назначения Марченко работал в Институте истории АН УССР. См. ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 513. Л. 149.

663

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 194–196.

664

З постанови РНК УРСР про організацію театрів, музичних колективів, філармоній, Будінків народній творчості і театральнол-музичних закладів у Львівскій, Дрогобицькій, Волинській, Ровенській, Станіславській і Тернопільскій обл. 19 грудня 1939 р. // Радянський Львів. 1939-1955. С. 142–143.

665

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 192.

666

З доповiдi народного комiсара фiнансiв УРСР М. А. Курача на IV сесiї Верховної Ради УРСР про фiнансування народного господарства Захiдних областей Української РСР. 25 травня 1940 р. // Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР. 1939-1979. Збірник документів і матеріалів. С. 64–65.

667

Марусик Т. В. Західноукраїнська гуманітарна інтелігенція: реалії життя та діяльності (40-50-ті роки ХХ ст.). С. 39–40.

668

Постанова Раднаркому УРСР «Про органiзацiю музеїв i бiблiотек у Захiдних областях України». 8 травня 1940 р. // Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 94–97.

669

Там же.

670

Постановление Политбюро ЦК КП(б)У об организации фонда помощи интеллигенции Западной Украины. 20 декабря 1939 г. // Политическое руководство Украины. 1938-1989. С. 68–69.

671

Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918–1939 гг. М., 2001. С. 411.

672

Там же. С. 412.

673

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3588. Л. 447 об.

674

Там же. Л. 447 об.

675

Ковалюк В. Р. Культурологічні та духовні аспекти «радянизації» Західної України (вересень 1939 р. – червень 1941 р.). С. 5.

676

Постанова Полiтбюро ЦК ВКП(б) про заходи щодо органiзацiї культурно-освiтнього життя у Львовi пiсля встановлення радянської влади. 8 серпня 1940 р. // Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 101.

677

Там же.

678

Токарев В. А. «Карб панам! Карб!»: польская тема в предвоенном кино (1939–1941 гг.) // Отечественная история. 2003. № 6. С. 47, 54.

679

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3792. Л. 221.

680

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 339.

681

Там же. Л. 371.

682

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3588. Л. 37.

683

Там же. Л. 77.

684

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3589. Л. 150.

685

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3587. Л. 191.

686

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3589. Л. 223.

687

Там же. Л. 264.

688

РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 336.

689

Лисенко О. Є., Гриневич В. А. Анексія та інкорпорація Західної України Радянським Союзом 1939–1941 рр.: етнополітичний аспект // Україна і Росія в історичній ретроспективі. Т. 2: Радянський проект для України. Київ, 2004. С. 147.

690

Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 189–192.

691

Постановление Политбюро ЦК КП(б)У о неправильных действиях Коломыйского, Стрыйского и Станиславского временных управлений по отношению к верующим гражданам. 19 декабря 1939 г. // Политическое руководство Украины. 1938-1989. С. 67.

692

Там же.

693

Там же.

694

Там же. С. 68.

695

Невежин В. А. Синдром наступательной войны. Советская пропаганда в преддверии «священных боев», 1939–1941 гг. С. 101.

696

Постановление Политбюро ЦК КП(б)У о незаконных действиях органов советской власти во Львове // Политическое руководство Украины. 1938-1989. С. 71.

697

Там же. С. 72.

698

Там же. С. 73.

699

Постановление Политбюро ЦК КП(б)У о фактах неправильного отношения к бывшим членам коммунистической партии Польши. 2 ноября 1940 г. // Политическое руководство Украины. 1938-1989. С. 74.

700

Булгаков М. Киев-город // Булгаков М. Избранные произведения. В. 2 т. Т. 2. Записки покойника: Театр. роман. Повести. Рассказы. Минск, 1990. С. 394.

701

Мартин Т. Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 1923-1939. М., 2011. С. 63.

702

Там же. С. 106.


Еще от автора Елена Юрьевна Борисёнок
Феномен советской украинизации, 1920-1930 годы

В монографии впервые в отечественной историографии анализируется национальная политика большевиков в отношении Украинской ССР в 1920—1930-е годы, получившая название украинизации. Украинизация рассматривается на широком общественно-политическом фоне, как элемент сложных маневров советского руководства и в центре, и в республике. В книге представлены предпосылки, этапы и результаты политики украинизации, прослеживается ее связь с общим курсом партийного и советского руководства. Показано также восприятие большевистской национальной политики широкими слоями населения Украины – интеллигенцией, чиновничеством, рабочими, крестьянами.The monograph is the first attempt in Russian historiography to analyze the national policy of Bolsheviks with regard to the Ukrainian Soviet Socialist Republic in 1920-1930, a process which was called the «ukrainization».


Сталинский проконсул Лазарь Каганович на Украине. Апогей советской украинизации (1925–1928)

В истории советской национальной политики в УССР период с 1925 по 1928 гг. занимает особое место: именно тогда произошел переход от так называемой «украинизации по декрету» к практической украинизации. Эти три непростых года тесно связаны с именем возглавлявшего тогда республиканскую парторганизацию Лазаря Моисеевича Кагановича. Нового назначенца в Харькове встретили настороженно — молодой верный соратник И.В. Сталина, в отличие от своего предшественника Э.И. Квиринга, сразу проявил себя как сторонник активного проведения украинизации. Данная книга расскажет читателям о бурных событиях тех лет, о многочисленных дискуссиях по поводу форм, методов, объемов украинизации, о спорах республиканских руководителей между собой и с западноукраинскими коммунистами, о реакции населения Советской Украины на происходившие изменения.


Рекомендуем почитать
Запланированное поражение и Катынь

В книге рассказывается история главного героя, который сталкивается с различными проблемами и препятствиями на протяжении всего своего путешествия. По пути он встречает множество второстепенных персонажей, которые играют важные роли в истории. Благодаря опыту главного героя книга исследует такие темы, как любовь, потеря, надежда и стойкость. По мере того, как главный герой преодолевает свои трудности, он усваивает ценные уроки жизни и растет как личность.


Новгород и Псков: Очерки политической истории Северо-Западной Руси XI–XIV веков

В монографии освещаются ключевые моменты социально-политического развития Пскова XI–XIV вв. в контексте его взаимоотношений с Новгородской республикой. В первой части исследования автор рассматривает историю псковского летописания и реконструирует начальный псковский свод 50-х годов XIV в., в во второй и третьей частях на основании изученной источниковой базы анализирует социально-политические процессы в средневековом Пскове. По многим спорным и малоизученным вопросам Северо-Западной Руси предложена оригинальная трактовка фактов и событий.


Ромейское царство

Книга для чтения стройно, в меру детально, увлекательно освещает историю возникновения, развития, расцвета и падения Ромейского царства — Византийской империи, историю византийской Церкви, культуры и искусства, экономику, повседневную жизнь и менталитет византийцев. Разделы первых двух частей книги сопровождаются заданиями для самостоятельной работы, самообучения и подборкой письменных источников, позволяющих читателям изучать факты и развивать навыки самостоятельного критического осмысления прочитанного.


Прошлое Тавриды

"Предлагаемый вниманию читателей очерк имеет целью представить в связной форме свод важнейших данных по истории Крыма в последовательности событий от того далекого начала, с какого идут исторические свидетельства о жизни этой части нашего великого отечества. Свет истории озарил этот край на целое тысячелетие раньше, чем забрезжили его первые лучи для древнейших центров нашей государственности. Связь Крыма с античным миром и великой эллинской культурой составляет особенную прелесть истории этой земли и своим последствием имеет нахождение в его почве неисчерпаемых археологических богатств, разработка которых является важной задачей русской науки.


Тоётоми Хидэёси

Автор монографии — член-корреспондент АН СССР, заслуженный деятель науки РСФСР. В книге рассказывается о главных событиях и фактах японской истории второй половины XVI века, имевших значение переломных для этой страны. Автор прослеживает основные этапы жизни и деятельности правителя и выдающегося полководца средневековой Японии Тоётоми Хидэёси, анализирует сложный и противоречивый характер этой незаурядной личности, его взаимоотношения с окружающими, причины его побед и поражений. Книга повествует о феодальных войнах и народных движениях, рисует политические портреты крупнейших исторических личностей той эпохи, описывает нравы и обычаи японцев того времени.


История международных отношений и внешней политики СССР (1870-1957 гг.)

В книге рассказывается история главного героя, который сталкивается с различными проблемами и препятствиями на протяжении всего своего путешествия. По пути он встречает множество второстепенных персонажей, которые играют важные роли в истории. Благодаря опыту главного героя книга исследует такие темы, как любовь, потеря, надежда и стойкость. По мере того, как главный герой преодолевает свои трудности, он усваивает ценные уроки жизни и растет как личность.