Несоветская украинизация: власти Польши, Чехословакии и Румынии и «украинский вопрос» в межвоенный период [заметки]
1
История Украины. Научно-популярные очерки / Под ред. В. А. Смолия. М., 2008. С. 626.
2
Нариси історії Росії / Пер. з рос.; за заг. ред. О. О. Чубаря́на. Київ, 2007. С. 644.
3
История Украины. СПб., 2015.
4
Там же. С. 5.
5
Шубин А. В. История Новороссии. М., 2015. С. 3.
6
Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX века), СПб., 2000.
7
Михутина И. В. Украинский вопрос в России (конец ХIХ – начало ХХ века). М., 2003.
8
Михутина И. В. Украинский Брестский мир: путь выхода России из Первой мировой войны и анатомия конфликта между Совнаркомом РСФСР и Правительством Украинской Центральной Рады. М., 2007.
9
Шубин А. В. Анархия – мать порядка. Между красными и белыми. Нестор Махно как зеркало Русской революции. М., 2005; Его же. Махно и его время. О Великой революции и Гражданской войне 1917–1920 гг. в России и Украине. М., 2013.
10
Пученков А. С. Украина и Крым в 1918 – начале 1919 года. Очерки политической истории. СПб., 2013.
11
Русские об Украине и украинцах / отв. ред. Е. Ю. Борисенок. СПб., 2012.
12
Недостаточно работ, посвященных проблеме советской украинизации. По существу, сослаться можно лишь на наши работы, напр. «Феномен советской украинизации» (М., 2006), а также статьи, опубликованные в журналах «Славяноведение», «Отечественная история», «Родина» и других изданиях начиная с 1998 г.
13
Марчуков А. В. Украинское национальное движение; УССР. 1920-1930-е годы. Цели, методы, результаты. М., 2006. С. 544, 549. В 2015 году вышло второе издание книги, причем «при переиздании было решено не вносить изменения в ее текст» (Марчуков А. В. Украинское национальное движение. УССР. 1920-1930-е годы. Цели, методы, результаты. М., 2015. С. 9). Отсутствие изменений в тексте касается и раздела историографии.
14
Дроздов К. С. Государственное регулирование русско-украинских национальных отношений в Центральном Черноземье (1923–1933 гг.). М.; СПб., 2016.
15
Вдовин А. И. Русские в ХХ в. М., 2004; Его же. Русские в ХХ веке. Трагедии и триумфы великого народа М., 2013.
16
Красовицкая Т. Ю. Власть и культура. Исторический опыт организации государственного руководства национально-культурным строительством в РСФСР. 1917–1925. М., 1992; Ее же. Модернизация России: национально-культурная политика 20-х годов. М., 1998; Ее же. Национальные элиты как социокультурный феномен советской государственности (октябрь 1917–1923 гг.): Документы и материалы. М., 2007; Ее же. Модернизации российского образовательного пространства. От Столыпина к Сталину (конец XIX века – 1920-е годы). М., 2011.
17
Борисенок Ю. А. На крутых поворотах белорусской истории: Общество и государство между Польшей и Россией в первой половине ХХ века. М., 2013.
18
Савченко В. Н. Восточнославянское польское пограничье, 1918–1921 гг. Этносоциальная ситуация и государственно-политическое размежевание. М., 1995.
19
Савченко В. Н. Восточная Галиция на историческом перепутье: 1910 – начало 1920-х годов // Регионы и границы Украины в исторической ретроспективе. М., 2005. С. 181–182.
20
Клопова М. Э. Русины, русские украинцы. Национальные движения восточнославянского населения Галиции в XIX – начале XX века. М., 2016.
21
Матвеев Г. Ф. Пилсудский. М., 2008.
22
Матвеев Г. Ф., Матвеева В. С. Польский плен: Военнослужащие Красной армии в плену у поляков в 1919–1921 годах. М., 2011.
23
Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше // Проблемы истории, филологии, культуры. 2013. № 4. С. 272.
24
Бондаренко Е. В. «Волынская программа» Г. Юзевского: сущность и проблемы реализации (1928–1938 гг.) // Право и политика. 2014. № 6 (174). С. 851–852.
25
Симонова Т. М. Именем революции: мир и счастье – на штыках // Родина. 2000. № 10. С. 59–62; Ее же. «Прометезим» в восточной политике лагеря Пилсудского в 1919–1926 годах // Иван Александрович Воронков – профессор-славист Московского университета: материалы научных чтений, посвященных 80-летию со дня рождения И. А. Воронкова (1921–1983). М., 2001. С. 119–131; Ее же. Стратегические замыслы начальника польского государства Юзефа Пилсудского: прометеизм во внешней политике Польши в 1919–1923 гг. // Военно-исторический журнал. 2001. № 11. С. 42–48; Ее же. Прометеизм во внешней политике Польши. 1919–1924 // Новая и новейшая история. 2002. № 4. С. 47–63; Ее же. «Мы бесподданные безгосударственники…» Россияне в межвоенной Польше // Родина. 2007. № 2. С. 75–81; Ее же. Советская Россия (СССР) и Польша. Русские антисоветские формирования в Польше (1919–1925 гг.). М., 2013.
26
Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі 1920–1939 (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). Київ, 2009. С. 270.
27
Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. М., 2010. С. 383.
28
Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. М., 2006. С. 270.
29
В данной связи нельзя не упомянуть «Энциклопедию Подкарпатской Руси» И. И. Попа: Поп И. И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород, 2001; 2-е изд. Ужгород, 2006.
30
Дронов М. Ю. Роль Греко-католической церкви в формировании этнонациональной идентичности русинов Словакии (1919–1938). Дисс… канд. ист. наук: 07.00.03. М., 2013.
31
Там же. С. 54.
32
Марьина В. В. Закарпатская Украина (Подкарпатская Русь) в политике Бенеша и Сталина. 1939–1945 гг. Документальный очерк. М., 2003. С. 7.
33
Носкова А. Ф. Национальные меньшинства в Восточной Европе: геополитический ракурс проблемы (от Первой ко Второй мировой войне) // Славянский мир в эпоху войн и конфликтов ХХ века. СПб., 2011. С. 159.
34
Batsell W. R. Soviet rule in Russia. New York, 1929.
35
Deutsher I. Stalin: A Political Biography. London, 1949; Carr E. H. A History of Soviet Russia. Vol. 1: The Bolshevik Revolution, 1917–1923. London, 1950; Pipes R. The Formation of the Soviet Union: Communism and Nationalism, 1917–1923. Cambridge, 1954.
36
Fainsod M. How Russia is Ruled. Cambridge, 1953; Inkeles A., Bauer R. A. The Soviet Citizen: Daily Life in a Totalitarian Society. Cambridge; London, 1959.
37
Sullivant R. Soviet Politics and the Ukraine 1917–1957. New York, 1962.
38
Subtelny О. Ukraine: A History. Toronto, 1988.
39
Портнов А. В. Terra hostica. Образ России в украинских школьных учебниках истории после 1991 года // Неприкосновенный запас: дебаты о политике и культуре. 2004. № 4 (36). С. 86.
40
Magocsi P. R. A History of Ukraine. Toronto, 1996.
41
Magocsi P. R. The Shaping of A National Identity: Subcarpathian Rus’, 1848–1948. London; Cambridge, 1978; Магочій П.-Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, 1994; Магочiй П.-Р. Україна. Iсторія її земель та народів. Ужгород, 2012.
42
Плохiй С. М. Якої історії потребує сучасна Україна? // Український історичний журнал. 2013. № 3. С. 7.
43
Rychlík J., Zilynskyj B., Magocsi P.-R. Dějiny Ukrajiny. Praha, 2015.
44
Mace J. E. Communism and the Dilemmas of National Liberation: National Communism in Soviet Ukraine 1918–1933. Cambridge, 1983.
45
Liber G. Soviet nationality policy, urban growth and identity change in the Ukrainian SSR 1923–1934. Cambridge, 1992.
46
Kaiser R. J. The Geography of Nationalism in Russia and the USSR. New York, 1994.
47
Suny R. G. The Soviet Experiment: Russia, the USSR and Successor States. New York, 1998; Suny R. G. The Revenge of the Past: Nationalism, Revolution and the Collapse of the Soviet Union. Stanford, 1993.
48
Malia M. The Soviet Tragedy: a History of Socialism in Russia, 1917–1991. New York, 1996.
49
Шпорлюк Р. Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі). Київ, 2000.
50
Brandenberger D. National Bolshevism. Stalinist Mass Culture and Formation of Modern Russian National Identity, 1931–1956. Harvard University Press Cambridge, Massachusetts, and London, 2002; Бранденбергер Д. Национал-большевизм. Сталинская массовая культура и формирование русского национального самосознания (1931–1956). СПб., 2009.
51
Yekelchyk S. Stalin’s Empire of Memory: Russian-Ukrainian Relations in the Soviet Historical Imagination. Toronto, 2004; Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві. Київ, 2008.
52
Martin T. The Affirmative Action Empire. Nations and Nationalism in the Soviet Union. 1923–1939. Ithaca and London, 2001; Мартин Т. Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 1923–1939. М., 2011.
53
Snyder T. Sketches from a Secret War. A Polish Artist’s Mission to Liberate Soviet Ukraine. New Haven, 2005; Snyder T. Tajna wojna. Henryk Józewski i polsko-sowiecka rozgrywka o Ukrainę. Kraków, 2008. См. также рецензию на книгу Т. Снайдера: Борисенок Ю. Романтик с Андреевского спуска // Родина. 2009. № 5. С. 47–50.
54
Chojnowski A. Ukraina. Warszawa, 1997; Olszański T. A. Historia Ukrainy XX w. Warszawa, 1995. S. 145; Paruch W. Od konsolidacji państwowej do konsolidacji narodowej: mniejszości narodowe w myśli politycznej obozu piłsudczykowskiego (1926–1939). Lublin, 1997. S. 202–203.
55
Chojnowski A. Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich w latach 1921–1939. Wrocław, 1979.
56
Tomaszewski J. Ojczyzna nie tylko Polakόw. Mniejszości narodowe w Polsce w latach 1918–1939. Warszawa, 1985.
57
Torzecki R. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923–1929. Kraków, 1989.
58
Mironowicz E. Białorusini i Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. Białystok, 2007. S. 152.
59
Mędrzecki W. Województwo Wołynskie. 1921–1939. Elementy przemian cywilizacyjnych, społecznych i politycznych. Wrocław, 1988; Kęsik J. Zaufany Komendanta. Biografia polityczna Jana Henryka Józewskiego 1892–1981. Wrocław, 1995.
60
Mędrzeckі W. Województwo Wołynskіe 1921–1939: Elementy przemіan cywіlіzacyjnych, społecznych і polіtycznych. S. 147–148.
61
Ibidem.
62
Mędrzeckі W. Іntelіgencja polska na Wołynіu w okresіe mіędzywojennym. Warszawa, 2005. S. 212–213.
63
Kęsik J. Zaufany Komendanta. Biografia polityczna Jana Henryka Józewskiego 1892–1981. S. 89.
64
Ibid. S. 90.
65
Staweski P. Polityka wolyńska Henryka Jόzewskiego w świetle nieznanych źrodeł z lat 1935–1936 // Рrzęgląd Wschodni. 1997. Т. 4. Z. 1 (13). S. 179–209.
66
Zaporowski Z. Wołyńskie Zjednoczenie Ukraińskie. Lublin, 2000. S. 109, 157.
67
Об историографии этой проблемы см.: Великочий В. С. Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914–1919 рр. Івано-Франківськ, 2009; Капелюшний В. П. Здобута і втрачена незалежність: історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.). Київ, 2003; Радченко Л. О. Сучасна історіографія національно-демократичної революції в Україні 1917–1920 років. Xарків, 1996; Солдатенко В. Ф. Українська революція: Концепція та історіографія. Київ, 1997; Солдатенко В. Ф. Українська революція: концепція та історіографія (1918–1920 рр.). Київ, 1999; Українська революція і державність (1917–1920 рр.): наук. бібліогр. вид. Київ, 2001.
68
Нариси історії Закарпаття / Ред. Гранчак І., Болдижар М. Т. ІІ: 1918–1945. Ужгород, 1995; Вегеш М. М. Карпатська Україна. Документи і факти. Ужгород, 2004; Вегеш М., Задорожний В. Велич і трагедія Карпатської України: історико-популярний нарис. Ужгород, 1993; Вегеш М., Гиря В., Король І. Угорська іредента на Закарпатті між двома світовими війнами (1918–1939 рр.). Ужгород, 1998; Болдижар М., Болдижар С. Державність на Закарпатті: події, факти, оцінки. Ужгород, 2003; Закарпаття в етнополітичному вимірі. Київ, 2008; Закарпаття 1919–1920 років: історія, політика, культура. Ужгород, 2010; и др.
69
Лемак В. Карпатська Україна 1938–1939 років: державно-правовий аспект. Ужгород, 1993. С. 29–31.
70
См.: Історія Волині. ХХ – початок ХХІ ст.: краєзнавчий бібліографічний покажчик. Луцьк, 2011.
71
Крамар Ю. В. Політика державної асиміляції на Волині (1928–1938 роки): Дисс… канд. іст. наук: 07.00.02. Луцьк, 1998; Его же. Національні меншини в політиці воєводської адміністрації Г. Юзевського на Волині: (1928–1938 рр.) // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. 2000. № 1: Іст. науки. С. 83–88; Его же. Освітня політика воєводської адміністрації Г. Юзевського на Волині // Зб. навч.-метод. матеріалів і наук. ст. іст. ф-ту Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Вип. 5. Луцьк, 2000. С. 97-102; Его же. Політика польської адміністрації щодо національних меншин на Волині у міжвоєнний період // Друга світова війна і доля народів України: матеріали 2-ї Всеукр. наук. конф. Київ, 2007. С. 332–342; Его же. Проблема неоунії на Волині у міжвоєнний період // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. 1998. № 1: Іст. науки. С. 68–73; Его же. Реалізація земельної реформи у Волинському воєводстві адміністрацією Г. Юзевського (1928–1938) // Минуле і сучасне Волині. Олександр Цинкаловський і край: матеріали ІХ наук. іст.-краєзн. міжнар. конф. Луцьк, 1998. С. 253–257; Его же. Рух за українізацію православної церкви на Волині у міжвоєнний період // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Л. Українки. 2002. № 3. С. 126–132; Его же. Українське початкове шкільництво на Волині у 1921–1926 роках // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 1997. № 3: Історія. С. 43–46; Его же. Участь українських політичних партій у парламентських виборах 1930 року на Волині // Науковий вісник Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. 2007. № 1: Іст. науки. С. 198–204; Его же. Політика воєводи Г. Юзевського стосовно української кооперації на Волині у міжвоєнний період // Український селянин: зб. наук. пр. Вип. 8 Спеціальний: Матеріали V Всеукраїнського симпозіуму з проблем аграрної історії. Черкаси, 2004. С. 240–244; Его же. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області) // Архіви України. 2013. № 3. С. 115–126.
72
Крамар Ю. В. Політика державної асиміляції на Волині (1928–1938 роки). Автореф. дисс… канд. іст. наук: 07.00.02. Львів, 1998. С. 16.
73
Кучерепа М., Давидюк Р. ВУО: Волинське українське об’єднання: (1931–1939 рр.). Луцьк, 2001; Давидюк Р. Розмежування Західної Волині та Східної Галичини як складова «волинського експерименту» Генрика Юзевського // Сучасна українська держава: історичні імперативи становлення, тенденції та проблеми розвитку. Київ, 2006. С. 498–509.
74
Кучерепа М., Давидюк Р. ВУО: Волинське українське об’єднання: (1931–1939 рр.). С. 26–38.
75
Скакальська І. Б. Політико-соціальні виміри та етнокультурні трансформації української еліти Західної Волині 1921–1939 рр. Тернопіль, 2013.
76
Skakalska I., Shvalyuk I. Национальная элита Западной Волыни межвоенного периода ХХ века: источники формирования // Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystva Naukowego. 2013. № 27. S. 614.
77
Грицак Я. Cтрасті за націоналізмом: стара історія на новий лад. Есеї. Київ, 2011. С. 203.
78
Там же. С. 201–202.
79
См., напр.: Нариси історії української інтелігенції (перша половина ХХ ст). / С. І. Білокінь, О. Д. Бойко, Г. С. Брега, інш.; відп. ред. Ю. О. Курносов. У 3 кн. Київ, 1994; Комаренко Т. О., Шипович М. А. Влада і мистецька інтелігенція Радянської України; 20-ті роки ХХ ст. Київ, 1999; Кузьменко М. М. Науково-педагогічна інтелігенція в УСРР 20-30-х років: соціально-професійний статус та освітньо-культурний рівень. Донецьк, 2004; Бачинський Д. В. Українізація 1920-х – початку 30-х років та інтелігенція: навч. посіб. Чернівці, 2009; и др.
80
См., напр.: Виговський М. Ю. Номенклатура системи освіти в УСРР 1920-1930-х років: соціальне походження, персональний склад та функції. Київ, 2005; Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918–1991). Київ, 2005; Дорошко М. С. Номенклатура: керівна верхівка Радянської України (1917–1938 рр.). Київ, 2008; и др.
81
См., напр.: Новохатько Л. М. Національний аспект доктрини «соціалістичної реконструкції»: спроба історико-теоретичного переосмислення. Київ, 1997; Новохатько Л. М. Проблеми соціально-економічного і культурного розвитку України в контексті національної політики (20-30-ті рр. ХХ ст.). Київ, 1998; и др.
82
См., напр: Кручек О. А. Становлення державної політики УСРР у галузі національної культури (1920–1923 рр.). Київ, 1996; Бондарчук П. М. Національно-культурна політика більшовиків в Україні на початку 1920-х років. Київ, 1998; Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо Радянської України (1932–1938). Київ, 2001; и др.
83
См., напр.: Цвілюк С. А. Українізація України: тернистий шлях національно-культурного відродження доби сталінізму. Одеса, 2004. 200 с. Вид. 2-ге, переробл. й доп. Одеса, 2009.
84
См., напр.: Нестеренко В. А. Українізація на Поділлі у 20-30-х роках XX сторіччя: основні напрями, наслідки, недоліки та особливості. Вид. 2-ге, доп. та виправл. Кам’янець-Подільський, 2003.
85
См., напр.: Мельниченко В. Е. Раковский против Сталина. М., 1991; Мельниченко В. Християн Раковський: невідомі сторінки життя і діяльності. Київ, 1992; Солдатенко В. Ф. Незламний. Життя і смерть Миколи Скрипника. Київ, 2002; Лозицький В. С. Бунтівник. Життя і смерть Миколи Хвильового: іст.-біогр.-публіцист. нарис. Київ, 2009; и др.
86
«Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. Київ, 2003.
87
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-і рр. XX ст. Київ, 1994.
88
Литвин М. Р., Луцький О. І., Науменко К. Є. 1939. Західні землі України. Львів, 1999.
89
Там же. С. 144.
90
Чоповський М. Ю. Голгофа Західної України (Злочинна діяльність окупаційних режимів проти населення західноукраїнських земель та його боротьба за волю і незалежність 1920–1953 рр.). Львів, 1996; Чоповський М. Ю. Криваві події на Західній Україні. Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях в 1920–1953 рр. Львів, 1998.
91
Брицький П. П. Україна у Другій світовій війні (1939–1945 рр.). Чернівці, 1995. С. 27.
92
См., напр.: Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 книгах. Київ, 1994; и др.
93
См., напр.: Культурне будівництво в Українській РСР. Важливі рішення Комуністичної партії і Радянського Уряду 1917–1959 рр.: збірник документів у 2 т. Т. 1: 1917 – червень 1941). Київ, 1959.
94
См., напр.: Образование Союза Советских Социалистических Республик: сб. документов. М., 1972.
95
Коммунистическая партия Польши в борьбе за независимость своей страны. Материалы и документы. М., 1955; Документы внешней политики СССР. Т. 1-21. М., 1959–1977; Документы и материалы по истории советско-польских отношений. Т. 1–6. М., 1957–1964.
96
Так, для нашей темы интерес представляют: Из истории образования СССР: документы и материалы о работе комиссии Оргбюро ЦК РКП(б) по подготовке вопроса «О взаимоотношениях РСФСР и независимых республик» к Пленуму ЦК партии (6 октября 1922 г.) // Известия ЦК КПСС. 1989. № 9. С. 191–219; «Ильич был тысячу раз прав» (Из переписки членов Политбюро ЦК РКП(б) в июле-августе 1923 г.) // Известия ЦК КПСС. 1991. № 4. С. 192–207.
97
Тайны национальной политики ЦК РКП(б). Четвертое совещание ЦК РКП(б) с ответственными работниками национальных республик и областей, 9-12 июня 1923 г. Стенографический отчет. М., 1992; Ленин В. И. Неизвестные документы. 1891–1922. М., 1999; И. В. Сталин и Л. М. Каганович. Переписка. 1931–1936. М., 2001; «Совершенно секретно». Лубянка – Сталину о положении в стране (1922–1934): в 10 т. Т. 1–9. М., 2001–2013; Как ломали НЭП: Стенограммы пленумов ЦК ВКП(б), 1928–1929 гг.: В 5 т. М., 2000; Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917–1953 гг. М., 2002; Историю – в школу: создание первых советских учебников. М., 2008; На приеме у Сталина. Тетради (журналы) записей лиц, принятых И. В. Сталиным (1924–1953). М., 2008; Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии. Документы и материалы. М., 1996.
98
Политическое руководство Украины 1938–1989: сборник документов. М, 2006; ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос: сб. док. в 2 тт. Т. 1: 1918–1933. М, 2005; Т. 2: 1933–1945. М., 2009.
99
Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943: сб. док. М., 2004.
100
Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны: сборник документов. В 2 тт. М., 2012.
101
Нацiональнi процеси в Українi. Iсторiя i сучаснiсть. Документи i матерiали. У 2 ч. Київ, 1997; Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. Київ, 2005; Українська інтелігенція і влада: Зведення секретного відділу ДПУ УСРР 1927–1929 рр. Київ, 2012; Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1. 1939–1953. Київ, 1995; Історія Національної академії наук України (1934–1937): документи і матеріали. Київ, 2003; Конституційні акти України. 1917–1920. Невідомі конституції України. Київ, 1992; Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2 т. Київ, 1997; Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Документи і матеріали: у 5 т., 8 кн. Івано-Франківськ, 2001–2013; Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918 – листопад 1920 рр.: Док. і матеріали. У 2 т. Київ, 2006. Однако самое большое количество сборников посвящено голоду 1932–1933 гг. Среди публикаций стоит выделить: Голодомор 1932–1933 рокiв в Україні. Документи і матеріали. Київ, 2007. Стоит заметить, что украинские специалисты традиционно много внимания уделяют этой проблеме, однако они отнюдь не являются монополистами в данной области. В издательстве РОССПЭН вышли две подготовленные российскими специалистами многотомные публикации о положении в советской деревне: Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939. Документы и материалы: в 4 тт. М., 2000–2012; Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы. 1927–1939: в 5 тт. М., 1999–2006.
102
Буковина 1918–1940 рр.: зовнішні впливи та внутрішній розвиток: Матеріали і документи. Чернівці, 2005.
103
Тернистий шлях до України: збірник архівних документів і матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1938–1939, 1944–1946 рр. ХХ ст.». Ужгород, 2007; Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. Ужгород, 2009; Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 1. (1919–1929). Івано-Франківськ, 2012; Т. 1. Кн. 2 (1929–1939). Івано-Франківськ, 2014.
104
Україна – Польща 1920–1939 pp.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. Київ, 2012; Юзевський Г. Замість щоденника // «Роде наш красний…» Волинь у долях краян і людських документах. Т. 2. Луцьк, 1996. С. 195–211.
105
Каганович Л. М. Памятные записки рабочего, коммуниста-большевика, профсоюзного, партийного и советско-государственного работника. М., 1996.
106
Бош Е. Б. Год борьбы. Борьба за власть на Украине с апреля 1917 г. до немецкой оккупации. М., 1925.
107
Вернадский В. И. Дневники. 1917–1921. Киев, 1994; Вернадский В. И. Дневник 1939 года // Дружба народов. 1992. № 11–12. С. 5-44.
108
Павло Скоропадський. Спогади. Кiнець 1917 – грудень 1918. Київ; Фiладельфiя, 1995.
109
Кедрин I. Життя – події – люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976.
110
Шандор В. Спомини. Т. 1: Карпатська Україна 1938–1939. Ужгород, 1995.
111
Гольденвейзер А. А. Из киевских воспоминаний // Революция на Украине по мемуарам белых. М.; Л., 1930. С. 7-63.
112
Деникин А. И. Гетманство и Директория на Украине // Революция на Украине по мемуарам белых. М.; Л., 1930. С. 136–185.
113
Могилянский Н. М. Трагедия Украины // Революция на Украине по мемуарам белых. М.; Л., 1930. С. 115–135.
114
Мартынов А. С. Мои украинские впечатления и размышления. М.; Пг., 1923.
115
Єфремов С. О. Щоденники. 1923–1929. Київ, 1997.
116
Кардиналовская Т. М. Жизнь тому назад. Воспоминания. СПб., 1996.
117
Майстренко I. Історія моего покоління. Спогади учасника революційних подій в Українi. Едмонтон, 1985.
118
См. подробнее: Русские об Украине и украинцах. СПб., 2012. С. 122–283.
119
Кравченко Б. Соцiальнi змiни i нацiональна свiдомiсть в Українi XX ст. Київ, 1997. С. 20.
120
Там же. С. 25, 40.
121
Там же. С. 28.
122
Там же. С. 27.
123
Там же. С. 19.
124
Там же. С. 40.
125
Там же. С. 58.
126
Там же. С. 57–58.
127
Шевельов Ю. Україньска мова в першiй половинi двадцятого столiття (1900–1941). Стан i статус. Чернiвцi, 1998. С. 58.
128
Реєнт О. П. У робітнях історичної науки. Київ, 1999. С. 71.
129
Iсторiя України. Нове бачення. У 2-х т. Т. 2. Київ, 1996. С. 6.
130
Булдаков В. П. Феномен революционного национализма в России // Россия в ХХ веке. Проблемы национальных отношений. М., 1999. С. 204.
131
Реєнт О. П. У робітнях історичної науки. С. 34–36.
132
Ленин В. И. О праве наций на самоопределение // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 25. М., 1969. С. 285.
133
«Августовское» («летнее») 1913 г. совещание ЦК РСДРП с партийными работниками. Резолюция совещания по национальному вопросу // КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. Изд. 7. Ч. 1. 1898–1924. М., 1954. С. 316.
134
Там же.
135
Второй всероссийский съезд советов рабочих солдатских депутатов 25–26 октября (7–8 ноября) 1917 г. Ленин В. И. Рабочим солдатам и крестьянам // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 35. М., 1974. С. 11.
136
Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 35. С. 221.
137
В венгерском варианте – «orosz».
138
Клопова М. Э. Русины, русские, украинцы. Национальные движения восточнославянского населения Галиции в XIX – начале ХХ века. М., 2016. С. 26.
139
В историографии восточнославянское население Австро-Венгрии обозначается разными терминами – «русинское», «украинское», «руськое»; иногда наименование «украинский» применяется только по отношению к политическим и общественным организациям. Существуют различия и в названии организаций, где встречается слово с корнем «рус»: они именуются или «руськими», или, в соответствии с современными языковыми нормами, «русскими». Учитывая разночтения, удобнее обозначать это население в соответствии с принятым в то время официальным наименованием – русины.
140
Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века – 1989 год. М., 2006. С. 291.
141
Там же. С. 285.
142
Там же. С. 292–293.
143
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 41–42.
144
Особливості буковинського пограниччя: історія культурного полілогу. Донецьк, 2010. С. 19.
145
Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. С. 293.
146
Там же. С. 376.
147
Там же. С. 348.
148
Магочiй П. Р. Україна. Iсторія її земель та народів. Ужгород, 2012. С. 450.
149
Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). СПб., 2000. С. 31–41.
150
Рубльов О. С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). Київ, 2004. С. 31.
151
Dmowski R. Myśli nowoczesnego Polaka. Lwów, 1907. S. 144–145.
152
Dmowski R. Pisma. T. V. Polityka polska i odbudowanie państwa. Cz. I. Przed wojną. Wojna do r. 1917. Częstochowa, 1937. S. 24–25.
153
Dmowski R. Myśli nowoczesnego Polaka. S. 95.
154
Engelgard J. Koncepcje inkorporacyjne Romana Dmowskiego i ruchu narodowo-demokratycznego w latach 1918–1921 // Archiwum Narodowej Demokracji. T. 1. Warszawa, 2013. S. 55–56.
155
Dmowski R. Pisma. T. ІІІ. Dziesięć lat walki. Częstochowa, 1939. S. 5.
156
См: Baranowski W. Rozmowy z Piłsudskim // Niepodległość. T. XVIII. Z. l. S. 50–51; Koseski A. Polityka wschodnia Józefa Piłsudskiego // Myśl polityczna Józefa Piłsudskiego. Warszawa, 2007. S. 145.
157
Piłsudski J. List do Leona Wasilewskiego w sprawach polityki wschodniej / 8 kwietnia 1919, Warszawa // Józef Piłsudski о państwie i armii. W 2 t. T. 1: Wybór pism. Warszawa, 1985. S. 87.
158
См.: Віднянський С. В. Т. Масарик про Україну і українців // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. Вип. 4. Київ, 1993. С. 132–147.
159
Masaryk T. G. Nová Evropa: stanovisko slovanské. Praha, 1920. S. 139–140.
160
Masaryk T. G. Slovanské problémy. Praha, 1928. S. 91–92.
161
Бетлий О. Украина 1919–1923: пражский проект // Европа: журнал Польского института международных дел. Т. 6. 2006. № 2. С. 120.
162
Цит. по: Серапионова Е. П. Чехословацкая печать о вхождении Подкарпатской Руси в состав ЧСР // Историк-славист: призвание и профессия. К юбилею В. В. Марьиной. М., 2013. С. 31.
163
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, 1994. С. 62–63; Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. М., 2010. С. 109.
164
Nistor I. Die moldauische Ansprüche auf Pokutien: Mit einer Kartenskizze. Wien, 1910; Nistor I. Românii Şi Rutenii În Bucovina: Studiu istoric Şi Statistic. Bucureşti, 1915; Nistor I. Der nationale Kampf in der Bukowina: Mit besonderer Berücksichtigung der Rumänen und Ruthenen historisch beleuchtet. Bukarest, 1918.
165
Ленин В. И. Записка по прямому проводу Н. В. Крыленко 24 ноября (7 декабря) 1917 г. // Ленин В. И. Неизвестные документы. 1891–1922. М., 1999. С. 222.
166
Ленин В. И. Манифест к украинскому народу с ультимативными требованиями к Украинской Раде // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 35. М., 1974. С. 144.
167
Резолюция I Всеукраинского съезда советов «О самоопределении Украины» // Съезды Советов Союза ССР, Союзных и Автономных Советских Социалистических Республик: 1917–1936. Сб. документов. Т. II. М., 1960. С. 16–17.
168
Одновременно накануне принятия IV Универсала 9 января УНР приняла закон о национальной персональной автономии, по которому национальные меньшинства (великороссы, поляки, евреи) имели право на «самостоятельное устройство своей национальной жизни, которое осуществляется через органы Национального союза, власть которого распространяется на всех его членов, независимо от места их проживания в границах Украинской Народной Республики». – Закон Центральної Ради про національно-персональну автономію 9 січня 1918 р. // Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2 т. Т. 2. Київ, 1997. С. 99-100.
169
Михутина И. В. Украинский Брестский мир. Путь выхода России из Первой мировой войны и анатомия конфликта между Совнаркомом РСФСР и правительством украинской Центральной рады. М., 2007. С. 229–230.
170
По принятому Центральной Радой закону, «гражданином Украинской Народной Республики считать каждого, кто родился на территории Украины и связан с ней постоянным проживанием и на этой основе выберет себе подтверждение своей принадлежности к гражданам Украинской Народной Республики». – Протоколи засідань Малої Ради 1–2 березня 1918 р. м. Житомир // Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2 т. Т. 2. С. 173. Гражданином Украинской Державы считались все российские подданные, которые пребывали на Украине во время издания закона в июле 1918 г. Политическая платформа новой власти в сфере национальных отношений, как считают украинские специалисты, основывалась на подходе «без различия национальностей». Закон о национальной персональной автономии был отменен, а соответствующие органы ликвидированы (этот процесс затянулся вплоть до октября 1918 г.). См.: Пиріг Р. Національна політика Української гетьманської держави (квітень – грудень 1918 р.) // Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 129–130.
171
См. Верменич Я. В., Бачинський Д. В. «Українізація»: походження і зміст поняття // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей. Вип. 3. Київ, 1999. С. 140–155; «Українізація» 1920-30-х рокiв: передумови, здобутки, уроки. Київ, 2003. С. 15–19; Борисенок Е. Ю. Смысловые и оценочные особенности употребления термина «украинизация» // Между Варшавой, Киевом и Минском. Сборник к 50-летию М. В. Дмитриева. М., 2008. С. 217–224.
172
Боровик А. М. Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності (1917–1920 рр.). Чернігів, 2008. С. 35–41.
173
Там же. С. 47. О дискуссии относительно количества украинских школ в период Центральной Рады см.: Там же. С. 48–53.
174
Пиріг Р. Я. Українська гетьманська держава 1918 року. Історичні нариси. Київ, 2011. С. 120–123; Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 131–132.
175
Павло Скоропадський. Спогади. Кiнець 1917 – грудень 1918. Київ; Філадельфія, 1995. С. 173–174.
176
Там же. С. 233.
177
Пиріг Р. Я. Українська гетьманська держава 1918 року. Історичні нариси. С. 90.
178
Павло Скоропадський. Спогади. Кiнець 1917 – грудень 1918. С. 258.
179
Боровик А. М. Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності (1917–1920 рр.). С. 71.
180
Рубльов О. С., Реєнт О. П. Українські визвольнi змагання. 1917–1921 рр. Київ, 1999. С. 89–95, 139–143, 182–185.
181
Винниченко В. Відродження нації. Ч. 1. Київ; Відень, 1920. С. 125–126.
182
См. подробнее: Борисенок Е. Ю. Русские об Украине и украинизации 1910-1930-х годов // Русские об Украине и украинцах. СПб., 2012. С. 362–414.
183
Булгаков М. А. Белая гвардия // Булгаков М. А. Собр. соч. В 5 т. Т. 1. М., 1992. С. 208.
184
Там же.
185
Там же. С. 210.
186
Гольденвейзер А. А. Из киевских воспоминаний // Революция на Украине по мемуарам белых. М.; Л., 1930. С. 18.
187
Там же. С. 229.
188
Боровик А. М. Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності (1917–1920 рр.). С. 82.
189
II съезд КП(б)У. 17–22 октября 1918 г. Протоколы. Киев, 1991. С. 87.
190
Ленин В. И. Телеграмма главкому И. И. Вацетису. 29 ноября 1918 г. // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 37. М., 1969. С. 234.
191
Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918–1991). С. 20.
192
Образование Союза Советских Социалистических Республик. Сб. док. М., 1972. С. 103. См. также: Гросул В. Я. Образование СССР (1917–1924 гг.). М., 2007.
193
Волковинський В. М., Кульчицький С. В. Християн Раковський. Політичний портрет. Київ, 1990. С. 187.
194
Ненароков А. П. К единству равных. Культурные факторы объединительного движения советских народов, 1917–1925. М., 1991. С. 94–95; Мельниченко В. Христиан Раковский. Неизвестные страницы жизни и деятельности. Київ, 1992. С. 46.
195
Грациози А. Большевики и крестьяне на Украине, 1918–1919 гг. Очерк о большевизмах, национал-социализмах и крестьянских движениях. С. 117.
196
См. подробнее: Борисенок Е. Ю. Влияние польского фактора на политику большевиков по национальному вопросу (большевики и украинский вопрос в 1917–1923 годах) // Революционная Россия 1917 года и польский вопрос: новые источники, новые взгляды. М., 2009. С. 179–194.
197
Матвеев Г. Ф. Российско-украинский конфликт в планах польской дипломатии и военных кругов в межвоенный период // Россия – Украина: история взаимоотношений. М., 1997. С. 237–238.
198
Там же.
199
Ціхаміраў А. В. Беларусь у сістэме міжнародных адносін перыяду паслеваеннага ўладкавання Еўропы і польска-савецкай вайны (1918–1921 гг.). Мінск, 2003. С. 22.
200
Срібняк І. Симон Петлюра на чолі держави та війска. До питання про польско-українські взаємини 1919–1920 рр. // Симон Петлюра та українська національна революція. Збірник праць Другого конкурсу петлюрознавців України. Київ, 1995. С. 142.
201
Там же. С. 143.
202
Гетьманчук М. П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польських відносинах міжвоєнного періоду. Львів, 2008. С. 63.
203
Ленин В. И. Проект тезисов ЦК РКП(б) о политике на Украине. Не позднее 21 ноября 1919 г. // Ленин В. И. Неизвестные документы. С. 306.
204
Там же. С. 306–307.
205
Восьмая Всероссийская конференция РКП(б). Москва. 2–4 декабря 1919 г. Резолюция о советской власти на Украине // КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. Ч. 1: 1898–1924. С. 459.
206
Там же.
207
Ленин В. И. Письмо к рабочим и крестьянам Украины по поводу побед над Деникиным // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Изд. 5. Т. 40. М., 1974. С. 42, 45–46.
208
Симонова Т. М. «Прометеизм» в восточной политике лагеря Пилсудского в 1919–1926 годах // Иван Александрович Воронков – профессор-славист Московского университета. Материалы научных чтений, посвященных 80-летию со дня рождения И. А. Воронкова (1921–1983). М., 2001. С. 126.
209
Михутина И. В. Некоторые проблемы истории польско-советской войны 1919–1920 гг. // Версаль и новая Восточная Европа. М., 1996. С. 165.
210
IV Всеукраинский съезд Советов. Постановления, резолюция и другие документы съезда. О государственных отношениях между УССР и РСФСР // Съезды Советов Союза ССР, Союзных и Автономных Советских Социалистических Республик: 1917–1936. Сб. документов. Т. 2. М., 1960. С. 71–72.
211
Никонов В. А. Молотов: Молодость. М., 2005. С. 492.
212
Телеграмма В. И. Ленина И. В. Сталину о положении в Коминтерне. 23 июля 1920 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943. Документы. М., 2004. С. 54–55.
213
Телеграмма В. И. Ленина И. С. Уншлихту о плане наступления на Польшу. 15 июля 1920 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943. С. 53.
214
Там же.
215
Из доклада В. И. Ленина «Политический отчет ЦК РКП(б)» на IX конференции РКП(б). 22 сентября 1920 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943. С. 63.
216
См. подробнее: Матвеев Г. Ф., Матвеева В. С. Польский плен. Военнослужащие Красной армии в плену у поляков в 1919–1921 годах. М., 2011.
217
23 сентября 1920 г. ВЦИК принял Заявление ВЦИК об основах соглашения между РСФСР и Польшей. 23 сентября 1920 г. // Документы внешней политики СССР. Т. 3: 1 июля 1920 г. – 18 марта 1921 г. М.:, 1959. С. 205.
218
Союзный рабоче-крестьянский договор между РСФСР и УССР // Образование Союза Советских Социалистических Республик. Сб. док. С. 166–168.
219
Мирный договор между Россией и Украиной, с одной стороны, и Польшей – с другой. 18 марта 1921 г. // Документы внешней политики СССР. Т. 3: 1 июля 1920 г. – 18 марта 1921 г. С. 619.
220
Там же. С. 622–623.
221
Там же. С. 625–626.
222
Конституційні акти України. 1917–1920: Невідомі конституції України. Київ, 1992. С. 92.
223
Там же. С. 93.
224
Там же. С. 94.
225
Литвин М. Р. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів, 1998. С. 53–54.
226
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 151.
227
Там же. С. 152.
228
Там же. С. 153.
229
Гай-Нижник П. П., Солдатенко В. Ф. Державотворчий процес в Західноукраїнській Народній Республіці // Нариси історії державної служби в Україні. Київ, 2009. С. 231.
230
Там же. С. 231–232.
231
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 154; Литвин М. Р. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. С. 13–14; Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. Львів, 1995. С. 99.
232
Зелінський М. В. Дипломатична діяльність Романа Дмовського у вирішенні «українського питання» на Паризькій мирній конференції (1919–1920) // Чорноморський літопис. 2013. Вип. 8. С. 14–15.
233
Там же. С. 15.
234
Дем’янюк О. Й. Волинь та Галичина в українсько-польських стосунках у 1919 р. // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Львів, 2007. № 584: Держава та армія. С. 118.
235
Михутина И. В. Польско-украинский союз 1920 года // Славяноведение. 2011. № 5. С. 16.
236
Там же. С. 16–17.
237
Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. М., 2010. С. 122.
238
Панов А. В. Масарик і Закарпаття. Ужгород, 2010. С. 92–93.
239
Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. С. 128–129.
240
Там же. С. 131.
241
Там же. С. 115–116.
242
Там же. С. 117.
243
Там же. С. 119.
244
Там же. С. 124.
245
Панов А. В. Масарик і Закарпаття. С. 108
246
Там же. С. 108–110.
247
Там же. С. 111–112.
248
Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. С. 147.
249
Российско-румынский конфликт вокруг Бессарабии в 1918–1920 гг. // Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии. Документы и материалы. М., 1996. С. 177.
250
Там же. С. 176–177; Степанюк В. Государственность молдавского народа: исторические, политические и правовые аспекты. Кишинев, 2006. С. 198–199.
251
Российско-румынский конфликт вокруг Бессарабии в 1918–1920 гг. // Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии. Документы и материалы. С. 214–216.
252
Там же. С. 220–221.
253
Протоколи засiдань Ради народних мiнiстрiв 14–15 лютого 1918 р. // Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2 т. Т. 2. Київ, 1997. С. 167.
254
Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захачук Б. I. Формування державних кордонів України, 1917–1940 рр. Київ, 1991. С. 12.
255
Добржанський О. Листопад 1918 р. на Буковині. Ще раз про втрачені можливості // Питання історії України: зб. наук. ст. Т. 11. Чернівці, 2008. С. 65; Резолюція конференції всіх українських партій Буковини стосовно права буковинських українців на самовизначення. 1918 р., жовтня, 13. Чернівці // Добржанський О., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1915–1921 рр.). Документи і матеріали. Чернівці, 2009. С. 169.
256
Добржанський О. Листопад 1918 р. на Буковині. С. 65.
257
Там же.
258
Піддубний I. Румуни Буковини в житті краю: 1848–1918 рр. // Історична панорама. 2010. Вип. 10. С. 35.
259
Добржанський О. Листопад 1918 р. на Буковині. С. 67.
260
Звернення Української Національної ради – Крайового Комітету Буковини до населення з закликом підтримати новоутворену владу. 1918 р., листопада, 6. Чернівці // Добржанський О., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1915–1921 рр.). Документи і матеріали. С. 246.
261
Офіційне інформаційне повідомлення Української Національної Ради про перебрання державної влади над українською частиною Буковини і Чернівцях. 1918 р., листопада, 6. Чернівці // Добржанський О., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1915–1921 рр.). Документи і матеріали. С. 250.
262
Добржанський О. Листопад 1918 р. на Буковині. С. 67–69; Повідомлення про перебіг процесу передання влади представникам українців та румунів австрійським президентом Буковини О. Ецдорфом. 1918 р., листопада, 6. Чернівці // Добржанський О., Старик В. Змагання за українську державність на Буковині (1915–1921 рр.). Документи і матеріали. С. 254.
263
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 305.
264
Губань Р. Входження Бессарабії та Півничної Буковини до складу Румуніі (історико-правовий аспект) // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2014. № 2. С. 7.
265
Там же; Старик В. П. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914–1921. Чернівці, 2009. С. 33.
266
Рендюк Т. Національна політика королівської Румунії у міжвоєнний період та під час Другої світової війни // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки: Міжвід. зб. наук. пр. 2010. Вип. 19. С. 141.
267
Несостоявшийся юбилей. Почему СССР не отпраздновал своего 70-летия? М., 1992. С. 87.
268
Там же.
269
Сталин И. В. Проект резолюции о взаимоотношениях РСФСР с независимыми республиками. Не ранее 11 августа 1922 г. // Несостоявшийся юбилей. Почему СССР не отпраздновал своего 70-летия? С. 103; Из истории образования СССР // Известия ЦК КПСС. 1989. № 9. С. 192–193.
270
Письмо И. В. Сталина В. И. Ленину об определении порядка отношений центра с республиками. 22 сентября 1922 г. // ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос. Кн. 1: 1918–1933. С. 78.
271
Там же.
272
Там же. С. 78–79.
273
Национальная политика России: история и современность. М., 1997. С. 269.
274
В. Ленин – Л. Каменеву. 26 сентября 1922 г. // Несостоявшийся юбилей. Почему СССР не отпраздновал своего 70-летия? С. 111.
275
Там же.
276
Там же.
277
Там же. С. 111–112.
278
Никонов В. А. Молотов: Молодость. С. 629.
279
Там же. С. 657.
280
Сталин И. В. Октябрьская революция и национальная политика русских коммунистов // Марксизм и национально-колониальный вопрос. Сб. статей и речей. С. 88–89.
281
Сталин И. В. Заключительное слово по организационному отчету ЦК на XII съезде РКП(б) 19 апреля 1923 г. // Сталин И. В. Cочинения. Т. 5. М., 1947. С. 237.
282
Договор об образовании Союза Советских Социалистических Республик // Съезды Советов Союза ССР, Союзных и Автономных Советских Социалистических Республик: 1917–1936. Сб. документов. Т. 3. М., 1960. С. 18–22.
283
Из воспоминаний Андрея Евлампиевича Гречко: «На VII Всеукраинском съезде Советов делегация Каменец-Подольской губернии внесла запрос правительству Украины, какие меры принимает правительство против панской Польши, которая проводит против Украины так званую (так в тексте. – Е. Б.) политику булавочных уколов, забрасывая на нашу территорию разные банды. После запроса председательствовавший на съезде товарищ Петровский предоставил слово делегату съезда Г. И. Котовскому. Подходя к трибуне, сделав саблей кавалерийский салют, сабля словно сияние закружилась поверх головы товарища Котовского, а Котовский в форме Красного казачества, очень крепкий и крупный человек, в упор посмотрев в ложу, где находился польский консул, и, обернувшись к президиуму, громко потребовал: „Прикажите, и моя конница, не замочив копыт в Збруе (так в тексте. – Е. Б.), проучит панов и покажет ему красного казака“». – ЦДАГОУ. Ф. 59. Оп. 1. Д. 308. Л. 11.
284
Матвеев Г. Ф. Российско-украинский конфликт в планах польской дипломатии и военных кругов в межвоенный период. С. 240–241.
285
Трощинський В. П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. Київ, 1994. С. 20.
286
См. подробнее: Внешняя политика СССР. Сб. документов. Т. II: 1921–1924. М., 1944. С. 88-140, 263, 742, 774, 805–809.
287
Документы внешней политики СССР. Т. 6: 20 ноября 1922 г. – 31 декабря 1923 г. М., 1962. С. 615.
288
Постановление Политического комитета Совета министров Польши 10 марта 1923 г. // Документы и материалы по истории советско-польских отношений. Т. 4: Апрель 1921 – май 1926. М., 1966. С. 221.
289
Нота Правительства УССР Правительствам Франции, Великобритании, Италии 13 марта 1923 г. // Документы внешней политики СССР Т. 6: 20 ноября 1922 г. – 31 декабря 1923 г. С. 224–225.
290
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 87. Д. 177. Л. 195.
291
Там же. Л. 196.
292
Сталин И. В. Заключительное слово по докладу о национальных моментах в партийном и государственном строительстве на XII съезде РКП(б) 25 апреля 1923 г. // Сталин И. В. Cочинения. Т. 5. М., 1947. С. 238.
293
Там же. С. 238.
294
Там же. С. 239.
295
Там же. С. 240.
296
Там же. С. 257.
297
Там же. С. 258.
298
Там же. С. 258.
299
На путях становления украинской и белорусской нации: факторы, механизмы, соотнесения. М., 2004. С. 210.
300
«Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. С. 184.
301
Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века – 1989 год. М., С. 362.
302
Mironowicz E. Białorusini i Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. Białystok, 2007. S. 188–189.
303
Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века – 1989 год. С. 362.
304
Там же. С. 363.
305
Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше // Проблемы истории, филологии, культуры. 2013. № 4. С. 272.
306
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 265.
307
Гаврецька М. Е. Правовий режим української мови за конституційними актами Республіки Польща (Другої Речi Посполитої) // Часопис Київського університету права. 2013. № 2. С. 48–49.
308
Dziennik Ustaw. RP 1921. Nr 44. Poz. 267.
309
Dziennik Ustaw. RP 1922. Nr 90. Poz. 829.
310
Гаврецька М. Е. Правовий режим української мови за конституційними актами Республіки Польща (Другої Речi Посполитої). С. 49–50.
311
Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше. С. 273.
312
Давидюк Р. П. Еволюція національно-демократичного руху на Волині у 20-х рр. ХХ ст. //Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2012. Вип. 23. С. 206.
313
Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі 1920–1939 (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). Київ, 2009. С. 56–59.
314
См., напр., схему организаций: Moklak J. Łemkowszczyzna w Drugiej Rzeczypospolitey: Zagadnienia polityczne i wyznaniowe. Kraków, 1997. S. 44.
315
Матвеев Г. Ф. Русинский вопрос в Чехословакии и Польше в межвоенные годы // Карпатские русины в славянском мире: актуальные проблемы. Материалы международного научного круглого стола. М.; Братислава, 2009. С. 97.
316
Обращение II съезда Коммунистической рабочей партии Польши ко всему трудовому народу // Коммунистическая партия Польши в борьбе за независимость своей страны. Материалы и документы. М., 1955. С. 62.
317
Там же.
318
Пролетариат Польши – руководитель и защитник интересов всей нации // Коммунистическая партия Польши в борьбе за независимость своей страны. Материалы и документы. С. 52.
319
Відозва ЦК КПЗУ до трудящих з закликом боротися за возз’єднання Західної України з Радянською Україною. Січень 1924 р. // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. У 2 ч. Ч. 2. Київ, 1997. С. 43.
320
Пиріг М. Становлення та організаційні принципи діяльності Українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання (Сельроб) у 1926–1928 роках // Мандрівець. 2013. № 4. С. 32.
321
Польша в ХХ веке: Очерки политической истории. М., 2012. С. 136–137.
322
Там же. С. 137.
323
Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше. С. 276.
324
Соляр I. Я. Радянофільство у Західній Україні // Український історичний журнал. 2009. № 1. С. 55–56.
325
Вербова О. С. Аграрна політика польскої держави міжвоєнного періоду та українське питання // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. пр. Вип. 18. Львів, 2008. С. 128–130.
326
Нагірняк А. Я. Особливості антиукраїнської політики Польської влади в Галичині у 1920-х рр. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: сборник. Вип. 652: Держава та армія. Львів, 2009. С. 113.
327
Мосійчук Т. Боротьба УНДО з утраквізацією освіти в Галичині // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 23. Львів, 2013. С. 467.
328
Там же. С. 469–470.
329
Гетьманчук М. П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польских відносинах міжвоєнного періоду. Львів, 2008. С. 241.
330
Там же. С. 243.
331
Mironowicz E. Białorusini I Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. Białystok, 2007. S. 144.
332
Калакура О. Я. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті. Київ, 2007. С. 266.
333
Гетьманчук М. П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польских відносинах міжвоєнного періоду. С. 243–244.
334
Цит. по: Гаврецька М. Е. Правовий режим української мови за конституційними актами Республіки Польща (Другої Речi Посполитої). С. 50.
335
Ще про наше становище до Радянської України // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Ч. 2. С. 55.
336
Mironowicz E. Białorusini I Ukraińcy w polityce obozu piłsudczykowskiego. S. 141–142.
337
Ольховский С. В. Основные тенденции развития украинского национального движения в межвоенной Польше. С. 276–277.
338
Комар В. Л. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.). Івано-Франківськ, 2011. С. 125-126. См. также: Симонова Т. М. Именем революции: мир и счастье – на штыках // Родина. 2000. № 10. С. 59–62; Симонова Т. М. Прометеизм во внешней политике Польши. 1919–1924 // Новая и новейшая история. 2002. № 4. С. 47–63.
339
Комар В. Л. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.). С. 155.
340
См.: Портнов А. В. Наука у вигнанні: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919–1939). Харків, 2008. С. 155–186.
341
Комар В. Українське питання в політиці Польщі (1926–1939) // Український історичний журнал. 2001. № 5. С. 121–122.
342
Юрик Ю. Протистояння ОУН і Польської держави (1929–1935 рр.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. Вип. 13. Київ, 2005. С. 379–380.
343
Гриців М. Пацифікація 1930 р. і судова система Другої Речі Посполитої // Український визвольний рух: наук. зб. Вип. 15. Львів, 2011. С. 33–34.
344
Польша в ХХ веке: Очерки политической истории. С. 200.
345
Савченко О. О. Польські репресії проти народу Галичини у 30-х рр. XX ст. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 670. С. 148-149. См. также: Комунікат українських політичних партій Західної України у зв’язку з пацифікацією 1 жовтня 1930 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2: 1929-1939. Івано-Франківськ, 2014. С. 98–99; Пастирський лист греко-католицького духовенства з осудом саботажів ОУН та пацифікації 13 жовтня 1930 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. С. 100–101; Промова посла Михайла Галущинського в польському сеймі в справі пацифікації 20 січня 1931 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. С. 142–148.
346
Гавришко М. Заходи ОУН на міжнародній арені у справі «пацифікації» в Галичині у 1930 р. // Український визвольний рух. Зб. 19. Львів, 2014. С. 182–186.
347
Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). С. 130–131.
348
Комар В. Л. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр). С. 272.
349
Там же. С. 274, 276.
350
Юрик Ю. Протистояння ОУН і Польської держави (1929–1935 рр.). С. 380–381.
351
Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). С. 140, 144, 152–153.
352
Листівка ОУН до батьків українських школярів із закликом до захисту української школи // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2: 1929-1939. С. 219.
353
Польша в ХХ веке: Очерки политической истории. С. 211–212.
354
Бондаренко Е. В. «Волынская программа» Г. Юзевского: сущность и проблемы реализации (1928–1938 гг.) // Право и политика. 2014. № 6. С. 850.
355
Крамар Ю. В. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області) // Архіви України. 2013. № 3. С. 120–121.
356
Цит. по: Каліщук О. До проблеми сокальського кордону (за матеріалами міжвоєнної преси) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. Вип. 21. Львів, 2012. С. 355.
357
Соляр I. Я. Радянофільство у Західній Україні. С. 59.
358
Там же. С. 64.
359
Там же.
360
Там же. С. 64–65.
361
Цит. по: Каліщук О. До проблеми сокальського кордону (за матеріалами міжвоєнної преси). С. 356.
362
Вишиванюк А. Украинизаторские процессы в Православной церкви в межвоенной Польше // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2014 № 4 (32). С. 176.
363
Там же.
364
Там же. С. 178–179.
365
Крамар Ю. В. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області). С. 121–122.
366
Цит. по: Давидюк Р. Від угодовства до автономізму: чинники і складові розколу уенерівського політичного табору Волині у другій половині 1930-х років // Europa Orientalis: Studia z Dziejów Europy Wschodniej i Państw Bałtyckich. 2012. № 3. С. 68; См. также: Юзевський Г. Замість щоденника // «Роде наш красний…» Волинь у долях краян і людських документах. Т. 2. Луцьк, 1996. С. 196.
367
Цит. по: Давидюк Р. Від угодовства до автономізму: чинники і складові розколу уенерівського політичного табору Волині у другій половині 1930-х років. С. 68–69; См. также: Балябо А. «Ми» і «ви» в українській нацполітиці // Волинське слово. 1937. № 8. С. 4.
368
Давидюк Р. Від угодовства до автономізму: чинники і складові розколу уенерівського політичного табору Волині у другій половині 1930-х років. С. 69.
369
Панасюк В. «Волинська політика» воєвод Г. Юзевського та А. Ґавке-Новака 1928–1939 років: проблеми україно- та німецькомовної освіти // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. пр. Вип. 16. Київ, 2004. С. 126.
370
Крамар Ю. В. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області). С. 122–123.
371
Макарчук С. А. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма. Львов, 1983. С. 160; Нагорнюк О. М. Трансформація російсько-єврейських відносин на Західній Волині в 1920-х–1930-х рр. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Євреї в Україні: історія і сучасність». Збірник наукових праць. Житомир, 2009. С. 310–311.
372
Панасюк В. «Волинська політика» воєвод Г. Юзевського та А. Ґавке-Новака 1928–1939 років: проблеми україно- та німецькомовної освіти. С. 127.
373
Там же. С. 129.
374
Крамар Ю. В. Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області). С. 123.
375
Звіт волинського воєводи 1936 р. // Сивіцький М. Історія польсько-українсьтких конфліктів. У 3 т. Т. 1. Київ, 2005. С. 206.
376
Витяг з листа к. слухачки Аделі Стегнівни до Галіни Юршової, керівника Народного університету в Михайлівці Дубнівського повіту на Волині // Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів. Т. 1. С. 199.
377
Ленартович О. Формування організаційної структури та діяльність українського націоналістичного підпілля на Волині у 1930-х рр. // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. Вип. 19 (2). Київ, 2010. С. 170–174.
378
Гудь Б. Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект. Харків, 2011. С. 346.
379
Матвеев Г. Ф. Русинский вопрос в Чехословакии и Польше. С. 104.
380
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції 20-50-ті роки ХХ ст. Київ, 1994. С. 33, 37.
381
Там же. С. 28.
382
Там же.
383
Там же. С. 42.
384
Там же. С. 31.
385
Там же. С. 32.
386
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції 20-50-ті роки ХХ ст. С. 19–20.
387
Редакційна стаття у львівському щоденнику «Діло» «Інавгураційний виступ – з нагоди вступу на посаду консула СССР у Львові Ю. Лапчинського 7 червня 1928 р.» // Україна – Польща 1920–1939 pp.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. Київ, 2012. С. 345.
388
Кедрин I. Життя – події – люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976. С. 97.
389
Соляр I. Я. Радянофільство у Західній Україні // Український історичний журнал. 2009. № 1. С. 56–57.
390
Там же. С. 57.
391
Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. // Наукові записки Інститута політичних і етнонаціональних досліджень. 2001. Вип. 13: Схід і захід України: проблеми єднання. С. 188–189.
392
Українська радикальна партія про радянську владу на Україні // Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. Ч. 2. С. 54.
393
Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С. 189–190; см. также: Програма і резолюції другого народного з’їзду Українського національно-демократичного об’єднання // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. У 3 т. Сучаснiсть, 1983. Т. 2. С. 172–183.
394
Там же. С. 190–191; см. также: Мудрий В. Наше відношення до Радянської України: Відбиток з «українського національного календаря». Перемишль, 1927.
395
Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. Нью-Йорк, 1954. С. 446–447; Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С. 191–192.
396
Кучабський В. Большевизм і сучасні завдання українського Заходу. Національно-політичні замітки. Львів, 1925. С. 64–65, 118–125; см. также: Кучабський В. Большевизм і сучасні завдання українського Заходу // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Т. 2. С. 107; Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С. 192.
397
Чумак В. М. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С.
398
РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 135. Л. 21, 30.
399
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 85. Л. 25.
400
Там же. Л. 36–37.
401
Мартин Т. Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 1923-1939. М., 2011. С. 137.
402
Васильєв В. Політичне керівництво УРСР і СРСР: динаміка відносин центр-субцентр влади (1917–1938). Київ, 2014. С. 150.
403
Панчук М. I. «Націонал-ухильництво». Анатомія проблеми // Маршрутами історії. Київ, 1990. С. 221–222; На приеме у Сталина. Тетради (журналы) записей лиц, принятых И. В. Сталиным (1924–1953). М., 2008. С. 24.
404
Сталин И. В. Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК КП(б)У // Сталин И. В. Сочинения. Т. 8. М., 1948. С. 149–150.
405
Там же.
406
Там же. С. 151.
407
Там же.
408
Там же. С. 152.
409
РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 135. Л. 22‒23.
410
Письмо членов Политбюро ЦК КП(б) Украины И. В. Сталину об обвинениях, выдвигаемых А. Я. Шумским, в адрес украинского руководства. Позднее 12 мая 1926 г. // ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос. Кн. 1: 1918-1933. М, 2005. С. 400.
411
РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 107. Л. 57 об.
412
Там же. Л. 59 об.
413
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 1. Д. 209. Л. 1.
414
Максимович К. Заява на березневому Пленумі ЦК КП(б)У 1927 р. // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Ч. 2. С. 113–114.
415
Постанова пленуму ЦК КПЗУ // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Ч. 2. С. 116–117.
416
См. Сливка Ю. Ю. Сторінки історії КПЗУ. Львів, 1989. С. 21–92; Чумак В. Ставлення західноукраїнських політичних партій і організацій до політики українізації в УСРР у 1920-х – на поч. 30-х рр. С. 186-187.
417
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2479. Л. 4.
418
Там же.
419
Там же. Л. 11.
420
Резолюция ЦК КП(б) Украины о позиции компартии Западной Украины в национальном вопросе. 16 мая 1927 г. // ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос. Кн. 1: 1918-1933. С. 494.
421
Там же. С. 494–495.
422
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 9. Л. 53а.
423
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2485. Л. 36.
424
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2455. Л. 56.
425
Там же. Л. 64.
426
Там же. Л. 65.
427
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2479. Л. 51.
428
Там же. Л. 79.
429
Из протокола № 9 (Особый № 9) заседания Политбюро ЦК ВКП(б). 9 февраля 1928 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919-1943. Документы. М., 2004. С. 505.
430
РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 108. Л. 10.
431
РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 135. Л. 171.
432
См.: Из протокола № 26 (Особый № 25) заседания Политбюро ЦК ВКП(б) 24 мая 1928 г. // Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Коминтерн. 1919-1943. Документы. С. 528–529.
433
РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 135. Л. 180.
434
Там же. Л. 199.
435
Там же. Л. 163.
436
Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. М., 2010. С. 150.
437
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 287; Шевченко К. В. Славянская Атлантида. С. 155.
438
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, 1994. С. 168.
439
Закарпаття в етнополiтичному вимiрi. Київ, 2008. С. 261.
440
Даниленко О. Українська еміграція в Чехословаччині (1920-і роки): соціокультурний аспект // Етнічна історія народів Європи. Вип. 10. С. 38–39.
441
Шевченко К. В. Русины в поисках идентичности: борьба русофилов и украинофилов в Подкарпатской Руси в 1920-е годы // Величие и язвы Российской империи: международный научный сборник в честь 50-летия О. Р. Айрапетова. М., 2012. С. 549.
442
См. подробнее: Дронов М. Ю. Роль Греко-католической церкви в формировании этнонациональной идентичности русинов Словакии (1919–1938). Дисс… канд. ист. наук: 07.00.03. М., 2013. С. 40–68.
443
Шевченко К. В. Культурно-национальная политика властей Чехословакии в русинском вопросе в 1920-е годы // Карпатские русины в славянском мире: актуальные проблемы. Материалы международного научного круглого стола. М.; Братислава, 2009. С. 136, 138.
444
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 300–301.
445
Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. М., 2006. С. 123.
446
Стряпко I. О. Роль української політичної еміграції у розвитку освіти на Закарпатті 1919–1939 рр. // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2014. Вип. 39. С. 132.
447
Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX вв. С. 163.
448
Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. Ужгород, 2010. С. 76.
449
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 299–300.
450
Шевченко К. В. Русинский вопрос и политика Чехословакии в межвоенный период // Русский сборник: исследования по истории России ХІХ-ХХ вв. Т. 1. М., 2004. С. 294.
451
Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. С. 76.
452
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 299–300.
453
Шевченко К. В. Культурно-национальная политика властей Чехословакии в русинском вопросе в 1920-е годы. С. 137, 141–142.
454
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 139.
455
Якою мовою в школах повинні навчати наших дітей? // Борканюк О. О. Чим є для нас Радянський Союз (вибрані статті, промови, інтерпеляції). Ужгород, 1976. С. 221.
456
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 140.
457
Там же. С. 139–140.
458
Там же. С. 124–124.
459
Шевченко К. В. Славянская Атлантида. С. 223.
460
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 126–127.
461
Марчук Н. В. Формування етнокультурної самосвідомості (період Чехословацької окупації) // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер. Політологія. 2011. Т. 155. Вип. 143. С. 102.
462
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь. С. 126–127; Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. С. 94.
463
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 107; Шевченко К. В. Культурно-национальная политика властей Чехословакии в русинском вопросе в 1920-е годы. С. 143–144, 149–150.
464
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 107.
465
Магочiй П. Р. Україна: історія її земель та народів. Ужгород, 2012. С. 595.
466
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 299.
467
Там же. С. 298.
468
Шевченко К. В. Славянская Атлантида. С. 256.
469
Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. С. 96.
470
И. Г. Буркут считает: «Чехословацкие власти оказывали поддержку одновременно разным течениям в общественно-политической жизни Закарпатья: москвофильству, украинофильству и русофильству. Поддержка противоположных сил в конце концов вела к углублению раскола среди автохтонного населения Закарпатья…». – Буркут I. Г. Русинство: минуле і сучасність. Чернівці, 2009. С. 168.
471
Кравчук О. Національні відносини в Чехословаччині 1918–1935 рр.: погляд Т. Ґ. Масарика // Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи: зб. наук. пр. Вип. 3. Кам’янець-Подільський, 2012. С. 175.
472
См., напр.: Віднянський С. Національна політика Праги у Підкарпатській Русі // Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 301–302.
473
Шевченко К. В. Русинский вопрос и политика Чехословакии в межвоенный период. С. 294.
474
Пушкаш А. И. Цивилизация или варварство: Закарпатье в 1918–1945 гг. С. 123; см. также: Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 137.
475
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 138.
476
Рендюк Т. Національна політика королівської Румунії у міжвоєнний період та під час Другої світової війни // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки: Міжвід. зб. наук. пр. Київ, 2010. Вип. 19. С. 141.
477
Буковина 1918–1940 рр.: зовнішні впливи та внутрішній розвиток: Матеріали і документи. Чернівці, 2005. С. 124, 170.
478
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 312.
479
Василик Л. Є., Попович Ю. О. Місячник «Самостійна думка» та тижневик «Самостійність» – речники українського життя на Буковині у міжвоенний період // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна: Сер. «Соціальні комунікації». 2011. Вип. 3. 2011. С. 47.
480
Рендюк Т. Г. Українці Румунії: Національно-культурне життя та взаємовідносини з владою. Київ, 2010. С. 26.
481
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 313.
482
Пиддубный И. Деятельность правительства и реформы 1922–1926 гг. в Румынии // Codrul Cosminului. Vol. XX. 2014. № 2. P. 482.
483
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 313–314; Рендюк Т. Національна політика королівської Румунії у міжвоєнний період та під час Другої світової війни С. 143–144.
484
Пиддубный И. Деятельность правительства и реформы 1922–1926 гг. в Румынии. P. 483–484.
485
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 316.
486
Буркут И. Деятельность советского и украинского националистического подполья на территории Черновицкой области в 1941–1944 гг. // Русин. 2010. № 4. С. 90; Макар Ю. I. Є. Коновалець та розвиток українського націоналістичного руху на Буковині // Вісник центру буковинознавства. Серія історична. Вип. 1. Чернівці, 1993. С. 159.
487
Кентий А. В. Збройний чин Українських Націоналістів 1920-1956. Iсторико-архівні нариси. Т. 1: Від Української Військової Організації до Організації Українських Націоналістів 1920-1942. Київ, 2005. С. 120.
488
Там же. С. 121.
489
Резолюції ЦК УНДО про становище в Радянській Україні 24 червня 1933 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2: 1929-1939. Івано-Франківськ, 2014. С. 184.
490
Звернення єпископату Української греко-католицької церкви до віруючих із закликом допомогти голодуючим українцям у Радянській Україні 24 липня 1933 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2. С. 186.
491
Ряд документов о реакции на голод в УССР на Западной Украине опубликован в сборнике: Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т.1. Кн. 2.
492
Комар В. Л. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.). Івано-Франківськ, 2011. С. 285.
493
Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). Київ, 2009. С. 185; Кедрин I. Життя – події – люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976. С. 253–255.
494
Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920–1930 ті рр.). С. 188–192.
495
Мірчук П. Степан Бандера – символ революційної безкомпромісовости. Нью-Йорк; Торонто, 1961. С. 49; Книш З. Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби. Торонто, 1986. Т. 2. С. 265–269; см. также Посівнич М. Постать Степана Бандери під час Варшавського та Львівського процесів (1935–1936 рр.) // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2010. Вип. 16. С. 36.
496
Реабілітовані історією: У 27 томах. Волинська область. Кн. 1. Луцьк, 2010. С. 17.
497
Дарованець О. Боротьба Організації українських націоналістів проти асиміляційно-репресивної політики польської влади щодо українців Волині (1929–1939) // Український визвольний рух: наук. зб. Львів, 2003. Зб. 2. С. 72.
498
Комар В. Українське питання в політиці Польщі (1926–1939) // Український історичний журнал. 2001. № 5. С. 126.
499
Крамар Ю. Політика «зміцнення польської присутності» на Волині та її вплив на характер українсько-польських стосунків напередодні Другої світової війни // Друга світова війна і доля народів України: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Київ, 2005. С. 198.
500
Там же. С. 201.
501
Волинський воєводський уряд. Суспільно-політичний відділ. Місячний ситуаційний звіт // Сивіцький М. Історія польсько-українсьтких конфліктів. У 3 т. Т. 1. Київ, 2005. С. 209.
502
Крамар Ю. Політика «зміцнення польської присутності» на Волині та її вплив на характер українсько-польських стосунків напередодні Другої світової війни. С. 202–203.
503
Панасюк В. «Волинська політика» воєвод Г. Юзевського та А. Ґавке-Новака 1928–1939 років: проблеми україно- та німецькомовної освіти. // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. пр. Вип. 16. Київ, 2004. С. 129.
504
Проект Конституції автономії Галицько-Волинської землі у складі Польщі, внесений до сейму Українською парламентарною репрезентацією 3 грудня 1938 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2: 1929-1939. Івано-Франківськ, 2014. С. 381–390; Повідомлення в газеті «Діло» про вимогу Української парламентарної репрезентації у польському сеймі надати українським землям національно-територіальну автономію 9 грудня 1938 р. // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. Т. 1. Кн. 2. С. 391; Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція га лицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). С. 251–252.
505
Федевич К. К. Галицькі українці у Польщі. 1920–1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920-1930-ті рр.). С. 255–256.
506
Сообщение К. Кренца начальнику Отдельного сектора информации ДОК VI о подготовке съезда молодых украинских националистов во Львове и сборе средств в Бучачском районе для организации украинской армии в Закарпатской Украине. 21 января 1939 г. // Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. В 2 т. Т. 1: 1939-1943. М., 2012. С. 36.
507
Шевченко К. В. Культурно-национальная политика властей Чехословакии в русинском вопросе в 1920-е годы // Карпатские русины в славянском мире: актуальные проблемы. Материалы международного научного круглого стола. М.; Братислава, С. 144–145.
508
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, С. 139.
509
Там же. С. 134–135.
510
Там же. С. 135–136.
511
Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX в. М., 2010. С. 260. См. также: Шандор В. Спомини. Т. 1: Карпатська Україна 1938-1939. Ужгород, 1995. С. 245–247.
512
Шевченко К. В. Славянская Атлантида: Карпатская Русь и русины в XIX – первой половине XX в. С. 170.
513
Там же. С. 175.
514
Віднянський С. Закарпаття – Підкарпатська Русь: від здобуття автономії до проголошення незалежної держави (до 70-річчя Карпатської України) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: зб. наук. ст. Київ, 2009. Вип. 15: [у 2 ч.]. Ч. 1. С. 186.
515
Розпорядок правительства Підкарпатської Руси з дня 15 жовтня 1938 р. про урядову мову Підкарпатської Руси // Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. Ужгород, 2009. С. 31.
516
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 144.
517
Віднянський С. Закарпаття – Підкарпатська Русь: від здобуття автономії до проголошення незалежної держави. С. 191.
518
Статут Організації Народної Оборони «Карпатська Січ» 10 листопада 1938 р. // Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. С. 61.
519
Сообщение и. о. начальника следственного управления в г. Тарнополе Гончарука в Воеводское управление государственной полиции о настроениях украинской молодежи, находящейся в составе «Карпатской сечи» и положении в Закарпатской Руси. 3 февраля 1939 г. // Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. В 2 т. Т. 1: 1939-1943. С. 42.
520
Там же.
521
Шандор В. Спомини. Т. 1: Карпатська Україна. 1938-1939. С. 308.
522
Розпорядження уряду Підкарпатської Руси в Хусті про оголошення української мови державною на всій території Підкарпатської Руси 15 листопада 1938 р. // Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. С. 80.
523
Проект розпорядження уряду Підкарпатської Руси про назву «Пiдкарпатська Русь» 30 грудня 1938 р. // Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. С. 107.
524
Вегеш М. М. Карпатська Україна. Документи і факти. Ужгород, 2004. С. 278–279.
525
Шандор В. Спомини. Т. 1: Карпатська Україна. 1938-1939. С. 212–222.
526
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). С. 146–147.
527
Вегеш М. М. Карпатська Україна. Документи і факти. С. 224–225.
528
Закарпаття в етнополiтичному вимiрi. Київ, 2008. С. 297–298.
529
23 грудня 1938 р. Распорядження Міністерства культу, шкіл і народної освіти про вживання на держажвній роботі української літературної мови // Тернистий шлях до України: збірник архівних документів і матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1939–1939, 1944–1946 рр. ХХ ст.». Ужгород, 2007. С. 187.
530
13 грудня 1938 р. Розпорядження Міністерства внутрішніх справ Підкарпатської Русі про виготовлення публічних написів українською мовою // Тернистий шлях до України: збірник архівних документів і матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1939–1939, 1944–1946 рр. ХХ ст.». С. 185.
531
23 листопада 1938 р. Распорядження Міністерства культу, шкіл і народної освіти про мову навчання в школах // Тернистий шлях до України: збірник архівних документів і матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1939–1939, 1944–1946 рр. ХХ ст.». С. 184.
532
Віднянський С. Закарпаття – Підкарпатська Русь: від здобуття автономії до проголошення незалежної держави. С. 202–203.
533
Кентiй А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920-1956. Т. 1: Вiд Української Військової Організації до Організації Українських Націоналиістів. 1920-1942. С. 144.
534
Там же. С. 144–145.
535
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 320.
536
Там же. С. 321.
537
Там же. С. 321–322.
538
Піддубний І. Зміни в політичній системі Румунії в умовах авторитарного режиму (1938–1940 рр.) // Волинські історичні записки: Збірник наукових праць. Житомир, 2009. Т. 2. С. 83.
539
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. С. 322–323.
540
Кен О. Н., Рупасов А. И. Политбюро ЦК ВКП(б) и отношения СССР с западными соседними государствами (конец 1920-1930-х гг.). Ч. 1. СПб., 2000. С. 492.
541
Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси… С. 199.
542
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 70. Л. 78.
543
Єфіменко Г., Якубова Л. Національні відносини в радянській Україні (1923–1938) // Національне питання в Україні ХХ – початку XXI ст.: історичні нариси. Київ, 2012. С. 229.
544
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4673. Л. 352.
545
Там же.
546
Там же.
547
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 70. Л. 78.
548
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4673. Л. 352.
549
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 73. Л. 65.
550
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4673. Л. 352 об.
551
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 26. Д. 72. Л. 11.
552
Там же. Л. 68.
553
Там же.
554
Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо радянської України (1932–1938). Київ, 2001. С. 226.
555
«Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. Київ, 2003. С. 216.
556
Письмо членов литературного объединения «Ваплите» в ЦК КП(б) Украины о допущенных ошибках. Позднее июня 1933 г. // ЦК РКП(б) – ВКП(б) и национальный вопрос. Кн. 1: 1918-1933. М., 2005. С. 717–718.
557
Даниленко В. М. Згортання «українізації» й посилення русифікаторських тенденцій у суспільно-культурному житті радянської України в 30-і рр. // Україна ХХ ст.: культура. ідеологія, політика. Зб. ст. Вип. 2. Київ, 1996. С. 106.
558
«Українізація» 1920-30-х років: передумови, здобутки, уроки. С. 225.
559
Рафальський О. О. Національні меншини України у ХХ столітті. Історіографічний нарис. Київ, 2000. С. 161–166; Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо радянської України (1932–1938). С. 154-155.
560
Там же. С. 492.
561
Цветет и крепнет индустриально-колхозная Украина. Речь тов. П. П. Постышева на II областном Съезде Советов Киевщины 11 января 1935 г. // Известия. 14 января.
562
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 385. Л. 103‒104.
563
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 421. Л. 166.
564
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 422. Л. 39.
565
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4675. Л. 101‒102.
566
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 384. Л. 74, Д. 385. Л. 19‒20, 27, 75, Д. 421. Л. 165‒166; Д. 422. Л. 41, 58.
567
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 384. Л. 93.
568
Там же.
569
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 421. Л. 165‒166.
570
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 7. Д. 422. Л. 58.
571
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 21. Д. 4668. Д. 66, 68.
572
См. подробнее: Борисенок Е. Ю. «Золотой сентябрь» тридцать девятого. Красная армия и местное население на Западной Украине // Родина. 2009. № 8. С. 34–38; Борисенок Е. Ю. Общественно-политические преобразования на Западной Украине. 1939–1941 гг. // Славяноведение. 2009. № 3. С. 15–26; Борисенок Е. Ю. Кадровая политика большевиков в западных областях Украины в 1939–1941 гг. // Западная Белоруссия и Западная Украина в 1939–1941 гг.: люди, события, документы. СПб., 2011. С. 177–198.
573
Статья была без подписи. Однако известно, что авторство ее принадлежит А. А. Жданову.
574
О внутренних причинах военного поражения Польши // Правда. 14 сентября. В духе правдинской передовицы были выдержаны и директивные документы различных подразделений Красной армии. См.: 1939 г., сентября 14, Москва. – Директива № 16634 К. Е. Ворошилова и Б. М. Шапошникова военному совету Киевского особого военного округа о начале наступления против Польши // Катынь. Пленники необъявленной войны. Документы и материалы. М., 1997. С. 64.
575
См. Невежин В. А. Синдром наступательной войны. Советская пропаганда в преддверии «священных боев», 1939–1941 гг. М., 1997. С. 74–75.
576
Нота правительства СССР, врученная польскому послу в Москве утром 17 сентября 1939 г. // Правда. 18 сентября; см. также: Речь по радио председателя Совета Народных Комиссаров СССР тов. Молотова 17 сентября 1939 г. // Правда. 1939. 18 сентября.
577
РГВА. Ф. 35084. Оп. 1. Д. 65. Л. 4.
578
Литвин М. Р., Луцький О. І., Науменко К. Є. 1939. Західні землі України. Львів, 1999. С. 97.
579
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3792. Л. 354.
580
РГВА. Ф. 35084. Оп. 1. Д. 60. Л. 2.
581
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 392.
582
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3792. Л. 120.
583
РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 337. Л. 333.
584
Там же.
585
Там же.
586
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. Київ, 1994. С. 186.
587
Репко С. И. Организация пропагандистской деятельности Красной армии в период боевых действий осенью 1939 года // Журналистика. История и современность. Сб. науч. Трудов. М., 1993. С. 50.
588
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 7439. Л. 22.
589
Сообщение Комитета по организации выборов в Народное собрание Западной Украины о результатах голосования. 1939 г., октябрь // Воссоединение украинского народа в едином украинском советском государстве (1939–1949). Сб. док. и матер. Киев, 1949. С. 43.
590
Кондратюк К. Політичні, соціально-єкономічні та духовні аспекти «радянизації» західних областей України у 1939–1941 роках // 1939 рік в історичній долі України і українців. Матеріали Міжнародної наукової конференції 23–24 вересня 1999 р. Львів, 2001. С. 22.
591
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 408.
592
РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 3774. Л. 69.
593
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 408.
594
РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 3588. Л. 337.
595
РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 3592. Л. 214.
596
РГВА Ф. 9. Оп. 36. Д. 3774. Л. 27.
597
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 513. Л. 162.
598
Декларація про державну владу в Західній Україні // Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР. 1939-1979. Збірник документів і матеріалів. Київ, 1980. С. 29–30.
599
Сообщение ТАСС о мирном разрешении советско-румынского конфликта по вопросу о Бессарабии и северной части Буковины. 1940 г., июнь // Воссоединение украинского народа в едином украинском советском государстве. С. 113.
600
О международном аспекте вопроса о Бессарабии и Буковине подробнее см.: Восточная Европа между Гитлером и Сталиным. 1939-1941. М., 1999. С. 353.
601
Невежин В. А. Синдром наступательной войны. Советская пропаганда в преддверии «священных боев», 1939–1941 гг. С. 109.
602
Постановление Политбюро ЦК КП(б)У об образовании Львовской, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской, Ровенской областей в составе УССР. 27 ноября 1939 г. // Политическое руководство Украины. 1938-1989. М., 2006. С. 62–64.
603
Там же. С. 64.
604
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 513. Л. 197.
605
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 516. Л. 116.
606
Кондратюк К. Політичні, соціально-економічні та духовні аспекти «радянизації» західних областей України у 1939–1941 рр. С. 23.
607
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 38.
608
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3573. Л. 79.
609
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 25, Д. 3379. Л. 67; Д. 3422. Л. 22; Д. 3190. Л. 29, 36.
610
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 2962. Л. 61 об. Например, в Станиславской области в 1940 г. были исключены из партии 25 человек, за три с половиной месяца 1941 г. – также 25 человек, за нарушение партийной и государственной дисциплины наложено 104 партийных взыскания и 27 человек сняты с работы. – РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3425. Л. 192а.
611
Например, в Дрогобычской области директор нефтеперерабатывающего треста Охрименко принял на руководящие должности 170 бывших собственников скважин. РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 40.
612
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3021. Л. 39.
613
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 30.
614
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3271. Л. 73.
615
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3379. Л. 59.
616
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3422. Л. 25.
617
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3470. Л. 61.
618
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3564. Л. 39‒40.
619
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3190. Л. 34.
620
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3271. Л. 39.
621
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3422. Л. 118.
622
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 2962. Л. 63.
623
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3470. Л. 61‒2; Д. 3271. Л. 31.
624
Эта цифра называется и В. Чередниченко (Чередниченко В. П. Анатомия предательства: Украинский буржуазный национализм – орудие антисоветской политики империализма. Киев, 1983. С. 81–82), и О. Субтельным (Субтельний О. Україна: історія. Київ, 1991. С. 393), а вслед за ними и современными украинскими авторами. См.: Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 188.
625
Ведєнєєв Д. В. Розвідувальна діяльність підпілля організації українських націоналістів у Західній Україні в 1939-1941-х роках // Наукові записки Інститута політичних і етнонаціональних досліджень. Вип. 28. Київ, 2005. С. 190-191. См. также: Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы. В 2 т. Т. 1: 1939-1943. М., 2012.
626
Бугай Н. Ф. Народы Украины в «Особой папке Сталина». М., 2006. С. 71.
627
Впрочем, уже 30 сентября был проведен обыск в «помещении К. Левицкого» (каком – не ясно). См.: Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 188.
628
З привітання працівників наукового товариства ім. Шевченка у Львові Народним Зборам Західної України. 26 жовтня 1939 р. // Радянський Львів. 1939-1955. Документи й матеріали. Львів, 1956. С. 58.
629
Обращение ЦК КП(б)У ко всем избирателям, рабочим, работницам, крестьянам, крестьянкам, служащим и интеллигенции западных областей УССР. 1940 г., март 20 // Воссоединение украинского народа в едином украинском советском государстве. С. 102.
630
Там же.
631
Там же.
632
Там же. С. 102–103.
633
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 205.
634
Постанова Полiтбюро ЦК ВКП(б) про заходи щодо органiзацiї культурно-освiтнього життя у Львовi пiсля встановлення радянської влади. 8 серпня 1940 р. // Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. Київ, 1995. С. 101.
635
Повідомлення про видання підручників для шкіл Західної України. 24 жовтня 1939 р. // Радянський Львів. 1939-1955. С. 133–134.
636
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 116. Д. 43. Л. 41, 42.
637
Доповiдна записка Наркомату освiти УРСР ЦК КП(б)У i Раднаркому УРСР про систему шкiл в Захiднiй Українi. 30 вересня 1939 р. // Культурнее життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 53–55.
638
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 2962. Л. 59‒9 об.
639
Доповiдна записка Наркомату освiти УРСР ЦК КП(б)У i Раднаркому УРСР про систему шкiл в Захiднiй Українi. 30 вересня 1939 р. // Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 52.
640
Там же.
641
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3588. Лл. 113‒114.
642
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3774. Л. 77.
643
Ковалюк В. Р. Культурологічні та духовні аспекти «радянизації» Західної України (вересень 1939 р. – червень 1941 р.) // Український історичний журнал. 1993. № 2-3. С. 4.
644
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3021. Л. 28.
645
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3108. Л. 39.
646
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3379. Л. 49‒50.
647
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3470. Л. 93.
648
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3190. Л. 21.
649
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3271. Л. 66.
650
Там же.
651
Постанова ЦК КП(б)У про викладання мов у нацiональних школах УРСР // Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Ч. 2. Київ, 1997. С. 286–287.
652
Марусик Т. В. західноукраїнська гуманітарна інтелігенція: реалії життя та діяльності (40-50-ті роки ХХ ст.). Чернівці, 2002. С. 36.
653
Постанова Полiтбюро ЦК ВКП(б) про заходи щодо органiзацiї культурно-освiтнього життя у Львовi пiсля встановлення радянської влади. 8 серпня 1940 р. // Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 101.
654
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3472. Л. 19.
655
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3271. Л. 83.
656
РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 22. Д. 3422. Л. 35‒37.
657
ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 20. Д. 7439. Л. 4.
658
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 198–201.
659
2 січня 1940 р. Постанова РНК УРСР «Про організацiю наукових установ в західних обл. УРСР» // Радянський Львів. 1939-1955. С. 144.
660
См.: Радянський Львів. 1939-1955. С. 145, 151, 152, 153, 158.
661
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 197.
662
Кстати, ректором Львовского университета Марченко был утвержден уже 16 октября 1939 г. Соответствующая запись имеется в протоколе заседания Политбюро ЦК КП(б)У. До своего назначения Марченко работал в Институте истории АН УССР. См. ЦДАГОУ. Ф. 1. Оп. 6. Д. 513. Л. 149.
663
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 194–196.
664
З постанови РНК УРСР про організацію театрів, музичних колективів, філармоній, Будінків народній творчості і театральнол-музичних закладів у Львівскій, Дрогобицькій, Волинській, Ровенській, Станіславській і Тернопільскій обл. 19 грудня 1939 р. // Радянський Львів. 1939-1955. С. 142–143.
665
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 192.
666
З доповiдi народного комiсара фiнансiв УРСР М. А. Курача на IV сесiї Верховної Ради УРСР про фiнансування народного господарства Захiдних областей Української РСР. 25 травня 1940 р. // Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР. 1939-1979. Збірник документів і матеріалів. С. 64–65.
667
Марусик Т. В. Західноукраїнська гуманітарна інтелігенція: реалії життя та діяльності (40-50-ті роки ХХ ст.). С. 39–40.
668
Постанова Раднаркому УРСР «Про органiзацiю музеїв i бiблiотек у Захiдних областях України». 8 травня 1940 р. // Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 94–97.
669
Там же.
670
Постановление Политбюро ЦК КП(б)У об организации фонда помощи интеллигенции Западной Украины. 20 декабря 1939 г. // Политическое руководство Украины. 1938-1989. С. 68–69.
671
Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918–1939 гг. М., 2001. С. 411.
672
Там же. С. 412.
673
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3588. Л. 447 об.
674
Там же. Л. 447 об.
675
Ковалюк В. Р. Культурологічні та духовні аспекти «радянизації» Західної України (вересень 1939 р. – червень 1941 р.). С. 5.
676
Постанова Полiтбюро ЦК ВКП(б) про заходи щодо органiзацiї культурно-освiтнього життя у Львовi пiсля встановлення радянської влади. 8 серпня 1940 р. // Культурне життя в Україні: західні землі. Документи і матеріали. Т. 1: 1939-1953. С. 101.
677
Там же.
678
Токарев В. А. «Карб панам! Карб!»: польская тема в предвоенном кино (1939–1941 гг.) // Отечественная история. 2003. № 6. С. 47, 54.
679
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3792. Л. 221.
680
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 339.
681
Там же. Л. 371.
682
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3588. Л. 37.
683
Там же. Л. 77.
684
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3589. Л. 150.
685
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3587. Л. 191.
686
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3589. Л. 223.
687
Там же. Л. 264.
688
РГВА. Ф. 9. Оп. 36. Д. 3370. Л. 336.
689
Лисенко О. Є., Гриневич В. А. Анексія та інкорпорація Західної України Радянським Союзом 1939–1941 рр.: етнополітичний аспект // Україна і Росія в історичній ретроспективі. Т. 2: Радянський проект для України. Київ, 2004. С. 147.
690
Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. С. 189–192.
691
Постановление Политбюро ЦК КП(б)У о неправильных действиях Коломыйского, Стрыйского и Станиславского временных управлений по отношению к верующим гражданам. 19 декабря 1939 г. // Политическое руководство Украины. 1938-1989. С. 67.
692
Там же.
693
Там же.
694
Там же. С. 68.
695
Невежин В. А. Синдром наступательной войны. Советская пропаганда в преддверии «священных боев», 1939–1941 гг. С. 101.
696
Постановление Политбюро ЦК КП(б)У о незаконных действиях органов советской власти во Львове // Политическое руководство Украины. 1938-1989. С. 71.
697
Там же. С. 72.
698
Там же. С. 73.
699
Постановление Политбюро ЦК КП(б)У о фактах неправильного отношения к бывшим членам коммунистической партии Польши. 2 ноября 1940 г. // Политическое руководство Украины. 1938-1989. С. 74.
700
Булгаков М. Киев-город // Булгаков М. Избранные произведения. В. 2 т. Т. 2. Записки покойника: Театр. роман. Повести. Рассказы. Минск, 1990. С. 394.
701
Мартин Т. Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 1923-1939. М., 2011. С. 63.
702
Там же. С. 106.
В монографии впервые в отечественной историографии анализируется национальная политика большевиков в отношении Украинской ССР в 1920—1930-е годы, получившая название украинизации. Украинизация рассматривается на широком общественно-политическом фоне, как элемент сложных маневров советского руководства и в центре, и в республике. В книге представлены предпосылки, этапы и результаты политики украинизации, прослеживается ее связь с общим курсом партийного и советского руководства. Показано также восприятие большевистской национальной политики широкими слоями населения Украины – интеллигенцией, чиновничеством, рабочими, крестьянами.The monograph is the first attempt in Russian historiography to analyze the national policy of Bolsheviks with regard to the Ukrainian Soviet Socialist Republic in 1920-1930, a process which was called the «ukrainization».
В истории советской национальной политики в УССР период с 1925 по 1928 гг. занимает особое место: именно тогда произошел переход от так называемой «украинизации по декрету» к практической украинизации. Эти три непростых года тесно связаны с именем возглавлявшего тогда республиканскую парторганизацию Лазаря Моисеевича Кагановича. Нового назначенца в Харькове встретили настороженно — молодой верный соратник И.В. Сталина, в отличие от своего предшественника Э.И. Квиринга, сразу проявил себя как сторонник активного проведения украинизации. Данная книга расскажет читателям о бурных событиях тех лет, о многочисленных дискуссиях по поводу форм, методов, объемов украинизации, о спорах республиканских руководителей между собой и с западноукраинскими коммунистами, о реакции населения Советской Украины на происходившие изменения.
В книге рассказывается история главного героя, который сталкивается с различными проблемами и препятствиями на протяжении всего своего путешествия. По пути он встречает множество второстепенных персонажей, которые играют важные роли в истории. Благодаря опыту главного героя книга исследует такие темы, как любовь, потеря, надежда и стойкость. По мере того, как главный герой преодолевает свои трудности, он усваивает ценные уроки жизни и растет как личность.
В монографии освещаются ключевые моменты социально-политического развития Пскова XI–XIV вв. в контексте его взаимоотношений с Новгородской республикой. В первой части исследования автор рассматривает историю псковского летописания и реконструирует начальный псковский свод 50-х годов XIV в., в во второй и третьей частях на основании изученной источниковой базы анализирует социально-политические процессы в средневековом Пскове. По многим спорным и малоизученным вопросам Северо-Западной Руси предложена оригинальная трактовка фактов и событий.
Книга для чтения стройно, в меру детально, увлекательно освещает историю возникновения, развития, расцвета и падения Ромейского царства — Византийской империи, историю византийской Церкви, культуры и искусства, экономику, повседневную жизнь и менталитет византийцев. Разделы первых двух частей книги сопровождаются заданиями для самостоятельной работы, самообучения и подборкой письменных источников, позволяющих читателям изучать факты и развивать навыки самостоятельного критического осмысления прочитанного.
"Предлагаемый вниманию читателей очерк имеет целью представить в связной форме свод важнейших данных по истории Крыма в последовательности событий от того далекого начала, с какого идут исторические свидетельства о жизни этой части нашего великого отечества. Свет истории озарил этот край на целое тысячелетие раньше, чем забрезжили его первые лучи для древнейших центров нашей государственности. Связь Крыма с античным миром и великой эллинской культурой составляет особенную прелесть истории этой земли и своим последствием имеет нахождение в его почве неисчерпаемых археологических богатств, разработка которых является важной задачей русской науки.
Автор монографии — член-корреспондент АН СССР, заслуженный деятель науки РСФСР. В книге рассказывается о главных событиях и фактах японской истории второй половины XVI века, имевших значение переломных для этой страны. Автор прослеживает основные этапы жизни и деятельности правителя и выдающегося полководца средневековой Японии Тоётоми Хидэёси, анализирует сложный и противоречивый характер этой незаурядной личности, его взаимоотношения с окружающими, причины его побед и поражений. Книга повествует о феодальных войнах и народных движениях, рисует политические портреты крупнейших исторических личностей той эпохи, описывает нравы и обычаи японцев того времени.
В книге рассказывается история главного героя, который сталкивается с различными проблемами и препятствиями на протяжении всего своего путешествия. По пути он встречает множество второстепенных персонажей, которые играют важные роли в истории. Благодаря опыту главного героя книга исследует такие темы, как любовь, потеря, надежда и стойкость. По мере того, как главный герой преодолевает свои трудности, он усваивает ценные уроки жизни и растет как личность.