Джаббервокк. Оригинал и 50 переводов - [8]

Сміявсь він без зупин.

Блищалось, слизі лабузьки

На хвиді кружали й спірли,

Дражнилки всі були дзузьки,

І миги застрімли.

Переклад Марії Коливай (2004)

БУРМОЗВІЙ

Шов печір. Яштпорки слибкі

В трамичці дзигали якраз

Свистали свердлов'ї бідкі

І звинки мрюкали весь час.

«Бійсь Бурмозвія, сину мій —

Рвуть кігті, щелепи кліщать —

І страхожись його обійм,

Що все на світі вщент трощать».

У руку воїн меч стрий взяв:

Здавна шукав врага собі,

І попід теревом устав

З думками про майбутній бій.

Німчазно свій тягар він ніс,

А Бурмозвій з вогнем в очах

Зі свистом пролітав крізь ліс

І мимрив, туркотів, бурчав.

Раз-два! Раз-два! Наскрізь! Удар!

Навпіл стерний клинок рубав.

І взявши голову, як збар,

У радощах герой вертав.

«Ти Бурмозвія подолав?

Прилинь до серця, хлопче мій!

Знаметний день! Шесть і Гвала!

Святкуй, звитяжець, і радій!»

Шов печір. Яштпорки слибкі

В трамичці дзигали якраз

Свистали свердлов'ї бідкі

І звинки мрюкали весь час.

Переклад Інни Коваль (2004)

ЖАБОХРЯК

В яснечір слизіли штапки,

Кружли в деленій зелеві,

І фрусяли на всі боки,

І щурили кві-кві.

«Ой сину, вкусить Жабохряк!

Зубами-гар! А клешні-хряп!

І Джумбоптах, і Бандохап,

Що їх бояться всяк».

Син вертомеч узяв до рук

І довго шуки ворогав,

Ліг коло дерева Тук-Тук

І думу думував.

А поки він думачив дум,

То Жабохряк з вогнем в очах,

Здійнявши дісом ликий шум,

Прилепетів, бурчах.

І штурх, і штрик! І раз, і два!

Стікає кров'ю змієгад.

Вже в сина в торбі голова,

І рад спішить назад.

«Ти Жабохряка поборов?

Радітися пора прийшла!

Іди цьом-цьом! Щоб був здоров.

Тобі хвара! Ула!»

В яснечір слизіли штапки,

Кружли в деленій зелеві,

І фрусяли на всі боки,

І щурили кві-кві.

Переклад Галини Висоцької (2005)

БУРМОКОВТ

Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́

Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,

Жасумнові́лі худоки́

Гриві́ли зехряки́ в чузі́.

«Страши́ся Бурмоко́вта, си́ну!

Він щелепи́ст, лапти́ст!

Джубджу́б — це гнівопта́х страшни́й.

Скажа́ркий Брандашми́ст!»

І взя́вши гостроме́ч,

Він тут страшно́го во́рога чека́в,

Та й сів під де́рево Тумту́м,

Заду́мливо відпочива́в.

Він залиши́вся дратозли́ст,

А Бурмоко́вт вогне́м в оча́х

Заду́вся крізь глухму́рий ліс,

Розтереве́нів буркоча́.

Раз-два! Раз-два! І да́лі так,

То гостроме́ч стрика́че,

Він ме́ртвий: ось і голова́!

З гори́ галопоска́че.

«Ти Бурмоко́вта перемі́г,

Мій си́ну променся́йний!

Славга́рний день! Ува́! Уві́!»

Він був радосміха́йний.

Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́

Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,

Жасумнові́лі худоки́

Гриві́ли зехряки́ в чузі́.

Переклад Тетяни Тарабукіної (2008)

ЖЕРБЕЛЬКОВТ

Смажнілось, і мляскі хвірки

Вихросверделили в часві.

Мізрешно псулись хабрюки,

Пихраючи в чужві.

Мій сину, Жербельковта бійсь!

То гострозубий хаподряп.

І Гнівоптаха стережись,

І Бузогриза лап.

Зрублавмеча герой вхопив,

Здавняцько ворога шукав.

Під деревом СумДум спочив

Та мряко міркував.

Гримислив довго той герой,

Та чує — шолум’я кипить!

Сахний, жарливий вітрогон —

То Жербельковт летить!

І раз, і два! І ще, і знов!

Зрублавмечем штрикав-січив,

Зітнув його страшноголов

Та й домки поскачив.

Ти Жербельковта порішив?

Ти чудославний молодець!

«Префайний день! Гей-гу! Егей!

Страшидлеру кінець!»

Смажнілось, і мляскі хвірки,

Вихросверделили в часві.

Мізрешно псулись хабрюки,

Пихраючи в чужві.

Переклад Сергія Ковальчука (2009), зроблений для кінофільму Т. Бартона «Аліса в Країні Чудес» (2009)

ЗЯБРОВОВК

Брилялося. Сльозькі мухри

Тицялись у хвильбі.

Пацякали веретуни

Мов грибки у ставбі.

Мій сину! Зябрововк страшний!

Звів щелепи до дзьоба.

Страшися павиці Жум-Жум,

Трим ти від Бандер-жлоба.

Меча штрикучого схопив.

Знайшов у тумбо-ліс.

Припав на думку і стоїть,

Чи каючи під ніс.

Допоки він стояв-куняв

Настала свисна мить.

Крилає Зябрововк над ним,

Очима мерехтить.

Хубовсь-тубовсь! Штрикучий меч

По пиці стук і грюк.

Злітає голова із плеч,

Зябрововку — каюк.

Все! Вбитий Зябрововк швидкий.

Співаймо — Будьмо, гей!

До мене, синку, припади.

Славімо до людей.

Брилялося. Сльозькі мухри

Тицялись у хвильбі.

Пацякали веретуни

Мов грибки у ставбі.

Переклад Altair (2008)

ДЮЖОХОНДР

Присмеркло. Марвні зажужми

Плазвали у ріві

Та вусі сахи нишками

Кокшились, як снаві.

Дюжохондра бережись тепного

Жалвіє він й кусмує!

І Робоща, сино, бозвого,

Що гучнорико зує.

Узяв він щіч і мет разючі.

Під денивом Тумтум

Стожить він вітний, наче снуча;

І ярвий в нього сум.

Зяяв під денивом, садучи,

І знаптом громограх!

Це Дюжохондр щевучий

Житить и сиче: «Раааххх!»

Раз-раз! І два. і далі

Лежво чманіле — дзиньк!

І Дюжохондр надалі

Від гук його заник.

Течас, мій хлопчик, не хвалюй,

Не нич, а зам’ятай:

Цей додрий зеч, Валлай! Валлуй!

Дюжохондра станало затай!

Присмеркло. Марвні зажужми

Плазвали у ріві

Та вусі сахи нишками

Кокшились, як снаві.

Переклад Similadriel (2009)

Пераклады на беларускую мову

ЖАБЛАЦМОКІЯ

Ў час верчавання, крыпезу

Свюлiлi склiбкiя таўкi.

Ды шкробныя, як баргузы,

Смыхчалi мамсюкi.

«Да Жаблацмока не хадзi

У край жахлiвай даўнiны,

Каб не сустрэўся Юб'юб злы

Ды Бандэрцап фрумны».

Але хлапчук ўзяў ворплы меч

I ворлага пайшоў шукаць.

Пад дрэвам тумтумным прысеў,

Каб манлака чакаць.

Але нядоўга ён уфеў:

Паветра, раптам, нехта спёк,

То вогнiшчам забурбулеў

Благлiвы Жаблацмок.

Раз! Два! Раз! Два! Та! Да! Та! Да!

Жыгжыгае лязом клiнок!

I галава ў манлака

Адлётвае у бок!

«Забiт табою Жаблацмок?!