Образ мира в тексте и ритуале - [79]

Б. В некоторых версиях мотив узнавания очень близок к евангельскому тексту (Женщина говорит Ему: «Господи! Вижу, что Ты пророк» Иоанн 4: 19): П-8. Ест ты, дзиду, якись пророк? / – Я не пророк, а сам Пан Бог; Ш-3. Муси ты, дзеду, вельки пророк, / Што ўсё грахе ты вызнаеш. / – Ох, я, дзеўка, да не пророк. / Я з неба да сам Пан Бох. / Стала дзеўка, подумала, / Да подумаўши, заплакала, / Пану Богу до ног пала; Ш-6. – Ци ты свенты, ци ты пророк, / Што ўсе мои грехи знаешь? / Тоя дзеўка улекнула, / На колена уклекнула; K-1. A coś Ty za prorok taki, / Żebyś ty poznał na mnie znaki? / I ta panna bardzo zbladła / I na ziemię krzyżem padła; K-2. Dziewczyna się ulękła / I na kolana uklękła. / Skądżeś ty jest prorok taki’ / Coś wyznoł moje znaki?; K-6. A coś Ty za prorok taki, za prorok taki, / Żeś Ty poznał moje znaki, moje znaki?; K-8. A ona się Go tak zlękła, / Aż na kolana uklękła. / Cóżeś Ty za prorok taki, / Żeś poznał po mnie te znaki?; K-10. Coś Ty jest za prorok taki, / Żeś Ty poznał moje znaki? / Stoi panna, bardzo zbladła, / Przed Jezusem krzyżem padła; Kolb-6. A sztoż ty za prorok takoj, / Że ty poznał moji znaky? ~ Jak sie panna toho zląkła, / Pered Boha na kolinka kląkła; / Hm, co za prorok prorokuje, / Czy nie grzychy obznajmuje? / – Ja nie jezdem żaden prorok, / Ino jezdem sam Bóg z nieba; L-3. Ja wěm, až moj Bog nade mnu jo, / won wodaj mě moje śěžke grěchy!

В. Девушка просит об отпущении грехов: M-3. – Odpust’, Bože, hříchy moje. / – Já ti hříchy neodpustím, / Aż spočitaš v moři písek, / V moři písek, stromě listek. / – Odpust’, Bože, hříchy moje. / – Já ti hříchy neodpustím, / Aż spočítáš v nebi hvězdy, / V nebí hvězdy, po světě cesty, / V nebí hvězdy vysoko sú, / V světě cesty široko sú; L-1. Ja wjem, aż mój Bóg nade mnu jo, / Wón wódaj mje móje śježke grjechi; L-2. Na to maš ty mi swjedkow stajić, / Kak sym ja šlundrja nečista.

Блок VIII. Этот блок отличается большим единообразием: он представляет собой реплику Господа с требованием исповеди (в церкви, в монастыре, перед ксендзом) и покаяния:

П-2. Постой, диўко, не лекайся… / Иди в цэркоў споведайся / Да ўсе грехи признавайся. П-3. Ой, стый, дивко, ны лякайся. / Йды до цэрквы высповыдайся; П-5. Постюй, дiвко, нэ лякайса, / Iды в цэркву сповыдайса!; П-6. Уж ты, дiўка, не лякайся, / Йды до цэрквi сповыдайся!; П-7. Ой, стуй, дiвко, нэ лякайся, / Iды до церквы сповiдайся!; П-8. Устань, панно, не лекайся! / Идзи до косціола, сповидайся!; П-10. Стой, дзяўчына, ты нi пужайся, / Йдзi да цэрквы паспавiдайся, / Йдзi да цэрквы паспавiдайся, / У сваiх грахах прызнавайся; Ш-1. Полно, дзеўка, ня уклоняйся, / Идзи к усим ксендзам споведайся, / В усих грехах признавайся; Ш-3. Постой, дзеўка, не ленкайся, / Идзи до церкви, споведайся; Ш-4. Й стой, девка, не ликайся! / Йди до ксендзысповедайся / И всим грехам ўскрывайся; Ш-5. А стой, дзеўка, ни уклоняйся, / Идзи до дому, убирайся. / А йдзи к ксинзам, сповидайся, / А ўсим грехам признавайся; Г. А ты, девча, не влякайся, / Бьей до церкви, споведайся!; МУРЕ. Цит, дівча, не влякайся, / Йди до цирькви, сповидайся; ЛУ. Стій, дівко, не лєкайсє, / Йди до церкви, сповідайсє; K-1. Wstań, ty panno, nie lękaj się. / Idź do kościoła, spowiadaj się. / Uklęknij sobie w przednim progu, / Spowiadaj się Panu Bogu; K-2. Ty, dziewczyno, nie lękaj się, / Idź do księdza, spowiadaj się; K-3. Grzeszna panno, nie lękaj się. / Klęknij sobie w średnim progu, / Oddaj pokłon Panu Bogu; K-5. Idź, panno, do kościoła, / Wyspowiadaj sie; K-6. Panno, panno, nie lękaj się, nie lękaj się, / Idź do kościoła, spowiadaj się, spowiadaj się; K-7. Dziewczę, dziewczę, nie lękaj się, / Idź do kościoła, spowiadaj się; K-8. Grzeszna panno, nie lękaj się, / Idź do księdza, spowiadaj się; K-10. Wstań, panienko, nie lękaj się, / Idź do klasztoru, spowiadaj się; K-11. Ponjezus jej powiedzioł: / Dziwko, dziwko, nie lękoj się. / Idź do kościoła, spowiadoj się; Kolb-1. Ne styj, diuko, ne lekaj si, / Idy do cerkwy, spowedaj si; Kolb-2. Tycho, diwcza, ne lekaj sia, / Idy do dsiędza, spowidaj sia; Kolb-3. Oj, diwcza, ne lekaj sia, / Biej do księdza, spowidaj sia; Kolb-4a. A ty, diwcza, ne wlakaj sia, / biej do cerkwi, spowidaj sia!; Kolb-5. Powstań, diwcze, ne lekaj sie, / Idy do księdza, spowidaj sie; Kolb-6. Panno, panno, nie lękaj sie, / Idź do kościoła, spowiedaj sie, / Panu Bohu obicaj sie; Kolb-7. Ty, dziewczyno, nie lękaj się, / Weź krzyż święty, przeżegnaj się. / Do kościola – spowiedaj się. / Przeżegnaj się i idź z Bogiem; Kolb-8. Wstoń, dziwko, nie lękaj sie, / Bież do kościoła, spowiadaj sie; M-1. Ale, dívko, nelekaj se, / Jdi před kňeza, spovidaj se, / Vezmi rúšku a zavij se; L-1. Źówka rjedna, ’źi ńeźelu rano na mšu, / Tebje budu twoje grjechi wódane; L-2. Na to ’cu ći ja swjedkow stajić: / Dži nedželu ranko wjencu kemši; L-3. Źowka rědna, źi njeźelu rano namšu, / tebje budu twoje grěchy wódane.

Любопытно, что в одной из полесских записей (П-4) Господь не посылает девушку исповедаться, как во всех остальных версиях, а, наоборот, предостерегает ее от этого: «Ўох ты жэ, дзйўко-чарнабрйўко, не йдзи жэ ты да касцёла, бо сим сажон зямли ўпаде да сим сыней з мертвух ўстане». В других случаях предостережения или запреты касаются конкретных моментов ритуала исповеди и покаяния: «не иди одна» (Ш-7: «Не идзи, дзеўка, сама, / Нехай цебе ксендзы уведуць»), «не входи в церковь» (Кир.: «Ходи, девка, до церкви споведайся; / Дав церкву не вступай!»), «не вставай посреди церкви, не вставай перед образом» (Д.: «Ты йди, деўка, к абединки, / Ни станавись, деўка, сиряди церьквы, / Пиряд чудными абразами, / Пирид царьскими варатами: / Ты ўсйх сваих сыноў увидишь!»). Причиной этих запретов и предостережений является опасность воскрешения погубленных матерью детей и их мести – мотив, который развивается в ряде версий в качестве «дополнительного» (см. ниже блок X).